Галина Кирпа - Мій ангел такий маленький, Коли до вас темної ночі читати онлайн

ГАЛИНА КИРПА Народилася 1950 р.

Галина Миколаївна Кирпа народилася 1 січня 1950 р. у с. Любарці па Київщині в сім'ї педагогів.

Її першими вчителями життя, як згадує вона сама, були дерева, кущі, їжаки, бджоли, метелики «увесь той світ природи, у якому купалося моє дитинство». А також мама, яка прищепила любов до читання, герої цікавих книжок і старенькі бабусі-сусідки, від яких ще малою почала записувати народні пісні й казки.

Захоплення літературою розпочалося з дитячих щоденників, переповнених фантастичними історіями. їх Галина щедро дарувала подругам, які за це вже тоді прозвали дівчинку «письменницею».

Філологічну освіту Г. Кирпа здобула в Київському університеті. По тому пра цю в іиіа у видавництві «Дніпро» та журналістом.

Коло творчих зацікавлень письменниці дуже широке: поезія, проза, художній переклад, літературознавство.

«Її поезія — непроминуще диво. Лагідно, ніжно, ніби звук павутинки, доторкається до душі читача поетичне слово Галини Кирпи» (А. Мовчун).

Через патріотичні погляди Г. Кирпи, відмову йти па компроміс із комуністичним режимом її першу збірку довго не видавали. Тоді письменниця взялася за переклади з білоруської, данської, німецької, норвезької та шведської мов. Перекладає переважно твори для дітей «Казки» Г. К. Андерсена, «Сонячна галявина», «Домовичок Нільс Карлсон» А. Ліндґрен, «Хтозна-що, або Свято першого зуба» Ґ. Дало, «Полювання на Лиса» С. Нордквіста та багато інших.

“Перекладацький стан душі можна порівняти з процесом пересаджування квітів — завжди боїшся пошкодити коріння. І хочеться, щоб усе прижилося в нашій літературі! Ті, кого я перекладаю, для мене насправді "рідні душі'»(Г. Кирпа).

. Чи траплялося вам читати книжки когось із цих авторів? Чим вони вам припали до душі?

. Спробуйте зробити художній переклад невеликого уривка прозового чи поетичного твору з найбільш знаної вам іноземної мови. Які складнощі виникають у цій праці?

Більшість власних поетичних і прозових збірок Г. Кирпа також адресує дітям <<Слон мандрує до мами»,«Катруся з роді.) Чймчиків», «Будинок старий, як світ», «Ну й гарно все придумав Бог», «Місяць у колисці» та ін.

Цікаво, що й родина Г. Кирпи уся літературна. Її чоловік знаний иисьменник-іністдесятник Дмитро Чередниченко, їхня донька поетеса, перекладачка й художниця Оляна Рута.

Основне джерело творчості Г. Кирпи мотиви й образи українського дитя-чого фольклору: казок, забавлянок, загадок, колядок, легенд, колискових пісень.

•    3αβ$Α/ι/ι& oc/uttf/utio fu&fcfk. У молодших класах ви вивчали чимало таких творів. Чим вони вам запам'яталися?

Інше джерело світова дитяча класика, добре знана Г. Кирпі як перекладачеві.

Наскрізні риси стилю поетеси — метафоричність і дитинність.

•    Зав$лМі& ос/ювного    Збірка вибраного письменниці називається «Місяць

у колисці». На основі яких асоціацій з’явився такий метафоричний образ?

У центрі творів Г. Кирпи дитина, яка здивованими й захопленими очима дивиться на світ, вивчає його та фантазує про нього. Бавиться, сумує, ставить важкі запитання й дає на них свої відповіді.

Із цих творів перед нами постають різні виміри дитячого світу. Це ♦ одушевлена, олюднена природа і ♦ родина, де панує любов і злагода. Навіть «меткі чорненькі» павучата плетуть своєму дідусеві «крислатий капелюшок, щоб гарний був від сонця, від дощу, від преусякої мороки, ще й від мух!» (вірш «Павук»). Це й ♦ Україна та наша мова. Вона «немов Берегиня, / що на кожне своє дитятко /дихає і тремтить», вона була й буде. «А нині/я терни в стежках визбирую, / щоб їй було легше ходить» (вірш «Моя мова»).

•    Злв$АН/с$і ос/ювіюго Як ви зрозуміли цей метафоричний образ? Що означає визбирувати терни на стежках рідної мови? А ви їх визбируєте?

Ще один вимір дитячого світу ♦ роздуми про Бога. їм присвячена ціла збірка «Ну й гарно все придумав Бог». Наприклад, маленькій дівчинці не зрозуміло, коли їй кажуть, що рай на небі чи за морем, — бо «небо так високо, море так дшіе-ко». Але вона бачила, як переселялися до нового гніздечка ластівки й раділи, мов діти. Тому, па її погляд, «рай /у гніздечку ластівки» (вірш «Де рай?»).

Серед найновіших видань письменниці унікальне оповідання «Мій тато став зіркою». У ньому передано трагічні події па Майдані очима маленької дівчинки, батько якоїзагинув на барикаді. Дитина намагається повернути тата у спогадах, у спільних сімейних традиціях. І поступово відкриває для себе великий світ, що не обмежується її кімнатою, родиною, це вся Україна разом із небом над нею, у якому тато став зіркою.

Щоб сприймати світ дитячими очима, треба самому бути дитиною. Г. Кирпа такою і є. Але, кажуть дослідники, вона мудра дитина.

•    3a6fA/i/i& ocJtotficow    Як ви розумієте цю думку?

Мій ангел такий маленький

Мій ангел такий маленький, ну просто крихітка — навіть не бачу, чи він сидить на моєму плечі.

Мій ангел такий легенький,    ну просто тихіший трави —

ну просто пушинка —    я навіть не знаю,

я навіть не чую,    коли він спить,

як він сидить    а коли прокидається

на моєму плечі.    на моєму плечі.

Мій ангел такий тихенький,

1.    З яким недавно вивченим вами твором перегукується цей вірш? А в чому його відмінність?

2.    Змальовуючи ангела, авторка послуговується епітетами, пестливими словами (літотами), порівняннями. Знайдіть у творі ці художні засоби й поясніть, з якою метою вони використані.

3.    Вірш написаний верлібром, але звучить дуже мелодійно. Завдяки чому?

4.    Як бачите, текст оригінально побудований — має елементи зоропоезіі. Чий обрис нагадує кожна строфа?

• Злв$ли/і& oc/iofouno

Теорія літератури

Симплока (грецьк. сплетіння) — це поєднання анафори (єдинопочатку) з епіфорою (єдинокінцем) у віршових строфах. Наприклад, у кожній строфі аналізованого твору повторюється перший рядок (анафора) й останній (епіфора).

Докладно опишіть або намалюйте, яким ви уявляєте цього ангела на плечі в дитини. Як ви думаєте, він безпорадний чи захищає дитя, попри свою мініатюрність?

Коли до вас темної ночі...

Коли до вас темної ночі прийде Лев,

ви не кажіть йому нічого про зоопарк.

Нехай він не знає, що на світі є зоопарки.

Нехай хоч один Лев цього не знає.

А потім цього не знатимуть його діти.

А потім — його онуки.

Потім правнуки.

І колись буде ціла Лев’яча Держава, де жоден Лев ие знатиме про зоопарк.

Коли б тільки вижив той Лев,

що прийде до вас темної ночі.

• Зав$аМ& осиевмм

1.    З якими якостями у вас асоціюється лев?

2.    А ви бачили лева в зоопарку? Який він там має вигляд?

3.    Цей вірш алегоричний. З алегорією ви ознайомились у 6 класі, коли вивчали байки Л. Глібова. Пригадайте, що таке алегорія. Наведіть приклади алегоричних образів у літературі.

4.    Спробуйте розшифрувати алегоричний зміст вірша «Коли до тебе темної ночі...». Про що він?

5.    У вірші йдеться про мужній, волелюбний дух українців, який іноді прокидається в кожному з нас (приходить «темної ночі»). Щоб його зберегти, треба подолати в собі страх, інстинкт рабства, відчути себе гідним, незалежним і так виховати дітей. Лише тоді постане вільна, самостійна, соборна Українська держава. Чи згодні ви з таким трактуванням вірша? Відповідь аргументуйте, використовуючи текст.

6.    Чи вижив у наших душах український Лев? Які історичні події останніх років про це свідчать?

Тепер, ознайомившись із творчістю Г. Кирпи, обґрунтуйте наведене вище міркування А. Мовчун про неї.

• TUycf^Ufutiie MieUe

1.    Які стильові риси сучасної української поезії ви знаєте?

2.    Що таке верлібр? Чим він приваблює поетів?

3.    Яким змальований дощ у вірші В. Голобородька «З дитинства: дощ...»?

4.    На яких словах зосереджує увагу В. Голобородько в поезії «Теплі слова»?

5.    Чому так важливо для юнака здобути право танцювати аркан (за віршем В. Герасим’юка «Чоловічий танець»)?

6.    Охарактеризуйте ліричного героя вірша І. Малковича «Із янголом на плечі».

7.    Які художні засоби використовує А. Мойсієнко у вірші «Жовтень жовті жолуді...»?

8.    Доведіть, що вірш І. Павлюка «Дівчинка» пройнятий гуманністю.

9.    Якими художніми засобами Г. Кирпа зображає ангела у вірші «Мій ангел такий маленький»?

10. У чому полягає алегоричний зміст вірша Г. Кирпи «Коли до тебе темної ночі...»?

Прочитайте на дозвіллі

1.    Киртш Галина. Місяць у колисці: Вірші, проза, переклади. — 'Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2011.

2.    Kujnui Галина. Мій тато став зіркою. — Львів : Вид-во Староm Лева, 2015.

UlO ТАКЕ ДРАМАТИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Як ви вже знаєте, у літературі існують три основні роди — епос, лірика та драма.

Теорія літератури

Драма (грецьк. дія) — це мистецький твір, що розкриває явища життя через дії та розмови (діалоги, полілоги, монологи) дійових осіб і призначений для постановки на сцені. Розлогі описи, відступи (що характерні для прози) тут відсутні, точніше, замінені скупими ремарками — авторськими поясненнями для акторів про місце, час дії, портрети персонажів тощо.

Тобто драматичний твір можна сприйняти в усій його повноті лише в театральній залі. Він є результатом творчої співпраці багатьох митців: автора (драматурга), режисера, акторів, художника, композитора, а також костюмерів, гримерів та інших працівників.

Слово театр походить від грецького «театрон», що спочатку означало «місце для видовищ», а згодом — «видовище», «спектакль», «дійство».

П’єса (драма) розрахована всього лише па 2 3-го-диішу виставу на невеликій площі сцени. Отже, ♦ кожна дія її висловлення в ній значущі, ♦ конфлікт напружений і розгортається динамічно. ♦ Час, простір і дії обмежені й досить умовні. Своєрідна ії ♦ побудова цих творів. Перенесімося подумки до театру: дзвінок сповіщає про початок дійства, зміна декорацій означає нову дію (акт), поява на сцені нового виконавця наступну яву (сцену), антракт¹ підказує, що в подіях минув певний час. У п’єсі обмежені й можливості показати характери героїв. Основним зображально-виражальним засобом є ♦ мова персонажів, а також ♦ інтонація, паузи, жести, міміка.

Через те для належного сприймання драматичного твору потрібна багата, жвава уява, фантазія. Надто ж коли не дивишся п’єсу на сцені, а читаєш її. Тоді варто домислити, подумки зіграти спектакль.

• Злвуаи/ф ос/іов/ипо    Назвіть відомі вам театри. Які з них ви відвідували?

Які п’єси бачили? Які враження у вас залишилися після перегляду?

«Театр корифеїв^{37 38}». Український театр існував з прадавніх часів. Театралізованими були й народні свята й обряди («водіння кози», «Малапка», «весілля»), і церковні служби, і виступи скоморохів³⁹ у руські часи.

Пізніше вельми популярними стали вертепи мандрівні лялькові театри, а також драми, які ставили учні шкіл.

Перші стаціонарні театри з’явилися па початку XIX ст. 1819 р. в полтавському театрі було вперше поставлено п'єсу живою народною мовою «Наталка Полтавка» І. Котляревського, з якою ви ознайомитеся наступного року.

Проте імперська влада всіляко перешкоджала становленню українського театру. Адже добре розуміла, що поява національного театру засвідчує повне духовне самоствердження будь-якого народу.

«Національний театр є ознакою повноліття нації, так само як академія, університет, музеї. Мати свій рідний театр і пишатися ним хоче всякий народ, усяке плем’я, усяка мова» (О. Островський, видатний російський драматург XIX ст).

Дійшло до того, що було заборонено будь-які вистави українською мовою. Але глядачі не хотіли дивитися чужомовні та ще й часто низькопробні п’єси.

На початку 1880-х років під тиском численних клопотань уряд змушений був піти на часткові поступки, щоправда, з обмеженнями: перед українською виставою мана обов’язково йти російська.

І ось 28 жовтня 1882 р. в м. Єлисаветграді (нині Кіровоград) виставою «Наталка Полтавка» було відкрито перший професійний український театр. Згодом йогопазвали «Театром корифеїв>>. Засновником і керівником, а також актором і режисером цього колективу став Марко Кропивницький. До кола корифеїв увійшли також видатні актори брати й сестра Тобілевичі, які виступали під творчими псевдонімами: Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський,

Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті, а також Марія Заиьковецька.

Незабаром до української труїш (колективу акторів) приєднались і київські театрали — зокрема письменник Михайло Старицький і композитор Микола Лисенко.

Актори працювали в дуже складних умовах: постійно переїжджали з місця па місце, виступали не лише в театрах, а й па ярмарках і в сільських клунях¹, іноді залишалися напівголодними, не мали постійного житла. Але вони свідомо йшли на такі жертви заради служіння рідному театру.

Скажімо, М. Старицький — досить забезпечений дворянин — на власні кошти створив хор і оркестр, обновив декорації і костюми, поліпшив умови життя акторів, витративши на це майже всі свої статки, хоч і мав п'ятьох дітей.

Проте глядачі відповідали корифеям відданою любов’ю — кожна їхня вистава проходила з аншлагом², навіть у найбільших залах не вистачало місць для всіх охочих.

В українському театрі ставили спектаклі наших класиків — «Наталку Полтавку» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Осиов'япснка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка. Але цих творів було надто мало для повноцінного репертуару³. Тому діячі театру нерідко самі ставали драматургами. Це й М. Кронивішцький, і М. Старицький, а насамперед І. Карненко-Карий.

«Театр корифеїв» із грандіозним успіхом гастролював у м. Варшаві, Вільнюсі, Петербурзі, Мінську, Тбілісі, інших великих містах. Відтоді він став відомим у всій Європі.

Влада забороняла його виступи в багатьох губерніях, намагалася обмежити репертуар тільки розважальними п'єсами, проте зупинити розквіт театрального життя в Україні так і не змогла.

^: IOiyюі — будівля для вберігання снопів, сіна, а також для молотьби.

² Amividf. (нім. афіша, оголошення) — оголошення біля каси театру про те, що всі квитки продано; переносно — великий успіх вистави чи концерту за відсутності вільних місць у залі.

’’ Penejmiydp — сукупність творів, які виконуються в театрі.

Це матеріал з Підручника Українська Література 8 Клас Пахаренко