Народна Освіта » Українська література » Українські народні думи - Маруся Богуславка читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Українські народні думи - Маруся Богуславка читати онлайн

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ

Усна народна творчість українців багата на взірці оригінального жанру народних дум, якого немає у фольклорі інших народів.

1 Співати осанну (біблійне) -прсславляги.

 

Хоча літературознавці й налічують майже п'ятдесят сюжетів дум із величезною кількістю варіантів, ліро-епічний твір такого жанру зазвичай складається із заспіву, основної частини й кінцівки (славословія, похвали). Оскільки в заспіві здебільшого йдеться про якусь трагічну подію, то він має ще назву «заплачка» (від слова «плакати»); в основній частині розповідається про певну подію; сла-вословіе звеличує і прославляє героїв думи навіть тоді, коли співати осанну1 їм немає жодної причини. Наприклад, у думі «Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі» старші брати зраджують наймолодшого, який гине в безводному степу, й самі в усіх варіантах цього твору розплачуються власним життям за скоєне, однак славословіє виявляється обов'язковим елементом навіть такої страшної і водночас повчальної розв’язки. Тож Ліна Костенко справедливо зауважила устами свого героя: «Либонь, це слава з іншої десь думи до цих братів азовських заблудилась». Л дослідниця Марина Набок зазначила: «У думі утверджується ідея, що людська особистість, котра від природи наділена вищими ідеалами, внутрішньо і зовнішньо непідвладна негативним впливам. Вона, усвідомлюючи себе представником нації, психологічно налаштована на проекцію «добро - добру», «прекрасне - прекрасному».

Дума — великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту, який виконується речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри.

Специфічні особливості думи:

рядки вірша дуже різняться довжиною (кількістю складів);

•    рима здебільшого дієслівна, часто римується по декілька рядків поспіль;

•    складна синтаксична будова: замість коротких речень великі періоди, які містять закінчений образ або завершену думку;

•    навмисне уповільнення розповіді завдяки повторам.

 

Як висловився видатний літературознавець Сергій Єфрелюв (1876-1939), «думи дають чудові ілюстрації до писаної історії народу, показуючи, якими очима він сам дивився на ту чи іншу подію...», а великий український мовознавець Павло Житець-кий (1836-1911) уточнював: «Віршова форма думи знаходиться у повній відповідності з її внутрішньою будовою, яка виражається самою її назвою...

У думі передається продумане оповідання про подію, тому поетична мова

думи вимагає такого вірша, який би, безумовно, належав думці, який би відгукнувся на всі її найменші вимоги».

Уперше термін «дума» згадано в хроніці 1506 року польського історика Станіслава Сарніиького (1532-1597). Термін суто народний, бо утворений від слів «думка», «думати». У цьому ж значенні його використав декабрист Кіндрат Рилєєв (1795-1826), чиє дитинство минуло в Україні. Власну поетичну книжку він назвав «Думи», а в передмові до неї пояснив, що в думах український народ увіковічнив подвиги своїх героїв. Фольклорист, перший ректор Київського університету Михайло Максимович (1804-1873), друг Тараса Шевченка, усе життя захоплювався думами та історичними піснями, збирав їх, а слово «думи» на позначення жанру українського фольклору активно вживав у своїх наукових працях ще з 1827 року. М. Максимович став першим дослідником українських дум, адже взяв до уваги їхній розповідний характер, вказав на вільний віршовий розмір та дієслівне римування в більшості. Найдавнішим записом думи вважають запис «Думи про козака Голоту», датований 1684 роком. Цей фольклорний твір виявив у 20-х роках XX століття в давньому рукописному збірник)' академік Михайло Возняк (1881-1954). Дев’ять українських народних дум від двох бандуристів записав і опублікував у 1819 році син грузинського князя, український та російський збирач фольклорних творів, зокрема дум, близький знайомий Т. Шевченка Микола Цертелєв (1790-1869).

У думах епічна розповідь чергується з ліричними відступами, суто пісенними уривками, що й зумовило виконання дум речитативом, коли під акомпанемент кобзи, бандури чи ліри окремі рядки народний співець декламував, промовляв, а інші - проспівував. Думи як великі сюжетні пісенно-розповідні твори виникли в XV-XVI століттях, у час героїчної боротьби козаків із численними ворогами, що посягали на волю України, тому можуть вважатися сторінками історії, поданої в художній інтерпретації безіменних авторів. З цього при воду Миха йло Стельмах зазначив: «Українські думи є не тільки художнім літописом минулих віків, - вони й зараз силою людяності і поезії виховують в нас любов до рідної країни, ненависть до всякого гніт)' і поневолення».

За розміром дума, як правило, більша за історичну пісню, хоч має з нею спільні риси. У багатьох думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників (думи про напади на Україну турків і татар, про мужніх захисників рідної землі, про перебування полонених у турецькій неволі, боротьбу козаків з польською шляхтою). У цих творах оспівуються народні герої (Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Іван Богун), керівники повстань, схвалюються сильна воля, мужність, рішучість тих героїв, які вистояли чи ціною свого життя врятували інших, а також осуджуються недостойні вчинки тих, хто став зрадником чи боягузом. У соціально-побутових та родинно-побутових думах, як і в народних піснях такої тематики, порушуються морально-етичні проблеми.

Українські думи виховували народ у дусі волелюбності, патріотизму, звитяги. Прихід до села або міста народного співця завжди ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати в його виконанні народні шедеври. Та співці не просто виконували думи про січі й поєдинки, про неволю і втечу з каторги. Вони намагалися прищепити юнакам, дівчатам і навіть малим дітям думку, що й у найскладнішій ситуації ніхто не має права втрачати віри в Бога, забувати батьківську науку, материнську ласку, бо як тільки знехтує цими цінностями, буде покараний Всевишнім і відторгнутий громадою.

Тарас Шевченко свою першу книгу назвав «Кобзар», у геніального українського поета є кілька віршів, які починаються словами «Думи мої». На матеріалі народних дум художники Сергій Васильківський, Іван їжакевич, Михайло Дере-гус намалювали прекрасні картини. Максим Рильський є автором лібрето до опери композитора Володимира Золотарьова, створеної за мотивами народної думи «Хвесько Ганжа Андибер». На основі фольклорного матеріалу, запозиченого з дум, українські класики створювали власні художні твори: Тарас Шевченко написав поем)' «Сліпий» («Невольник»), Михайло Старицький - драму «Маруся Богуславка», а Ліна Костенко - «Думу про братів неазовських».

Виконавцями народних дум часто ставали колишні козаки, які роками тяжко страждали в неволі, були веслярами на воєнних турецьких кораблях, осліпли самі або яких позбавили зору за спробу втечі. Як свідчать історичні факти, запорожці здійснили декілька успішних морських походів у Туреччину, мореплавцями були неперевершеними, а їхній кошовий Петро Сагайдачний для турків став уособленням геніального воєначальника. Успіхи морських походів запорожців пояснювалися ще й тим, що турецькі громіздкі кораблі були видні здалеку, а маленькі козацькі чайки помітити серед хвиль ворогам було дуже важко.

1 Галёра - дерев'яний низько-борювий гребний воєнний корабель з одним, рядом весел і двома-трьома мачтами.

7 Каторга - ребне дерев'яне воєнне судно з і рьома рядами весел.

 

Народні легенди й турецькі історики розповідають про те, що підопічні Петра Сагайдачного вщент знищили дві турецькі пристані й вивернулися від погоні, яка наздогнала козаків біля гирла Дунаю. У 1616 році Сагайдачний із запорозькими козаками спалив найбільший невільницький ринок у Кафі в Криму й визволив сотні бранців з України. Неодноразово з ватагою січових козаків допливав до турецьких берегів і спалював ворожі фортеці козацький ватажок Іван Підкова. У 1615 році чотири тисячі запорожців на вісімдесяти чайках раптово з’явилися в передмісті турецької столиці, а 29 липня 1696 року козаки захопили турецьку фортецю Азов. Закономірно, що полонених запорожців на невільницьких ринках переважно продавали для роботи веслярами на галерах1 чи каторгах2, адже українці були витривалими, фізично здоровими, іноді до турецької неволі вже брали участь у морських походах і мали хороші практичні навички. В українських народних легендах

про Марусю Богуславку згадується, що вона визволила 711 козаків, яких її чоловік - паша1, турецький воєначальник і вельможа, роками скуповував на невільницьких ринках саме для найтяжчої роботи на турецькому флоті.

Артур Орльонов. Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу. 1616 р. (2010)

1 Паша (баша) - високий титул воєначальника й найближчого до султана вельможі в Османській імперії.

 

Довгий час вважали, що козацька чайка - утрачений експонат для сучасних музеїв, але на початку 1990 року українцям вдалося підняти з дна Дніпра саме такий човен і на острові Хортиця відреставру-вати. Чайку назвали «Свята Покрова».

Про козацьку флотилію чайок згадують усі українські історики, а ми пропонуємо вам її художній опис сучасного письменника Михайла Слабошпицького.

«Козаки були вмілими воїнами не тільки на суші, а й на морі. їхні славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер... Слово “чайка" походить від тюркських “чаік-каік", що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад 12 метрів завдовжки і 3-5 завширшки. На кожну чайку

◄ Чайка «Свята Покрова» на Дніпрі

 

сідало кілька десятків невтомних веслярів, і, розсікаючи воду, чайка летіла мов на крилах. У чайці вміщалося до шістдесяти осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат, що називалися фальконетами. При попут-ньому вітрі на чайці напиналося вітрило.

Якщо козаки бачили на морі турецьку галеру, їхні чайки миттю шикувалися у формі півмісяця, щоб вона не змогла втекти. Наближаючись до ворожого судна, запорожці вели невпинний прицільний вогонь із рушниць, змітаючи ним все з палуби. Після обстрілу із шаблями в руках видиралися на галеру, і починався рукопашний бій. Тут уже протистояти козакам не міг ніхто.

Бували випадки, що козаки перевертали чайки догори дном і в такий спосіб наближалися до ворога, який нічого не міг зрозуміти... Збереглися свідчення самовидців про загадкове козацьке судно, яке було, мабуть, одним із перших варіантів підводного човна. Воно мало два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. А через висунуту над поверхнею моря трубу - прообраз майбутнього перископа - стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з'явиться турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, умонтованих у його борти так уміло, що всередину не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидали, човен несподівано зринав на поверхню, і знову козаки з’являлися ніби з самісінького дна моря. Запорозький флот інколи мав до сотні морських чайок, був грізною зброєю в боротьбі з ворогом. Майже кожен із відомих гетьманів приділяв велику увагу будівництву чайок» (Михайло Слабошпицький, «Козаки з дна моря»).

Діалог із текстом

Який жанр народнопісенної творчості характерний лише для українського фольклору? Коли цей жанр виник і в яких умовах?

Хто в козацькі часи переважно ставав виконавцем народних дум? Під акомпанемент яких народних інструментів прийнято виконувати думи?

Що таке дума як жанр фольклору? Доведіть, що цей термін зрозумілий і дуже вдалий.

Які риси дум відзначав один із перших збирачів цього жанру Михайло Максимович?

Що цікавого ви довідалися про морські походи запорожців? Якими постають ці козарлюги у вашій уяві? Яку роль відігравали мандрівні співці в історії України? Які риси характеру в молодого покоління вони виховували своїми думами та історичними піснями? Чому таке виховання було надзвичайно важливим і потрібним?

Що ви можете сказати про перших збирачів і дослідників народних дум?

Як ви розумієте вислів Павла Житецького? А слова Михайла Стельмаха?

Прокоментуйте таку думку видатного українського літературознавця, митрополита Івана Огієнка: «Думи мають велику літературну вартість; перейняті сумом, повиті журбою, думи наші роблять велике враження навіть на чужинців».

Що ви можете сказати про побудову думи?

Яке виконання називають речитативом? Чи використовують елементи речитативності сучасні естрадні співці? Яку назву має такий спосіб виконання? Яких українських реперів ви знаєте? Видатний український мовознавець Павло Житецький акцентував, що на виникнення дум вплинув високий рівень освіченості в козацькій Україні: «У мові та поетичному стилі дум виразно виступає

книжний лад мови, який свідчить, що літературна діяльність українських письменників не минула без сліду для народної свідомості». Це ж явище також підкреслює один із найкращих українських літературознавців XX століття Сергій Сфремов: «Думи, безперечно, повиходили з кругів письменних, до народу близьких - од школярства, інтелігентного козацтва, - але так поцілили, сказати 6, у саму душу народну, що втратили всі свої індивідуальні риси, обшліфувавшись на найкращі, може, зразки народної творчості». А сучасна дослідниця дум Тетяна Беценко, не заперечуючи простоту і водночас високу художність дум, слушно зауважує: «Думи являють собою самобутні, оригінальні форми поетичної творчості, народні за світоглядом і мовою, і в той же час книжні за особливим складом думки і способом її розвитку та вираження». Яка з поданих вище думок для вас особисто цікава, чим саме?

Поміркуйте, що спільного, а що відмінного між народними думами й фольклорними історичними піснями. За поданим зразком накресліть у зошиті й заповніть таблицю.

Особливості дум як жанру

(відмінні риси дум порівняно з історичними піснями)

Спільні риси дум та історичних пісень

Особливості історичних пісень як жанру

(відмінні риси пісень порівняно з народними думами)

     

Діалоги текстів

Самостійно прочитайте думу «Козак Голота» або «Самійло Кішка» й підготуйтеся до виступу з повідомленням про зміст та героїв одного з цих творів. Зверніть увагу, де саме відбуваються події в цих творах. Читаючи думи «Козак Голота» та «Самійло Кішка», виписуйте всі незрозумілі слова, які вже давно не вживаються.

У 70-х роках XVI століття ватажок козацьких походів проти Туреччини Самійло Кішка потрапив у полон, а вже у 1599 році очолив успішне повстання невільників і повернувся в рідний край, звідки ще не раз очолював козацькі походи. Прототипом героя «Тараса Бульби» Миколи Гоголя - запорожця Мусія Шила був легендарний Самійло Кішка.

Запам’ятайте: сермйга - це домоткане полотно, яке ткалося товщиною в сім ниток, кёлеи - вид холодної зброї, бойова сокирка з металевою ручкою і металевим наконечником, чепіги - дерев’яні ручки плуга (дума «Козак Голота), янич&ри -солдати турецької піхоти, створеної у XIV ст. з військовополонених та християн, обернених у мусульманство. Лях Бутурлин - навряд чи поляк за національністю, більш імовірно - Ілля Потурнак («потурнак» - той, що прийняв іншу, в даному випадку - мусульманську віру) (дума «Самійло Кішка»).

Місто Кил(я розташоване на території сучасної Одеської області (дума «Козак Голота»); місто Кёфа (К&фа), де в часи ординських набігів був найбільший турецький невільницький ринок, - це сучасне місто Феодосія; місто Трапе-зонт - колишня фортеця з невільницьким ринком, тепер - Трозбон, турецький порт на Чорному морі; Тендра - Тендрові острови, що знаходяться у північній частині Чорного моря й зараз входять до Херсонської області (дума «Самійло Кішка»).

На карті України знайдіть відповідні населені пункти, а в мережі Інтернет (httpsS/uk.wikipedia.org/ wiki/; http://myciimea.su/feodosio/museums/kafa/) або в довідковій літературі відшукайте інформацію про їхню колишню роль як ворожих Україні форпостів. Підготуйте свою розповідь.

Уявіть собі народного героя Самійла Кішку (дума «Самійло Кішка») й створіть його словесний портрет.

'Ревно - щиро.

2    През (архаїзм) - через.

3    СамГсебе звоювали - самі себе перемогли, самі себе занапасгили.

 

Факти свідчать, що до жанру дум зверталися високоосвічені люди часів козаччини. Наприклад, авторство думи «Всі покою ревно' прагнуть» приписують гетьманові Іванові Мазепі. У цьому творі однозначно осуджуються незгоди між козацькою старшиною, її невміння заради блага всієї України жити в мирі, державні інтереси ставити вище особистих: «През2 незгоду всі пропали, самі себе звоювали3». Чи є такий висновок актуальним і для нашого часу? Чому ви так думаєте?

Мистеиькі діалоги

Розгляньте ескіз до картини українського художника Олександра Глухіх (1932-2014) «Невільницький ринок у Кафі» і зверніть увагу на полонених жінок і дівчат. Чи викликають вони у вас жаль і співчуття? Чому саме?

Олександр Глухіх. Невільницький ринок у Кафі (1964)

 

Як ви вважаєте, невільницькі ринки ставали місцем горя й плачу для українських полонянок і місцем зиску для ординців чи просто цікавим видовищем того часу? Зверніть увагу: саме там за великі гроші продали, як річ, а не людину,

Роксолану (рогатинську дівчину Настю Лісовську), а турецький паша купив Марусю Богуславку.

МАРУСЯ БОГУСЛАВКА

Що на Чорному морі,

На камені біленькому,

Там стояла темниця кам’яная.

Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,

Бідних невольників.

То вони тридцять літ у неволі пробувають.

1 Бранка - полонянка

 

Божого світ)', сонця праведного у вічі собі не видають.

То до їх дівка-бранка1,

Маруся, попівна Богуславка,

Приходжае,

Словами промовляє:

«Гей, козаки.

Ви, біднії невольники!

Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?» Що тоді бідні невольники зачували,

Дівку-бранку,

Марусю, попівну Богуславку,

По річах познавали,

Словами промовляли:

«Гей, дівко-бранко,

Марусю, попівно Богуславко!

Почім ми можем знати,

Що в нашій землі християнській за день тепера?

Що тридцять літ у неволі пробуваєм,

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм,

То ми не можемо знати,

Що в нашій землі християнській за день тепера».

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє зачуває,

До козаків словами промовляє:

«Ой, козаки.

Ви, біднії невольники!

Що сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, А завтра святий празник, роковий день Великдень».

То тоді ті козаки теє зачували,

Білим лицем до сирої землі припадали,

Дівку-бранку,

Марусю, попівну Богуславку,

Кляли-проклинали:

«Та бодай ти, дівко-бранко,

Марусю, попівно Богуславко,

Щастя й долі собі не мала,

Як ти нам святий празник, роковий день Великдень сказал; То тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє зачувала.

Словами промовляла:

«Ой, козаки,

Ви, біднії невольники!

Та не лайте мене, не проклинайте.

Бо як буде наш пан турецький до мечеті1 від'їжджати.

1 Мечеть - мусульманський храм.

 

То буде мені, дівці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати;

То буду я до темниці приходжати,

Темницю відмикати.

Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати».

То на святий празник, роковий день Великдень,

Став пан турецький до мечеті від’їжджати,

Став дівці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати.

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Добре дбає, -До темниці приходжає,

Темницю відмикає,

Всіх козаків,

Бідних невольників,

На волю випускає І словами промовляє:

«Ой, козаки,

Ви, біднії невольники!

Кажу я вам, добре дбайте,

В городи християнські утікайте,

Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте, Моєму батьку й матері знати давайте:

Та нехай мій батько добре дбає,

Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває, Великих скарбів не збирає,

Та нехай мене, дівки-бранки,

Марусі, попівни Богуславки,

З неволі не викупає,

1 Потурчилась, побусурменилась- прийняла мусульманство.

 

Бо вже я потурчилась, побусурмениласьДля роскоші турецької,

Для лакомства нещасного!»

Ой визволи. Боже, нас, всіх бідних невольників З тяжкої неволі,

З віри бусурменської,

На ясні зорі.

На тихі води,

У край веселий,

У мир хрещений!

Вислухай, Боже, у просьбах щирих,

У нещасних молитвах Нас, бідних невольників!

Діалог із текстом

Якими словами у думі передано трагічне становище українських бранців? Прочитайте зачин-за-плачку й зробіть висновок, чи багатим був турецький вельможа, якщо міг купити й утримувати сімсот козаків-невільників із України? Чи варто вважати правдою, а чи - лише гіперболою тридцятилітню неволю козаків?

Чому Маруся вирішила нагадати козакам про найбільше релігійне свято в християнській Україні, не передбачаючи, що нагадуванням про Великдень лише розізлить бранців?

Спростуйте або аргументовано доведіть думку, що патріотизм - одна з найвищих людських чеснот. Що надумала зробити Маруся, коли зрозуміла, що треба вдаватися до сміливіших і рішучіших дій? Чому в душі красуні точиться боротьба між любов’ю до рідної землі, священним обов’язком допомогти землякам навіть ціною власного життя й роллю законної дружини турецького вельможі, яка вже прийняла мусульманство й, цілком можливо, щаслива?

Як ви ставитеся до того, що сама Маруся відмовилася втікати з козаками до рідного краю? Що її там чекало? Як поставилися 6 до колишньої дружини турецького вельможі Марусині земляки? Чому ви так вважаєте? А що чекатиме Богуславку в Туреччині після того, як Марусин чоловік довідається про завдані йому дружиною величезні матеріальні збитки?

Як ви ставитеся до того, що козаків розгнівила Марусина згадка про Великдень у рідному краю? Чому вони почали проклинати свою землячку і ставитися до неї, як до зрадниці?

Чи усвідомлювала Маруся, що буде жорстоко покарана за випущених на волю земляків? Чому передала із козаками-втікачами прохання батькові не намагатися її викупити? Чи справді єдиною причиною відмови від втечі чи законного визволення було те, що українка вже прийняла мусульманство? Які причини могли бути більш вагомими?

Якою постає Україна в очах невільників? Дайте оцінку сталим епітетам.

Якими рядками думи передано «славословіє»? Чому кінцівка стосується тих невільників, які поки що не можуть визволитися, хоч дуже прагнуть повернення додому?

Які художні прийоми б славословії наближають його до молитви?

Народні легенди й перекази донесли ширшу інформацію про родину Марусі Богуславки, її сестер і чоловіка-турка, ніж це подано в думі.

У XVI столітті дочку священика з міста Богуслава разом з її двома сестрами ординці забрали в ясир (полон). Дуже вродливу полонянку Марусю на невільничому ринку в Кафі за великі гроші купив знатний вельможа, багатий і впливовий паша. Молода українка могла до кінця своїх днів насолоджуватися життям у розкошах і багатстві, але трагічне становище невільників із рідного краю не давало спокою її сумлінню, й Богуславка, вибравши сприятливий момент, випустила на волю понад 700 козаків, за що була скарана на смерть.

Як ви гадаєте, чому в думі не йдеться про такі подробиці?

 

Мистецькі діалоги

Розгляньте репродукцію картини українського художника Феодосія Гуменюка (нар. 1941 р.) «Маруся Богуславка».

Який саме епізод думи відображено на ній?

Опишіть зовнішній вигляд українки, зверніть увагу на елементи одягу.

За рисами обличчя героїні доведіть, що Маруся Богуславка міркує над болючою проблемою, як допомогти землякам-бранцям визволитися з неволі.

Яку роль відіграють ключі в руках Марусі? Чи можна їх вважати художньою деталлю?

З якою метою у верхніх кутах картини зображено янголів, а в нижніх - цілу галерею: овали із зображеннями українських дівчат, ровесниць Марусі (зліва), ко-заків-невольників (справа) й архістратига Михаїла над Київськими горами (внизу посередині)?

Яку роль відіграють зображення київського і 6о-гуславського храмів на картині?

Діалоги текстів

Знайдіть у бібліотеці і прочитайте вірш Ліни Костенко «Чадра Марусі Богуславки».

Порівняйте ліричну героїню вірша з героїнею народної думи. На чому саме зосереджує увагу поетеса? Доведіть, що героїні вірша «Чадра Марусі Богуславки» також нелегко дається ризиковане рішення випустити бранців.

Розкрийте поетику назви вірша Ліни Костенко. Яке слово тут є ключовим і чому саме?

У думі паша довіряє своїй дружині ключі, у вірші - Маруся намагається їх знайти. У якому випадку ставлення турецького вельможі до дружини-українки більш правдоподібне? На основі яких здогадів ви так вважаєте?

Чому слуги неправильно розцінюють поведінку стривоженої Марусі? Чим пояснюють її блідість, безсоння, неприкаяність?

Як впливає на Марусю брязкіт невільницьких кайданів? До чого спонукає?

 

Це матеріал з Підручника Українська Література 8 Клас Слоновська

 

Автор: evg01 от 20-08-2016, 22:17, посмотрело: 7015