Данте Аліг'єрі - В своїх очах вона несе кохання читати онлайн

ДАНТЕ АЛІГ'ЄРІ

1265-1321 рр.

Завдяки Данте література отримала нове дихання в італійській мові, яку Данте узаконив і передав Відродженню.

Девід Берт

Сторінки життя та творчості

Дайте Аліґ’єрі народився у де. Флоренції (точна дата народження невідома) і був хрещений іменем Дуранте дельї Ачіґері. Нащадок поважної флорентійської родини, він уважав себе спадкоємцем давнього римського роду Єлі-зеїв, представники якого брали участь у заснуванні Флоренції. Принаймні таку сімейну легенду переповідав дід митця, Белліичоне, який брав активну участь у суспільному житті Італії. Дайте теж довелося поринути у вир сучасності. Він «був сином свого часу, жив із ним одним життям і дихав одним повітрям, як писав про нього І. Франко.

Наприкінці XIII ст. Флоренція опинилася в центрі жорстокої політичної боротьби, у якій брали участь представники родини Данте ії він сам. Особливої гостроти набули суперечки між гібелінами (дворянська партія, що виступала аа об'єднання країни під владою німецького імператора) і гвельфами (торгово-промислова партія, яка об’єднала прибічників Папи Римського). Урешті-решт, гвельфи перемогли, а Дайте як їхній прихильник обіймав відповідальні посади, виконував різні дипломатичні доручення в Римі. Проте в таборі гвсльфів не було згоди, вони поділилися па «білих» і «чорних», що мали різні погляди стосовно державного ладу. Оскільки Данте був прибічником «білих», а гору взяли «чорні», його в 1302 р. засудили до вигнання з Флоренції. У вироку було сказано, що його навіть спалять, якщо вій повернеться до рідного міста. Так почалися тривалі поневіряння Дапте Європою. Але в тих мандрах він ніс у своєму серці прекрасний образ батьківщини й усього того, що було з нею пов’язане. Серед спогадів Дапте найкращим для нього був образ дівчини в яскраво-червоному вбранні, яку він побачив ще в дитинстві й запам'ятав па все життя.

Не минуло й дев’яти років від народження Дапте, як на травневому святі у Флоренції він зустрів юну (на рік молодшу за нього) Беатріче Портінарі. Ця зустріч зворушила душу хлопчика й згодом дала поштовх створенню нетлінного образу Кохання в його уяві. Тому образ Беатріче проходить крізь усе життя Дайте та його творчість. Зустрічей і розмов за коротке життя Беатріче (а померла вона 1290 р.) у Дапте було лише дві, але їх вистачило для того, щоб народився його перший літературний шедевр книга-прозиметрум⁶¹ «Нове життя» (1295).

Звісно, тоді не йшлося про одруження Дайте з об’єктом його любовного поклоніння. Не тільки в східному світі, а й у Європі була поширена практика договірних шлюбів, насамперед політичних. Саме так сталося з Дайте, який одружився з Джеммою Донаті, спадкоємицею родини з партії, протилежній тій, яку підтримувала сім’я поета. Після вигнання Дапте з Флоренції, куди поет уже ніколи не повернувся, він залишив свою родину, а на той час у нього вже було двоє синів Пьєтро та Якопо і донька Аптонія. Пізніше сини приєднаються до Дапте, але не Джемма. Настільки міцно, наскільки Беатріче ввійшла в душу й поезію Дапте, настільки ж далеко від неї була дружина, котру поет не згадав жодним словом у своїх віршах.

Окрім «Нового життя» і кількох інших творів, славу Дапте як поетові принесла «Комедія», яку митець розпочав приблизно в 1303 1307 рр. і завершив у 1321 р., незадовго до смерті. Це грандіозний твір-епциклопедія середньовічного життя, алегоричне відображення шляху, який кожна людина самостійно

Зауважте!

У творчості Данте знайшли відображення провідні ознаки культури доби Середньовіччя. Водночас у його спадщині формувалися засади нового мислення, що зумовило перехід європейського мистецтва до Відродження. Це мислення ґрунтувалося на великій вірі в людину, силу її почуттів і нестримної жаги до пізнання себе та світу.

й усі люди разом проходять у пошуках істини. Письменник Дж. Боккаччо (він був дослідником, коментатором твору та біографом поета) назвав цей твір «Божественною комедією* за грандіозність задуму й майстерність автора. Образ Бе-атріче був настільки сильним у художній свідомості Дайте, що він використав його і в «Божественній комедії»: Беатріче супроводжує героя твору в раю на шляху до пізнання Божественної любові.

«Комедія» допомогла Дайте в тривалому вигнанні. З 1302 р. поет мандрував Італією (Верона і Болонья), Францією (Париж) та іншими країнами. Вій не втрачав надії на помилування й дозвіл повернутися до Флоренції. Однак наказом від 1315 р. італійські урядовці його остаточно прирекли на вигнання без права повернення. Останні шість років Дайте жив у м. Равенпі, де й закінчив свій життєвий шлях 14 вересня 1321 р.

Сонет (з італ. звучати) ліричний вірпт, який складається з 14 рядків п'ятистопного або шестистопного ямба й має сталу форт* в різних національних літературах. Серед різних видів сонета виокремлюються два основні — італійський і англійський.

Катрин — чотиривірш, строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням.

Tepufin тривірш, строфа з відповідним римуванням; найчастіше використовується в сонеті.

Ямбдвоскладова стопа з наголосом на другому складі.

«В СВОЇХ ОЧАХ ВОНА НЕСЕ КОХАННЯ...»

Коментарі    Вірш, який за своєю формою є сонетом, увійшов до книги Данте «Но

ве життя», що вважається першою ліричною автобіографією, де поет фіксує не просто факти свого життя, а ніби веде літопис емоцій та почуттів. Поділена на 42 короткі розділи, куди включені прозові фрагменти, канцони і 25 сонетів, Данте переказує історію свого кохання від зустрічі з Беатріче-дівчинкою до її смерті. Беатріче Портіна-рі (Біче ді Фолько Портінарі), донька флорентійського банкіра, яку рано віддали заміж за банкіра Сімоне де’Барді. Так само вона рано й померла, у віці 23-24 років, і похована, за легендою, в церкві Санта Маргарита де Черчі у Флоренції.

Натхненна образом прекрасної Беатріче, книга «Нове життя» Данте Аліґ’єрі, написана не латиною, а народною італійською мовою. Кохання для поета й водночас його ліричного героя — спосіб пізнання себе, шлях до відкриття Бога й ідеалу в людині.

В своїх очах вона несе Кохання, —

На кого гляне, ощасливить вмить;

Як десь іде, за лею всяк спішить,

Тріпоче серце від її вітання.

Він блідне, никне, множачи зітхання,

Спокутуючи гріх свій самохіть.

Гординя й гнів од неї геть біжить.

О донни, як їй скласти прославляння?

Хто чув її, — смиренність дум свята

Проймає в того серце добротливо.

Хто стрів її, той втішений сповна.

Коли ж іще й всміхається вона,

Марніє розум і мовчать уста.

Таке бо це нове й прекрасне диво.

(Переклад із італійської Миколи Бажана)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Яким постає образ Беатріче в сонеті Данте? 2 Доведіть, що цей образ має християнську основу. 3. Знайдіть у вірші епітети та метафори. З якою метою вони використані? 4. Назвіть ознаки сонета у вірші «В своїх очах вона несе Кохання...» 5. Як у поетичному синтаксисі відтворено перекладачем силу любовного почуття?

Для обговорення. Який філософський зміст укладає Данте в почуття кохання? Краса слова

Класична форма сонета, використана Данте в поезії, поділяється на два катрени та два терцети.

Для коханої Данте знаходить піднесені слова, що передають глибину його почуттів. Вона для нього символізує богиню кохання й водночас є богинею весни, оновлення та чистоти. Її святість для поета — це «смиренність дум», що проймає кожного, хто її бачить Беатріче, Беатріса, Беата — ім’я, що означає «блаженна», має виразне християнське значення й асоціюється з чистотою й піднесенням.

Завершальний рядок сонета утверджує нове диво й ніжність, засвідчує апогей побожного захопленого почуття, яке має ліричний герой, як і сам Данте, до Беатріче.

Перевірте себе. 1. Назвіть основні факти життя та творчості Данте. 2. Розкажіть про історію створення вірша «В своїх очах вона несе Кохання...». 3. Охарактеризуйте образи ліричного героя вірша та його коханої. 4. Розкрийте специфіку сонета у творчості Дайте на прикладі прочитаного вірша.

Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Ніколенко