Народна Освіта » Українська література » Зимовий мотив з візитом пічника - Ірина жиленко. Повний текст віршу, читати

НАРОДНА ОСВІТА

Зимовий мотив з візитом пічника - Ірина жиленко. Повний текст віршу, читати

Ірина ЖиленкоДуша земне переросла,

небесного ще не сягнула,

краєчок неба одгорнула

на рівні серця і чола —

заплакала і геть пішла...

Бо ше була душа мала.

Рости ж так боляче і страшно!

А ми ж худобонька домашня —

нам треба хатнього тепла.

Як я замерзла там, вгорі,

як я втомилася од росту!

І от сусід через поріг

уже переставляє костур.

Сусід (дарма, що інвалід) —

пічник, якого пошукати...

Я радісно йому обід

збираю. І тепліє хата.

Коли ж зійшов на землю вечір —

зійшла за вечором звізда,

і в чорну шибку загляда,

і відбивається в колечку.

Небесне вже переросла,

земного не збагнула, рано.

Ще та звізда була мала,

зелена ще, хоч і різдвяна.

А в сінях тьма і холоднеча.

Замерзла в глечику вода.

І, луснувши, старенький глечик

злякав звізду.

Втекла звізда...

То був салют земному дому,

Зимі земній, вогню земному,

душі, яка за ніч спочине,

і вранці вийде до воріт,

і знов дитячими очима

різдвяно осіяв світ...

 

Дякуємо, що вирішили прочитати цей чудовий вірш Ірини Жиленко саме на нашому сайті, заходьте ще =)

Автор: admin от 27-04-2013, 14:31, Переглядів: 9463