Словничок літературознавчих термінів за 8 клас
СЛОВНИЧОК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ
Алегорія (з грецької мови — «інше говорю») — інакомовлення. Алегорією називають художній прийом, за допомогою якого риси людської вдачі, почуття, явища передають через образи рослин, тварин, предметів чи явищ природи.
Антитеза — протиставлення. За допомогою антитези підкреслюють контраст, різку протилежність образів, характерів, думок, явищ, понять, подій тощо. Для створення або підкреслення антитези часто використовують слова-антоніми.
Банна — невеликі прозові або віршовані твори повчального характеру й алегоричного змісту.
Герой літературного твору (або персонаж) — дійова особа художнього твору, змальована всебічно, наділена яскраво окресленим характером. Героєм у творі може бути не лише людина. Ним можуть виступати тварина, предмет, явище. Проте терміни «персонаж», «дійова особа» вживають лише щодо людей.
Розрізняють головних, другорядних та епізодичних г ероїв твору.
Гумор — незлостиве й веселе зображення дійсності і людей.
Діалбг (із грецької мови — «бесіда», «розмова між двома особами») — мова двох або кількох персонажів.
Епітет (із грецької мови — «прикладка», «прізвисько», «додаток») — це образне означення особи, предмета, явища.
Ідея художнього твору — основна думка про зображені у творі життєві явища, події та характери.
Інверсія — непрямий порядок слів у реченні, який створює особливу емоційну' виразність мови твору.
Іронія — прихована насмішка над явищем чи особою, про які говорять у позитивному тоні, маючи на увазі зовсім протилежне.
Казка (від «казати», «розказувати») — розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події.
Композиція (від латинського compositio — «поєднання», «сісиїд») — будова художнього твору, певна послідовність та взаємозв’язок усіх його частин.
Ліричний герой — це особа, чиї думки, почуття, настрої та переживання виражаються у ліричному творі.
Метйфора (з грецької мови — «перенесення») — це слово чи словосполучення, вжите у переносному' значенні. Метафора розкриває сутність та особливість одних явищ через інші, ґрунтуючись на подібності їхніх властивостей і ознак.
Мистецтво — це творче відображення дійсності за допомогою художніх образів.
Міфи — давні священні оповіді про виникнення світу' і створення людини, про діяння богів та героїв.
Оповідання — невеликий прозовий художній твір, у якому описується одна чи кілька подій життя людини. Оітовіданню здебільшого притаманна невелика кількість дійових осіб, скупа характеристика героїв, стислі описи.
Оригінйл (із латинської мови — «первісний») — це текст літературного твору, опублікований тією мовою, якою його написав автор. Відповідно мову, якою автор написав свій літературний твір, називають мовою оригіналу.
Неп і аж (із французької мови — «місцевість», «країни») — зображення картин природи (описи місцевостей, картини моря і неба, види сіл і міст).
Переклад художнього твору— це відтворення змісту' та форми літературного т вору, написаного однією мовою за допомогою засобів іншої мови.
Повість — розповідний твір, що вважається проміжним жанром між оповіданням та романом. На відміну від оповідання, повісті притаманні ширше охоплення подій життя головних героїв, більша кількість персонажів та їх повніша характеристика, широке використання описів.
Порівняння — це зображення істоти, предмета чи явища на основі зіставлення з іншими.
Портрет (від французького portrait) — зображення у художньому творі зовнішнього вигляду, рухів, виразу обличчя людини, її одягу тощо.
Риторичне запитання — питання, що не потребує відповіді. Ця фігура поетичної мови використовується для підсилення уваги, підтвердження думки. Також для підсилення емоційного впливу використовують риторичні вигуки, риторичні звертання.
Роман — великий розповідний твір, який змальовує широке коло подій та охоплює долі багатьох дійових осіб.
Сатира — гостре засудження та осміяння негативних рис характеру людини та негативних явищ в житті суспільства.
Тема художнього твору — це коло подій та явищ, які зображуються у творі й стали основою авторської оповіді.
Фольклбр (з англійської мови — «народна мудрість», «народне знання») — вид словесного мистецтва. Автором фольклорного тору є народ, а літературний твір завжди має конкретного автора — письменника.
Художній конфлікт — це суперечність, що зумовлює розвиток подій у творі. Художній образ — це творче відображення будь-якого життєвого явища чи ідеї; з його допомогою створюється вигаданий художній світ.
Художня деталь — характерна риса чи подробиця, слугує глибшому та яскравішому змалюванню картини дійсності чи образу.
Сайти бібліотек, ресурсами яких ви можете скористатися:
1. Бібліотека світової літератури - оригінали та переклади (Library of the world literature - original texts and translations): http://ae-lib.narod.ru.
2. Державна бібліотека України для юнацтва: http://www.4uth.gov.ua/
3. Національна бібліотека України для дітей: www.chl.kiev.ua/.
4. Національна парламентська бібліотека України: http://www.nplu.org/
5. Львівська обласна бібліотека для дітей: http://kazkar.at.ua/lodb.org.ua/
6. Електронна бібліотека української літератури (зарубіжна література): http://ukrlib.com.
7. Бібліотека українського центру: http://ukrcenter.com.
ЩО ЧИТАТИ ВЛІТКУ1
Джонатан Свіфт «Мандри Лешоёля Гуллівфа» (1 частина) Джордж Байрон «Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарбльда» Олександра Пушкін «Євгеній Опбгін»
Михайло Лёрмонтов «Герой нашого часу»
Опорё де Бальзак «Гобсек»
Микола Гоголь «Ревізор», «Шинель»
Гепрік Ібсеп «Ляльковий дім»
Бернйрд Шоу «Пігмалібн»
Шолбм-Алёйхем « Тев’б- молочар »
Михайло Булгаков «Собаче серце»
Рей Бредбері «451° за Фаренгейтом»
Урік Сігел «Історія одного кохання»
СПИСОК ТВОРІВ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ
Акутагава Р. «Ніс» та інші твори
Бальзак О. «Батько Горісі», «Шагренева шкіра»
Гюго В. «Собор Паризької Богоматері»
Куирін О. «Гранатовий браслет»
Меріме П. «Кармен»
Оруел Дж. «Ферма тварин»
По Е. «Ельдорадо» та інші твори
Пушкін О. «Повісті покійною Бслкіпа» (1 за вибором)
Ремарк Е. М. «Три товариші»
Сенкевич Г. «Камо грядеши?»
Струranькі А. і Б. «Важко бути богом»
Космовська Б. «Позолочена рибка»
Нестліпгер К. «Маргаритко, моя квітко»
Навчальне видання
Мілнновська Ніна Равілівна
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
Підручник для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Редактори Ірина Дворницька, Ігор Миколів Дивайн і комп'ютерна верстка Марія Логош Художник Володимир І Іоворозник Обкладинка Івана ІІІевціва
Підписано до друку 2016 р. Формат 70х 100 1/16.
Папір офсетний. Гарні іура PeteraburgCTT. Друк офсетний. Умонно-друк. арк.. Облік.-нидавн. арк.. Тираж Зам. № .
ТзОВ «Видавництво Астон» м. Тернопіль вул. Гайова, 8 гел. (0352) 52-71-36, 43-47-12, факс: 43A7-I3 моб. (067) 3546295 Свідоцтво ТР №28 від 09.06.200S E-mail: tovaslonjggmai 1.com www.aaton.te.ua
1
Які книги ми називаємо священними кишачи людства?
2. Що вам відомо про виникнення Вед? Яка релігія лягла в їхню основу?
3. Із яких книг складаються Веди? Випишіть у робочий зошит назви цих книг.
4. На основі вивченого спробуйте стисло схарактеризувати індуйш як релігію.
5. Випишіть у зошит імена головних індуїстських богів.
6. Згадайте вивчені у б класі індійські ми\т про створення світу, дня і ночі та інші. Як у цих ведичних міфах відобразилися уявлення індійців про світ?
7. Розкажіть про зміст і призначення гімнів, іцо містяться у священних Ведах.
8. На прикладі прочитаних фрагментів зробіть висновок, про що люди з давніх-давен просять богів.
9. На прикладі фрагмента з гімну «До великої Матері Землі» поясніть, як ставляться до Землі індійці. У чому полягає єдність людини і природи?
10. Виразно прочитайте ведичний гімн «До Ночі».
2
Якою зображується Ніч, сестра богині Зорі? Чи відчуває співець до неї страх? Доведіть, що н цьому творі відображено одну з головних ідей індуїзму — єдність людини і Всесвіту (а не протистояння).
12. Знайдіть у тексті гімну «До Ночі» приклади персоніфікації.
13. Прокоментуйте молитв)' з Рігведи «Боже, щюбуди нас веселими і дай нам тиитя!»
3
Пророк (й давньогрецької) провісник йожссгвеїпюї волі; посередник між людьми і Богом.
4
Пророк Премія пародився близько 650 р. до и. е. Пророкував зруйпуваппя Єрусалиму вавилонським царем і страждання єврейського народу. Пісня «Горе Єрусалиму» написана також від імепі зруйнованого міста.
5
Також заборонялося згадувати ім’я Бога і без належної поваги.
6
ЛДдап — запалига речовина, яку використовували рівні народи ще у давні часи. До складу ладану поводять смоли та сотш рівних рослип. Зараз ладан викорисгопують під час богослужінь.
‘ Мгіро особливим чином виготоплепа запашна олія. Вперше миро вгадується у тенппі «Вихід», у якій Вог Ягве дас вказівки Мойсею, як приготувати миро.
7
Ьлажепіпгй щасливий, споппепнй радості.
8
Каионілупііти — у перекладі л грецької регулювати, узаконювати. Тут: пплпаппя лакопом.
9
Апге.ти, що записують добрі й .злі вчинки людей.
10
Колхіда давньогрецька назва Західпої Грузії. Колхідська культура існувала впродовж XIII—VII ст. до нашої ери.
1 Золоте руно руно (вовна, зістрижепа суцільпим шаром) чудесного золотого барапа, який був принесений у жертву верховпому богові Зевсу. Руно охоропяв певсиппий дракон царя Колхіди.
11
Кассйпдра — донька троянського царя Пріама. Бог Аполлсіп, покровитель віщупів і митців, наділив її даром передбачати майбуттю. Однак за те, то дівчина знехтувала його кохаїптям, Аполлон покарав її: вівдуванням Кассапдри піхто пе вірив.
12
Одісссй цар острова Ітака; уславився гострим розумом; був учасником походу па Грою.
13
Акргіполі, (давньогрецькою верхнє місто) — укріплена частила давньогрецького міста, роз-ташовапа зазвичай па пагорбі.
14
VIII столітті до н. е. почалося нове економічне і культурне піднесення, від якого починає свій відлік власне давньогрецька культура. Цс піднесення охопило не лише територію Балканського півострова, а й узбережжя Малої Азії та острови в Егсйському морі.
Найяскравішим явищем давньогрецької культури стала література, в якій сформувалися головні літературні роди, що існують і донині, епос, лірика і драма. Основи епічної, ліричної та драматичної традицій були закладені ще в усній народній творчості та в обрядових дійствах давньогрецьких племен, однак як літературні явища вони послідовно виникли у VIII, VII і VI століттях до нашої ери.
15
Hama поеми «іліада» походить під слова Ілігін — ще одніс! паши міста Трої.
16
Гера дружила Зевса, богиня шлюбу; Афіпа богиня мудрості та справедливої війпи; ііосейдоп бог морів й океанів; Гефест бог вогпю і ковальства; Гермес — бог торгівлі й злодійства; Аполлоп бог сопця, покровитель мистецтв; Афродіта богипя краси і ко-хаппя; Артеміда — богипя диких лісів і полювашія; Арей бог жорстокої війіпс
17
Велетепь Ахілл володів нелюдською сплою, тому усіх, хто виходив з ним на двобій вважали прпречепими. Гектор, прийнявши виклик, хотів лахнетити честь царської сім!.
18
Тобто верховппй бог Зеге
19
1 Тобто Гектор приніс у жертву Зевсу багаттюх биків.
20
Ііелід або І Іелегіп — Ахілл, сип Пелёл.
21
За тогочасними законами зброя й обладуиок переможеного порога стагали масністю переможця. Ахілл лютус ще більше, бачачи па Гектарові обладупок мертпого друга Натрокла
22
Тут згадується давпій обряд похопаппя через спаленпя тіла, такте дута померлого, страждаючи, не знаходила спокою.
' Ахілл спрапді зашиє під стріли ІІаріса, спрямопапої Аполлоном п едино вразливе місце па його тілі — в п’яту (Ахіллесова п’ята).
23
Кассандра (Олександра) дочка Пріама і І скуби. Закоханий у неї Аполлоп наділив IT даром провидиці. Але красуня не підпопіла йому наасмпісію, за що була покарана: ТІ віщуваїпіям піхто не пірит». Кассандра пророкупала, іцо Наріс принесе Трої нещастя, що місто зашле тощо.
24
Апдромаха дружина Гектора. Ця подружня пара у світовому мистепті стала символом вірності й скорботи па втрачсіпім кохаппям.
1 Апдромаха передбачає, що їхіпюго а Гектором сипа ахейці скинуть in мурів палаючої Трої.
25
ЛітературозпавпІ вкапують на довгі й короткі склади.
26
У Спарті заборонялися мистептпа та по ппапапалнея люди п фізичними вадами.
27
Від грецького слона меліка походить слово мелодія.
28
ІІейтгі (а грецької мови переконання) супутниця богилі кохаипя Афродіти; богиня, яка володіла даром перекопувати.
29
Катарсис (а давпьогрецької) — очищення, оздороилешія, проспітлеїта.
30
Оксан дядько Зевса; повелитель морів і всієї водної стихії під час володарюваппя Кро-иоса. Зевс, пахопиппги владу, призначив володарем морів Ііосейдбпа, а Океан лачипився у своєму палаці, що стояв па краю світу, і ніколи л іпюго не виходив.
Фсміда — богипя правосуддя і порядку, яка володіла даром віщувати майбутнє.
31
Тобто смертних людей.
ї Прометей мас. адатпість провіщувати майбутнє, тому Влада налипає його «прозорливим». Самё ім'я Прометей грецькою мовою ткач ас «провидець; той, що передбачав майбутнє*.
32
Тут: той, хто здійсшос управління.
33
Гермёс вісник йогів, покровителі, мандрівників, доріг, торгівлі, провідник душ померлих.
34
Юпітер — у римській міфології верховний бог-громовержець (у давніх греків Зевс).
' Юнона — у римській міфології покровителька шлюбу і сім! (у давпіх греків Гера).
35
ІОиотіа (у грек і п І ера) цариця богів, дружина верховного бога Юпітера (у греків Зевса).
1 Лііцій — область у нейтралі,пій Італії па іпгжпій течії річки Тібр.
' Альба-.Топга місто в нижній течії Тібру, яке, .та перекалом, заснував син Епея 1\>л.
36
І Іарки (у греків мойри) у давньоримській міфології богині долі.
37
Ассарйк другий сип царя Троадп Троса, від якого пішла лінія дар дамських царів. Вігі буї дідом Апхіпа І прадідом Еиея. Тут ідеться про те, іцо мати Ромула буде а роду Епея.
38
Дві китиці на шоломі олпака хоробрості.
39
Мельпом<5на в часи Сапфо була музою (богинею) пісеїп..
40
Аквілбн — півпічпий вітер.
' ііоїтіфік головіптй жрець, який щороку зі старшою жрицею (весталкою) підіймався па Капі еолійський пагорб до храму бога Юпітера, щоб помолитися за благоденство Риму. Авфід - річка на батьківщині Горація (півдепь Апеппіпського півострова).
' Давн міфічіпій пар, який начебто правіш на батьківщині І'орапія.
41
11 Мається па увазі латппською мовою.
' Еолійські мається на увазі грецькі (Колія — історична область Греції).
42
Дёльфи давпьогрецьке місто па схилах гори Парнас. В аптичні часи славилися своїм
43
храмом на честь Аполлона - бога мистецтв і покровителя муз.
44
Консул — пайщица виборпа посада її Римі, передбачала вибори двох консулів одпочаспо строком па один рік. У 43 р. до ті. е. обидва консули не добули своїх повпопаясеш. до кінця. Поет пародпвся 20 береппя, па другий депь п'ятидепиого свята богині мудрості Міперпи.
45
Тогу мали прагю посити липіе пошюлітпі громадяни Риму Широкий «рубець» (пурпурова облямівка тот) означав, що юнаки мають право виступати кандидатами па державні посади.
' Одним з трьох посадовців низького ранту, які займалися наглядом за тюрмами.
1 Засідаппя римського сепату відбувалися у споруді під назвою курія Юлія (на честі. Тая Юлія Цезаря). «Звузив рубчик червоний» — тобто відмовився від державної служби.
Сестри аонські (або ж Аопідн) — мули мистецтв.
Із перелічеїшх Опідіом творів, якими він захоплюється, збереглися до папі их дпів лише твори Горація, Вергілія, Пропорція, Тібулла
46
Талія мупа комедії.
47
Тобто за життя Опідія, якому па момент паписаппя елегії було вже за :>() років, десять разів відбулися Олімпійські ігри і десять разів були иагороджепі їхні переможці. Овідій помилився Олімпійські ігри відбувалися (і відбуваються) раз па А, а пе раз па f> років.
48
Конфуціанство, засноване філософом Конфуцієм, було офіційною релігією Китаю. Воно визначало, як мають поводитися люди в суспільному і особистому житті, щоб відповідати ідеалу високоморальної поведінки. Вивченпя копфуціанських книг було осповіпім елементом класичної освіти в тогочасному Китаї.
49
Даосизм - друга велика релігія Китаю, заснована філософом Дао-цлн (VI ст. до ті. е.). Згідно Із цісю релігією, людина с частиною природи і Всесвіту, тому вона мас розвтгоати в собі інтуїцію та містичну чутливість, щоб гармопійпо зліпися з ними. Закон загального розпитку природи і Всесвіту, за яким має жити й лтодипа, отримав назву Дао (буквально шлях, дорога). Лаоська релігія включає в себе китайську міфологію.
50
У китайців пертим питпегься прізвище, а другим ім'я, тобто прізвище поета — Лі, а ім’я — Ьо (або Тай-бо).
51
Ієрогліфи писали (власпе малювали туптіїпо) точними і швидкими рухами стовпчиками справа паліво, двічі не проводячи пепалом по одному і тому самому місцю. Щоб написати бездоганний ієрогліф, потрібна тверда рука, тривала практика («протерти до лисини тисячу пеналів» казали китайці) та естетичний смак, аби засвоїти ріалі стилі написания («кігті тигра», «цпбулиіпт, що впали», «листок, який об’їла гусіпь»). Професійно написана сторінка сприймалася як питвір мистецтва, а каліграфія була окремим видом мистецтва парівіті а літературою.
52
Хаплііп. у перекладі «Ліс пензлів»; назва походить під назви парку, в якому була розташована Академія.
53
Яптма папіпкоттовняй камінь. У Китаї пін сим волі лупав таємниці буття, безсмертя і владу. Даоси наливали ятпму каменем безсмертя і ппажалп, що вона володіє магічними властивостями.
' У Китаї соспа символ довголіття, стійкості перед складними обставинами. Також сосна с емблемою Конфуція.
54
Чі — приблттю ЗО гм.
55
Чжуап Чжоу (369 28Н рр. до п. е.) філософ, який уклав книгу притч про Дао «Чжуап-цяг».
56
4 Острів Неплай - лаоський рай, що нібито був розташований далеко в морі па схід під Китаю.
57
* Мається па увазі князь місцевості Дупліи. Коли його дитгастію було повалено і до впади прийшла династія Хат, (20Н до н е. 220 п. е.), піп став вирощувати дині в передмісті Чап'аиі, біля СиіпюТ (східної) брами.
58
Фенікс (Феп-хуаіі) у китайській міфології чарівгпій птах in рілпобарвіпш пір'ям, який лате в «східному царстві досконалих людей*. Поява фенікса віщувала мир і процвітання.
2 У китайській міфології Небо обозаповалося. Імператор вважався провідником волі Неба і мав офіційпий титул — Сип Неба. Салі Китай наливали Піднебесною імперією.
59
Чшіоппикн та вихідці л їхніх сімей не платили податків.
60
Китайські чоловіки наколювали шпильками скручене на маківці волосся.
' Му близько 6,7 ара (1 ар це 0,01 гектара, або ж 100 ма).
' Цупь найменша одиниця китайської міри довжини (приблиппо З см).
61
Бейтами також налипали дтюрядкопу строфу, л якої складаються меспепі, касиди і галелі.
62
Значущість такого звертапня до Хайяма можна уявити лише, якщо штати, що «Цар Сход}' і Заходу» був першим офіційним титулом султана.
63
Зараз Нішапур невелике містечко (близько сорока тисяч жителів), ііричипою занепаду став 1221 рік, коли його захопили війська Чипігізхапа. Монголи знищили жителів та зруйнували місто. Відродившись у XIV ег., Нішапур пе зміг повернути колишіте значения.
64
Вгірвари (давтіьогр. чужоземець) народи, які пгоргалнея в території Римської Імперії.
65
Граф посада при дворі середіп.овічішх правителів. З 877 року сгас спадковим титулом.
66
Давньоруські військові формувати називалися дружипами. Це слово спільнокоретіеве пі словом «дружба».
67
Ар'єргард .загін, який прикриває тил війська під час походу.
68
‘ ідеться про посадову особу, яка иаділепа судовими та військовими повповажеіпіямп і пред
69
ставляє владу.
70
Марками в той час називали укріплені райоїпі, які споруджували па найнеспокійніших ділянках кордопу імперії Цими районами керували приплачені королем маркграфи (префекти).
' Зверпіті. увагу, що в украіпських піснях козаки наливають свою птаблю «жііжою».
71
Даіпс недаремпо лгадус у своему торі колір одягу коханої: черпопий сим полі лупав радість, білий чистоту' і доброчесність.
72
Чинбарство обробка, пичтіпка шкіри.
73
Прізвище Шекспір (Shakespeare) у перекладі а англійської означає, «потрясате.ть списа», а Shakescene «потрясатель сцепи».
74
Біографи вважають, що ролі, хору викопував сам ІІІекспір, який не був майстерним актором, щоб йому могли доручити складнішу роль.
75
Ромео, переодягпепий монахом, порівнює Джульетту аі с пятимою, а цілуваппя святих речей звільняє віряішиа від гріха.
76
За часі» ІІІекспіра поцілувати в товаристві незнайому даму а її згоди не вважалося порушенням етикету.
77
Вестілка — у Давньому Римі жриця Вёсти, богині домашнього вогнища. Весталки давали обітницю цнотливості і, служачи культу Вести, у П храмі підтримували вічпий вогонь.
78
У давпіх римлян вважалося, що верховпий бог Юпітер (у греків Зевс) сміється із клятв лакохапнх, тому що їх легко дають і ще легше забувають.
79
Кхо п давньогрецькій міфології лімфа, що уособлює луну.
80
Бухта біля входу в Коринфську патоку, яка відділяє. ІІелопоипес від континентальної Греції.
81
Уже сама назва роману Сервантеса сприймалася сучасниками як пародія. Автор назвав свого героя не традипійпо доблесним рицарем, а премудрим ідальго, причому а пайбіднішої області Іспанії — Ламанчі. Ламаича, крім назви місцевості, іспанською мовою означає ще й «клаптик землі», а слово «кіхоте», крім імепі героя, називає також частин}' рицарського оо-ладупку, яка прикриває стегно.
1 Захоплеппя чигаппям рицарських ромапів, сповпепих пригод і любовних страждань, можна порівпяти лише із захоплсшіям наших сучасіппсів сентиментальними телесеріалами.
82
Перший рядок популярного іспанського романсу.
Мисливська порода собак.
1 Кіхада в перекладі а іспапсько! оапачас щелепа, а Кесада пиріг 1л сиром.
83
Сід Руй Діас (1043 1099) герой іспанського героїчного епосу («Після про мого Сіда»).
‘ Моргапт — велетепь-яличпик, якого Ролапд паперпув у християнство.
1 Ганелон — зрадник, персонаж фраіпіугн,кого героїчного епосу «Після про Ролапда».
' Назва осіб, що патежати до дпоряпського етапу.
84
ІПптак гшл шолома, який не передбачав забрала
' Буцефіл — кіпь О.лексапдра Македонського, Баб’ека — кіпь Сіда Руя ДІаса.
4 Росппапт - в іспанській мові складне слово, перша його частина «росив» означає «шкапа», друга частіша «апте» означає «перед цим» і «попереду». Тобто назву Росиїїапг можпа перекласти як «те, що перед цим було ипсапою» або «шкапа, яка йде попереду іпгаих».
■ Іспапською мовою «кіхогс* — це частіша рицарського обладупку, яка прикриває, стегно.
85
Ім’я Дульсіпея упорене під слова «dulce» солодка.
86
Рицар-попачок, який що по відзначився в бою.
87
Как гі античній міфології велетень і .і трьома головами, вбитий Гераклом.
Рядки в іспанського народпого ромапсу.
88
ІІанса в перекладі п іспанської мови озпачає «черево».
89
Перші вітряки .Уявилися в Іспанії лише після 1575 року і були явищем рідкісним. Саме тому Доп Кіхот, який очікує несподіваних пригод, так легко приймає їх па велетпіп.
90
Ьріарей у давньогрецькій міфології один in сторуких пслстпіп (гекатопхейріп), які допомагали титапам у боротьбі а олімпійськими богами.
J Фрестои — чарішпос, персопаж одпого п рицарських романі в.
91
Згадайте також історію Украіпи XVII століття (гійгіи під проводом Богдана Хмельницького, Руїну тощо).
92
Рігпельє (1585 1642) Армгін Жан дто ІІлессі. З 1622 року кардинал; а 1624 року глава
королівської ради при Люд опіку ХНІ, фактичний правитель Фрапції, видатний державпий діяч. Заснував Французьку Академію Мистецтв, сприяв утвердженню класиципму як державної ідеології.
93
Ролі, пана Журдепа виконував Мольср.
94
Мається па увазі хатах а індійської тканні пі. Індійською тканиною називати в ті часи ситець, який привозили у XVII столітті з Іпдії і який коштував дуже дорого.
‘ Лакеї служили в аристократів. Журден намагається продемонструвати свою патежність до вищих кіл. Міщаїтп гукас їх лише для того, щоб продемонструвати, що вопи в нього с.
' Ліврея формений одяг для лакеїв, кучерів і швейцарів. Кожний аристократ уводив особливу форму дія своїх слуг.
' Вбрання Журдена вершила несмаку викликаю в .заті вибух реготу. В описі театрального костюма Мольера згадуються: хазат у рожеву та зелену смужку, плани із червоного оксамиту, сорочка із зелепого оксамиту, иічіпгй ковпак, зелепий камзол, обгпитнй сріблястим мереживом, пояс, зелені шовкові панчохи, рукавички і капелюх, прикрашений рожевим і зелеіпш пір‘ям.
Г| Серепйда — пісня, яку викопували па честі, дами вночі у тієї під віктіами.
95
Журдеп співає пародпу пісеньку. Ця пісеїп.ка «про опечку* с спідчеппя.ч простоти смаків Журдепа і контрастує з втпукапоіо серенадою, аапропоповапою вчителем.
96
Ця сцепа с пародією па діалоги між кравцями і замовниками.
97
Прийом переодягаппя був падлпичайпо популярним у тогочасній драматурги.
98
Мамамуші — слово, пигадапе .Мольером.
Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Міляновська
Автор: evg01 от 21-08-2016, 22:13, Переглядів: 2276