Народна Освіта » Світова література » Література ХХ і ХХІ ст. - У пошуках себе і високого польоту, Річард Бах читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Література ХХ і ХХІ ст. - У пошуках себе і високого польоту, Річард Бах читати онлайн

Література ХХ І ХХІ ст.

У пошуках себе і високого польоту

Складне й сповнене протиріч XX століття — недавня історія людства. З одного боку, цс доба наукових відкриттів, технологічної революції, космічних польотів, захопливих досягнень і звершень, втілення в реальність найсміливіших мрій попередніх епох. Людина піднялася в повітря, спустилася в океанські глибини, зазирнула в мікросвіт, наблизила до себе зірки, винайшла ліки від страшних хвороб. З іншого — це століття світових війн, тоталітарних режимів, створення зброї масового знищення, техногенних катастроф. Масштабність подій суперечливого часу відбилася в мистецтві. У літературі з’явилися нові напрями, стилі й жанри, нові теми й герої. Та як і в попередні епохи, митці замислювалися про сенс життя, про істинні цінності, про шляхи пізнання світу й душі людини. XX століття залишило нам справжні літературні шедеври, знайомство з якими ви вже розпочали раніше й продовжите в старших класах. Адже Ars ionga — мистецтво вічне!

Що ж до літератури сучасної — це можливість пізнати у творах себе, поміркувати над проблемами сьогодення. А оцінку цим творам поставить час.

Опрацювавши розділ «Література ХХ-ХХІ ст. У пошуках себе і високого польоту», ви:

— ознайомитеся з вибраними творами письменників ХХ-ХХІ ст.;

— дізнаєтеся про популярні жанри сучасної літератури;

— розкриєте для себе філософський смисл літературної казки-притчі;

— складете уявлення про прагнення людини до високої мети;

— довідаєтеся про сучасні літературно-художні видання творів зарубіжної літератури;

— зможете оцінити художнє втілення світу сучасного підлітка у творах європейських письменників;

— привідкриєте для себе проблеми, які хвилюють ваших ровесників у інших країнах;

— з’ясуєте, які твори сучасної літератури вас найбільше цікавлять.

V пшшжазо сш& і йистшіа ^ пшштщ

Авіація (від пат. avis — птах) — галузь техніки, пов'язана з польотами в атмосфері апаратів, важчих за повітря.

 

 

Людина з давніх часів мріяла відірватися від землі й піднятися в небо. Вона наділяла такою властивістю богів, пробувала сама приробити собі крила. Згадаймо міфологічного Ікара, який загинув, підлетівши заблизько 7іо сонця. У часи Відродження були перші спроби сконструювати літальні апарати. Наприклад, у паперах Леонардо да Вінчі знайшли креслення прообразу сучасного вертольота.

Ця мрія людства здійснилася в XX столітті, коли виникла й почала розвиватися авіація.

У першій половині XX століття авіатор — це одна з найнебезпечніших і найромантич-ніших професій. За перельотами відчайдухів через океан або до Північного полюса стежила вся планета, їм аплодували, ними захоплювалися.

І сьогодні, коли вже нікого не здивуєш надзвуковими літаками та польотами в космос, коли більш ніж півстоліття минуло по тому як людина ступила на Місяць, коли готуються експедиції на Марс, — небо все одно кличе й зачаровує, залишається символом перемоги над буденністю, алегорією здатності людини піднятися над самою собою. Саме з небом пов'язане відчуття високого польоту, про яке йдеться у запропонованих вам творах XX століття.

6.1.і Антуан де Сснт-Екзюпері

f

Твори Антуана де Сснт-Екзюпері (1900 — 1944) у французькій літературі першої половини XX століття стоять дещо осібно. Екзюпері — романтик, слово Людина він писав з великої літери, його цікавило найважливіше: обов'язок і вірність, дружба й кохання, діяльна любов до життя і людей, нетерпимість до зла. Усе життя письменника було пов’язане з авіацією. У роки Другої світової війни Екзюпері був військовим льотчиком. Він загинув під час розвідувального вильоту до берегів окупованої Франції.

Антуан де Сент-Екзюпері народився в Ліоні у старовинній аристократичній родині. Його батько помер, коли Антуану було чотири роки. Вихованням дітей займалася мати, графиня Марі де Сент-Екзюпері. Вона була натурою артистичною, мала персональні художні виставки, проте, втративши чоловіка, змушена була повністю зосередитися на утримуванні п'ятьох дітей.

 

Родина мешкала у старовинному замку Сент-Моріс де Реман. Середньовічні мури, лицарські обладунки, прекрасний парк, поля і повна свобода — ця казкова атмосфера сприяла тому, що Антуан ріс фантазером і мрійником. Дитинство його було напрочуд щасливим. «Я прийшов з дитинства, як з країни», — напише він згодом.

Неабиякі здібності до механіки та техніки Антуан виявив з ранніх літ. Наприклад, він виготовив із консервних бляшанок телефон, який непогано працював, а в дев'ять років змайстрував диво-вело-сипед із крилами.

 

У дитинстві маленького Тоніо (домашній варіант імені Антуан) називати Король-Сон-це за золотаві кучері. Тоніо любив природу, часто вирушав на довгі прогулянки разом із лісником. Він навіть один час хотів стати садівником, бо садівник не просто вирощує квіти, а створює гармонію та красу. Веселий, обдарований Тоніо був непосидою, придумував для братів і сестер ігри, малював, складав казки, писав вірші, грав на скрипці. А особливо йому подобалося майструвати. Матір, з якою в Екзюпері все життя були ніжні стосунки, завжди у всьому підтримувала його і розвивала синові захоплення.

Неподалік був аеродром, куди Антуан часто їздив на велосипеді. Коли йому виповнилося дванадцять, він уперте в житті піднявся в небо на літаку зі своїм знайомим льотчиком. Це «повітряне хрещення» у майбутньому вплинуло на його життєвий вибір. У школі Антуана дражнили звіздарем за звичку подовгу вдивлятися в зоряне небо.

Дитинство Екзюпері закінчилося, коли помер від лихоманки його брат Франсуа. Смергь улюбленого брата справила на майбутнього письменника глибоке враження. «Варто тільки підрости, і милосердний Бог залишає вас напризволяще», — із сумом нашппе Сент-Екзюпері.

Антуан спробував вступити до Вищого військово-морського училища в Парижі, але не склав іспити і вступив на архітектурне відділення Паризької академії мистецтв. Вивчення архітектури, проте, не захопило його.

У 1921 році Сент-Екзюпері, залишивши навмання на архітектурному факультеті, записався добровольцем до авіаполку в Страсбурзі. Авіація назавжди ввійшла в його життя. За два роки строкової служби він отримав унікальну підготовку, — засвоїв пілотування різних літаків, був і штурманом, і стрілком, і механіком. У двадцять два роки Пкзюпсрі вже отримав посвідчення пілота. Та мрія підкорити небо невдовзі обернулася аварією — першою з численних аварій у його житті. За станом здоров'я йому довелося залишити армію.

 

Варто зауважити, що за часів Сент-Екзюпері авіація лише «ставала на крило», ламкість і недостатня надійність аеропланів призводила до частих аварій. Наприклад, кожен переліт через Анди був у той час подвигом.

 

Сент-Екзюпері оселився у Парижі. Спробував зайнятися літературою, та спочатку це не принесло йому успіху. Він змінював різні роботи. поки не влаштувався нарешті аеродромним механіком. Таке життя його не задовольняло, він нудився, неодноразово закохувався.

1926 року сталася подія, яка була для де Сент-Екзюпері потрясінням і, водночас, підштовхнула його до рішучих вчинків, — мати змушена була через борги продати їхній родовий маєток, улюблену «країну дитинства» Антуана.

В авіації Сент-Екзюпері знайшов необхідне письменнику особливе бачення світу, він дивився на землю й людей з висоти польоту, і йому ніби відкривався прихований від інших смисл життя, гострішими ставали почуття, яснішими невидимі зв’язки між людьми.

 

Екзюпері знову розпочав кар’єру льотчика. У свій перший політ на поштовому літаку до Африки він вирушив у жовтні 1926 року. Цього ж року було надруковано його перше оповідання — «Льотчик». Відтоді авіація й література тісно переплелись у житті Сент-Екзюпері.

У двадцять дев’ять Екзюпері став директором філіалу авіакомпанії в Аргентині (Південна Америка). І не притіняв літати. Екзюпері здійснив тридцять польотів над Андами до столиці Чилі.

Загалом Антуан де Сент-Екзюпері налітав за життя 6500 годин. Він прокладав нові траси, літав над океаном і горами, морями й пустелями. Він рятував друзів, які зазнавали аварій, багато разів сам дивом уникав смерті, потрапивши в аварію. Його врятували бедуїни, коли він одного разу упав серед пустелі.

За внесок у розвиток цивільної авіації, виняткову сміливість, майстерність, холоднокровність і самовідданість Екзюпері було нагороджено в 1930 році Орденом Почесного легіону. Професія льотчика відповідала його романтичній та дієвій вдачі: не тільки задовольняла його прагнення відірватися від землі й буденності, а й давала можливість відбутися як особистість, відчути повноту життя та смак постійного ризику, випробувати власну мужність.

Екзюпері вважав свій літак засобом пізнання світу, а мету льотної справи вбачав у осмисленні своєї ролі на землі. «Для мене літати і писати — одне й те саме, головне — діяти, головне — знайти себе, — писав він. — Авіатор і письменник зливаються, обидва однаково пізнають світ».

Лнтуан де Сент-Екзюпері всерйоз почав писати. І вже перший його твір — роман «Південний поштовий» (1929) був тепло сприйнятий читачами й отримав схвальні оцінки критики.

У Буенос-Айресі, столиці Аргентини, у 1930 році зустрів Екзюпері красуню Консуело Гомес, яка стала його дружиною. Молода вдова гватемальського дипломата і письменника Енріко Гомеса Карільйо прекрасно розумілася на живописі, непогано ліпила, дружила з відомим художником Сальвадором Далі.

Завдяки підтримці дружини Екзюпері завершив свою повість «Пічний політ». Ця повість принесла авторові ще більший успіх.

 

В основу повісті «Нічний політ» Сент-Екзюпері поклав свій досвід, набутий під час нічних польотів над безлюдною Патагонією (льотчики літали по ночах, щоб швидше доставити пошту). За її мотивами в Голлівуді було знято однойменний фільм. А італійський композитор Луїджі Дальяпі-колья написав музику до опери «Нічний політ».

За повість «Пічний політ» письменника було нагороджено літературною премією «Феміна». І, починаючи з середини 30-х років, Сент-Екзюпері переходить на журналістську роботу й більше часу віддає творчості.

Та закоханий у небо льотчик не залишив авіацію. Він випробовував нові літаки, знову потрапляв у аварії (одну з них — аварію в Лівійській пустелі — змальовано у багатьох його наступних творах), працював кореспондентом різних газет, робив у 1936 році репортажі з охопленої громадянською війною Іспанії.

У 1939 році з’явилася третя книга Антуана де Сент-Екзюпері — «Планета людей», за яку він був нагороджений престижною літературною премією Французької академії.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

«Планета людей» — це підсумок усього передуманого й пережитого Антуаном де Сент-Екзюпері. У цій незвичайній книзі, об'єднаній виключно особистістю автора, немає чіткого сюжету. Тут уміщено спогади, репортажі, думки письменника. «Планета людей» — портрет людини й водночас портрет доби, де йдеться про любов і дружбу, про красу світу та відповідальність людей за нього, про зв’язки між людьми, про те, що духовне завжди важливіше за матеріальне: «один лише Дух, торкаючись глини, робить із неї Людину». Недаремно «Планета людей» одразу стала бестселером.

Початок Другої світової війни Сент-Екзюпері зустрів у поганому стані здоров’я: він ледь вижив після аварії в 1938 році у Гватемалі, під час якої отримав кілька переломів. Комісія визнала його непридатним до польотів, але він ціною неймовірних зусиль знову став військовим льотчиком. Екзюпері писав: «Я повинен взяти участь у цій війні. Усе, що я люблю, — під загрозою. Я хочу битися, мене змушує до цього любов та моя внутрішня релігія. Я не можу залишатись осторонь».

У розлуках Сент-Екзюпері завжди дуже сумував за дружиною. Він заздалегідь написав їй розгорнуте любовне послання за кілька днів до того, як вирушив на війну: «Витчи для мене плащ із твого кохання, Консуело, і жодна куля не зачепить мене!»

 

У 1943 році в Нью-Йорку вийшла друком казка «Маленький принц», спершу англійською мовою, потім французькою. Сент-Екзюпері власноруч ілюстрував її акварелями. Це єдине видання «Маленького принца», що побачило світ за життя автора. У Франції «Маленького принца» надрукували 1945 року.

 

Коли фашисти окупували Францію, Екзюпе-рі змушений був емігрувати до США. Там він написав повісті «Військовий льотчик» (1942) та «Лист до заручника» (1943), які стали своєрідними маніфестами антифашистського спротиву. Повість «Військовий льотчик» помітно вплинула на ставлення американців до війни в Європі.

В Америці Екзюпсрі написав у 1943 році також свій останній завершений твір — знамениту казку «Маленький принц».

Коли США вступили в Другу світову війну, Екзюпсрі подав рапорт про своє бажання воювати у військово-повітряних силах. Йому відповіли відмовою, адже максимальний вік військового льотчика — тридцять років, а Антуану вже виповнився сорок один. Та він знову сів за штурвал військового літака.

Екзюпері став одним із засновників поштових авіа-перевезень і пасажирських авіаліній в Аргентині. Як визнання його заслуг перед Аргентиною, одному з гірських піків у Андах, розташованому в Патагонії, присвоєно його ім’я.

 

Із 1943 року Екзюпері служив військовим льотчиком у французьких військах л' Північній Африці. За бойові вильоти його нагороджено Воєнним хрестом Французької Республіки. Він добився, що йому дозволили керувати швидкісним літаком, хоча мав стільки травм, що не міг навіть вдягти комбінезон без сторонньої допомоги. Усі, хто був поруч, намагалися вберегти Екзюпері, та льотчик хотів літати.

31 липня 1944 року Антуан де Сент-Екзюпері не повернувся на острів Корсика з розвідувального польоту. Тривалий час вважали, що він зник безвісти.

1998 року у морі поблизу Марселя рибалка виловив срібний браслет із іменами Антуана та його дружини Консуело. За два роки професійний дайвер віднайшов на морському дні у тому ж районі залишки літака, що ним керував Сент-Екзюпері. Проте тіло льотчика так і не знайшли.

1.    Розкажіть, що вам відомо про життя Антуана де Сент-Екзюпері.

2.    Пригадайте, як авіація ввійшла в життя Екзюпері.

3.    Визначте, як пов’язані кар’єра льотчика і творчість письменника Екзюпері.

4.    Назвіть твори, які принесли Екзюпері світову славу. Поміркуйте, чому.

5.    Сформулюйте, у чому полягає особливість повісті «Планета людей».

6.    Поясніть, чому постать і творчість Антуана де Сент-Екзюпері привертають увагу вже багато десятиліть поспіль у всьому світі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

Об’єднайтеся в групи і підготуйте презентацію на одну з тем:

«Цікаві факти з життя льотчика Антуана де Сент-Екзюпері»;

•    «Видання творів Екзюпері»;

•    «Екранізації творів Екзюпері».

6.1.2 «Маленький принц»

У години перепочинку між бойовими вильотами Екзюпері часто малював на папері хлопчика — крилатого або верхи на хмарині. 3 часом крила замінив довгий шарф (подібний до того, що носив сам автор), а хмарина перетворилася на астероїд Б-612. Так із роздумів, спогадів і мрій народився його найвідоміший твір — «Маленький принц».

 

«Маленький принц» — найвідоміший твір Антуана де Сент-Екзюпері. Філософська казка-притча «Маленький принц» по праву вважається однією з найгеніальніїтіих і найпроникливі-птих повістей XX століття.

 

У «Маленькому принці» письменник по-своєму відповідає на запитання, які хвилювали його сучасників у часи страшної війни: як можна жити, якщо людина смертна, якщо в світі відбуваються жахи, які переходять межу всякого розуміння. Екзюпері пише: «Незважаючи на те, що життя ставить людей у нестерпні умови і що люди помирають, жити можливо і необхідно підтримувати один одного, відчувати свою відповідальність за весь світ, нехай навіть смертю перемагаючи незгоди, але продовжувати вирощувати дерево людства».

«Маленький принц» — це водночас казка, написана на замовлення видавництва, філософська притча та глибока внутрішня сповідь самого Антуана де Сент-Екзюпері.

«Маленький принц» посідає особливе місце у творчості Екзюпері. Цю поетичну оповідь для дітей написано про важливі «недитячі» поняггя: життя та смерть, любов і відповідальність, вірність і дружбу. Екзюпері присвятив «Маленького принца» Леонові Верту, своєму другу', який

перебував у окупованій Франції. Вибачаючись у передмові перед дітьми, що присвятив свою казку дорослому, письменник пояснює цс тим, що другові зараз дуже важко, а втім, він теж колись був дитиною.

Усе життя Екзюпері сумував за «країною дитинства». Він зважав, що в кожній людині живе дитина — відверта, щира, добра, але більшість дорослих забули про те, що колись були дітьми, і зайнялися «серйозними» справами: грошима, владою, кар'єрою та іншими необов'язковими речами, нічого не вартими порівняно зі справжніми цінностями, які відкриваються людині в дитинстві.

 

 

За формою «Маленький принц» — повість, що складається з двадцяти семи частин. За сюжетом — казка, де розповідається про чарівні пригоди принца, який покинув через нещасливе кохання рідну домівку й мандрує Всесвітом. За філософським змістом — притча, головна ідея якої — утвердження істинних цінностей людського буття. Головна антитеза тут — спосіб сприйняття світу: через почуття або розум. ЇТер-іпий — характерний для дітей і тих рідкісних людей, які не втратили дитячої чистоти та наївності. Другий — притаманний дорослим людям, які часто підпадають під владу створених ними ж самими безглуздих правил.

Для «дорослих» важливим є матеріальне, для «дітей» — духовне. «Дорослі» втратили уяву, здатність фантазувати, а «діти» можуть у будь-чому побачити щось незвичайне, як бачить Маленький принц слона в удаві на малюнку льотчика, хоча «дорослі» вважають, що там намальовано капелюх.

Образи змії, лиса, троянди мають біблійне, фольклорне та міфологічне походження.

 

Дитячий малюнок льотчика — своєрідний «маркер» на щирість душі. Маленький принц, який впав із неба в пустелю, де льотчик лагодив літак після аварії, пройшов «випробування» малюнком. Л льотчик пройшов перевірку, коли намалював ящик, де ховається потрібний хлопчикові баранчик.

Поступово читач розуміє: льотчик і Маленький принц — люди одного типу, щирі й незі-псовані життям, які зберегли вірність ідеалам і моральним цінностям.

Казка має циклічну композицію: цс подорож від дому і додому головних героїв — Маленького принца і льотчика, шляхи яких перегнулися в центрі пустелі Сахари. Вона насичена алегоричними образами, символами й біблійними мотивами. Образ дороги — це філософський символ пошуку істини. Пустеля символізує самотність. Дім, сад, колодязь, вода — символи домашнього затишку.

Поява Маленького принца на Землі символізує народження людини, яка приходить у світ Із чистою душею і серцем, відкритим для любові

й дружби. Повернення Маленького принца на свою планету можливе тільки шляхом реальної смерті від зміїного укусу. У фізичній смерті казкового героя втілено християнську ідею про вічне життя душі, яка може відлетіти на небеса, тільки позбувшись тілесної оболонки. Перебування Маленького принца на Землі символізує духовне зростання людини, яка вчиться любити й дружити, розуміти інших і піклуватися про них.

Символічною є розповідь про корисні трави та бур'яни. їх, як і людей, не розрізниш із першого погляду. «Бур’яни» можуть вирости в дуті кожного, тому треба пильно й ретельно боротися зі своїми «баобабами» — негативними рисами характеру.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Образи головних героїв повісті глибоко автобіографічні. Льотчик, що потрапив у катастрофу в пустелі, нагадує пілота Екзюпері, відважну й мужню людину зі щирим і добрим серцем. В образі Маленького принца вгадується золотоволосий Тоніо на прізвисько «Король-Сонце», якого прозвали звіздарем через звичку дивитись на зоряне небо. Недитячої мудрості й серйозності надають йому спогади письменника про померлого в ранній юності брата.

Маленький хлопчик із золотавим волоссям і дорослий льотчик зустрілися в драматичний момент життя авіатора, який опинився на межі життя та смерті через катастрофу літака в пустелі. У такі моменти перед лицем смерті людина переосмислює все своє життя. Відкриті за час перебування на землі істини письменник вклав в уста Маленького принца. Символом істини виступає вода, яку хлопчик допоміг льотчику знайти, коли той випив останній ковток і потерпав від спраги та розпачу.

Інші персонажі — своєрідні алегорії людських рис характеру. ІЦоб яскраво показати найбільш характерні риси дорослих людей, автор поміщає кожного з них на свою планету і немов під збільшувальним склом показує його суть.

Мандруючи Всесвітом, Маленький принц зустрівся з носіями таких поширених людських пороків, як прагнення до влади, честолюбство, пияцтво, любов до багатства, обмеженість. Для Короля, уособлення владолюбства, найголовніше в житті — це влада, а всіх людей він вважає своїми підданими. Утілення зарозумілості Честолюбець вважає себе найкращим, найрозумнішим і найбагатшим, а всіх людей — своїми шанувальниками. П’яниця п’є, намагаючись забути, як йому сорокою від того, що він п’є. Зациклений на грошах і прибутках Бізнесмен постійно рахує зірки та вважає, що досить пертим назвати себе їхнім власником, щоб дійсно ним бути. Ліхтарник — житель найменшої планети, на якій побував Маленький принц, щохвилини запалює й гасить свій ліхтар. Відірваний від життя Географ нічого не знає про свою прекрасну планету, бо ніколи не виходить із кабінету, де записує розповіді мандрівників.

Маленький герой не може прийняти до душі дивні риси світу дорослих. Йому важко збагнути Короля. Честолюбця, Пияка, Бізнесмена, Географа, він відкидає владність, честолюбство, безвілля, скнарість, рутинність і прагматизм. Л головне, всіх цих людей об’єднує повна порожнеча життя та позбавлена сенсу діяльність.

 

Образ Троянди Екзюпері «списав» зі своєї дружини. 1 свої спогади про чоловіка Консуело назвала «Сповідь Троянди».

 

З точки зору Маленького принца, єдина людина, яку ще можна зрозуміти, це Ліхтарник, бо він виконує свій обов’язок навіть попри те, що на такій маленькій планеті це втратило сенс. Та й робота в нього корисна й прекрасна по суті — запалювати світло.

Стосунки Маленького принца і Троянди — алегоричне зображення кохання. Горда, прекрасна Квітка вередує та маніпулює коханим доти, поки не втрачає над ним владу. ТІіжний, несміливий Маленький принц страждає від примх красуні. Він не відразу зрозумів, гцо не треба було ображатися на неї, а можна було просто любити її за радість, яку вона принесла в його життя.

Коли Маленький принц побачив на Землі п’ять тисяч троянд, він упав у відчай і ледь не розчарувався у своїй красуні-квітці. Від цього його застеріг Лис (у французьких народних казках Лис — втілення мудрості). Лис відкрив маленькому герою просту' істину: дивитися треба не очима, а серцем. І пояснив, що ми завжди відповідаємо за тих, кого приручили, а зробити тебе щасливим може одна-єдина квітка, якій ти подаруєш свою любов і турботу.

Образ Лиса — алегоричне зображення дружби, яка виникає з бажання бути комусь потрібним. Друг — це той, хто наповнює життя сенсом, проганяє нудьгу, відкриває очі на красу світу, той, з ким сумно розлучатися. Дружба, як і кохання — це прекрасно, хоч іноді й доводиться плакати в хвилину розставання. Розмова Маленького принца з Лисом про найважливіші речі в житті — любов і дружбу — центральний епізод казки.

Для казки-притчі характерні:

відсутність розлогого сюжету; незначна кількість персонажів;

• символічність образів та ситуацій, їх багатозначність; умовність часу і простору; повчальний характер; філософська насиченість.

 

Хлопчик вирішив повернутися на свою планету, до прекрасної Троянди, яку він приручив. Для цього йому потрібна допомога жовтої Змії. Коли маленький герой скаржиться їй на самотність у пустелі, вона відповідає, що самотньо буває і серед людей. У маленькій змійці, могутнішій за короля, здатній вирішувати всі загадки, 'плач одразу пізнає Смерть, бо тільки вона має можливість понести даті, ніж будь-який корабель.

Зворушлива, сповнена щемливого суму повість про хлопчика, який прилетів із зірок, сповнена світлих кольорів. Золотоволосий Маленький принц носить жовтий талик, кольору меду безкраї піски Сахари, відливає золотом пшеничне колосся, помаранчевого кольору мудрий Лис. Тому казка не залишає почуття безнадії.

Льотчик не знайшов тіла свого юного друга на піску. Він сподівається знову зустріти Маленького принца й, коли дивиться на зірки, уявляє собі, як хлопчик повернувся на свою планету до коханої Троянди. Ця надія передається й читачу. Попри всю недосконалість світу, у ньому існують любов і дружба, щирість і краса, зоряне небо й тепло людських сердець.

Теорія літератури

Алегорія — інакомовлення, художній засіб, за допомогою якого узагальнене поняття розкривається через конкретні образи.

Казка — розповідний твір про вигадані, фантастичні події.

Лірична повість — прозовий (рідше віршований) ліро-епічний твір, який визначається домінуванням авторського «Я», високим ступенем емоційності мови.

Філосо'фська притча — літературний твір з рисами сюжетної прози, що Ілюструє певну філософську або моралістичну тезу.

 

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Малюнки до казки, виконані Екзюпері, не менш знамениті, ніж сама казка. Важливо, що це не ілюстрації, а органічна частина твору: сам автор і його герої весь час посилаються на малюнки й навіть сперечаються про них. Унікальні ілюстрації в «Маленькому принці» руйнують мовні бар’єри, стають частиною універсального візуального лексикону, зрозумілого кожному.

Повністю казку Антуана де Сент-Екзюпсрі «Маленький принц» читайте в хрестоматії.

Україна і світ

Книги французького льотчика і всесвітньо відомого письменника переклали українською мовою Анатоль Перепадя та Петро Таращук.

«Маленького принца» переклав також Анатолій Жаловський (видання 1976 року). У 2015 році в Україні вийшло одразу три видання «Маленького принца»: у видавництві «Махаон» — у перекладі Анатоля Перепаді з ілюстраціями самого Екзюпері, у видавництві «Час майстрів» — у перекладі Анатоля Перепаді з ілюстраціями Лини Сілівончік та у видавництві «А-БА-БЛ-ГА-ЛЛ-МЛ-ГЛ»-у перекладі Олега Жупанського за редакцією Анатоля Перепаді та Івана Малковича з ілюстраціями Владислава Срка.

«Маленького принца» перекладено на майже двісті мов світу. Загальний тираж видань «Маленького принца» перевищує 80 млн примірників.

Діалог культур

У 2003 році перший супутник астероїда «45 Eugenia», відкритий астрономами 1 листопада 1998 року на телескопі в Mauna Кеа (Гаваї), був названий «Маленький принц».

 

О ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

 

За казкою «Маленький принц»- знято чотири кінофільми, два мультфільми, два мультсеріали, аніме-серіал, поставлено балет, мюзикл і театральні вистави. За сюжетом казки створюють ігри, її читають герої інших книжок, до неї малюють ілюстрації.

Про Маленького принца пишуть пісні, знімають кліпи, йому присвячують вірші, ставлять пам’ятники, його згадують у різних творах.

Екзюпері знайшов мову, однаково зрозумілу і дітям, і дорослим. У своїй казці він не дає готових відповідей — це, на жаль, неможливо. З геніальною прозорливістю письменник вибрав ті ситуації, розуміння яких допоможе дитині вирости частиною планети людей. Саме цьому відповідальному завданню й присвячено його світлу й водночас щемливу розповідь про Маленького принца.

1.    Розкажіть історію створення казки «Маленький принц».

2.    Поясніть, чому «Маленького принца» не можна назвати звичайною дитячою казкою.

3.    Визначте, чим саме вас вразила казка Сент-Екзюпері. Чи згодні ви з тим, що ілюстрації автора е її органічною частиною?

4.    Пригадайте, як головні герої опинились у пустелі Сахарі. Чому можна сказати, що їхні образи автобіографічні?

5.    Назвіть людські якості, що їх втілюють мешканці планет, на які завітав Маленький принц. На якій планеті й чому він захотів залишитися?

6.    Розкрийте символічний смисл інших образів казки: Троянди, Лиса, Змії.

7.    Прокоментуйте розмову Маленького принца з Лисом. Чому можна назвати її кульмінаційним моментом казки?

8.    Сформулюйте головну ідею казки-притчі «Маленький принц».

9.    Намалюйте скрайбінг за сюжетом казки «Маленький принц». Обґрунтуйте ваш вибір епізодів твору.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

Об’єднайтеся в пари й підготуйте повідомлення з презентацією на одну із запропонованих тем:

«Пам’ятники Маленькому принцу»;

«Українські видання казки Екзюпері»;

«Казка «Маленький принц» у кіно, театрі й музиці».

Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте:

1.    Аніме-серіал «Пригоди Маленького принца» (1979), студія «Knack», режисер Канда Такекжі.

2.    Мультсеріал «Маленький принц» (2010) П’єра Алена Чартьєра.

3.    Мультфільм «Маленький принц» (2015) Марка Осборна.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГЕЙМЕРА

Підготуйте повідомлення про використання сюжету та образів казки «Маленький принц» у відеоіграх.

6.1.3 Річард Бах

г

 

Річард Дсйвіс Бах (1936 р. н.) — американський письменник-фантаст, журналіст, публіцист. Він став відомим мільйонам читачів як автор повісті «Чайка на ім’я Джонатан Лі-вінгстон» (1970). Основні думки письменника, озвучені персонажами цієї книги (Джонатаном,

Чіангом, Салліваном), поступово розвиваються в наступних творах. Це означає, що в художній формі еволюціонують власні погляди Рі-чарда Баха на світ, людину в цьому світі, на смисл життя, життєві цінності тощо. Найбільш відомі з його творів — це «Ілюзії, або пришли Месії, який Месією бути не хотів» (2004),

«Єдина» (1988), «Втеча від безпеки» (1995), «За межами мого розуму» (2000), «Гіпноз для Марії» (2009).

Уся творчість Річарда Баха пройнята пристрастю — бажанням польоту. Це політ душі, який дозволяє побороти буденне, руйнівне бажання змиритися, заспокоїтися, припинити мріяти.

До сьогодні усіх шанувальників творчості Баха вражає простота його іміджу щирість у спілкуванні з журналістами, відвертість у текстах. Але при цьому письменник не є «простою» людиною. Романи і повісті, видані до і після «Чайки на ім’я Джонатан Лівінтстон», написані льотчиком, який прекрасно розуміється на авіаційній термінології та широко її використовує у своїй творчості.

Річард Дейвіс Бах— американський письменник, пілот за професією, народився 23 червня 1936 року в Оук Парку, штат Іллінойс. Один з трьох синів Роланда Баха, колишнього капелана армії СІЛА, та Руфі (Шоу) Бах. Про ранні роки життя письменника відомо лише в загальних рисах (точні факти і дати в різних джерелах — переважно мережі Інтернет — суттєво відрізняються, а інтерв'ю різних років розкривають лише вибрані епізоди життя).

Батько майбутнього пілота і письменника був пастором з класичною освітою і знанням грецької, латини та івриту. Живучи в штаті Вісконсін, удома він говорив німецькою мовою (англійську вивчив тільки у шість років). Батько залишив церкву, коли зрозумів, що більше не знаходить там відповіді на свої питання. Він очолив місцеву філію Американського Червоного Хреста і багато років обіймав що посаду. Будучи дитиною, Річард вважав його неприступним і сухим, проте, на щастя, вони згодом подружилися.

Хлопчик був дуже близький зі своєю матір’ю — доброю, люблячою і розумною жінкою, творчою натурою, яка мала схильність до малювання і відкрила власний бізнес теж творчого характеру — із виробництва ювелірних виробів, вкритих емаллю. Крім того, матір Річарда Баха була ще й досить активною людиною: свого часу вона стала першою жінкою в міській раді Лонг-бич, штат Каліфорнія, у дорослому віці вступила на юридичний факультет. Але передчасна смерть не дозволила їй реалізувати всі свої плани.

Річард Бах досить рідко розповідає свої життєві історії, а коли розповідає, то переважно ті, які пов’язані з його основними захопленнями.

Захоплення польотами й літаками виникло несподівано, ще в дитинстві, коли Річард з братами допомагав батькам і опікувався водогінною вежею. Кожного дня хлопчики перевіряли, чи не проіржавіла цистерна, чи досить у ній води. Старші брати стрімко збиралися сходами і кликали молодшого Діккі (в англійській мові — зменшуальне від Річард). Але він не міг їх наздогнати: боявся висоти. Одного разу, коли братів поруч не було, Річард вирішив піднятися на вежу, подолати страх, звільнитися від боягузтва й безпорадності. І ось у шість років Річард Бах зробив перший значущий вчинок, який змінив усе його життя — переступив через себе й піднявся на вежу. Він побачив з неба абсолютно інше життя! Потім ще багато разів маленький Діккі лягав на траву і милувався небом, уявляв себе на чарівній хмарці і намагався подумки до неї доторкнутися. Ці відчуття з роками забулися, але зачарованість небом, прагнення потрапити у височінь збереглися на все життя.

В одному з інтерв'ю Річард Бах розповів про свою любов до музики великого Йогана Се-бастіана Баха, захоплення його талантом, зачарованість чудовими темами. «Той, хто вимушений сидіти над складанням і відніманням, слухаючи Баха, може насолодитися вищою математикою», — зазначив письменник.

 

З дитинства письменник виніс й інші спогади... Про страшні втрати, і не тільки матері. У вісім років помер його брат Боббі. Перше й друге горе залишило живу рану в душі письменника. Пізніше воно вилилося у спогадах про дитинство, зображених на сторінках книги «Втеча від безпеки» (1996).

Існує легенда, вигадана дядьком письменника, що но лінії матері Річард Бах є прямим нащадком великого німецького композитора Йогана Ссбастіана Баха. Можливо, саме ці гени зумовили іншу пристрасть Річарда — до творчої діяльності.

Річард Бах на своєму офіційному' сайті згадує, як ще у старших класах один з учителів допоміг йому' усвідомити власний творчий потенціал. Але у молоді роки мрія літати виявилася сильнішою. Мине ще кілька років до того часу, коли юнак зможе її реалізувати.

«Найщасливіша людина — та, що знайшла свою улюб

лену справу і змогла присвятити їй життя. У більшос

ті випадків це важкий шлях,

що вимагає постійних зу

силь на кожному кроці», —

вважає Річард Бах.

 

 

Бах ще неодноразово виступатиме в ролі пілота. Наприклад, його залучали у ролі розповідача або пі-лота-каскадера у зйомках фільму «Нічого не буває випадковим» за мотивами власної книги.

 

 

У 1955 році Річард Бах вступив до Університету штату' Каліфорнія в Лонг-Бич, де навчався протягом чотирьох наступних років і брав уроки пілотування літака. Пертий політ за штурвалом літака дуже схвилював і навіть злегка налякав Рі-чарда. Він назавжди запам’ятав, як летів високо над полями і верхівками дерев.

По закінченні університету Річард Бах не відмовився від істинної пристрасті, якою завжди були літаки: армійську службу він проходив у резерві військово-морського флоту. У 1956-59 рр. працював пілотом у' Військово-Повітряних Силах США, дослужився до звання капітана і закінчив службу в 1962 р. У 1960-х він очолював Асоціацію старовинних літаків, а також працював пілотом-каскадером, авіа-ін-структором на Середньому Заході, де продавав прогулянкові польоти на біплані. Надзвичайна любов до літаків стає причиною того, що майже у кожній книжці письменника використовується образ літака як спосіб передачі авторської думки. Цей образ поступово розвивається, і у пізніших творах письменник використовує політ вже як філософську метафору.

Збагнути світ і водночас реалізувати свою другу пристрасть Річард)' Баху допомогла письменницька робота. Проте письменницька слава прийшла не відразу. Довелося багато пережити, довго і напружено працювати, перш ніж викласти свої почуття й ідеї в художньому тексті, тут знадобився досвід вивчення філософії і релігії. З одного боку, письменник ставиться до них досить скептично, прагнучи створити власний світогляд. З іншого — констатує, що оригінальних висновків йому навряд чи вдалося дійти.

З 1964 року Річард — професійний письменник і повністю віддається літературному ремес-

лу. З цього часу дві його головні пристрасті органічно поєднуються: роботою стало створення книг, а польоти залишилися для власного задоволення.

За день до аварії Річард Бах передав у видавництво свій останній на цей час твір «Travels with Puff», який 19 березня 2013 року вийшов друком. Саме на літаку з назвою «Puff» письменник і потрапив в аварію.

 

За книгами Річарда Баха знято не один фільм. При цьому стосунки з кінематографом у нього не завжди були безхмарними. Відомий той факт, що він подав до суду на компанію, яка знімала фільм за книгою «Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон», оскільки сценаристи внесли зміни до сюжету без відому автора. Фактично у фільмі не згадується ім’я Річарда Баха, він лише зберіг авторське право на назву. Складається враження, що після судової тяганини Бах не хотів бути причетним до цього фільму.

Але зйомки фільму за твором мали і хороші наслідки для письменника: він познайомився зі своєю майбутньою другою дружиною, акторкою Леслі Перріш. Пара вирішила віддалитися від Голлівуду, і наприкінці сімдесятих років виїхала до більш спокійних місць. Річард Бах дуже багато часу присвячував улюбленим справами — писав книги і перевалено займався пара-планеризмом, оскільки саме цей вид спорту максимально дозволяв відчути стан польоту.

У 1981 році Річард Бах і Леслі Перріш одружились. З того часу Леслі була постійним співавтором свого чоловіка, а також стала героїнею книг «Міст через вічність», «Єдина» та «Втеча від безпеки». Але цей шлюб завершився розлученням.

З третьою дружиною — Сабріною Нельсон-Алексопулос — Річард Бах виїхав подалі від допитливих очей. Зараз він живе на острові, разом із ним живуть шістнадцять тхорів, які стали героями серії творів письменника, що видається з 2000 р. під загальною назвою «Хроніки тхорів».

31 серпня 2012 року легкомоторний літак, за штурвалом якого був письменник, під час посадки зачепив лінію електропередач. Річард Бах отримав черепно-мозкову травму і переломи. Письменника допомогла доправити до лікарні група туристів, що випадково натрапила на місце катастрофи. Він був госпіталізований на чотири місяці, згодом виписаний додому Досвід зустрічі зі смертю надихнув його до закінчення четвертої частини повісті «Чайка на ім’я Джонатан Лівійте тон».

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1.    Розкажіть, що вам відомо про сучасного американського письменника Річарда Баха.

2.    Намалюйте усний портрет письменника.

3.    Складіть запитання для інтерв'ю, яке ви хотіли б узяти у Річарда Баха. Обґрунтуйте доцільність запитань.

1.    Користуючись джерелами Інтернет, знайдіть відомості про те, як у письменника виник задум написати повість про чайку Джонатана.

2.    Перегляньте документальний фільм 1975 р. «Ніщо не випадкове» за однойменним романом. Як він вплинув на ваше уявлення про письменника? Поділіться своїми думками з однолітками в соціальних мережах.

6.1.4 «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон»

Нон-фімин — документальна проза, документальна література — особливий літературний жанр, сюжетна лінія якого побудована винятково на реальних подіях, на спогадах очевидців, документах із рідкісними вкрапленнями художньої вигадки. Також можуть використовуватисяспогади самого автора. Документальна проза включає біографії видатних людей, історії якихось подій, країнознавчі описи, розслідування гучних злочинів.

 

Перші твори Річарда Баха були зразками «авіаційної прози» і заклали основи авторського стилю, вони містять елементи «нон-фікпін».

Тема подорожі на літаку (з Англії — через Бельгію, Люксембург і Німеччину — у Францію («Чужий на землі»); через СІІІЛ («Біплан»); між американськими містами і штатами («Ніщо не випадкове») була важливою складовою авторського задуму.

Джон ЛІВІНГСТОН — ОДИН із найкращих американських пілотів 1920-30 рр., переможець трансконтинентальних національних авіагонок та національних авіатурів.

 

З I960 року молодий письменник виношував ідею про птаха, здатного подолати всілякі обмеження і заборони. Пізніше ця ідея розвинулася і художньо втілилася у книзі «Чайка на ім’я Джонатан Лівінг-стон» — повісті-притчі, що розповідає про чайку, яка вчилася життю і мистецтву польоту. Ця книга і принесла автору всесвітню популярність.

До її виходу вісімнадцять видавців дивилися на Баха як на божевільного: «Піхто не читатиме книгу про чайку. Це абсурд». Її все-таки надрукували. Перте видання 1970 р. не було помічене широкою громадськістю

(книгу частинами надрукував спортивний журнал). Зате друге видання, випущене окремою книгою, принесло Річарду Баху світове визнання і популярність.

До кінця 1972 року філософська повість-прнтча про «не зовсім звичайного птаха» за рік розійшлася мільйонним накладом. ї перетворила колишнього льотчика американської авіації на письменника зі світовим іменем. Видавництво «Рідерз Дайджест» випустило скорочену версію твору, яка стала бестселером на 38 тижнів (за рейтингом газети New York Times). За станом на 2006 рік ця версія все ще додруковувалася. Сам Бах стверджував, що новела написана під враженням реальних польотів «приголомшливого» пілота Джона Лівінгстбна у 1920-30-х роках.

Одні називають повість-притчу Річарда Баха геніальним у своїй простоті керівництвом щодо змін свого життя і маніфестом безмежної духовної свободи, інші вважають типовим зразком книжечки з практичної психології. Однак книга залишається популярною.

 

Алегоричні образи повісті

Система образів повісті-притчі побудована на протиставленні сірої Зграї (вісім тисяч очей) і чайки Джонатана та семи його учнів (число «8» може відображати в даному випадку вісім заповідей буддистського способу життя).

Герої цієї притчі, не виключаючи і Джонатана, намальовані письменником досить схематично. У них одна пристрасть — політ, одна доля: вигнання із Зграї — зустріч з Учителем — наполеглива праця — просвітлення (осягення, осмислення істини) — досягнення досконалості.

Про Джонатана на початку ми дізнаємося лише те, що він «голодний, радісний, допитливий», про його однодумців — ще менше: наставник Салліван і старий Чіанг — втілення мудрості, вигнанець Флетчер Лінд, «молода чайка», — «сильний, спритний і рухливий», Мартін Уїльям — «непомітний» і «маленький», Ксрк Мейнгард «зі зламаним крилом», а Чарльз-Роланд — «здивований, щасливий і повний рішучості завтра піднятися ще вище». Ці образи дуже мало індивідуалізовані, що, втім, цілком відповідає вибраному автором жанру притчі.

Цікава деталь: чайки набувають імена і прізвища, тільки коли стають вигнанцями, коли Зграя проганяє їх. Чому? Чи не тому, що у Зграї особа не має власної думки, не має власної позиції, є частиною натовпу, який діє як одне ціле. А свої індивідуальні особливості, специфічні риси характеру може відчути і проявити лише тоді, коли вийде із сірого оточення, позбавиться почуття обмеженості і приреченості, реалізує природний потенціал.

Шлях Джонатана — це шлях до свободи й усвідомлення можливостей людської особистості. «Стверджуючи, що ги чогось не можеш, ти позбавляєш себе всемогутності», — ось кредо автора; і він переконливо доводить практичну

цінність цього твердження. Бах — казкар і фантаст, але його фантазії наближають читача до тієї Істинної Реальності, яку приховує від наших очей повсякденне життя. Правда, щоб досягти Істини, потрібно принести чималу' жертву — зректися заспокоєності, усвідомити обмеженість і безбарвність свого існування, наважитися наповнити життя чудесами, пригодами і значущими справами.

Художній конфлікт і можливість його подолання

Основний конфлікт твору будується на протистоянні талановитого «дивака» Джонатана і його Зграї. Чайки в особі Старійшини одностайні і непохитні у своїй думці, що «не дано осягнути сенс життя, бо він недосяжний», єдине, що вони можуть, — «залишатися в живих, поки вистачить сил». Ллє Джонатан не готовий прийняти такі правила, він з ними категорично не згоден, оскільки ним рухає надзвичайно сильне прагнення пізнання, мрія про більше: «ми живемо, щоб пізнавати... бути вільними», а не витрачати весь свій час на пошуки риб’ячих голів.

Проблема пошуку сенсу життя — одна з «вічних» у літературі. Її розв’язували герої різних часів і культур, починаючи від античних часів і до сьогодні. І кожен давав власну відповідь. Герої Річарда Баха осмислюють і переосмислюють найкращий досвід культурного життя, визначають свою життєву позицію і запалюють інших своїми відкриттями і досягненнями.

Звичайно, письменник торкнувся й інших проблем у своєму творі: взаєморозуміння між батьками і дітьми, співвідношення буденного і прагнення до високого, невігластва й жаги знань, філософського розуміння добра і любові.

Жанр цього твору — повість-притча або алегорія, тому що події в ньому, як і в інших творах цього жанру, не визначені ні хронологічно, ні територіально: усі польоти чайок відбуваються над якимсь морем, «тут і зараз». Сюжет прямолінійний: не малює майбутнє, щоб створити драматичну напругу, не зображує попередні події, щоб повідомити додаткові відомості. Він всебічно розкриває ключові епізоди, не відволікаючись на подробиці або описи. Але переказати його складно, тому що філософський сенс цієї притчі дуже глибокий і має бути розгаданий самим читачем.

Один читач побачить історію про нескінченне прагнення генія осягнути таємницю досконалості, інший — втілення відомого вислову: «Митець, виховай учня, щоб було в кого потім вчитися». А хтось — реалізоване в алегоричних образах вчення Будди про досягнення повної свободи тіла, мови і розуму.

Історія чайки Джонатана — це, фактично, історія буддійського святого, який уособлює милосердя до живих істот. Він зміг позбутися пут земних умовностей, однак повернувся на Землю для того, щоб допомогти звільнитися іншим істотам, які прагнуть подолати буденність і піти шляхом самовдосконалення.

Джонатану властиве відчуття простору як блаженства, він шукає не влади, а істини, до нього приходить внутрішній, надлюдський зір, і кінцевий результат його дослідів — повне осяяння, просвітлення, стан досконалості, вища радість. Джонатан навчає своїх послідовників, як досягнути іншого — просвітленого стану, перейти з одного світу в інший, пробудитися від колективного сну, побачити, що немає ніякої межі між сансарою (світом обумовленості) і нірваною (світом нічим не обумовленого існування) і що світ із самого початку єдиний. —

Медитація— процес самозаглиблення заради самовдосконалення, коли людина залишається на самоті зі своею свідомістю, і бачить у своїй душі Бога. Медитація є частиною релігійного ритуалу.

 

Ллє філософія Річарда Баха значно відрізняється від буддизму. Буддисти стверджують, що страждання — обов'язкова умова буття; звільнитися від нього неможливо. Річард Бах дотримується абсолютно іншого погляду на життя: воно не трагічне за визначенням, всі проблеми і негаразди собі створює сама людина, тому що не намагається змінити спосіб життя, знайти новий смисл і значущу для себе справу.

 

У творі небо — цс і є новий світ. Ллє ним не обмежуються можливості людини. Це лише ще один щабель на шляху самовдосконалення, ще одна істина, яку кожен відкриває лише завдяки власній наполегливості.

Повість Баха пронизана також ідеями дзен-буддизму: так, Джонатан відчуває містичний досвід переживання Вищої Реальності — момент осмислення поза часом і поза обмеженням індивідуальної свідомості; цей містичний досвід зазвичай називають пробудженням. Пробудження приходить до людини в медитації.

Усі великі досягнення людства, за дзен-буддизмом, створювалися у натхненні моменти медитації, коли розум перебуває у стані глибокого споглядання. Герой Баха також зображений у стані зміненої свідомості, коли тому, хто медитує, відкриваються інші світи.

У третій частині твору, коли загострюється протистояння Джонатана і Зграї, найвідчутні-шими стають євангельські традиції. Учні ще не набули впевненості, вони сумніваються, але прийде час, і вони побачать себе іншими.

Усі свої найскладніші ідеї Річард Бах втілює в художню форму. Так момент перетворення

Джонатана автор передає через метафору осяяння, коли змінюється зовнішній вигляд героя, його риси набувають інших характерних ознак: «Його пір’я сяяло, мов діамантове, а крила стали гладенькими, як пластинки з полірованого срібла. І, зачудовано роздивляючись їх, він став випробовувати, на що здатні ні нові крила». Зміни у свідомості Джонатана підкреслюються метафорами світла і висоти: «Па світанку Джонатан продовжив тренування. З висоти п’ять тисяч футів рибальські човни в морі здавалися малими трісочками на голубому тарелі, а Зграя за сніданком — хмаркою летких порошинок».

Складні філософські ідеї Бах висловлює за допомогою спеціальної художньої форми. Для моменту пробудження письменник обирає метафору просвітлення, осяяння; зміни свідомості героя підкреслюються метафорами світла й висоти: беззмістовність буденного життя підкреслена образами легкої хмарки, пилу тощо.

Як у будь-якій притчі, в повісті Річарда Баха багато дієслів, дієприкметників, дієприслівників і мало додатків — це розповідь про дію, а не про осіб і ситуацію. Також у творі практично не зображується пейзаж, на фоні якого відбуваються події. Крім пертого рядка: «Був ранок, і золоті промені сонця вигравали на легких хвилях тихого моря», який подає прекрасну ранкову картину. У подальшому тексті епітети та метафори зустрічаються досить рідко.

Сюжет твору як філософська метафора людського буття

Художній твір можна поділити на три основні частини, які відповідають трьом щаблям духовного самовдосконалення Джонатана.

I    частина зображує духовне пробудження головного героя, земне життя, основні мотиви, які змусили задуматися над повсякденним існуванням, оцінити його і прагнути чогось іншого, нового, значущого. Спочатку в Джонатана нічого не виходило — ні залишатися чайкою, ні змінити своє життя. Коли він піддався вмовлянням батьків залишити мрію про польоти і подбати про майстерність у здобуванні їжі, то кілька днів «намагався поводитись, як інші чайки; так, він справді дуже старався, і галасував щосили, коли бився за їжу біля рибальських човнів, і пірнав за шматками риби та хлібними крихтами... Та все було марно.» Джонатан не зміг прийняти такого життя. Але й опанувати низькі польоти, як то вдавалося пеліканам та альбатросам, він теж поки не міг.

«Зігнуті крила» (метафора невизначеності) ускладнювали польоти, не дозволяли пізнати небо й океан, а випростані «обтяжували рух, і він летів усе повільніше, поки шепіт вітру не стих у його вухах, а океан унизу не застиг на місці». Ллє у Джонатана вистачило сил осмислити своє життя, сформулювати свої мрії відмовитися від усього віджилого, порвати із «земним існуванням».

II    частина повісті присвячена зображенню прекрасних «небес» і усвідомленню того, що «небеса — це не час і не місце, бо місце і час не мають значення». Небеса — це досягнення досконалості. Цим пояснюється

дивне, на перший погляд, переміщення Джонатана, що залишає Землю. Він потрапляє з неба на небо.

«Небеса» допомагають Джонатану усвідомити головне: «Я створений досконалим, мої можливості безмежні, я — Чайка»!; усвідомити, що, досконало опанувавши техніку польоту, він підготовлений до того, аби піднятися нагору, тобто розуміти доброту' і любов. Історія земної чайки Флетчера Лінда, що завершує другу частину повісті, є коротко викладена історія земного життя Джонатана, з тією істотною різницею, що Флетчер молодий, тому дещо самовпевнений і марнославний. Йому дуже пощастило, що він зустрів учителя, який допомагає йому сягнути висоти.

III частина зображує прагнення виконати найблагороднішу місію — передати знання і досвід іншим, своїм учням, аби їм також вдалося реалізувати мрію Великої Чайки — втілити в життя всеосяжну ідею свободи.

Ця частина побудована на виявленні хибного та істинного розуміння суті польоту, звідки й виникає опозиція: учні — Учитель, просвітлені — необізнані. Автор підкреслює, що відмінність учнів від Учителя не така вже велика, адже і у Джонатана є Учитель — спочатку Салліван, потім Чіанг. Не існує також прірви між просвітленими і тими, хто прагне просвітлення, оскільки їх об’єднала готовність порвати з буденністю. Але ті, хто присвятив своє життя самовдосконаленню, принципово відрізняються від тих, хто думає лише про повсякденне виживання. У процесі самовдосконалення герої отримують не лише нові знання про політ, набувають майстерності, удосконалюють техніку польоту. Джонатан та його учні також постійно розмірковують «що це таке?» і «як це зроблено?», а це означає, що вони пізнають світ, осягають його таємниці — розвиваються інтелектуально, наближаються до Знання, набувають цілісності.

Реалізувати ідею свободи героям вдається лише в межах системи земля — небо — земля, коли земля символізує буденні і рутинні справи, а небо — досягнення досконалості. Лише відчувши тягар буденності, можна оцінити справжню свободу і любов. І єдина умова, яка дозволить це зробити, — повністю присвятити себе саморозвитку і самовдосконаленню.

Так усім своїм художнім твором Річард Бах підводить читача до головної думки: життя не вичерпується їжею, боротьбою і владою у Зграї, смисл життя полягає у тому, аби досягнути досконалості й допомогти іншим піднятися вище.

Таке досягнення подано у творі через метафору польоту. Якщо для Джонатана все життя і є політ, го його учні не відразу відважуються погодитися з цим. Стати на шлях самовдосконалення і саморозвитку їм вдається лише після того, коли вони прийняли думку про тс, що є абсолютно вільними, мають право жити за тими правилами, які продиктовані їх душею, їх внутрішнім «я».

Бах зробив більшість своїх творів навмисно «багатошаровими»: кожен читач сприймає лише ту частину змісту тексту' до розуміння якої

він готовий. Саме це, незважаючи на випади проти традиційної моралі («Ілюзії», «Втеча від безпеки»), різку критику натовпу і категорій «здорового глузду» і заперечення релігії (як системи авторитетів і як свідомо неповноцінний соціальний інститут), дало змог>г письменникові отримати масову популярність.

Українською мовою повість Річарда Баха «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон» переклав Дмитро Шостак. Вона вийшла друком у видавництві «Країна мрій» у 2016 році.

Повністю повість Річарда Баха «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон» читайте в хрестоматії.

Річард Бах і популярні ідеї кінця XX ст.

Система поглядів Річарда Баха на світ і людину цікаво співвідноситься з популярними ідеями в культурі кінця XX ст. З одного боку, вона пов’язана з гуманістичною психологією. Її засновник Абрагам Масслоу серед вищих потреб людини виділяв потребу безпеки, потребу любові, потребу оцінки (визнання), потребу самоактуалізації, потребу знати і розуміти. Саме вони найбільше визначають людське життя, наповнюють його змістом і смислом. У світі «Чайки на ім’я Джонатан Лівінгстон» ця система зазнає цікавої трансформації.

 

Головними потребами героя твору є самовираження і бажання знати і розуміти. Вони й зумовлюють будь-які інші його потреби і бажання. Джонатан наділений відчуттям власної свободи, яке пізніше надає можливість само-ствердитися і самовиразитися. Головний герой відчуває здатність передавати досвід, допомагати іншим пізнавати світ, досягати прозріння.

Ці мотиви в художньому творі були пов’язані з розквітом у 60-70-х рр. XX століття молодіжного рух}' хіпі, представники якого відмовилися від споживацького погляд}' на життя, стверджували культ свободи, любові, проголосили своїми кумирами Ісуса, Будду, звернулися до східних учень.

Діалог культур

У 1973 році знято однойменний фільм за романом «Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон».

У театрах світ}' йдуть вистави за твором «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон».

Київський вільний театр створив приголомшливу виставу за твором Річарда Баха. Для реалізації притчі на сцені було вибрано незвичайну форму танцювального мюзиклу, де суміщено оригінальну хореографію та сучасну музику Київський театр «SPLESII» пропонує глядачам фантазію «Мій Джонатан» — інсценізацію за культовою повістю.

О ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1.    Поміркуйте, чим цікава книга Річарда Баха сучасному читачеві.

2.    Чигаючи повість Річарда Баха, укладіть «банк ідей» із ваших очікувань від твору. Проаналізуйте, наскільки вони справдилися. Що було для вас несподіваним і чому?

3.    Схарактеризуйте світ Зграї у творі. Поясніть, які риси цього світу вас найбільше вражають і чому?

4.    Порівняйте світ Зграї зі світом Джонатана Лівінгстона та його учнів. Поясніть, які риси гуманістичної психології' близькі вам.

5.    Виберіть з твору цитати, які засвідчують зв’язок твору з буддистською філософією і виражають віру в реінкарнацію (перевтілення, переселення душ).

6.    Знайдіть в тексті і проаналізуйте епізод, у якому йдеться про зустріч Джонататана з двома блискучими чайками. Вкажіть, що в цьому епізоді вказує на елементи дзен-будизму у творі? Яку функцію виконують елементи цієї філософії у розкритті основної думки твору?

7.    Перечитайте діалог Джонатана і Флетчера про Зграю чайок. Що в ньому свідчить про елементи християнства в художньому творі? Як ви розумієте ставлення Джонатана до Зграї?

8.    Визначте, які риси художнього твору дозволяють відносити його до жанру казки.

9.    Доведіть, що «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон» — це повість-притча з моральною повчальною ідеєю. Доберіть цитати з тексту, які доводитимуть, що у притчі зображується дія, а не особи і обставини.

10. Досить часто у творі повторюється слово свобода: «свобода вибору», «свобода творчості»... Прокоментуйте, чи тотожне ваше розуміння цих понять із тими тлумаченнями, які подає у своєму тексті Річард Бах.

Фанфік літературний твір, автор якого уводить героїв з уже існуючого художнього твору.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГЕЙМЕРА

Складіть фанфік на одну з тем:

«Відчуй крила»,

«Вони вийшли за межі буденності».

О ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

1.    Об’єднайтесь у пари й випишіть основні правила, яких навчає Джонатан своїх учнів. Підготуйте презентацію.

2.    Перегляньте художній фільм за твором. Подискугуйте, чому Річард Бах не змирився з тим, що режисери внесли зміни до сценарію.

3.    Розгляньте ілюстрації до повісті художника Владислава Єрка. Підготуйте про них відгук із презентацією. Підготуйте власні ілюстрації до повісті. го

6.1.5 Підліткова література ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

1.    Поміркуйте, що, на вашу думку, може означати поняття «підліткова література».

2.    Пригадайте, які художні твори про підлітків або для підлітків ви читали. Що в них привертало вашу увагу?

3.    Сформулюйте запитання, на які ви хотіли б отримати відповіді, читаючи художні твори про своїх однолітків.

 

Популярна польська письменниця Барбара Космбвська успішно працює для дитячої, для підліткової і для дорослої аудиторії, та все ж таки найбільшу любов та популярність їй принесли саме книжки для підлітків. Зокрема, романи «Буба» та «Буба: мертвий сезон» про шістнадцятирічну дівчину Бубу, яка носить джинси і мартенси, любить слухати класичну музику та грати у бридж.

Успіх Барбари Космовської пояснюють по-різному. З одного боку, письменниця розмовляє з юними читачами їхньою мовою: робить це зрозуміло й відверто, не приховуючи й не завуальовуючи тих гострих питань, що цікавлять і тривожать читачів. З іншого, часто звертається до гумористичних засобів, а це розраджує і допомагає подолати найскладніші життєві ситуації. З третього, уникає дидактики та нав'язування своїх поглядів чи переконань. Вона — досвідчений розповідач, який уважно спостерігає за світом дітей і дорослих, аналізує ситуації, намагається осмислити їхні проблеми, захоплення, хобі та інтереси. І так створює героїв, близьких юному читачеві, спонукаючи його до переоцінки своїх поглядів і порозуміння зі світом.

Сучасна російська письменниця Марина Аромштам — автор книг із педагогіки й методики навчання, засновник літературного журналу дитячих письменників «Кукумбер». У 2008 р.

Марина Аромштам стала лауреатом Великої премії конкурсу «.Заповітна мрія* за кращий твір для дітей — роман «Коли відпочивають янголи».

Книгу Марини Лромппам адресовано старшому шкільному віку, і ця адреса правильна, хоча її герої — учні початкових класів. «Коли відпочивають янголи» — це твір, у якому правдиво, відверто та зворушливо розповідається про школу, учителів і учнів. Роман торкається ряду непростих тем: найперше, любові до дітей, доброго й злого в дуіпі дитини, природи кохання, а також проблем шкільного виховання. У ньому показано сповнений переживань внутрішній світ маленької школярки та нелегку й відповідальну' працю вчителя.

Крім педагогічних, у книзі порушуються ше безліч проблем, дорослих і підліткових. Ця книга про батьків, дітей і янголів. Тут є сімейні драми з розлученням і кохання, дитячі переживаннями з приводу' стосунків дорослих і лицарські подвиги. Саме тому роман не читається як повчання для дітей середнього і старшого шкільного віку', а сприймається як шматок реального, строкатого і живого життя.

Романи «Буба» Барбари Космовської та «Коли відпочивають янголи» Марини Лромштам прочитайте за хрестоматією.

О ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1.    Які риси роману Барбари Космовської «Буба» свідчать про те, що твір за жанром — пригодницький?

2.    Визначте найцікавішу історію в романі Барбари Космовської. Доберіть до неї ілюстрацію і підготуйте усну презентацію.

3.    Сформулюйте головну ідею роману Марини Аромштам «Коли відпочивають янголи».

4.    Назвіть якості, які найбільше приваблюють вас у головних героях роману Марини Аромштам.

ІНТЕРНЕТРЕСУРСИ

1.    Користуючись мережею Інтернег, доберіть ілюстрації в стилі аніме до роману Барбари Космовської «Буба».

2.    Підготуйте пропозиції для створення сторінки Буби в соціальних мережах. Як би ви визначили коло її інтересів?

3.    Підготуйте повідомлення з презентацією на тему: «Ілюстрації до роману Марини Аромштам «Коли відпочивають янголи».

О ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

1.    Об’єднайтеся в групи й підготуйте огляд літературно-художніх видань одного з видавництв дитячої літератури: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Грані-Т», «Махаон», «Видавництво Старого Лева», «Веселка» та інших.

2.    Дослідіть читацькі інтереси своїх друзів-підлітків. Складіть рейтинг найпопулярніших книг року. Презентуйте його в класі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГЕЙМЕРА

Підготуйте завдання для квесту за сторінками улюбленого твору сучасної літератури. 5¾

ЗАВАНТАЖ ІНФОРМАЦІЮ

Антуан де Сент-Екзюпері (перша половина XX ст.) — французький письменник-льотчик, автор філософської казки-притчі «Маленький принц».

Річард Бах {друга половина XX ст.) — американський письменник, автор повісті-притчі «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон».

Барбара Космовська — сучасна польська письменниця, автор підліткових романів «Буба» і «Буба: мертвий сезон».

Марина Аромштам — сучасна російська письменниця, автор роману «Коли відпочивають янголи».

Ключові поняття теми:

метафора, алегорія, притча, філософська казка, підліткова література.

ВАШІ ПІДСУМКИ

1.    Антуан де Сент-Екзюпері — автор    філософської казки-притчі?

а) так    6)    ні

2.    Автор повісті-прнтчі про незвичайного птаха — Річард Бах?

а) так    6)    ні

3.    Барбара Космовська — автор підліткових романів?

а) так    6)    ні

4.    Виберіть одну правильну відповідь.

Для казки-притчі є характерним:

а)    розлогий сюжет

б)    символічність образів і ситуацій, їх багатозначність

в)    відсутність філософської або моральної насиченості

5.    Виберіть одну правильну відповідь.

Річарда Баха перетворила на письменника зі світовим іменем:

а)    екранізація його твору

б)    притча про «не зовсім звичного птаха®

в)    «авіаційна проза®

6.    Виберіть одну правильну відповідь.

Барбара Космовська — автор:

а)    підліткових романів

б)    коміксів

в)    казок

7.    Установіть відповідність між письменниками й жанрами:

1)    Лнтуан де Сент-Екзюпері а) повість-притча

2)    Річард Бах    6) казка-притча

3)    Барбара Космовська    в) підлітковий роман

8.    Установіть відповідність між творами та дійовими особами:

1)    «Маленький принц®    а)    Мерсем

2)    «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон®    6)    Троянда

3)    «Коли відпочивають янголи®    в)    Чіанг

9.    Установіть відповідність між авторами та творами:

1)    Марина Лроміптам а) «Буба®

2)    Барбара Космовська б) «Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон®

3)    Річард Бах    в) «Коли відпочивають янголи®

10.    Чи справедливим е твердження, що філософська казка-притча «Маленький принц® по праву вважається однією з найгеніальнішнх і найпроникливіших повістей XX століття? Відповідь аргументуйте.

11.    Річард Бах — автор філософської притчі «Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон®. Як ви вважаєте, чим він цікавий сучасному читачеві?

12.    У чому секрет популярності підліткової літератури?

 

Це матеріал з Підручника Зарубіжна Література 8 Клас Кадоб’янська

 

 

Автор: evg01 от 21-08-2016, 14:21, посмотрело: 21800