Народна Освіта » Українська література » Пісні марусі чурай - Зясвіт встали козаченьки читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Пісні марусі чурай - Зясвіт встали козаченьки читати онлайн

ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ

Історія донесла до нащадків багато славних імен князів, гетьманів, полководців. На жаль, значно менше збереглося в пам'яті імен людей мистецтва. Мало хто з пересічних українців може перелічити колись усім відомих кобзарів і піснетворців. Час припорошує славетні імена пилом забуття. Тож не дивно, що й про Марусю Чурай письмових свідчень не збереглося. Тільки фольклорні джерела донесли скупі відомості про співачку з Полтави - дочку вбогої вдови, красуню, що мала дивовижний голос і поетичний талант, чорні брови й розкішну косу до пояса.

Сучасний науковець Григорій Клочек на основі тривалих досліджень подає такі деталі з життя співачки: «Якщо узагальнити усі версії про Марусю Чурай, то вийде приблизно такий біографічний сюжет. Народилася вона у Полтаві приблизно 1625 року. Хата її батьків стояла на березі Ворскли. Нині приблизно можна визначити це місце, бо знаходилося воно недалеко від Хрестовоздвиженського монастиря, який зберігся до наших днів. Батько Марусі, Гордій Чурай, був людиною хороброю, чесною, правдолюбною, тож і подався на Запорозьку Січ. Брав участь у боях проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений. Маруся жила з мамою. їх обох шанували в Полтаві через славного батька, а також через особливий Марусин дар складати й чудово співати пісні».

Пісня літературного походження (авторська пісня) - це пісня, створена поетом або композитором, яка стала народною.

До пісень літературного походження XVIII—XIX століть належать такі широковідомі, як «Засвіт встали козаченьки», «їхав козак за Дунай», «За Неман іду», «За Сибіром сонце сходить», «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Дивлюсь я на небо», «Гіовій, вітре, на Вкраїну». У XX столітті авторами слів або слів і музики до пісень, що їх уже називають народними, стали Богдан Яепкий («Чуєш, брате мій»), Андрій Малишко («Пісня про рушник»), Володимир Івасюк («Водограй», «Червона рута»), Дмитро Павличко («Два кольори», «Лелеченьки»), Михайло Ткач («Марїчка»), Степан ГІушик («Козак гуляє», «Любисток»), Юрій Рибчинський («Ой летіли дикі гуси», «Зелен-клен»), Микола Луків («Росте черешня в мами на городі») та інші.

 

Кохала Маруся козака Гриця, та аж настільки палко, що її неземна любов виливалася з уст, як пісня в соловейка навесні. А Гриць зрадив, покинув, бо знайшов багату наречену. З розпачу Маруся чи то сама отруїла зрадника, чи Гриць випадково випив отруту, яку дівчина приготувала для себе. Полтавський суд виніс рішення: за смерть козака скарати й Марусю смертю. Лише в останню мить за заслуги її батька Гордія Чурая, що поліг смертю героя, Богдан Хмельницький своїм універсалом скасував страшний вирок полтавського суду.

Так розповідає легенда, так услід за нею у своєму романі у віршах «Маруся Чурай» (який ви вивчатимете в одинад-

цятому класі) розкриває трагедію геніальної піснярки Ліна Костенко. Але що ж було насправді? Чи існувала Маруся взагалі? Жодних документальних джерел не збереглося, письмових свідчень не знайдено. Знаємо тільки, що Марусі Чурай приписують авторство таких популярних пісень, як «Засвіт встали козаченьки», «В кінці греблі шумлять верби», «Віють вітри, віють буйні», «В огороді хмелинонька», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

1 Сафо - Сапфо, давньогрецька поеіеса, яка жила в другій половині VII століття ДО Н. Є. 8 МІСТІ Мггіленах. Походила з багатої сім'ї, ще в ан іичні часи заснувала музично-лсетичну школу для д вчат, у якій аристократки вчилися грати на лірі, ганцюваїи і писати поезії.

 

До художнього осмислення й власної інтерпретації образу Марусі Чурай неодноразово зверталися як письменники й художники минулих століть, так і наші сучасники. Російський письменник XIX століття Олександр Шаховський написав історичну повість «Маруся - малоросійська Сафо1». Український драматург Григорій Бораковський створив драм)' «Маруся Чурай - українська піснетворка», поет Володимир Самійлен-ко - драматичну поему «Чураївна», наш сучасник Валентин Чемерис - повість «Засвіт встали козаченьки».

Михайло Спіеу\ьмах, чию повість «Гуси-лебеді летять», ви читали й аналізували в 7 класі, також цікавився історичною постаттю Марусі Чурай. У його уяві ймовірна авторка найкращих українських пісень поставала дівчиною з легенди. Марусі Чурай присвячені такі його захоплені слова: «Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких національних скарбів належить і наша лірична пісня. Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості і хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій - і вам відкриється багато поетичних таємниць, і ви почуєте голоси великих творців, імена яких розгубила історія, та так розгубила, що ми навряд чи знайдемо багато сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує по всій землі українській. І тільки тоді, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких славнозвісних постатей і належить народна поетеса Маруся Чурай... Три віки ходить пісня Марусі по нашій землі, три віки любові вже подарувала дівчина людям. А попереду - вічність, бо велика любов і велика творчість - невмирущі».

Діалог із текстом

Хто така Маруся Чурай і авторкою яких саме народних пісень її вважають?

Що ви довідалися про життя легендарної співачки? Який факт із біографії Марусі Чурай вас зацікавив найбільше? Чим саме?

Думки кого з численних дослідників творчості Марусі Чурай вас особливо вразили і чим саме?

Чому такими людьми, як Маруся Чурай, пишається весь український народ?

На підставі чого Олександр Шаховський порівнював талант Марусі Чурай із генієм давньогрецької поетеси Сапфо? Чи є це порівняння, на вашу думку, доречним?

Діалоги текстів

Змальовуючи образ Марусі Чурай у художніх текстах, сучасні автори намагаються показати середовище, у якому жила й творила легендарна співачка. Безсумнівно, що не всі сучасники Марусі могли належно оцінити її талант. Порівняйте судження про Марусю Чурай персонажів художніх текстів:

а) Іван Іскра (за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»):

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа.

Коли в похід виходила батава1, -Ті піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні?

1    Батава (архаїчне) - військо, збройні угруповання.

2    Хорунжова - дружина хорунжого(прапороносця й охоронця полкового

іірапора, а також представника козацької старшини, який інспектував військо).

3    Ва, гентин Чемерис приписує Марусі Чурай широковідому народну пісню «Грицю, Грицю, до роботи». Проте інші до-ся дни <и автором цієї пісні вважають письменника Григорія Квітку-Основ'я ненка. 'Осавул - козацька військова виборна посада.

’Лабети (архаїчне) - тенета, пастка.

6 Кебета - розум, голова.

7Пред (давньоруське, книжне) - перед.

 

Шаблі, знамена і її' пісні;

б)    мати Гриця Бобренка (за повістю В. Чемериса «Маруся Чурай»):

-    Подумаєш, пісні складає! - порушила мовчанку пані хорунжова2 за борщем. - А кого вона в тих піснях знеславлює? Кого, питаю, як не мого Гриця, єдину мою дитину.

-    Не про кожного парубка пісні складають, - озвався чоловік.

-    А що вона складає? - відкинула ложку пані хорунжова. - На всю Полтаву сина мого знеславляє: «Грицю, Грицю - до телят, в Гриця ніженьки болять. Грицю, Грицю - до Марусі, зараз-зараз уберуся3!». Он вона що про твого сина витворяє! А ти вухами метеляєш. А ще осавул4. Вдовина дочка з господарського сина кепкує, а йому хоч би що!;

в)    Орихна Бобренчиха (за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»):

- Та й то сказати, - що вона співає? Сама собі видумує слова.

Таких дівок на світі не буває, хіба для цього дівці голова?

Які там «Засвіт встали козаченьки»?

А цілий полк співає. Дивина.

Це щось для дівки, сину, височенько. Не вірю, щоб складала це вона.

Бо людські, сину, невістки і дочки співали зроду, сину, і тепер: «Посіяла огірочки»,

«Йшли корови із діброви»,

«Нащо мені чорні брови», -а про любов, походи і лабети5 -на це дівкам не вчеплено кебети6;

г) Богдан Хмельницький (за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»):

За ті пісні, що їх вона складала, за те страждання, що вона страждала, за батька, що розп'ятий у Варшаві, а не схилив пред7 ворогом чола, -не вистачало 6 городу Полтаві, щоб і вона ще страчена була!

Тож відпустити дівчину негайно і скасувати вирока того.

Полиньте думкою в історичну епоху легендарної співачки й уявіть цю дівчину. Прочитайте, як лікар і письменник Олексій Шкляревський (1839-1906) описав портрет Марусі Чурай, зроблений невідомим художником на основі народних уявлень для Григорія Квітки-Основ'яненка (1778-1843): «Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненька (тобто невелика на зріст, трохи худорлявенька, мініатюрно складена), струнка, як струна, з маленьким, але рельєфно окресленим під тонкою білою вишитою сорочкою бюстиком, із маленькими ручками і

ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум'янець, з карими очима під густими бровами і довгими віями... Голівку дівчини покривало розкішне, чорне як смола, волосся, заплетене в густу широку косу. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов червоний мак, рожевими губками... Але при цьому у Марусі було круте, трохи випукле гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний, з горбинкою ніс».

Порівняйте цей портрет із тим, що постає у вашій уяві. Що спільного, а що відмінного ви помічаєте? Який портрет вам більше подобається: словесний чи витворений вашою власною уявою? Чому саме?

Мистецькі діалоги

 

У 2000 році було випущено поштову марку «Маруся Чурай». Уважно розгляньте зображення й аргументовано доведіть естетичну цінність чи явні хиби в трактуванні образу Марусі Чурай. Чим вам подобається зображення співачки на марці, а які другорядні деталі ви 6 змінили? Чому саме? Розгляньте фото епізоду з вистави за мотивами роману «Маруся Чурай» Ліни Костенко на сцені Вінницького музично-драматичного театру імені Миколи Садовського (режисер - Віталій Селезньов, у ролі Марусі - Любов Остапчук, Гриця - Роман Хегей-Семенов) у червні 2014 року. За романом, Гриць посватався до місцевої багачки Галі Вишняківни, чим зрадив Марусю, яка місяцями вірно чекала його з походів, але перед самим весіллям з Галею прийшов перепрошувати Чураївну, вважаючи, що нічого страшного не сталося й усе ще можна змінити, навіть відгуляти весілля з Марусею, а не з Галею. Чи пробачили б ви Бобренка, якби опинилися самі або ваша сестра на місці зрадженої ним Марусі? Чому? Свою відповідь обґрунтуйте. У відповідь на Грицеві перепросини й пропозицію стати його дружиною у романі Ліни Костенко Маруся заявляє:

Це ж цілий вік стоятиме між нами,

А з чого ж, Грицю, пісню я складу?!

Уявіть, що ви сидите в партері театру й перед вами розігрується дія, яку бачите на фото, і звучать саме ці Марусині слова. Про яке небуденне явище своєю відмовою-докором легендарна авторка пісень вела мову? Як ви думаєте, Бо-бренко зрозумів, що саме Маруся мала на увазі? Чому для Марусі Божий дар створювати геніальні пісні - значно важливіший, аніж власне сімейне щастя? Чи могла 6 Чураївна створювати пісні, якби погодилася на умовляння й таки вийшла заміж за Гриця, адже дівчина любила його до самої своєї смерті?

Сцена з вистави «Маруся Чурай»

ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ

Засвіт встали козаченьки В похід опівночі,

Заплакала Марусенька Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися,

А за свого миленького Богу помолися.

Світить місяць над горою,

А сонця немає.

Мати сина в доріженьку Слізно проводжає:

-    Іди, іди, мій синочку,

Та й не забаряйся.

За чотири неділеньки Додому вертайся!

-    Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться,

Та щось кінь мій вороненький В воротях спіткнувся!

Ой Бог знає, коли вернусь,

В якую годину.

Прийми ж мою Марусеньку, Як рідну дитину!

Прийми ж її, матусенько,

Бо все в Божій волі,

Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу у полі.

-    Яка ж бо то, мій синочку, Година настала,

Щоб чужая дитинонька За рідную стала?

Ой рада б я Марусеньку За рідну прийняти.

Та чи буде ж вона .мене,

Сину, шанувати?

-    Ой не плачте, не журітесь,

В тугу не вдавайтесь:

Заграв мій кінь вороненький -Назад сподівайтесь!

Діалог із текстом

Про що йдеться в розмові сина-козака зі старою матір'ю? Чому закоханий воїн просить неньку прийняти його кохану за рідну дитину?

Доведіть, що пісня має оптимістичний характер, попри весь тягар походу й смертельну небезпеку для козака під час кривавої битви.

Вивчіть пісню «Засвіт встали козаченьки» напам'ять.

Діалоги текстів

Напередодні походу козаки вистоювали всенощну службу Божу в церкві, залишивши вогнепальну зброю під наглядом вартових на подвір'ї. У церкву дозволялося брати хіба що шаблі, які під час такої відправи виймали з піхов, клянучись до останньої краплі крові боротися з ворогами. Вирушаючи в похід, козаки ніколи не свистали, бо це вважалося поганим знаком. Валентин Чемерис так пояснює паралельну назву й початок пісні «Засвіт встали козаченьки» - «Засвистали козаченьки»: «...Марина Чурай ще не відала, що створила одну із своїх найславетніших пісень, яку мине небагато часу -підхопить і заспіває вся Україна: від сходу до заходу, від півдня до півночі. Тільки сама авторка співала її повільно, вкладаючи в кожен рядок, в кожне слово тугу і біль за коханим, а козаки, підхопивши пісню, заспівали її в швидкому, маршовому темпі, і слова “засвіт встали" через незручність вимови (збіг приголосних) перетворяться згодом на "засвистали козаченьки" і пісня так полине у віки... Але першою її, як завжди, проспіває Полтава». Доведіть, що таке пояснення цілком логічне.

Знайдіть у бібліотеці або в мережі Інтернет (http://proridnе.сот/ pisni/; http://shalash.dp.ua/index.php/9-biblioteka/9b-ukr-lit/1229-semen-klimovskij-jikhav-kozak-za-dunaj) пісню «їхав козак за Дунай», яку приписують козакові-пісняреві Семенові Климовському1. Порівняйте її з піснею Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки».

1 Климбвський Семён жив і творив наприкінці XVI - на початку XVIII століть. Прославився не тільки піснями про козацькі походи, а й віршами «О правосудію начальс твующих, правді та бодрості їх» та «О смиренію височайших»,нкі насмілився особисто вручи и Петрові І.

 

Чим подібні ці широковідомі пісні? Яка з них вам особисто подобається більше й чому?

Дослідники вважають, що пісню «Засвіт встали козаченьки» написано перед Корсунською битвою Богдана Хмельницького з поляками. Пригадайте, що зі шкільного курсу історії ви знаєте про цю битву.

ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ

7 Хоть (русизм) - хоч.

3«На чужій сторонці...»

- треба розуміти, що на чужині милий, а не дівчина. 4Тута (діалектне) - тут.

 

Віють вітри, віють буйні,

Аж дерева гнуться:

Ой як болить моє серце,

Самі сльози ллються!

Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу;

Тільки мені й легше стане.

Як трошки поплач)'!

Не поможуть сльози щастю -Серцю легше буде!

Хто щаслив був хоть2 часочо* Повік не забуде!

Єсть же люди, що і моїй Завидують долі:

Чи щаслива ж та билинка,

Що росте у полі?

Ой у полі на пісочку,

Без роси на сонці...

 

Тяжко жити без милого На чужій сторонці3!

Без милого долі нема,

Стане світ тюрмою;

Без милого щастя нема,

Нема і спокою!

Де ж ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!

Як без тебе я горюю -Прийди подивися!

До кого я пригорнуся,

І хто приголубить -Коли нема того тута4,

Який мене любить!

Полетіла б я до тебе,

Та крилець не маю:

Сохну, в’яну я без тебе,

Всяк час умираю.

 

чи не той то ХМІЛЬ

(Пісня при Богдана Хмельницького)

Чи не той то хміль,

Що коло тичин в’ється?

Ой той то Хмельницький,

Що з ляхами1 б’ється.

Чи не той то хміль.

Що по пиві грає?..

Ой той то Хмельницький, Що ляхів рубає.

Чи не той то хміль,

Що у пиві кисне?

Ой той то Хмельницький,

Що ляшеньків тисне.

Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, -Гей, не один лях лежить Головою в воду.

«Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води2, -їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди».

«А я ляхів не боюся І гадки не маю -За собою великую Потугу я знаю.

Іще й орду татарськую За собой веду, -А все тото, вражі ляхи,

На ваш)' біду».

Ой втікали вражі ляхи -Погубили шуби...

Гей, не один лях лежить, Вищиривши зуби!

Становили собі ляхи Дубовії хати, -

Ой прийдеться вже ляшенькам В Польщу утікати.

Утікали вражі ляхи,

Де якії повки3, -їли ляхів собаки І сірії вовки.

 

Діалог із текстом

Доведіть, що «Віють вітри, віють буйні» - пісня про кохання.

Якою ви уявляєте ліричну героїню цього твору? Чому вона гірко тужить? Яким є її почуття?

Чи варті такі високі душевні пориви й кохання бережного ставлення? Чому? Чи поділяєте ви думку ліричної героїні, що «Без милого долі нема, / Стане світ тюрмою»? Можливо, ці слова варто вважати лише метафорою і сприймати тільки в переносному значенні? Обґрунтуйте свою думку.

Яку роль у пісні «Віють вітри, віють буйні» відіграють паралелізми, сталі епітети, порівняння? Проаналізуйте кожен із художніх засобів, наводячи приклади з тексту.

Знайдіть у бібліотеці п’єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка» й порівняйте пісню Наталки з першої яви першої дії з піснею «Віють вітри, віють буйнів, наведеної в цьому підручнику. У чому полягає спільність, а в чому - відмінність між цими двома варіантами пісні?

Мистецькі діалоги

 

Розгляньте репродукцію картини Миколи Пимоненка (1862-1912) «Українська ніч. Побаченняв.

Доведіть, що художнє полотно виконане в дусі народних уявлень про велику любов між козаком, який постійно бере участь у важких і небезпечних воєнних походах, і вірною йому дівчиною.

Як ви думаєте, нареченій козака близька пісня «Віють вітри, віють буйні», створена Марусею Чурай? Чому?

Які барви домінують на картині? Доведіть, що ніч місячна, хоч художник не змальовує нічного світила на небі.

ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ...

   

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці. Бо на вечорницях дівки-чарівниці. Одна дівчина чорнобривая -Та чарівниченька справедливая.

В неділю рано зілля копала,

А в понеділок переполоскала. Прийшов вівторок - зілля варила.

А в середу рано Гриця отруїла. Прийшов четвер - та вже Гриць умер. Прийшла п’ятниця - поховали Гриця. Ховали Гриця близько границі, Плакали за ним всі .молодиці.

А хлопці Гриця всі жалкували. Чорнобривую всі проклинали:

Нема й не буде другого Гриця,

Що То1 зігнала з світу чарівниця.

В суботу рано мати дочку била:

-    Нащо ти, доню, Гриця отруїла?

-    Ой мамо, мамо, жаль ваги не має, Нехай Гриць разом двох не кохає! Нехай не буде ні тій, ні мені,

Нехай достанеться Гриць

сирій землі!

Оце ж тобі, Грицю, я так ізробила, Що через тебе мене мати била!

Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата2 -Із чотирьох дощок дубовая хата!»

1    'го (ціалекгме) - його.

2    Заплата - плата.

Діалог із текстом

Пісня «Ой не ходи, Грицю...8 суттєво відрізняється від інших пісень, авторство яких приписують Марусі Чурай. Чим саме? Свої висновки підтвердіть цитатами з Марусиних пісень.

Як у пісні показано підготовку до отруєння Гриця? Чому процес виготовлення отрути змальовано настільки детально? Чи вважаєте ви зраду дівчини вагомою причиною для помсти? Поясніть зміст вислову «Жаль ваги не має».

Як ви вважаєте, страшний Марусин вчинок можна виправдати чи ні? Аргументуйте відповідь.

На основі художніх засобів визначте, як до своєї ліричної героїні ставиться авторка пісні? Якими епітетами наділена дівчина, що отруїла Гриця? Чи є в пісні осуд за злочин? Ким саме він висловлений і за яких обставин? Визначте ідею цього твору.

Яка з пісень Марусі Чурай вам найбільше припала до серця? Чому саме?

Мистецькі діалоги

Василь Тропінін. Дівчина з Поділля (1800-ті роки)

 

Уважно розгляньте репродукцію картини російського художника Василя Тро-пініна «Дівчина з Поділля».

За рисами обличчя подолянки доведіть, що в дівчини лагідна й поетична душа.

Який жест свідчить про сором'язливість героїні?

Чи здатна така юнка на велике кохання?

Чи тонко розуміє вона народні пісні про любов? Чому ви так вважаєте?

 

Це матеріал з Підручника Українська Література 8 Клас Слоновська

 

Автор: evg01 от 20-08-2016, 22:17, Переглядів: 3608