Народна Освіта » Світова література » Лі Бо - Печаль на яшмовому ганку читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Лі Бо - Печаль на яшмовому ганку читати онлайн

ЛІ БО

 

701-762 рр.

Змах пензля — і буревії та зливи тремтять. А напише вірша — і викличе сльози у привидів, добрих і злих.

ДуФу

Сторінки життя та творчості

Китайський поет Лі Бо (повиє ім'я Лі Тай-Бо) відобразив різні аспекти життя народу й водночас глибини його духу. У його ліриці виникає зв’язок конкретного історичного часу Тан і вічності, китайської народної культури та філософії.

Лі Бо народився 701 р. в провінції Сичуань. Перші вірші написав у 10 років. Через вісім років відмовився від складання державних іспитів, що могло б забезпечити йому посаду, несподівано залишив домівку й разом із своїм наставником вирушив у мандрівку, а згодом оселився в горах. Світосприйняттю Лі Бо був близький даосизм. Слідом за своїм учителем (даосом) вій прагнув пізнати загальний рух речей у світі дао. Його вабила широта простору, у якому він шукав своє місце як частинка Всесвіту.

У мандрах, що тривали протягом 721 728 рр., Лі Бо одружився, проте сімейне життя й батьківство не відвернули його від філософських пошуків. Улюбленим місцем його подорожей були гори Шань-дунь, де він написав чимало поетичних творів і вів бесіди з такими ж, самітниками про природу, сенс буття, призначення мистецтва.

 

742 р. імператор подарував поетові вище вчене звання (ханьлінь) і запросив до свого палацу в Чаньань. Він високо цінував талант Лі Бо та його знання лаоських книг, любив розмовляти з ним і слухати його вірші. Дружина імператора (її називали «Дорогоцінна Дружина») власноруч готувала чорнило для поета, а вігі за наказом правителя описував її вроду. Утім, Лі Бо був незалежним у своїх поглядах і вчинках, тому недовго затримався при дворі імператора. Він шукав не слави й багатства, а гармонії з природою, світом, самим собою. Тому 744 р. поет залишив столицю й знову вирушив у мандри.

755 р. в Китаї спалахнуло повстання під проводом Ань Лу-ІІІапя, губернатора північних областей імперії. Почалася доба жорстоких міжусобиць, що спустошили землі й призвели до численних жертв. Лі Бо став свідком зако-

лоту й був утягнений у політичну боротьбу. Молодший брат імператора Лі Лінь умовив поета вступити до нього па службу, ставши в опозицію до правлячої династії. Після викриття намірів опозиції Лі Лінь опинився за ґратами, а разом із ним і його прихильники, серед яких був і Лі Бо. Кілька років поет провів у в'язниці, а потім був засланий у далеку провінцію Єлап. Однак через три роки митець був помилуваний імператором і знову здобув бажану свободу.

Останні роки Лі Бо прожив у будинку свого родича Лі Янбіпа, де й помер 762 р. А Лі Янбін дбайливо зберіг понад 900 творів поета. За легендою, митець потонув, намагаючись упіймати відображення місяця в річці. Ця легенда небезпідставна: усе життя ноет тукав вищий смисл дао, який приховує природа. Можливо, він його все-таки знайшов...

Творчість Лі Бо мала величезний вплив на розвиток подальшої китайської поезії. Друзі митця поети Ду Фу і Гао ПІі відзначали в Лі Бо особливий талант «глибокого бачення світу».

Лірика. Лі Бо приваблювали різні теми й мотиви, серед яких особливе місце посідає тема природи. Його твори не випадково називають «поезією гір та рік». Природа — привід для філософських роздумів митця, вій ніколи не втомлюється стежити за нею, бо кожна зміна її неповторна й прекрасна. Гірські хребти, водоспади, небесні висоти, неосяжні ліси, сузір'я - постійні образи поезії Лі Бо. Ліричний герой у творах поета постає як той, хто живе поміж небом і землею, серед невгамовних стихій і вічних зірок. Його вабить дао, відоме тільки природі.

Хоча у віршах митця нерідко відображено настрій самотності, сум поета не має відтінку трагізму. Його печаль пов’язана зі складністю філософських питань, що хвилюють його, а усамітнення для їх вирішення є необхідною умовою. Тому ноет сумує на самоті, бо тільки наодинці із собою та світом він може думати про вічне.

Хоча ліричний герой Лі Бо відлюдник, мандрівник, котрий живе подалі від людей, він переймається їхніми переживаннями й тривогами. Чимало віршів поета присвячено друзям і просто знайомим. Він сприймає їхній біль як особистий, співчуває їм, тонко відчуває їхній душевний стан.

 

Незважаючи на постійну заглибленість у природне й духовне життя, творчість Лі Бо пройнята бажанням охопити весь світ, пізнати його в різних виявах, відчути радість від існування. Тому пафос поезії митця не обмежується сумним настроєм. У віршах Лі Бо втілено й радість від життя, натхнення та пошук дао.

Художня своєрідність віршів Лі Бо. У творчості поета розвивається віршова ({юрма китайської поезії ци, витоки якої знаходимо в народній пісні. Як і фольклорні

жанри, вірші Лі Бо надзвичайно музикальні, у них поезія тісно поєднана з мелодією, а думка з образом. Поет використовує характерний для народної творчості прийом психологічного паралелізму, уживає постійні епітети, метафори й порівняння. Лі Бо оновив китайське віршування, наблизивши його до життя. Його лексика проста й виразна. Поет досягає яскравої картини за рахунок мінімуму зображувальних засобів. Він створює композиції своїх віршів як маленькі мініатюри, де кожний дотик пензля не є випадковим. Творчість Лі Бо засвідчує, що в середньовічному Китаї створювалася високогуманпа й філософська поезія, пройнята людськими почуттями та шуканнями, знайомими нам і сьогодні.

ПЕЧАЛЬ НА ЯШМОВОМУ1 ҐАНКУ

коментарі    у Творі розробляється популярний мотив китайської лірики —

туга дівчини. «Білі роси» — метафора інею. Епітет «яшмовий» у китайській поезії — це не тільки означення, а символ істинного, гідного й вірного. В українському перекладі назви використовується слово ґанок. В оригіналі, звісно, використовується інше слово, яке можна перекласти як «поміст», «настил на підвищенні». Китайське слово поміст, як і українське ґанок — споруда перед будівлею, своєрідній перехід від відкритого простору, «широкого світу» у простір замкнений, приватний. Яшмовий ґанок — центральний образ вірша, який допомагає створити образ ліричної героїні, котра переживає глибоку печаль. Для Лі Бо характерний перехід внутрішнього (печалі) у зовнішнє, природне («місяць осінній печальний... повільно згаса»).

На яшмових сходах біліє холодна роса. —

Промокли панчохи.

Пливуть мовчазні небеса.

Дивлюсь крізь (франку На місяць осінній печальний, па тихій воді він тремтить і повільно згаса.

(Переклад із китайської Леоніда Первомайського)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Де й коли відбуваються події, що описує поет? Які образи це засвідчують? 2. Якими настроями пройнятий вірш? 3. Які художні засоби допомагають відтворити ці настрої? 4. Охарактеризуйте образ ліричної героїні вірша.

Для обговорення. Як ви думаєте, чому сумує лірична героїня Лі Бо?

Творче завдання. Опишіть (усно) або намалюйте картину, що постала у вашій уяві під час прочитання вірша. 56

ПРИЗАХІДНЕ СОНЦЕ НАВІЮЄ ДУМКИ ПРО ГОРИ

Коментарі у цьому творі змальовано художню картину світу: дерева, квіти, небо, горе — усе це єдиний природний простір. У ньому є місце й для людини, яка гармонійно входить у цей простір, коли прилучається до його найбільшої таїни — дао. Людина не повинна йти всупереч природному шляху, вона має жити одним життям з усім, що є на землі.

Опісля дощу заяріла паруюча зелень. Західі і им рум 'я 111 іем взялося розчахнуте небо.

Весни будівничі тепло і вітерець зі сходу пишаються квіттям, найкращим своїм творінням.

Та квіт опаде, і настане глибокий вечір. Це так зрозуміло! і я не тамую зітхання.

Одна тільки мрія відвідать прославлені гори, щоб там, окрилившись, пізнати Велике Дао!

(Переклад із китайської Геннадія Туркова)

* Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Які картини постали у вашій уяві під час прочитання вірша? 2. Якою змальовано природу утворі — статичною чи динамічною? 3. Охарактеризуйте образ ліричного героя та його найбільшу мрію. 4. Наведіть приклади метафор та епітетів з українського перекладу вірша.

Для обговорення. Як ви розумієте поняття «Велике Дао», використане автором у вірші?

Творче завдання. Намалюйте фарбами (олівцями чи пастеллю) пейзаж за мотивами цього вірша. Поясніть свій вибір кольорів, відтінків та образів.

СОСНА БІЛЯ ПІВДЕННОЇ ГАЛЕРЕЇ

Духовне життя для Лі Бо мало таке саме значення, як і життя природне. Тому не випадково він зображує свої переживання через пейзажі. Так, наприклад, він порівнює своє прагнення вищого смислу із зростанням самотньої сосни, навколо якої ніколи не вщухає вітер. Цей вірш сповнений символів і алегорій. Сосна — це уособлення митця, котрий прагне вищого смислу. Вітер утілює бентежний і неспокійний Усесвіт, у якому живе людина. А «надхмарна вись» — це той прихований сенс усього сущого, природний і моральний закон, який шукає поет. У творі звучить думка про необхідність духовного удосконалення людини, про пізнання дао.

Поблизу галереї Росте сосііа-одиначка.

В такої, природно, розкидисте гілля її густе.

Вітрець навколишній навіть на хвильку не вщухне:

йому тут воля

тож дме він і вдень, і вночі.

 

Затінений стовбур покрився плямами моху.

А в пишній хвої повітря неначе мигтить.

Чи вдасться їй досягти надхмарної висі? Це ж треба рости аж декілька тисяч лі Ч

(Переклад із китайської Ген мідія Туркова)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Визначте провідну тему й ідею вірша. 2. Назвіть утворі символи й алегорії. Що вони уособлюють? 3. Як через пейзаж розкривається стан ліричного героя?

Для обговорення. 1. Чому, на вашу думку, у вірші Лі Бо «сосна-одиначка»? 2. Яке значення має самотність для ліричного героя? 3. Чи є в цьому вірші прихований трагізм? Доведіть або спростуйте цю думку.

Творче завдання. Які образи природи, на вашу думку, також допомогли б поетові розкрити пошуки дао?

Краса слова

У віршах Лі Бо нерідко поєднуються слова з різних сфер буття — висока й побутова лексика, слова, що означають явища природи й повсякденне життя людини. Проте поет не протиставляє ці слова за значенням, вони утворюють неподільну єдність, де людина зі своїми неповторними почуттями є важливою часткою Всесвіту.

• Назвіть у прочитаних вами віршах такі слова-образи. Як вони співвіднесені між собою?

Перевірте себе. 1. Що ви знаєте про життя Лі Бо? 2. Розкрийте вплив даосизму на його творчість. 3. Як поет сприймав усамітнення — як трагічний розрив із людьми чи як необхідну умову для філософських шукань? 4. Які теми й мотиви переважають у творчості митця? 5. Дайте своє тлумачення улюблених рядків Лі Бо, знайдіть у них засоби художньої виразності.

 

Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Ніколенко

 

Автор: evg01 от 25-08-2016, 19:03, посмотрело: 6995