Народна Освіта » Світова література » Золота доба персько-таджицької лірики - Омар Хайям читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Золота доба персько-таджицької лірики - Омар Хайям читати онлайн

ЗОЛОТА ДОБА ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ

Серед сучасних освічених людей навряд чи знайдуться такі, яким були б незнайомі імена поетів Фірдоусі, Сааді, Омара Хайяма, Нізамі, Гафіза. їхньою творчістю й досі захоплюються люди в різних куточках світу, відзначаючи самобутню східну мудрість, любов до батьківщини і рідної мови, співчуття до простих трудівників.

Історія виникнення класичної поезії Близького Сходу починається в давні часи — в період вторгнення військ Арабського халіфату в УП столітті в Іран, а пізніше і в Середню Азію. Культурі цих народів було завдано нищівного удару. Вогнем і мечем запроваджувались іслам й арабська мова. Для іранської словесності настали «століття мовчання». Та все ж іранська література не зникла повністю, вона продовжувала розвиватися арабською мовою.

У X столітті на території Східного Ірану й Середньої Азії, на колишніх східних околицях Багдадського халіфату утворилася міцна держава Самапідів і сформувався таджицький народ. Від того часу починається відродження культури східно-іранських племен (предків таджиків), з’являються літературні твори рідною мовою — фарсі (стара форма сучасних персидської і таджицької мов).

Мовою фарсі в Хорасані (Східний Іран) і Мавераниахрі (Середньоазіатське Міжріччя) було створено чудову поезію, що має коріння в народній ліриці. У ті часи творили такі великі поети, як життєрадісний Рудакі, котрий оспівав велич душі й піднесені почуття, і Фірдоусі, який створив епопею про іранських царів і богатирів «Шахнаме». Під час її написання Фірдоусі довелося пережити і голод, і холод, і переслідування місцевих правителів, але він працював над поемою не покладаючи рук упродовж 35 років. Книжку було закінчено й присвячено новому правителеві, який змінив Саманідів, — султанові Махмуду Ганзеві (999—1030), проте, навіяна високими ідеалами й співчуттям до простого люду, вона не припала до душі грізному завойовникові.

Глибокі філософські роздуми, життєрадісне вільнодумство вирізняють творчість Омара Хайяма. Великий поет був водночас і великим ученим — астрономом, математиком, творцем найточнішого календаря, відкрив біном, що багато століть потому був знову відкритий Ньютоном. Але світової слави Омар Хайям зажив завдяки своїм віршованим мініатюрам — ліричним чотиривіршам рубаї.

Мовою фарсі в кінці XII століття створював свої чудові поеми й ліричні твори геніальний азербайджанський поет Нізамі. (Фарсі в ті часи була літературною мовою не лише таджиків і персів, але й багатьох інших народів Сходу.) Творчість Нізамі відобразила найкращі, передові сподівання народу й мала великий вплив на наступні покоління поетів Близького і Середнього Сходу.

У XII столітті, майже одночасно з Нізамі, зовсім недалеко від його рідної Гянджі, в сонячній Грузії творив найбільший поет того часу Шота Руставелі — автор знаменитої поеми «Витязь у тигровій шкурі». Руста-велі змалював земну людину в усій величі її духу, з притаманними їй пристрастями й прагненням прекрасного.

До виняткових явищ в історії культури Середньої Азії належить також творчість А.чішера Навої — основоположника узбецької літератури. Він залишив нащадкам чудовий спадок двома мовами — фарсі та ста-роузбецькою, найважливіша його частина — шість великих поем.

Завершальним періодом класичної поезії мовою фарсі були XIII—XV століття, що дали людству неперевершених ліриків Сааді і Гафіза, а також Джамі, який у своїй «Книзі мудрості Іскандера» відтворив віковічну мрію людей про царство свободи й рівності на землі.

Незважаючи на самобутність світосприйняття, розмаїття творчого доробку, всі великі поети Сходу стверджували спільні, головні для всіх часів і народів цінності: любов до батьківщини, людську гідність, свободу особистості. 76

ОМАР ХАЙЯМ

 

(близько 1048—1122)

Якби мені до рук — скрижалі Долі, Я розписав би їх по власній волі! Із світу вигнав би всі смутки, болі, Чолом небес досяг, не жив би долі!

Омар Хайям

Особистість Омара Хайяма оповита легендами, історія його життя й досі багато в чому залишається таємничою і загадковою.

Хайям відомий як автор глибоких філософських трактатів; він займався фізикою й історією, політикою і музикою. Сучасники захоплювалися його математичними обдаруваннями. Винайдений ним понад вісімсот років тому астрономічний календар був точнішим за той, яким ми користуємося зараз. Але — дивно! — більшість сучасних людей не знають про його наукову діяльність і численні праці, яким він присвятив усе своє життя. У свідомості людей Омар Хайям — передусім геніальний поет. Збірки його віршів видано багатьма мовами світу. А ім’я Хайяма знають у всіх країнах і на всіх континентах. Європейський читач дізнався про цього поета в 1859 році, коли в Англії з’явилася книжка «Рубайят Омара Хайяма» у вільному перекладі Едуарда Фіцджеральда (1809— 1883). Збірка викликала такий інтерес, що вже через декілька місяців стала бібліографічною рідкістю.

Основний жанр поетичної творчості Хайяма — окремий, закінчений за змістом і формою чотиривірш — рубаї.

Чим же рубаї Хайяма приваблюють сучасного читача? Стислістю? Простотою? А може, стислим, концентрованим переданням філософської думки? Кожен читач сам відповідає на ці запитання, стежачи за думкою поета, насолоджуючись чарівністю його чотиривіршів, їхніми образністю й музичною ритмічністю.

Цікаво, що в Європі Хайям-поет і Хайям-математик тривалий час вважалися двома різними людьми. Очевидно, плутанина виникла через те, що за часів Хайяма вчені писали свої праці арабською мовою. Рубаї ж не призначалися для широкого загалу, вони писалися у хвилини роздумів і, звісно ж, виливалися на папір рідною мовою. Потім вірші розходилися серед близьких і друзів поета, котрі також розмовляли перською. Тому в книжках, написаних арабською (мовою вчених), про Хайяма йдеться винятково як про математика. Перські ж джерела згадують про нього як про поета.

Омар Хайям народився 18 травня 1048 року в Нішапурі, одному з культурних центрів Сходу. (Дату його народження встановлено порівняно недавно — за гороскопом, складеним, як припускають, самим Хайямом.) До Нішапура з усіх кінців Персії й арабського світу приїздили

молоді й немолоді люди, котрі прагнули знань. Недаремно тут вельми розповсюдженим було прислів’я: «Алмазу потрібна шліфовка, а людині — освіта». Знатні і не лише знатні люди намагалися здобути й примножувати власні бібліотеки. У Нішапурі Омар Хайям навчався у відомого вченого і богослова Насира ад-Діна Шейха Мухаммада Мансура, який любив повторювати слова Піфагора: «Добре, коли благополуччя людини побудовано на законах розуму». У ці роки найкращими друзями юного Хайяма були книжки. Він пройшов нелегкий шлях навчання, втім, як і багато інших учених середньовічного мусульманського Сходу.

На життя і творчість Омара Хайяма неабиякий вплив мало вчення великого східного мислителя Ібн Сіни (Авіцеини), який написав понад чотириста праць арабською і двадцять — мовою фарсі. Роботами свого знаменитого попередника, очевидно, користувався Омар Хайям у власній лікувальній практиці. Адже сан «учений» на той час включав поняття табіб — «лікар». До ґрунтовної праці Ібн Сіни «Книга зцілення» Хайям звертався все своє життя. Є свідчення, що останньою книжкою, яку він тримав у руках перед смертю, була саме «Книга зцілення», відкрита на розділі про одиничне й множинне.

Омар Хайям жив і навчався в різних містах Хорасану і Мавераннар-ху — Самарканді, Бухарі, Ісфахані та ін. Майже вісім років він провів у напруженому творчому пошуку нових знань. Саме тоді з’являються його видатні праці з математики. Приблизно в 25 років він створює третій і найвідоміший свій алгебраїчний трактат, який прославив його як ученого. На жаль, у Європі надто пізно дізналися про роботи Омара Хайяма. З цього приводу професор А. Юркевич писав: «Можна лише жалкувати, що книжка Хайяма була невідомою для європейської математики XV— XVI століть. Наскільки б раніше поставлене було би питання про числове розв’язання кубічного рівняння, наскільки би полегшилася робота нової вищої алгебри!»

У 1074 році молодого вченого і поета запросив до Ісфахана сельджуцький султан Малик-шах і запропонував йому очолити обсерваторію. Тут Хайям проводить досліди, створює новий астрономічний календар і одну за одною пише математичні праці, які стали найважливішою ланкою наукових досліджень, що завершилися створенням у XIX столітті нее-вкдідової геометрії.

Упродовж багатьох років Омар Хайям постійно повертався до питання про сенс людського життя. Його рубаї закликають цінувати швидкоплинне життя, відповідати за кожен свій вчинок:

Хай кожна мить, що в вічність промайне,

Тебе вщасливлює, бо головне,

Що нам дасться тут, — життя: пильнуй же!

Як ти захочеш, так воно й мине.

Омар Хайям відшліфовував форму чотиривірша як дорогоцінний камінь, визначаючи внутрішні закони рубаї. Кожен чотиривірш поета — це маленька поема. Його рубаї філософські за змістом, їм притаманні алегоричність та символічність мови.

Ті, що мандруючи, собі набили п'яти,

Два світи прагнучи в одному відшукати, —

Не знаю, чи про те, який він є насправді,

Вдалось хоч крихітку нового їм узнати?

Головним у житті кожної людини, стверджував Омар Хайям, є прагнення пізнати істину. Він писав: «Я не знаю» — це символ руху до Істини, до Реальності, до самого себе... Мудрий, хто має знання і щиро каже: «Я не знаю», тому що усвідомлює, що шлях — нескінченний. Дурень же, кажучи: «Я знаю», вважає, що він знайшов істину, забувши, що істина — передусім рух від «Я не знаю».

Я тільки й знаю, що знання шукаю,

В найглибші таємниці проникаю.

Я думаю вже сімдесят два роки —

І бачу, що нічого я не знаю.

Останні роки життя Омар Хайям провів у рідному Нішапурі, спілкуючись із людьми, близькими по духу, читаючи книжки.

Світ Хайяма, відтворений у його рубайяті, в його працях із математики й астрономії, в його філософських трактатах, — це світ болісних питань і загадок, із якими стикається кожна людина і на які кожен по-своєму намагається знайти відповідь упродовж усього життя.

1.    Чим вас зацікавила і схвилювала розповідь про життя і творчість великого поета Омара Хайяма?

2.    Що вас особливо приваблює в особистості Омара Хайяма?

3.    Які наведені у статті чотиривірші (рубаї) вам сподобалися найбільше? Назвіть характерні ознаки рубаї.

РУБАЇ

***

Боюсь, що більше ми не вернемось додому',

Ні з ким не стрінемось у обширі земному.

Цю мить, що ти прожив, вважай своїм трофеєм!

Бо що нас потім жде, не дано знать нікому.

***

Як жалко, що весна моя скінчилась І книга юності навік закрилась!

Та пташечка, що молодістю зветься,

Звідкіль вона взялась? Куди поділась?

***

Що Небо виграло, вдихнувши в мене душу?

Коли піду я геть, що в світі я порушу?

Кого я не питав, ніхто не пояснив.

Чому я в світ прийшов, чому я зникнуть мушу'.

***

Шукав поради я у зошитах сторіч —

І скорбний друг мені таку промовив річ:

«Щасливий тільки той, з ким поруч мила, схожа На місяць-білозір у довгу-довгу ніч!»

***

Часу скороминущого не бійся.

Змагає смерть найдужчого — не бійся:

Цю мить, що ти живеш, віддай утіхам!

Забудь старе — й грядущого не бійся!

***

Хвилину радості в турботах не губи.

На порох не стирай під жорнами журби!

Немає жодного, хто б угадав майбутнє.

Тож пий, і розважайсь, і дівчину люби!

***

Хіба у всесвіті найкращий твір — не ми?

В очах у розуму зіниця й зір — не ми?

Це коло всесвіту скидається на перстень,

А камінь, що горить ясніш од зір, — це ми.

***

Свого майбутнього ніхто не прозирне.

Навіщо й думати про те, що неясне?

І хвильки не марнуй (якщо не збожеволів),

Бо й не зоглядишся, як вік твій промине.

***

Хоч землю я пройшов і в мандрах натомився,

Але від того світ на краще не змінився.

Я радий і тому, що на шляху важкому.

Но знавши радості, я дуже й не журився.

***

Любов — це сонечко, що всесвіт огріває,

Любов — чудесний птах, що в квітнику співає.

Її не знає той, хто плаче солов’єм.

Вона в душі того, хто мовчки умирає.

***

Щодня змагаюся, борюся сам з собою.

Живу й не відаю ні втіхи, ні спокою!

Хай ти простиш мене... Та сором лютий палить Мене за помилки, що коїв я і кою!

и    Переклад В. Мисика

во Заглибимось у текст рубаї

1.    У чому полягає особливість читання чотиривіршів Омара Хайяма? Чи можна сказати, що читати їх настільки ж легко, наскільки вони короткі?

2.    Якій темі присвячено перші три рубаї? Який зміст кожного з них? Про що поет змушує нас задуматися?

3.    Як поет розуміє щастя? Що потрібно людині, щоб бути щасливою? Прочитайте виразно ті рубаї, які містять поради поета тому, хто хоче бути щасливим.

4.    Думки про людину і її місце на землі хвилювали поетів із найдавніших часів. Ким є людина у світі, на думку Омара Хайяма? Прочитайте рубаї, що відповідають цьому змісту? Якими почуттями вони проникнуті?

5.    Що вам подобається у віршах Омара Хайяма про кохання? Як, на думку поета, проявляється це почуття?

6.    Чому рубаї Омара відносять до лірико-філософських творів?

7.    Жанр рубаї успішно розвивається в сучасній українській, російській, азербайджанській та інших літературах. Ознайомтеся з рубаї відомого українського поета Дмитра Павличка: «Роби добро — мені казала мати...», «Життя без книги — хата без вікна ...», «Безсмертні всі: цей виховав дитину ...».

Поясніть, у чому полягають особливості ліричного змісту рубаї українського поета?

Для самостійної роботи

1.    Підготуйте виразне читання чотиривіршів Омара Хайяма, дотримуючись правильних ритму й інтонації.

2.    Ви мали змогу переконатися, що рубаї Омара Хайяма відрізняються глибиною змісту, який достатньо чітко виражений зовні. Проте вдумливий читач завжди розуміє внутрішній, афористичний77 зміст чотиривіршів. Як метафори, алегорії, інтонація поглиблюють зміст віршів поета?

3.    Вивчіть два-три рубаї Омара Хайяма напам’ять.

Для майбутніх філологів

1.    Відберіть рубаї Омара Хайяма на тему життя і смерті; людських чеснот і вад; минулого, майбутнього і теперішнього; кохання.

2.    Прочитайте в класі ті рубаї, які, на ваш погляд, найбільш досконалі за змістом і формою. Назвіть теми, яким вони присвячені. 

 

Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Сімакова

 

Автор: evg01 от 25-08-2016, 21:15, Переглядів: 3402