Горацій - До Мельпомени читати онлайн

ГОРАЦІЙ

65-8 рр. до н. е.

Мій пам'ятник стоїть...

Горацій

Сторінки життя та творчості

Одним із пайвидатігіших поетів доби Октавіана Августа був Квінт Горацій Флакк, або, як його прийнято називати, Горацій. Вій народився 8 /рудня 65р. ум. Венузії, на півдні Італії. Його батько був рабом, відпущеним па волю. Горацій навчався в Римі, а потім продовжив навчання в Афінах, де його застала громадянська війна, що розпочалася після вбивства Юлія Цезаря. Горацій уступив у військо під проводом Брута (римський сенатор, убивця Цезаря), котрий вербував прихильників республіканського ладу. Під час війни Горацій був командиром легіону. Однак поразка армії Брута позначилася па долі Гора-ція. Він був позбавлений засобів для існування, його майно було конфісковане, тому митець мусив починати життя наново.

Перші літературні твори Горація привернули увагу Вергілія, який узяв поета під свою опіку й познайомив із Меценатом, а той, у свою чергу, увів Горація до літературного кола й навіть дав невеличкий маєток, щоб письменник мав змогу займатися мистецтвом. Близькість до Мецената допомогла Горацію ввійти до оточення Октавіана Августа. На його честь поет написав багато віршів. Хоча Горацій працював у різних жанрах (сатири, послання, гімни та ін.), однак найбільше прославився в жанрі оди, надавши їй класичних ознак. У його одах возвеличується не тільки імператор, а й людські чесноти, радість життя, краса, кохання та мистецтво.

&да —віріп, що виражає піднесені почуття, викликані важливими подіями, діяльністю історичних осіб.

ДО МЕЛЫЮМЕНИ

Коментарі ода звернена до Мельпомени — музи трагедії або поезії. Це звернення дає можливість поетові розкрити тему безсмертя мистецтва. Слава поета, на думку Горація, залишиться у віках, бо його вірші будуть жити в наступних поколіннях.

Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді.

Піднісся він чолом над царські піраміди.

Його не сточить дощ уїдливий, гризький,

Не звалить налітний північний буревій,

Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний;

Я не умру цілком: єства мого частина Переживе мене, і від людських сердець Прийматиму хвалу, поки понтифік-жрець

Ще сходить з дівою в високий Каиітолій.

І де шумить Авфід⁵⁴ в нестриманій сваволі,

І де казковий Дави² ратайський люд судив,

Скрізь говоритимуть, що сип простих батьків,

Я перший положив на італійську міру Еллади давній спів. Так не таїсь від миру,

І лавром, що зростив святий дельфійський гай,

О Мельпомено, ти чоло моє звінчай.

(Переклад .) латний Микали Зерчва)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Яким уявляється Горацію монумент на честь поета? 2. З чим автор порівнює пам’ятник мистецтву? 3. Що митець уважає своєю основною заслугою? 4. Як довго триватиме слава поета, на думку Горація? 5. Які факти біографії Горація й культури Стародавнього Риму знайшли відображення у творі?

Для обговорення. 1. Чому, на вашу думку, пам'ятник Горація «піднісся...чопом над царські піраміди»(тобто єгипетських фараонів), а не римських імператорів? 2. Чому Горацій звертається саме до Мельпомени, а не до іншої музи чи до бога Аполлона — покровителя мистецтва?

Творче завдання. Знайдіть у вірші символи, намалюйте їх і поясніть (письмово) їх значення у творі.

Вірш Горація відомий також під назвою «Пам'ятник». Образ пам’ятника став символом поезії, що уславила митця у віках. У Горація йдеться про міцність пам’ятника (його мистецтва), тому в його описі письменник згадує — мідь, що використовувалася вже за часів Стародавнього Риму. Мідь, як відомо, не є надто міцною, вироби з міді можуть змінювати свій колір і форму. А справжня поезія, на думку Горація, нетлінна. Він робить акцент на значенні своїх художніх відкриттів: «Я перший попожив на італійську ліру Еллади давній спів...»Тобто митець першим у римській поезії наслідував традиції грецьких поетів — Алкея і Сапфо. Горацій пишається тим, що він, син простих батьків, зумів досягти вершин мистецтва. Згадка про Авфід і Давна свідчить про те, що поет прагне стати відомим на своїй батьківщині. Капітолій — одне з узвиш, на яких був заснований Стародавній Рим. Тому поняття «батьківщина» Горацій розуміє широко — це для нього не тільки рідні місця, а й Римська держава. «Понти-фік-жрець» — це головний жрець (Понтіфекс Максимум), який щороку сходив на Капітолій разом із старшою весталкою (жриця храму Вести), щоб молитись Юпітерові Капітолійському про благоденство Римської держави. Отже, тривалість своєї слави Горацій співвідносить з існуванням Римської імперії. Проте слава поета пережила давню імперію й сягнула нашого часу. Ода Горація «До Мель-помени» дала потужну традицію у світовій літературі. Образ пам’ятника як символу мистецтва змальовували різні митці, вільно перекладаючи оду Горація (М. Ломоносов, Г. Державін, О. Пушкінта ін.).

Оду «До Мельпомени» перекладали серед багатьох інших і українські письменники. Найвідомішим уважається переклад М. Зерова.Доля цього поета є трагічною. За радянських часів його заарештували й відправили на Соловки (архіпелаг островів на півночі Росії, де в 1921-1939 рр. була в’язниця). Але і там М. Зеров продовжував писати й перекладати твори зарубіжної класики, у тому числі Вергілія, Горація, Овідія та ін. У 1937 р. М. Зерова розстріляли разом з іншими представниками культури колишнього СРСР. Але слово М. Зерова, як і пам’ятник Горація, нетлінне.

Перевірте себе. 1. Розкрийте зв’язок оди Горація «До Мельпомени» з історією й культурою «золотого віку» Августа. 2. Визначте жанрові ознаки оди. 3. Яка ідея утверджується у творі? 4. Назвіть символи й розкрийте їх роль у творі. 5. Усно опишіть пам’ятник вашому улюбленому поетові.

Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Ніколенко