Народна Освіта » Українська література » Українські народні думи - Наша дума, наша пісня не вмре, не загине Читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Українські народні думи - Наша дума, наша пісня не вмре, не загине Читати онлайн

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ

«НАША ДУМА, НАША ПІСНЯ НЕ ВМРЕ, НЕ ЗАГИНЕ...»

Дивовижні скарби зберіг український народ упродовж століть.
І не лише для себе — для всіх народів. Бо духовні надбання кожної
надії е духовними надбаннями всього людства. І скарби ці — народні
пісні, балади, а найперше — думи, унікальний жанр української
народної творчості, з яким пов’язане неповторне кобзарське мисте-
цтво, славні імена лірників і бандуристів. У прекрасних думах оспі-
вав народ відважних оборонців матері-вітчизни, їхнє життя, сповне-
не боротьбою, неспокоєм, тривогами та небезпеками. Мужність,
патріотизм, стійкість у боротьбі з ворогами передані чи не в кожному
рядку цих витворів народного генія. Дума — це самобутній суто укра-
їнський фольклорний жанр, який не має аналогів у фольклорі інших
народів світу!

А які оригінальні фольклорні жанри є в інших народів?

Це - народна історія, жива, яскрава,
сповнена барв, істини, історія,
яка розкриває все життя народу...

Микола Гоголь

 

Українські думи - це шедевр героїч-
ного народного епосу України. Цей
фольклорний жанр сформувався у XIV—
XV століттях, а корінням своїм він
сягає часів Київської Русі. Українські й
зарубіжні дослідники завжди відзнача-
ли самобутність, художню оригіналь-
ність дум, їхнє потужне громадянське
звучання. Думи — ліро-епічні твори
героїчного і соціально-побутового зміс-
ту, які виконувалися народними спів-
цями речитативом (співом-декламаці-
єю) у супроводі кобзи, бандури чи ліри.

Що ви знаєте про названі музичні
інструменти? Чи використовуються вони
в наш час?

У цих неповторних фольклорних шедеврах є обов’язкові компонен-
ти: зачин і славословіє. Зачин - вступ, початок, присутній також і в
билинах, історичних піснях. Зачин найчастіше починається вигуком
«ой», вказує на місце, час дії, готує читачів до подальшої історії.

Кінцівка ж думи, у якій уславлюються герої, змальовані в ній
історичні події, називається славословієм.

Історичною основою дум є довготривала, виснажлива й затята, зви-
тяжна і героїчна війна, яку впродовж століть вів український народ
проти загарбників і поневолювачів. Тисячі чужинців прагнули підко-
рити наші землі, стати господарями на безкраїх родючих українських
чорноземах. Але прагнення до волі, дух нескореності жили в душі
кожного українця. Тому багато славних синів України наклали голо-
вами, боронячи свою землю. А народ зберіг їхні імена в піснях і
думах. Завдяки цьому й досі ми знаємо про подвиги Самійла Кішки
(«Дума про Самійла Кішку») та козака Голоти («Дума про козака
Голоту»), про славні діла гетьмана Богдана Хмельницького («Хмель-
ницький і Барабаш»), про те, як тікали козаки зі страшної турецької
неволі («Втеча трьох братів із города Азова, з турецької неволі»).

Які ще відомі вам твори українського фольклору розповідають про
історичні події, видатних особистостей?

Саме могутнє піднесення всенародної боротьби проти турецько-
татарських і польсько-шляхетських загарбників стало потужним
поштовхом до появи українських дум. За змістом і проблематикою
думи поділяються на дві основні групи: історичні та соціально-побу-
тові. Оскільки цей вид епосу сформувався й утвердився в доволі
пізній історичний час (його так і називають: історично пізній епос),
у ньому немає міфологічних образів, фантастичних подій.

Ось що сказав про думи видатний український письменник
XX століття Михайло Стельмах: «Терпкими соками суворої і велич-
ної історії, волелюбністю народного серця і незмірною любов'ю до
рідної, навпіл засіяної зерном і кров’ю землі зрошена українська
дума. Не в затишку біля домашнього вогнища, а на сплюндрованих
вогнем і мечем поселеннях, не під дзвін золотої бджоли, а під гадю-
чий посвист татарського ординця і зловісний блиск турецького
ятагана народжувався наш героїчний епос. Народжувався він там,
де жив, страждав і боровся український народ: на велелюдних,
розколиханих тяжкими звістками майданах і в орлиних гніздах
Запорозької Січі, в турецькій неволі і в кривавих січах проти чужо-
земних людоловів і поневолювачів. Тому ми й крізь віки вчуваємо в
українській думі кипучу пристрасть наших предків, разючий свист
козацьких шабель, брязкіт невільницьких кайданів і ясу перемог».

Прокоментуйте слова письменника про українські думи.

Реалістичне відтворення подій, правдивість характерів героїв,
простота мови поєднуються в думах з високою поетичністю і під-
несеністю. Герої дум — люди сміливі, мужні, сильні духом, із

відкритою і чистою душею. Козак Голота
«не боїться ні огня, ні меча, ні третього
болота», це чесна й миролюбна людина,
яка, проте, готова в будь-який момент дати відсіч ворогові. Так само
відчайдушно сміливими і благородними є Самійло Кішка, Федір
безродний («Федір безродний, бездольний») та інші герої дум.

Якими ви уявляєте
героїв дум?

 

Але розмова про українські думи була б неповною і незаверше-
ною, якби ми не ознайомилися з одним із найкращих творів цього
фольклорного жанру - «Думою про Марусю Богу славку».

ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ

Що на Чорному морі.

На камені біленькому,

Там стояла темниця кам’яная,

Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,

Бідних невольників.

То вони тридцять літ у неволі пробувають,

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.

То до їх дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Приходжає,

Словами промовляє:

«Гей, козаки.

Ви, біднії невольники!

Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?».

Що тоді бідні невольники зачували,

Дівку-бранку,

Марусю, попівну Богуславку.

По річах познавали.

Словами промовляли:

«Гей, дівко-бранко,

Марусю, попівно Богус лавко!

Почім ми можем знати,

Що в нашій землі християнській за день тепера?

Що тридцять літ у неволі пробуваєм.

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм,

То ми не можемо знати,

Що в нашій землі християнській за день тепера».

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє зачуває.

До козаків словами промовляє:

«Ой, козаки.

Ви, біднії невольники!

Що сьогодні у нашій землі християнській великодня субота,

А завтра святий празник, роковий день Великдень».

То тоді ті козаки теє зачували,

Білим лицем до сирої землі припадали.

Дівку-бранку,

Марусю, попівну Богуславку,

Кл я л и-прок л инали:

«Та бодай ти, дівко-бранко,

Марусю, попівно Богуславко,

Щастя й долі собі не мала,

Як ти нам святий празник, роковий день Великдень сказала!».
То тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє зачувала, словами промовляла:

«Ой, козаки.

Ви, біднії невольники,

Та не лайте мене, не проклинайте.

Бо як буде наш пан турецький до мечеті від’їжджати.

То буде мені, дівці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати;

То буду я до темниці приходжати.

Темницю відмикати,

Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати».

То на святий празник, роковий день Великдень,

Став пан турецький до мечеті від’їжджати,

Став дівці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати.

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Добре дбає -
До темниці приходжає.

Темницю відмикає,

Всіх козаків,

Бідних невольників,

На волю випускає
І словами промовляє:

«Ой, козаки, ви, біднії невольники!

Кажу я вам, добре дбайте,

В городи християнські утікайте,

Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,
Моєму батьку й матері знати давайте:

Та нехай мій батько добре дбає,

Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває,

Великих скарбів не збирає,

Та нехай мене, дівки-бранки,

Марусі, попівни Богуславки,

З неволі не викупає.

Бо вже я потурчилась, побусурменилась
Для розкоші турецької,

Для лакомства нещасного!»

Ой визволи. Боже, нас, всіх бідних невольників,
З тяжкої неволі,

З віри бусурменської,

На ясні зорі.

На тихі води,

У край веселий,

У мир хрещений!

Вислухай, Боже, у просьбах щирих,

У нещасних молитвах
Нас, бідних невольників!

Наскільки достовірними видаються вам події, описані в думі? Що най-
більше вражає вас у її сюжеті? Які наслідки, на вашу думку, міг мати вчи-
нок Марусі Богуславки?

У цьому безсмертному витворі народного генія відбилась історія
тисяч і тисяч українських жінок і дівчат, що потрапили до турець-
кого й татарського полону і змушені були все життя перебувати в
неволі. Найбільш відома українська жінка-бранка, що стала дружи-
ною одного з наймогутніших султанів Туреччини Сулеймана, — Рок-
солана.

Якщо ви бачили фільм «Роксолана» або читали книжки про неї, поміркуй-
те, що є спільного і відмінного в біографіях дружини султана і героїні
народної думи. Не виключено, що саме доля Роксолани, історія її життя
лягли в основу цієї думи.

ШШ]

* ич'І

•    4    а

М. Дерегус.

Дума про Марусю Богуславку

 

Тема жіночої долі є однією з провідних в українському фольклорі.
Але в цій думі розповідається про полон, неволю, гірке життя вічної
бранки, що мусить скорятися «панові турецькому». Героїня твору є
взірцем мужньої жінки-патріотки, що
виконує свій моральний і людський
обов’язок перед земляками-невільни-
ками. Усе переплелося в її вчинкові:
туга за батьківщиною, співчуття до
бранців, відчай від жорстокої долі, що
змусила її «потурчитись, побусурмени-
тись».

Чому, на вашу думку, тема жіночої недолі
була однією з найпоширеніших в україн-
ському фольклорі?

Маруся не забула про те, які свята
святкують в Україні, покірно вислухо-
вує гнівні докори бранців, що тридцять
років страждають у страшній кам’я-
ниці. Лише просить утікачів розпові-
сти матері й батькові про те, що немає
їй вороття на батьківщину, бо навіки

прив’язана до землі турецької. Вона картає себе, це відчувається в її
словах. Але ми розуміємо, що немає її вини у тому. Маруся — поло-
нянка, що перебуває у повній владі свого господаря. І визволення
земляків-невільників - відчайдушний крок мужньої жінки, яка
прагне допомогти вітчизні, виявити любов до рідного краю.

У думі немає батальних сцен і збройних поєдинків. Не лунають
грізні заклики і не бряжчить зброя. Натомість за скупими рядками
постають страшні картини похмурої в’язниці, обличчя знеможених
бранців, що з ненавистю і водночас із надією дивляться на Марусю.
Тендітна красуня стала для них променем світла в мороці тюрми.

Чому ми наголошуємо на високому патріотичному звучанні цієї думи?

У «Думі про Марусю Бо гус лавку» вчуваються і ненависть, і від-
чай, і надія, і каяття, і приреченість, і любов, і сум. За своєю худож-
ньою вартістю це одна з найдовершеніших дум в українському геро-
їчному епосі.

Сюжет надихнув багатьох українських письменників на написан-
ня літературних творів. Ви можете прочитати поему Пантелеймона
Куліша, драми Івана Нечуя-Левицького та Михайла Старицького
«Маруся Богуславка» і багато-багато інших.

СТРУНИ ЗОЛОТІЇ

Нехай, знає Україна -
Від моря до моря.

Від поля до поля.

Нехай знає, нехай встане,
Нехай їх пом'яне
Добрим словом, добрим ділом.
Пісня не зов'яне!

Ганна Вірич

Щоб ожила річка, досить відновити її джерела, прочистити від
загат русло, щоб оживити багаття, досить підкинути сухого хмизу, а
щоб ожила душа людини, як і дух народу в цілому, потрібна рідна
пісня. Кобзарство в Україні має глибоке коріння, невіддільне від
історії народу і Батьківщини. Саме завдяки легендарним мандрівним
співцям-кобзарям, що водночас були і творцями, і носіями, і
виконавцями народних пісень та ціною власного життя зберігали
для нас ці неповторні твори, ми й сьогодні можемо насолоджуватися
українськими думами.

Гомерами України називали в народі кобзарів. На їх честь Тарас
Шевченко нарік свою першу віршовану збірку. Відтоді його із поша-
ною і вдячністю назвали Великим Кобзарем. І це - прояв найбільшої
народної шани.

Поміркуйте, чому Тараса Григоровича ми називаємо саме так. Який зміст
сам поет вкладав у поняття «кобзар»?

«Гомером у селянській свиті» назвали в XIX столітті кобзаря
Остапа Вересая (1803-1890). Навіть царя зі свитою змусив заніміти
від подиву талановитий співець, якого колись запросили до Зимового
палацу. Йому подарував Тарас Шевченко свою збірку «Кобзар» із
написом «Братові Остапу від Т.Г. Шевченка». Знала цього таланови-
того співця вся Україна.

Відомий вам Павло Чубинський власним коштом збудував хату
Остапові Вересаю.

 

Вороги страчували сліпих кобзарів разом із звитяжцями
козаками, бо добре розуміли: мудрі співці е носіями неподоланного
національного духу, саме вони розно-
сять всією Україною звістки про
козацькі перемоги і про криваві бенке-
ти знавіснілої шляхти. Ще на фресках
Софії Київської невідомий автор зобра-
зив славного кобзарського пращура зі
струнним інструментом у руках.

Як міг спокійно почуватися ворог,
коли від тихого співу старечих голосів
над Україною гриміла слава про неза-
бутні подвиги Петра Сагайдачного та
Богдана Хмельницького, Івана Сірка та
Северина Наливайка? Адже саме кобза-
рі своїм мистецтвом виховували нові
покоління славних козаків-лицарів,
сіючи в дитячі душі зерна завзяття,
нескореності, мужності.

Не могли без кобзарів обійтися й
запорожці в походах: рідна пісня немов
на крилах переносила їх у рідні домів-
ки, на широкі левади, до матерів,
дружин, коханих...

Тарас Шевченко вважав, що кобзарі
наділені таким неповторним талантом,
що можуть розмовляти навіть із Богом.

Наприкінці XIX — на початку XX сто-
ліття їхніми голосами співала Україна:

Андрій Шут, Іван Кравченко-Крю-
ковський, Федір Холодний, Михайло
Кравченко, Гнат Гончаренко.

А окрім них — сотні безіменних
кобзарів мандрували Україною, звесе-
ляючи та засмучуючи людей.

А головне — нагадували українцям
про славне козацьке минуле, яке слід
шанувати і наслідувати.

Український письменник Гнат Хот-
кевич називав Гната Гончаренка «най-
світлішим образом з усіх відомих кобзарів». Гончаренко осліп у
трирічному' віці, але досяг вершин у кобзарському мистецтві. Записи
від нього робили Леся Українка та її чоловік Климент Квітка.

Кобзарство, до речі, так само як і думи, — унікальний вид народ-
ного мистецтва, суто український духовний набуток. У жодного
іншого народу не було такого: сліпі, іноді навіть від народження,
люди не ниділи немічними каліками, а самі заробляли собі на про-
життя. Але не це головне: ці сліпі таланти творили високе мисте-
цтво, ставали хранителями високих взірців народної духовної куль-
тури.

А що ви знаєте про народних співців інших народів? Що в них спільного
з кобзарями і що різнить їх?

Серед найбільш відомих кобзарів XX століття — Єгор Мовчан,
який з кобзою за плечима побував у найвіддаленіших куточках
України. Він був учасником першої республіканської наради кобза-
рів і лірників, що відбулася в Києві 1939 р., а також всесоюзної
наради народних співців (1940 р.), входив до складу державного
ансамблю кобзарів. А під час Другої світової війни антифашистські
пісні Єгора Хомича пробуджували в душі співвітчизників ненависть
до ворога.

Творчість цього видатного кобзаря не раз вшановувалась відзна-
ками і преміями. Його співу і грі аплодували сотні учасників Між-
народного конгресу славістів. Записи творів Єгора Мовчана зберіга-
ються нині у фондах Інституту мистецтвознавства, фольклору та
етнографії ім. М. Т. Рильського.

Значною і цікавою є творча спадщина Федора Кушнерика (1875-
1941). У 1939 р. його було навіть прийнято до Спілки письменників
України, широко відзначалося 65-річчя від дня народження й трид-

Г'Лл&Ик УЛ - -

% .Дц . у ^    -    TjTfrJ

я*' '**»    ■'    V'

/ Wr    Я Sag

Чі Т    /    .м

3*$*;    '    '’-Чгчі;-    /щ,'

Кобзар Єгор Мовчан із сестрою

цятиріччя кобзарської діяльності. До рідного села кобзаря Великої
Багачки на святкові торжества з’їхалися письменники, учені, пред-
ставники громадських організацій.

Яких ще відомих кобзарів України XX та початку XXI століття знаєте ви?
Що вам відомо про їхній репуртуар та життєву долю?

У наші дні кобзарське мистецтво продовжує розвиватися. Адже,
погодьтеся, нам і нині потрібні будителі національного сумління, люди,
наділені високим мистецтвом оживлення шедеврів народного генія.

 

Серед видатних сучасних митців-кобзарів заслуговує на увагу
творчість Василя Нечепи — представ-
ника чернігівської школи кобзарів,
лауреата Державної премії України за
концертну програму «В рокотанні,
риданні бандур». А починав він свого
часу як соліст ансамблю пісні й танцю
радянських військ у Німеччині, заслу-
женого народного хору «Десна», висту-
пав у Чернігівському народному хорі й
у фольклорному ансамблі «Сівери» при
Чернігівській філармонії, який сам і
створив. І лише із 1985 року виступає
як кобзар-співак-лірник, а також готує
на професійну сцену «Соколиків» —
учнів Чернігівського гурту кобзариків.

Також широко знаними є в Україні імена Миколи та Василя
Литвинів. Ось як відгукуються фахівці про творчість Миколи Лит-
вина: «Микола Литвин — визначний бандурист, письменник і жур-
наліст... У його руках бандура дзвенить. Її дзвінкі звуки живучою
водою вливаються в душу слухачів. Він бачить їхні зачудовані
погляди, відчуває, як пісня робить їх кращими і ріднішими...».

До речі, якщо хочете довідатися про секрети кобзарського мисте-
цтва, історію кобзи та бандури, ви можете прочитати чудову повість-
есе Миколи Литвина «Струни золотії». Його перу також належать
дослідження з історії кобзарства, і не лише в Україні, а й на Кубані.

Ним, на вашу думку, обумовлюється назва повісті Миколи Литвина?

Брат Миколи Литвина, кобзар Василь Литвин, також виступає зі
статтями, розвідками про українське кобзарство. В одній з них він
так характеризує історію українського кобзарства: «Непідкупні, без-
страшні, вони йшли на прю з ворогом, озброєні лише запальною піс-
нею та правдивим словом, підіймаючи зневірених, зовсім ослаблих в
непереможні ряди захисників свого краю, а після битви оспівуючи
їхні героїчні вчинки. Так творився великий патріотично-історич-
ний, народнопісенний епос, так воскресав Дух нації».

Прокоментуйте слова сучасного кобзаря.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

1.    Перекажіть зміст думи про Марусю Богуславку.

2.    Визначте тематику та художні особливості українських народ-
них дум.

3.    Які існують різновиди українських дум?

4.    Перерахуйте імена українських кобзарів і бандуристів, які ви
запам’ятали.

Міркуємо

1.    На які дві групи поділяють українські народні думи? Із чим
пов’язаний цей поділ?

2.    Поясніть, чому Маруся Богуславка не може разом зі звільнени-
ми бранцями повернутися додому.

3.    У чому, на вашу думку, полягає проблема вибору, душевної
роздвоєності Марусі Богу славки?

4.    Розкажіть про долю українських кобзарів. Яке вони мали зна-
чення для України?

Аналізуємо

1.    Проаналізуйте особливості дум як виду українського фольклору
(час виникнення, провідні теми, проблеми, образи, виконавці).

2.    Проаналізуйте образ української полонянки Марусі, її сміли-
вий, героїчний вчинок. Яке ваше ставлення до неї?

3.    Чи погоджуєтесь ви з думкою, що любов до вітчизни - одна з
найбільших людських чеснот?

4.    Поясніть, чому так важливо прагнути до гармонії власних вчин-
ків із загальнолюдськими цінностями.

Дискутуємо

1.    Як ви гадаєте, чи могла насправді існувати така жінка, як Ма-
руся Богуславка, чи це поетичний вимисел кобзарів? Аргументуй-
те свою думку.

2.    Чим, на вашу думку, відрізняється сучасне кобзарство від коб-
зарства попередніх століть?

3.    Визначте: що об’єднує тексти прочитаних вами дум і що різнить
ці твори.

4.    Сформулюйте судження про те, наскільки важливим є розвиток
кобзарського мистецтва в наш час.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Як неможливо уявити Україну без пісні, так і пісня народна невіддільна від
срібного голосу бандури. Існує кілька версій походження цього інструмента, відо-
мого з XV століття. Одна з них така. Спочатку з'явилася кобза - струнний інстру-
мент, популярний ще за часів Київської Русі.

Деякі дослідники вважають, що його появі ми завдячуємо половцям, а інші -
що кобзу подарували світові скіфи. А потім з Іспанії через Італію й Польщу до нас
примандрувала пандора (пантора) - інструмент, схожий на цитру чи лютню.
Згодом невідомий український геній поєднав ці інструменти, і так народилася
бандура.

Аналогічні інструменти існували і в інших країнах, про що свідчить подібність
їхніх назв: англійська «бандоре», іспанська «бандурріа», грузинська «пандурі»
тощо.

ВАШ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК

Дума- вид українського народного героїчного епосу, великий за
обсягом пісенно-оповідний твір про важливі історичні події чи героїв
цих подій.

У структурі дум є три основні частини: заспів (початок), основна
розповідь і кінцівка (її ще називають «славословіем»). Вірш думи —
нерівноскладовий, з різною кількістю складів у рядку (від 4-х до
20-ти), не поділяється на строфи-куплети. Рими вживаються здебіль-
шого дієслівні, одразу римуються декілька рядків. Рядки у думах
групуються за принципом завершеності думки. Такі групи назива-
ються періодами, або тирадами.

Поетичні засоби, властиві думам, типові для українського фолькло-
ру. Це традиційні епітети (тихі води, ясні зорі, земля християн-
ська), тавтологічні сполучення (хліб-сіль, мед-вино, Січ-мати, тур-
ки-яничари). Часто використовуються в думах риторичні запитання,
повтори, традиційні числа — 3, 7 тощо.

Визначте у «Думі про Марусю Богуславку» всі обов’язкові компоненти
думи. Знайдіть і прокоментуйте використані у ній художні засоби, їхню
роль, функцію.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

Творчих завдань у вас буде кілька - на будь-який смак.

Перше з них - для тих, хто захоплюється географією. Нанесіть на контурну
карту Європи територію тогочасної України, морські кордони і держави, прилеглі до
Чорного й Азовського морів, стрілками покажіть напрям і кінцеві точки козацьких
морських походів.

Інше завдання з історії рідного краю. Для його виконання вам необхідно дові-
датися про кобзарів рідного краю (тих, що жили раніше, або сучасних) і підготу-
вати реферат-повідомлення про них та їхню творчість, а також написати
твір-мініатюру на тему «Високе мистецтво українських кобзарів». Поцікавтеся в
Інтернеті, погортайте альбоми з репродукціями українських художників, поміркуй-
те, як можна було б ілюструвати ваш твір.

Прослухайте музику Миколи Лисенка «Марш чорноморських козаків» та урив-
ки з опери «Маруся Богуславка». Доберіть музичні твори, які можна було б ви-
користати під час декламації обох дум (мелодекламації). Поміркуйте, чи сучасна
рок-музика могла б звучати як тло під час декламації дум. Якщо так, то яка саме,
яких сучасних гуртів?

ЛІТЕРАТУРНА П’ЯТИХВИЛИНКА

Протягом п’яти хвилин спробуйте відповісти на запитання:

1.    Яку саме літературну вартість мають думи?

2.    Що саме в українських думах справляє найбільше враження на людей ін-
ших національностей?

3.    Як ви розумієте вислів: «Думи... годували Котляревського, Гоголя, Квітку,
Шевченка, Щоголіва...»?

ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА ВІТАЛЬНЯ

«РІДНОГО КРАЮ НАТХНЕННИЙ СПІВЕЦЬ»

Так називали видатного українського художника Антона Івано-
вича Манастирського. Геніальний ілюстратор творів Тараса Шев-
ченка і Миколи Гоголя, співець українського козацтва, талановитий
художник навіки закарбував для нащадків образи славних лицарів
України в полотнах «Козацька школа», «В степу», «Біля вогнища»,
«Козаки в поході», «Прощай, товаришу».

Про нього заговорили в 1900 році, коли шанувальникам україн-
ського мистецтва він представив свої карпатські пейзажі. Йому тоді
тільки-но виповнилося 22 роки.

Найбільша цінність творчості Манастирського полягає в тому, що
його пензлем витворені прекрасні портрети діячів української куль-
тури, а світ портретованих — це його задушевна розмова з близькими
духом людьми, це потреба точно відтворити образ співрозмовника,
розкрити його внутрішній світ, показати природну красу. До визнач-
них творів майстра належать портрети Тараса Шевченка, Івана
Франка, Миколи Лисенка, Івана Тургенева.

Для цього майстра визначальним стало осмислення літературного
змісту творів, які він ілюстрував. Сьогодні багато хто уявляє героїв
творів Тараса Шевченка «Тополя», «Перебендя старий, сліпий...»,
«Катерина», «Бабусенько, голубонько...» саме за картинами Антона
Манастирського.

Зверніть увагу на роботу Антона Івановича Манастирського «Запо-
рожець» (с. 23). Що, на вашу думку, хотів підкреслити художник в особі
свого героя? Які традиційні риси українського лицаря змальовані на цьо-
му портреті і які риси особистості героя підмітив автор? Які ще картини
із зображенням козаків-запорожців ви знаєте? Як ви гадаєте, чому бага-
тьох художників, і Манастирського зокрема, приваблювала історія Украї-
ни?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ
«УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ»

У завданнях 1—10 виберіть одну правильну відповідь.

1.    Оберіть рядок, у якому названі лише історичні пісні:

А «Чи не той то хміль», «Віють вітри, віють буйні...», «Ой,
у лузі червона калина похилилася»

Б «Нова радість стала», «Маруся Богуславка», «Зажури-
лась Україна, бо нічим прожити...»

В «За Сибіром сонце сходить», «Максим козак Залізняк»,
«Ой Морозе, Морозенку»

Г «Чи не той то хміль», «Молитва», «Гей, видно село»

2.    Яка з характеристик не стосується історичних пісень:

А ці твори виконувалися кобзарями, лірниками, бандурис-
тами

Б у цих піснях уславлюються герої національної історії,
визначні історичні події

В у цих піснях домінують ліричні мотиви, меланхолійний
настрій

Г переважна більшість цих пісень описує боротьбу проти
турків, татар, польської шляхти

3.    Про що розповідає пісня «За Сибіром сонце сходить»:

А про втечу Устима Кармалюка із Сибіру

Б про життєвий шлях Кармалюка

В про заслання українських козаків у Сибір

Г про перебування Устима Кармалюка на сибірській каторзі

4.    Іван Сірко:

А реальна історична постать В міфологічний герой
Б казковий персонаж    Г художній образ, створений

автором

5.    У пісні «Максим козак Залізняк розповідається про:

А битву з турками    В руйнування Січі

Б облогу Москви    Г перемогу під Уманню

6.    Пісня «Чи не той то хміль» має:

А ліричний характер    В романтичний характер

Б героїчний характер    Г розважальний характер

7.    Де народилася Маруся Чурай:

А на Полтавщині    В на Черкащині

Б на Галичині    Г на Сумщині

8.    Який гетьман врятував Марусю від страти:

А Петро Сагайдачний    В Богдан Хмельницький

Б Іван Виговський    Г Петро Дорошенко

9.    Історія життя Марусі Чурай — це:

А історичний факт
Б літературна вигадка
В легенда
Г міф

10.    Яке із визначень не стосується пісень видатної піснярки:

А пісні мали значну популярність серед козаків
Б пісні Марусі здебільшого виконувалися дівчатами на вечор-
ницях

В у піснях Марусі Чурай часто звучать автобіографічні мотиви
Г пісня «Ой не ходи, Грицю...» має лірико-драматичний ха-
рактер

У завданнях 11—12 до кожного рядка, позначеного цифрою, добе-
ріть відповідник, позначений буквою.

11.    Установіть відповідність між цитатою і твором, з якого вона
взята:

1    «Гей там поле, а на полі цвіти» А «Максим козак Залізняк»

2    «Та що над степом та сонечко сяє» Б «Та, ой, як крикнув же...»

3 «Та живцем серце взяли»    В «Ой Морозе, Морозенку»

4 «Лине гомін, лине гомін»    Г «Чи не той то хміль»

12.    Установіть відповідність між художнім засобом та його назвою:

1    «шаблю гостру довгу»    А метафора

2    «вся Україна плаче»    Б гіпербола

3    «панів повні шанці»    В епітет

4    «а мене, Кармалюка, як звірюку гонять» Г порівняння

У завданнях 13—17 запишіть відповідь словом, словосполученням
або реченням.

 

13.    Історичні пісні — це_

_-

14.    Героями українського визвольного руху є -_

15.    Нам важливо берегти фольклорний спадок нашого народу,
тому що

16.    Маруся Чурай 63'ла_

17.    Пісні Марусі Чурай стали народними, тому що_

 

Це матеріал з Підручника Українська література 8 клас Міщенко

 

Автор: evg01 от 20-08-2016, 14:16, Переглядів: 12577