Народна Освіта » Українська література » Вступ - або Як зрозуміти магію художнього слова читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Вступ - або Як зрозуміти магію художнього слова читати онлайн

Художня література як одна з форм духовної діяльності людини.

Функції художньої літератури.

Багатозначність художнього образу.

Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові тощо).

Аналіз художнього твору.

Коли ми хочемо пізнати народ, то вивчаємо його культуру, тому що вона охоплює всі види діяльності людини матеріальну й духовну.

Під матеріальною культурою розуміють усю сукупність створених людиною речей: предмети побуту, знаряддя праці, пристрої, споруди тощо. До духовної культури зараховують досягнення в галузі науки, мистецтва. філософії,релігії, освіти тощо. Результатом духовної діяльності людини є створення духовних цінностей — ідей, образів, теорій, утілених у наукових, релігійних чи художніх творах. Унаслідок духовної діяльності людей змінюється їхня свідомість, що приводить до цивілізиційного поступу окремих народів ти людства в цілому.

Протягом тисячоліть мільйони мислителів працювали на духовний розвиток суспільства. Імена великої частини з них залишилися для нащадків невідомими. Безсмертя здобули лише ті, хто написав вершинні мистецькі твори, здійснив значні наукові винаходи, хоч вони, звісно, спиралися на досягнення попередників.

Стосовно мистецтва, цей процес сучасною мовою визначимо так: у всі часи існували представники масової культури (попкультури) і таланти й генії. Перші метою своєї діяльності ставили — пристосувати мистецтво до наявного рівня розвитку людини, задовольнити її примітивні потреби. Щоб засвоїти твори попкультури, людині потрібно докласти мінімум зусиль, але вони не підносять, не розвивають її духовність. Це не означає, що твори попкультури не мають права на існування: кожен може обрати те, що йому більше до вподоби, проте саме літературні шедеври змушують нас міркувати, можливо, часом і посперечатися з автором, а значить, — стимулюють нас до розвитку, до вироблення вміння бачити світ під різними кутами зору.

Представники елітирної культури розуміють, що кожна ЛЮДИНА унікальна, неповторна, тому своїми творима намагаються «очистити» її від ниширувань буденності,розвинути в ній цю унікальність і неповторність, Симе тому вони й геніальні, що пробуджують у людині кращі риси, прагнуть до перетворення й удосконалення світу. їхні твори поза часом.

Історія кожному з митців відводить своє місце. Процес відбору кращих духовних надбань людства визначний сучасний письменник Умберто Еко' образно сформулював так: «Культура пам’ятає лише піки творення, Гіма-' Ёко Умберто(1932-2016) — італійський письменник, філософ, лінгвіст, літературний критик.

лаї...». Тож, ознайомлюючись із шедеврами, ви під’єднуєтесь до колосальної енергії любові, яку концентрує мистецтво, долучаєтеся до ідей, які ніколи не втратять для людства актуальності. Але, щоб зрозуміти генія, треба постійно підніматися духовно до його рівня, самому трішки ставати генієм. Розвинути в собі кращі якості людині допомагають літературні твори.

Поняття «література» в широкому значенні означає будь-які твори, оформлені писемно. У вузькому — це художні тексти, створені за допомогою слови і які мають естетичну' вартість.

Із сказаного вище випливають такі основні функції художньої літератури: естетична, тому що цей вид мистецтва розвиває почуття прекрасного в людині, орієнтує її на засвоєння загальнолюдських цінностей;

пізнавальна, адже літературні твори дають змогу зрозуміти світ і самих себе, допомагають пізнати, у чому полягає цінність і сенс життя людини. Наприклад, читач часто «програє» події твору у власній свідомості, ставить себе на місце персонажа. Таким чином ми вчимося, як правильно вчинити в тій чи іншій ситуації, бачимо можливі наслідки своїх учинків, маємо можливість не робити тих помилок, які роблять герої того чи іншого твору;

виховна, бо література формує моральні цінності, світогляд та ідеали читача. Крім того, художня література приносить читачеві неймовірне задоволення, насолоду від читання, через співпереживання з героями вона сприяє його моральному очищенню та вдосконаленню.

Особливістю художньої літератури є її образність. Це означає, що письменник відтворює картину світ\*, пропустивши її через власну свідомість і втіливши свої спостереження в образах.

Образ — це конкретна й водночас узагальнена картина життя, створена за допомогою авторськоїфантазії, що має естетичне значення.

Узагальненість обризу полягає в тому, що в ньому поєднано багато схожих життєвих явищ або людських характерів. Конкретність образу означає, що він має індивідуальні особливості. Пам’ятаєте новелу Л. Пономаренко «Гер переможений», яку ви читали в минулому році? У ній образ Фрідріха, з одного боку, є носієм ознак усіх завойовників, що зазнали поразки, з іншого — має притаманні тільки йому індивідуальні риси характеру та зовнішні ознаки.

За предметом змилювання образи поділяють на образи-персонажі, об-ризи-пейзажі, образи-речі. обризи-символи тощо.

Обризи-персонажівідтворюютьпевний людський характер.вони найчистіше стоять у центрі зображення, наприклад, образ Захара Беркута в однойменній повісті І. Франка, образ Івана Сили в повісті О. Гавроша.

Усі інші образи в художньому творі найчастіше виконують додаткову роль і підпорядковані розкриттю образу-персонажа. Наприклад: образ-пейзаж(змальовує явище природи):

...Тихі, ніжні зорі

спадали з неба — білі, непрозорі — і клалися в намети... Біло, чисто попід наметами...

(Леся Українка, «Лісова пісня»)]

1 Естётика — наука про прекрасне й потворне.

Тільки по легкому рухові жил на ватагових руках помітно, що насподі в посуді одбуваеться щось. Руки оживають потроху, то підіймаються вище, то опускаються нижче, закруглюють лікті, щось плещуть, бгають та гладять там всередині, і раптом з дна посуди, з-під молока, підіймається круглеє сирове тіло, що якимсь чудом родилось. Воно росте, обертає плескаті боки, купається в білій купелі, само біле і ніжне, і коли ватаг його виймає, зелені родові води дзвінко стікають в посуду... (М. Коцюбинський, «Тіні забутих предків»)] образ-символ(надає конкретним явищам узагальненого змісту):

А журавлі летять собі Додому ключами.

Плаче козак — шляхи биті Заросли тернами.

(Т Шевченко, «Думка»)

У цьому прикладі образ-символ терну автор використав на позначення важкого, непрохідного шляху, життєвих труднощів і перешкод.

За способом творення і сприйняття образи поділяють на зорові, слухові, дотикові тощо.

Зорові образи

...світає,

Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зострічає. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Меж ярами над ставами Верби зеленіють.

(Г. Шевченко, «Сон» («У всякого своя доля...»)

Слухові образи

...у мене почали дзвонити коси, серпи, а важкий колос схилявся до землі, але в цю хвилину старий чорногуз поважно пройшов травою до болота, поклонився на всі чотири сторони, піймав необережну жабу і під глухий клекіт сполохав на ставищі дику качку...

(Г. Косинка, «В житах»)

Образом можна вважати також увесь художній твір, адже він у цілому є конкретним втіленням бачення автором картини світу.

Художні образи багатозначні, о Кож на книжка інкрустується1 інтерпретаціями1 2, що ми їй надавали протягом усього часу її існування... Щоби шедевр став шедевром, достатньо, щоб він був відомим і щоби всотав2 у себе всі інтерпретації, які він же й провокує...» (У. Еко). Проаналізувати літературний твір значить інтерпретувати його ідеї, визначити проблеми, які порушує автор, охарактеризувати образи, дослідити мову твору тощо.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Опрацюйте статтю підручника. Поясніть, як ви розумієте тезу, що художня література є однією з форм духовної діяльності людини.

2.    Оберіть один із художніх творів, що вам найбільше подобається, і поясніть на його приклад естетичну, виховну та пізнавальну функції літератури.

3.    Назвіть приклади образів за предметом змалювання та за способом творення і сприйняття.

4.    Поясніть, як ви розумієте слова У Еко про інтерпретації художнього твору.

и задумувались ви, чому в XXI столітті, у час розвитку високих технологій і комп’ютерної техніки, молоді виконавці створюють фольклорні ансамблі, а вітчизняні й закордонні концертні зали переповнені під час виступів таких славнозвісних колективів, як Національна заслужена академічна капела України «Думка», Національний заслужений академічний український народний хор ім. Григорія Верьовки, Національна заслужена капела бандуристів України ім. Г. І. Майборо-ди чи Національний заслужений академічний ансамбль танцю України ім. П. П. Вірського? Чому ми всі, такі заклопотані, облишуємо свої справи, щоб послухати автентичну народну мелодію? Чому, зрештою, молодь на кілька днів виривається з кола своїх повсякденних обов’язків, щоб узяти участь у фольклорно-етнографічному фестивалі?

Магія народної творчості вабить нас. Вона входить у наше єство змалку й неусвідомлено для нас самих впливає на думки, почуття, устремління. Народна творчість протягує незримі нитки від кожного з нас до великої спільноти під назвою УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД.

Патріотизм, щирість виявлення почуттів, задушевність, різноманітність жанрів, багатство мелодій — ось неповний перелік надбань 'творчості наших предків. У вінку народних мелодій унікальним явищем є історичні пісні та думи. Минули століття, а вони й досі вражають слухачів. У цих творах винятково гармонійно поєдналися глибина змісту й мелодійність звучання. Відомий українських! фольклорист, етнограф і композитор Філарет Колесса у праці «Українська усна словесність» писав: «Знаменною прикметою української народної поезії є велике багатство і краса історичних пісень та дум, у яких замикається неначе поетичний літопис українського народу. З цього погляду, крім сербів, українцям не дорівнює ні один із європеіхських народів».

В історичних піснях і думах у конкретних образах і подіях відтворено героїчні картини боротьби за свободу та незалежність, оспівано звитягу оборонців рідної землі, у них потужна енергія наїюду, яку він віддав за право самому визначати власних! історичнхи! поступ.

Пригадайте, які фольклорні твори ви знаєте. До яких літературних родів і жанрів вони належать? Які їх особливості?

JeTOfTI' lttl KOOf Vll IIІСІТІІ

Щоб зрозуміти причини появи в українській культурі творів героїчного епосу, пригадаймо суспільно-політичну ситуацію в країні у XIV-XVIII ст.

ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В XIV—XVI ст.

 

Перша половина XIV ст. Звільнившись з-під влади Золотої Орди, Україна потрапила під впливсусідніх країн. Угорщина, Польща, Молдавське князівство, Московське царство ласо поглядали на ослаблені монголо-татарським правлінням та міжусобними війнами українські землі. Але більшість території дісталася литовським князям. Народ прийняв панування чужоземців без опору, тому що в складі Великого князівства Литовського був захищений від зовнішніх ворогів, українських князів залучали до управління державою, почалося пожвавлення економічного й культурного розвитку земель. Оскільки українська культура на той час була значно розвиненіша, ніж у литовців, ії надбання стають на службі держави, а офіційною мовою визнано староукраїнську (руську).

З укладенням польсько-литовської унії 1385 р. становище змінилось. У складі нової польсько-литовської держави — Речі Посполитої — українці зазнають утисків у всіх сферах — політичній, економічній, релігійній і культурній. Не в кращих умовах опинилась і та частина земель, яку приєднало до себе Московське царство.

За таких обставин над Україною нависла загроза спольщення, з одного боку, й омосковщення — з іншого. Ослабленню сприяла також постійна військова загроза протягом XV—XVI ст. з боку Кримського ханства та Османської Туреччини, яким ні польсько-литовська, ні московська держави не могли чинити опору.

Україна в XIV—XVI ст. опиняється сам на сам зі своїми проблемами. У тривалій боротьбі із завойовниками, що тримала народ у напрузі, гартується його національний характер, виробляється постійна готовність до опору.

Оплотом захисту національних інтересів у цих умовах стало козацтво, яке зародилося наприкінці XV ст. У період, коли частина національної еліти зрадила народні інтереси, саме воно розвинуло глибокі народні традиції та взяло на себе роль політичного та духовного лідера. Козаки не тільки стали оборонцями батьківщини, а й виробили морально-етичні й естетичні еталони на кілька наступних століть. Вони були творцями нової культури, яка виражала народні почуття й інтереси та захищала українську самобутність. Козацькі літописи, пісні й думи, музика й танці, собори й іконостаси — ось той духовний спадок, який залишила ця доба нащадкам. Іван Франко зазначив, що вони «...виховували нові покоління, вливаючи в них з материнським молоком того самого геройського духу, котрим жили батьки».

ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В XVII-XVIII ст.

Яскравим виявом вагомих змін у суспільній свідомості стала Визвольна війна 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького. Вона стала виявом загальнонаціонального спротиву. Козацтво виконало найвищу свою місію — витворило нову національну державність — Українську Гетьманську державу.

«Поєднуючи хитрість і гострий розум, щодрість і безкорисливість, козаки страшенно люблять свободу; сморть вважають кращою за рабство і для оборони незалежності часто повстають проти своїх гнобителів — поляків; на Україні не мішає семи чи восьми років без повстання... На війні відважні, хоробрі... і мало дорожать своїм життям... Сотпя (козаків) в таборі но боїться пі тисячі ляхів, пі кількох тисяч татар*, — так писав про українців Гііібм (Вільгельм) Левассер де Боплап (бл. 1600-1673 або 1685), інженер і військовий картограф французького походження (з початку 1630-х до 1648 р. перебував па польській службі, переважно на території України).

 

У цей період активно розвивається українська культура як один зі способів національного самозбереження й самоідентифікації. Відбувається піднесення освіти, зростає кількість шкіл, відкривається Острозька академія — перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, згодом — Києво-Могилянська колегія.

Українці навчалися також у багатьох європейських університетах, звідки привозили на батьківщину передові ідеї гуманізму й просвітительства. У XVII— XVIII ст. в музиці, живописі та літературі провідним стає мистецький стиль бароко (його ще називають козацьким бароко), у якому були поєднані європейські традиції із самобутніми українськими ознаками. Яскравими його представниками в музичному мистецтві були А. Ведель, М. Березовський, Д. Бортнянський, у літературі — Ф. Прокопович, І. Величковський, М. Смотрицький, С. Полоцький, М. Довгалевський та ін. В Україні продовжує розвиватися літописання, поряд із церковною розвивається світська література. Поштовхом до її розвою стало поширення книгодрукування в Україні.

ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПЕРОІЧНОГО ЕПОСУ

Одночасно з художньою літературою в XIV—XVIII ст. продовжує розвиватися фольклор. Він як форма передавання інформації з вуст в уста навіть із появою книгодрукування не втратив своєї значущості. Фольклорні твори в цей час були віддзеркаленням національної історії. Поряд із переказами й легендами з’являються нові жанри історичні пісні

та думи, які набули в суспільстві широкої популярності, тому що відображали звитяжну' боротьбу нашого народу, виражали його настрої та переживання. Крім того, їх легше було запам’ятати слово в слово, ніж прозові.

Герої дум та історичних пісень — це переважно ватажки козацького війська чи прості запорожці. Вони втілювали типові риси людей свосї епохи — любов до рідної землі, самовідданість у боротьбі, вірність присязі, вірі й своєму народі', зневага до смерті й ворогів. Мета їхньої боротьби — воля та щастя народу.

Твори героїчного епосу не претендували на історичну точність у зображенні подій і постатей, але відтворювали настрііі доби й утілювали духовні цінності народу. Вони представляли ідеал захисника рідної землі та народного ватажка, зберігали національні' пам’ять, важливу на шляху до державотворення.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Поясніть, які історичні обставини вплинули на розвиток українського героїчного епосу в XIV—XVII ст. Щоб відповісти на це запитання, за змістом статті в підручнику сформулюйте дві тези, на які ви спиратиметеся.

Опишіть репродукцію картини Сергія Якутовича “Українське козацтво». Витлу-мачте символіку образів хреста, храму та шабель на картині.

  

Це матеріал з Підручника Українська Література 8 Клас Коваленко

 

Автор: evg01 от 24-08-2016, 11:50, посмотрело: 1443