Народна Освіта » Українська література » Українські народні думи - Дума про Марусю Богуславку читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Українські народні думи - Дума про Марусю Богуславку читати онлайн

Українські народні думи

Важливу і яскраву сторінку українського фольклору становлять думи. Як окреме явище народної поезії дума сформувалась у XV столітті. Думу легко відрізнити від історичної пісні саме за способом

Думи — це ліро-епічні твори на історичні й соціально-побутові теми, які виконуються речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри.

 

виконання: п виконують речитативом — протяжним наспівним промовлянням, близьким і до декламації, і до співу.

Найбільш поширеними є історико-героїчні думи, у яких розповідається про боротьбу українського народу проти чужоземних завойовників. У цих думах народ уславлює патріотизм, духовну силу і мужність героїв, підкреслює необхідність обстоювати моральні й родинні цінності, погоджувати з ними своє життя («Козак Голота», «Отаман Матяш старий», «Буря на Чорному морі»).

До окремого тематичного циклу належать твори, які розповідають про перебування полонених у неволі («Маруся Богуславка», «Самій-ло Кішка», «Втеча трьох братів із города Азова, з турецької неволі»).

 

Чимало історико-героїчних дум присвячено зображенню національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького («Хмельницький та Барабаш», «Перемога під Корсунем», «Про Хмельницького Богдана смерть, про Юрася Хмельницького та Павла Тетеренка»). У них оспівується звитяга українських воїнів, дається висока оцінка діяльності найкращих представників козацької старшини.

Окремо виділяють групу соціально-побутових дум («Удова і три сини», «Брат і сестра»). Герої таких дум виступають, як правило, безіменними, картини суспільного життя мають узагальнений характер. У цих творах із позиції народної моралі розглядаються взаємини між людьми.

..........Актуальна цитата.............................................................

«Основна провідна риса українського історичного епосу — це патріотизм, безмежна, дійова любов до батьківщини, що виявляється насамперед у воєнному опорі загарбникам і поневолювачам».

Максим Рильський, поет

..........Опрацьовуємо прочитане....................................................

1.    Що таке народна дума?

2.    Коли з’явилися перші думи?

3.    Назвіть основні теми народних дум.

4.    Під акомпанемент яких музичних інструментів виконують думи?

5.    Що таке речитатив?

ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНИХ ДУМ

Думи мають специфічну, властиву тільки їм художню організацію. Зазвичай дума має зачин (заспів, «заплачку») і традиційну кінцівку (славослів’я). Між цими складовими тексту думи й міститься розповідна частина з усіма елементами, властивими епічному сюжету — зав’язкою, розвитком дії, кульмінацією, розв’язкою. Розповідь у думах докладна й повільна, нерідко використовуються повтори, які допомагають краще запам’ятати твір і виділити в ньому найсуттєвіше.

Особливістю дум є нерівиоскладовість: рядки, що римуються, можуть бути різними за розміром.

 

На відміну від історичних пісень, думи не поділяються на строфи, натомість складаються з мовних тирад8 (періодів) із різною кількістю рядків, причому кожна тирада формулює окрему завершену думку.

У поетичній мові народних дум поширені постійні епітети, які майже завжди стоять при тих самих словах.

Скажімо, козак молоденький, битий — шлях тощо. У думах часто зустрічаються тавтологічні звороти — повтори, які затримують увагу слухача з метою посилення емоційного впливу на нього: плаче-ридає, думає-гадає, щастя-доля, рано-пораненьку, вовки-сіроманці, тур-ки-яничари тощо.

..........Опрацьовуємо прочитане....................................................

1.    Із яких основних частин складається дума?

2.    Визначте особливості віршування в народних думах.

3.    Що таке тирада?

4.    Наведіть приклади постійних епітетів.

5.    Яку роль у думах відіграють тавтологічні звороти?

(>. Використовуючи пам’ятку №2, складіть план поданого в підручнику тексту «Художні особливості народних дум». За планом підготуйте усну розповідь.

ВИКОНАВЦІ НАРОДНИХ ДУМ

Виконання думи вимагає від співця високого рівня професійної підготовки. Виконавців народних дум називають кобзарями, бандуристами, лірниками — залежно від обраного співцем музичного інструменту. У давні часи використовували кобзу, пізніше, унаслідок її удосконалення, виникла бандура — більш складний струнний інструмент.

Щоб оволодіти технікою гри, кобзар нерідко проходив досить тривалий період учнівства. Існували навіть спеціальні школи кобзарської майстерності. До них брали обдарованих, але частіше незрячих дітей,

 

які впродовж кількох років засвоювали репертуар та особливості його виконання. Як правило, кобзарі провадили мандрівне життя, багато спілкувалися з людьми.

Український народ зберіг пам’ять про видатних виконавців дум. Найбільш відомим кобзарем XIX століття був Остап Вересай, який захоплював слухачів своїм талантом. На знак глибокої пошани геніальний український поет Тарас Шевченко подарував йому свою книжку. Також прославилися кобзарі Іван Стрічка, Андрій Шут, Іван Крюковський, Гнат Гончаренко, Михайло Кравченко.

У наш час кобзарська справа поступово відроджується. Відкриваються школи кобзарів і окремі класи кобзарського мистецтва, де навчають гри на бандурі та інших національних музичних інструментах. Серед сучасних виконавців уславилися майстерністю брати Василь та Микола Литвини. Кобзарське мистецтво ретельно зберігає та успішно вдосконалює Національна капела

бандуристів України імені Г. Майбороди — відомий творчий колектив, який поєднує національну основу з надзвичайно високим рівнем виконавської майстерності.

..........Україна і світ..................................................................

У 2013 році був здійснений мистецький проект «На вічну пам'ять Великому Кобзарю».

Близько 300 бандуристів з одинадцяти країн світу об'єдналися в інтернет-просторі для виконання пісні на слова Тараса Шевченка «Думи мої, думи мої». Диригував першою всесвітньою капелою бандуристів Віктор Скоромний.

..........Опрацьовуємо прочитане....................................................

1.    Як називають виконавців народних дум?

2.    Чому для виконання думи необхідна спеціальна освіта?

3.    Хто вславився виконанням дум у XIX столітті?

4.    Назвіть сучасних виконавців народних дум.

5.    Н сайті іпternctiue.ranok.com.иа знайдіть записи дум у виконанні Національної капели бандуристів. Яке враження справили на вас ці записи?

.....Готуємо проект-...............................................................

6.    Чи існують кобзарські школи в області, регіоні, де ви мешкаєте? Чи існували вони в минулому? Підготуйте проект «Кобзарі рідного краю», візьміть участь у конкурсі проектів.

ДРАМА ПОЛОНЯНКИ З УКРАЇНИ

 

Із циклу народних дум про перебування полонених у турецькій неволі особливим драматизмом вирізняється «Маруся Богуславка». Героїня думи — українка, дочка священика з міста Богуслава. Потрапивши до турецького полону, вона підкорила серце турецького вельможі, стала його дружиною. Прийнявши чужу віру, Маруся не забуває свого походження, сумує за батьками, за рідною землею. Вона щиро співчуває українським козакам, які ось уже «тридцять літ у неволі пробувають». У переддень великого християнського свята — у Великодню суботу — Маруся з особливою гостротою переживає ностальгічні почуття. Можливо, саме тоді за покликом свого серця вона приймає важливе рішення. Саме на Великдень, скориставшись відсутністю чоловіка, Маруся відпускає козаків на волю.

Прощаючись із козаками, Маруся Богуславка передає звістку батькам і водночас просить, щоб вони не збирали гроші для її викупу: «Бо вже я потурчилась, побусурменилась...»

Героїня, яка відмовляється повернутися на батьківщину, не викликає зневаги. Навпаки, ми співчуваємо полонянці, котра, утративши підтримку близьких людей, далеко від рідної землі, була змушена скоритись обставинам. Однак при цьому вона не зреклася свого роду та не зачерствіла душею. Звільняючи козаків із темниці, Маруся добре розуміла, чим це їй загрожує. Та, попри небезпеку, вона все ж таки допомогла своїм землякам.

Загальний піднесений настрій думи посилюється кінцівкою твору — щирою молитвою за всіх невільників.

Драматична історія про Марусю Богуславку набула значної популярності. Вона підтримувала переконання, що за будь-яких обставин важливо залишатися людиною, співчувати чужим стражданням, допомагати скривдженим.

До образу Марусі Богуславки зверталися відомі письменники Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, Іван Багряний.

ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ

Що на Чорному морі.

На камені біленькому,

Там стояла темниця кам’яная.

Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків.

Бідних невольників.

То вони тридцять літ у неволі пробувають,

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.

То до їх дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка, Приходжає,

Словами промовляє:

«Гей, козаки.

Ви, біднії невольники!

Угадайте, що в нашій землі

християнській за день тепера?» Що тоді бідні невольники зачували,

Дівку-бранку,

Марусю, попівну Богуславку,

По річах познавали.

Словами промовляли:

«Гей, дівко-бранко,

Марусю, попівно Богуславко! Почім ми можем знати.

Що в нашій землі християнській за день тепера?

Що тридцять літ у неволі пробуваєм.

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм.

То ми не можемо знати.

Що в нашій землі християнській за день тепера».

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє зачуває,

До козаків словами промовляє:

«Ой, козаки.

Ви, біднії невольники!

Що сьогодні у нашій землі

християнській великодная субота, А завтра святий празник, роковий день Великдень».

То тоді ті козаки теє зачували. Білим лицем до сирої землі припадали,

Дівку бранку,

Марусю, попівну Богуславку, Кляли-проклинали:

«Та бодай ти, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко, Щастя й долі собі не мала.

Як ти нам святий празник, роковий день Великдень сказала!»

То тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє зачувала.

Словами промовляла:

«Ой, козаки,

Ви, біднії невольники.

Та не лайте мене, не проклинайте. Бо як буде наш пан турецький до мечеті від’їжджати.

То буде мені, дівці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці.

На руки ключі віддавати;

То буду я до темниці приходжати, Темницю відмикати,

Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати».

То на святий празник,

роковий день Великдень,

Став пан турецький до мечеті від’їжджати.

Став дівці-бранці,

Марусі, попівні Богус лавці.

На руки ключі віддавати.

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Добре дбає,—

До темниці приходжає,

Темницю відмикає,

Всіх козаків.

Бідних невольників.

На волю випускає І словами промовляє:

«Ой, козаки,

Ви, біднії невольники!

Кажу я вам, добре дбайте,

В городи християнські утікайте. Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,

Моєму батьку й матері знати давайте:

Та нехай мій батько добре дбає, Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває.

Великих скарбів не збирає, Та нехай мене, дівки-бранки, Марусі, попівни Богуславки, 3 неволі не викупає,

Бо вже я потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької,

Для лакомства нещасного!» Ой визволи, Боже, нас, всіх бідних невольників 3 тяжкої неволі,

3 віри бусурменської,

На ясні зорі.

На тихі води,

У край веселий,

У мир хрещений!

Вислухай, Боже, у просьбах щирих,

У нещасних молитвах Нас, бідних невольників!

.......Аналізуємо художній твір....................................................

1.    Яке враження справила на вас дума?

2.    Які події в ній знайшли відображення? Що ви знаєте про ці події з історії?

3.    Визначте тему думи.

4.    Поміркуйте, які слова думи є її зачином («заплачкою»). Що слухачі думи дізнавалися із зачину?

5.    Дослідники фольклору вважають, що творці дум майже не використовували фантастику, але часто вдавалися до такого художнього прийому, як гіпербола. Поміркуйте, чи використовується цей прийом у зачині думи «Маруся Богуславка». Обґрунтуйте свої міркування.

в. Зробіть висновок, яку роль у думі «Маруся Богуславка» відіграє зачин.

7.    Стисло перекажіть основну частину думи. Про які події в ній розповідається?

8.    Скільки разів Маруся звертається до невільників? Із якою метою вона звертається до них кожного разу? Прослідкуйте за текстом, як змінюється емоційне забарвлення звертань. Якими засобами мови відображені ці зміни?

9.    Поміркуйте, чому невільники проклинали Марусю? Як вона поставилася до цих прокльонів?

10.    Доведіть або спростуйте тезу: Маруся прийняла рішення звільнити бранців під впливом їхніх прокльонів.

11.    Чому Маруся звільнила козаків саме на Великдень?

12.    Що переживає Маруся, коли передає звістку своїм рідним?

13.    Знайдіть у творі постійні епітети й тавтологічні вирази. З якою метою вони використовуються в думі «Маруся Богуславка»?

14.    Поміркуйте, що символізує образ «на ясні зорі, на тихі води»?

15.    Які слова думи є її кінцівкою? Якого символічного значення набувають ці слова?

їв. Створіть «Паспорт твору»9, визначивши його жанр, тему, особливості поетичної форми, ритму, своєрідність образу головної героїні, засоби художньої виразності.

.......Запрошуємо до дискусії......................................................

17.    Маруся Богуславка звільняє невольників, однак сама відмовляється повернутися на батьківщину. Чому народ присвятив думу саме такій героїні?

18.    На електронному освітньому ресурсі interactive.гиnok.com.ua знайдіть і послухайте думу «Маруся Богуславка». Чиє виконання вам сподобалося найбільше? Чому?

......Читаємо виразно.............................................................

19.    Які художні особливості народних дум можна передати засобами виразного читання? Прочитайте виразно фрагмент думи «Маруся Богуславка», увиразнюючи художні особливості думи.

......Порівнюємо твори різних видів мистецтва ................................

20.    У 1981 році на березі річки Рось у центральній частині міста Богуслава за проектом скульптора М. Короткевича та архітектора В. Богданов -ського звели пам’ятник Марусі Богуславці. За легендами, саме на цьому місці стояла Покровська церква, де священиком був батько Марусі. Які риси народної героїні підкреслили автори пам’ятника (с. 36)?

21.    Якою постає Маруся Богуславка в роботах художників Михайла Де-регуса та Феодосія Гуменюка (с. 38)?

......ЗАПРОШУЄМО ДО БІБЛІОТЕКИ..............................................

Щоб більше дізнатися про історію українського народу, відображену в усній народній творчості, прочитайте думу «Буря на Чорному морі» та «Думу про козака Голоту», твори Наталени Королевої «Легенди старокиївські», Юрія Винничука «Легенди Львова».

На електронному освітньому ресурсі intercictive.runuk.com.ua ви знайдете ці твори, а також запитання та завдання, які допоможуть вам їх проаналізувати.

......ПОВТОРЮЄМО Й УЗАГАЛЬНЮЄМО .........................................

Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

1.    У чому полягає колективний характер народної творчості?

2.    Як можна пояснити приналежність пісень літературного походження до фольклору?

3.    Назвіть відмінності між історичними піснями та думами.

4.    Сформулюйте основну думку пісні «Зажурилась Україна».

5.    Як народ оцінює запорожців у пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»?

6.    Якими рисами наділений герой пісні «Ой Морозе, Морозенку»?

7.    Як у пісні «За Сибіром сонце сходить» розкривається народний погляд на справедливість?

8.    Назвіть історичні пісні, які, на вашу думку, сприяють вихованню патріотизму. Доведіть свою думку.

9.    У чому полягає особиста драма легендарної поетеси Марусі Чурай?

10.    У яких образах пісні «Віють вітри, віють буйні» виражений душевний стан героїні?

11.    Поясніть, чому пісня «Засвіт встали козаченьки» набула популярності.

12.    Перекажіть зміст думи «Маруся Богуславка». Висловіть своє ставлення до головної героїні.

Щоб перевірити, як ви засвоїли тему «Усна народна творчість», пройдіть

тест на електронному освітньому ресурсі inteructive.ranok.com.ua.

Світ

української

поезії

Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте можливість виконати такі навчальні завдання: поглибити знання про творчу долю Тараса Шевченка,

Лесі Українки,

Володимира Сосюри;

• набути знань

про вільний вірш, філософську, пейзажну, інтимну лірику, творчість поетів, які створили зразки таких поезій у XX—XXI століттях;

розвинути навички вдумливого та виразного читання поезії; аналізу поетичного тексту;

вивчити напам'ять твори «Мені однаково, чи буду...» Тараса Шевченка, «Хотіла б я піснею стати...» Лесі Українки, «Любіть Україну» Володимира Сосюри, вірш сучасного поета за власним вибором.

Людину, яка висловлюється занадто образно й піднесено, ми зазвичай називаємо поетом. У цьому випадку поезія упізнається за важливою ознакою — небуденністю мовлення. Вона протиставляється прозі як чомусь звичайному й більш приземленому. Англійський письменник Джон Вейн запропонував дуже влучне порівняння: «Поезія так відрізняється від прози, як танець від пішої прогулянки».

У прозі на перший план висувається логічно організована розповідь. Поет малює більш умовну й узагальнену картину дійсності, ніж прозаїк. Поетичні твори вирізняються й особливою організацією. Вони мають віршову форму з римуванням та строфічною будовою. Хоча існує й вільний, тобто неримований, вірш, ритміка якого забезпечується інтонаційною подібністю рядків.

У цьому розділі ви ознайомитеся зі зразками української поезії різних часів. Почнемо ми з творчості геніального Тараса Шевченка, що стала взірцем громадянської мужності та патріотизму для багатьох поколінь українців. Глибокий ліризм, неповторність душевних переживань, органічне відчуття справедливості відкриє вам поезія Лесі Українки. Вірші Володимира Сосюри стануть уроком патріотизму, ви матимете змогу поринути в щирий світ емоцій обдарованої особистості, захопленої красою рідної землі. Крім того, на вас чекають цікаві й самобутні твори сучасних поетів Василя Голобородька, Івана

Малковича, Василя Герасим’юка, Анатолія Мойсієнка, Галини Кирпи, у яких вірність національним духовним традиціям поєднується з високим рівнем майстерності та новаторством художніх пошуків.

..........Опрацьовуємо прочитане....................................................

1.    Як ви зрозуміли образи поезії і прози, які запропонував англійський письменник Джон Вейн?

2.    За якими ознаками ви зазвичай розрізняєте прозу і поезію? Спробуйте знайти власне образне визначення поезії і прози.

3.    Визначте особливості організації поетичного тексту. Запис у робочий зошит зробіть у зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми).

.....Ділимося читацьким досвідом..............................................

4.    Назвіть відомих вам українських поетів.

5.    Якій поезії ви віддаєте перевагу: класичній чи сучасній? Чому?

(>. Розкажіть про свого улюбленого поета.

.....Запрошуємо до дискусії......................................................

7.    Яку роль у формуванні поета відіграють читачі? Чи повинен поет дослухатися суджень читачів і враховувати їхню критику?

.....Порівнюємо твори різних видів мистецтва ................................

8.    Розгляньте ілюстрації на с. 42, 43. Якою постає Україна у творах митців різних часів? Який образ вас привабив найбільше? Чому? Які поетичні рядки зринають у вашій пам’яті, коли дивитеся на ці картини?

.....Готуємо проект ...............................................................

9.    Підготуйте проект «Україна у творчості поетів», візьміть участь у конкурсі проектів.

 

Це матеріал з Підручника Українська Література 8 Клас Борзенко

 

Автор: evg01 от 24-08-2016, 10:31, Переглядів: 8561