Василь Герасим’юк - Чоловічий танець читати онлайн

Василь Терасим’юк

(нар. 1956)

Василь Герасим’юк — сучасний поет, автор багатьох збірок, що завоювали велику прихильність читачів. Його твори у складній метафоричній формі виражають глибинний зв’язок із рідним краєм, містять роздуми про сенс людського буття.

Народився Василь Дмитрович Герасим’юк 18 серпня 1956 року в місті Караганді. Дитинство провів на Івано-Фраиківщипі в селі

Прокурава. Загадкові й мальовничі Карпати, життя українських горян, їхні звичаї, вірування визначили своєрідність творчого доробку митця.

Писати Герасим’юк почав іще в шкільні роки. Його вірші, потрапивши на сторінки літературних журналів, швидко привернули увагу читачів. По закінченні філологічного факультету Київського університету Герасим’юк працював у видавництвах «Молодь» і «Дніпро». Поетові належать збірки «Смереки», «Потоки», «Космацький узір», «Діти трепети», «Осінні пси Карпат», «Серпень за старим стилем», «Поет у повітрі», «Була така земля», «Папороть», «Кров і легіт». За книжку вибраних творів «Поет у повітрі» Герасим’юк відзначений Національною премією України імені Тараса Шевченка, його вірші перекладено різними мовами світу.

..........Актуальна цитата.............................................................

«Василь Герасим'юк — гордий поет. Аристократ української поезії. Його поетична свідомість прагне з гуцульських верхів і дніпровських круч осягти шкалу Всесвіту».

Іван Дзюба, літературний критик, учений

..........Опрацьовуємо прочитане....................................................

1.    Де минули дитячі роки Василя Герасим’юка?

2.    Коли він захопився літературною творчістю?

3.    Де поет здобув вищу освіту?

4.    Назвіть поетичні збірки Герасим’юка.

5.    За яку збірку поет одержав Національну премію України імені Тараса Шевченка?

6.    У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) запишіть у зошит відомості про поета.

У ВІЧНОМУ КОЛІ ЄДНАННЯ

Поетичний світ Василя Герасим’юка відбиває нерозривний зв’язок автора з його рідним краєм — Гуцульщиною. Митець звертається до різних проявів народного буття. Його захоплює духовна краса українських горян, він переймається їх проблемами, намагається зазирнути в глиб народної душі. У цьому поетові допомагає добре знання народних звичаїв, вірувань. Змальовуючи єдність свого ліричного героя з людьми, традиціями, природою рідного краю, Герасим’юк

утверджує думку про особливу роль, яку в житті кожного відіграє мала батьківщина.

У творчій манері поета відчувається бажання погодити досвід духовного життя українського народу із загальнолюдськими культурними надбаннями. Характерною рисою художніх пошуків митця виступає поєднання християнської духовності з давніми гуцульськими віруваннями. У зв’язку із цим поет зізнавався: «Формування особистості відбувалося в такому краї, де поєдналося язичництво і християнство. Я у своєму духовному досвіді їх не відділяв і не відділяю, і не вважаю це єрессю».

У творі Герасим’юка «Чоловічий танець» виконання аркану постає як таємниче дійство, що дозволяє людям зануритись у стихію родової єдності.

Аркан — це гуцульський чоловічий танець, який виконується зімкнутим колом. У давнину аркан був головним елементом посвячення: після цього обряду юнак вважався дорослим і повноправним членом гуцульської громади. У танці його символічно приймали до дорослого «чоловічого кола».

Поезія залучає читача до таємниці гуцульського танцю, який відкриває сучасній людині інакший погляд на світ — повертає первісне переживання гармонійного злиття з усім сущим.

До змалювання аркану додається несподівано сміливий художній хід: автор зображує серед танцівників, у «чоловічому колі», Ісуса Христа в найдраматичніший момент його людського життя. Так вічний образ світового значення включається до нестримного танцювального вихору єднання. Він стає вже не чимось привнесеним,

а своїм, рідним, органічно вплетеним у нескінченний ритм гуцульського життєвого кола. Завдяки оригінальній художній знахідці авторові вдалося висвітлити символічний вимір буття українських горян, відобразити їхнє неповторне духовне обличчя.

ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ

Ти мусиш танцювати аркан.

Хоч раз.

Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі древнє чоловіче коло, як тяжко зчеплені чоловічі руки, як тяжко почати і зупинити цей танець.

Хоч раз

ти стань у це найтісніше коло, обхопивши руками плечі двох побратимів, мертво стиснувши долоні інших, і тоді в заповітному колі ти протанцюєш під безоднею неба із криком по-звіриному протяжним.

Щоб не випасти із цього грішного світу, хоч раз

змішай із ближніми піт і кров.

Сину людський, ти стаєш у чоловіче коло, ти готовий до цього древнього танцю тільки тепер.

З хрестом за плечима.

З двома розбійниками.

Тільки раз.

.........Аналізуємо художній твір....................................................

1.    Яке враження справила на вас поезія Василя Герасим’юка «Чоловічий танець»?

2.    Як ви зрозуміли назву поезії?

3.    Знайдіть у тексті вірша повтори. Із якою метою використовує їх автор?

4.    Поясніть значення образу Сина людського. Чому Син людський тільки тепер «готовий до цього древнього танцю»? Чому Син людський «тільки раз» може стати в коло?

5. Розгляньте репродукцію всесвітньо відомої гравюри Георгія Якутовича «Аркан» (с. 99). Яке враження справляє робота художника? Що спільного і що відмінного в образах аркану, створених поетом і художником?

Це матеріал з Підручника Українська Література 8 Клас Борзенко