§ 4. Карта як геоінформаційна система

Пригадайте, за допомогою чого можна «прочитати»·· карту?

Які є картографічні способи зображення об’єктів, явищ, процесів?

КАРТА ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ. Кожна географічна карта, як вам уже відомо, має градусну сітку та умовні знаки. Градусна сітка, утворена паралелями й меридіанами, дає змогу визначити географічні координати (широту й довготу) будь-якої точки земної поверхні. Зважаючи на це, карту можна класифікувати як геоінформаційну систему, коли на невеликій за розмірами площині (паперовій або електронній) за допомогою картографічних метолів подається значний пласт інформації про всю поверхню нашої планети або про певну її ділянку. В цьому й полягає цінність географічної карти високий ступінь інформативності за умов швидкого і зручного використання.

Щоб «прочитати» картографічний твір, потрібно визначити, до якого типу він належить, й уважно ознайомитися з умовними позначеннями та їх текстовим поясненням легендою карти. Одним із різновидів умовних позначень є умовні знаки, які, як ви знаєте, відрізняються формою, кольором і розміром. Є кілька їх видів. Масштабні — ті, якими позначають справжні розміри об’єктів відповідно до масштабу карти, тому їхня величина змінюється. Ці знаки ще називають контурними, бо їх здебільшого використовують для зображення меж (контурів) лісів, бо літ, озер тощо. Позамасштабні знаки завжди мають однакові вигляд і розмір, незважаючи на зміну масштабу карти.

ЗОБРАЖЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ ТА ЯВИЩ НА КАРТАХ.

До умовних позначень на карті належать також способи картографічного зображення. їх налічують 12 видів: спосіб значків, лінійних знаків, ізоліній, якісного та кількісного фону, локалізованих діаграм, крапковий, ареалів, знаків руху, картодіаграми, картограми, локалізованих діаграм. Розглянемо деякі з них.

Спосіб значків застосовують для позначення корисних копалин, місць поширення певних тварин, розташування природоохоронних об’єктів, населених пунктів тощо. Значками іноді позначають явища природи, вказуючи епіцентр їх виникнення й дії. Всі значки с позамасштабними.

Способе-н ареалів показують території поширення однорідних явищ. Для цього на карті позначають контури таких територій і зафарбовують однаковим кольором або заштриховують. 'Гак зображають розташування природних зон, поширення видів тварин, сільськогосподарських рослин, людських рас тощо.

Лінійними знаками відображають на каргах об’єкти у вигляді ліній: річки, канали, кордони, шляхи сполучення. їхня довжина відповідає масштабу, а ширина — позамасіптабна.

Знаками руху, зокрема стрілками, вказують напрямок переміщення природних і суспільних явищ: морських течій, вітрів, транспортних педевезень. Знаки руху найчастіше показують стрілками.

Способом ізоліній охоплюють сукупність точок, що характеризуються однаковими показниками. Ізолініями, наприклад, зображають висоту суходолу (горизонталі), температуру повітря (ізотерми), атмосферний тиск (ізобари) тощо.

Спосіб якісного фону є важливим для укладання тематичних карт, на яких географічна інформація передається за допомогою темнішого або світлішого кольору. Наприклад, на картах густоти населення кольором (як правило, від світло-жовтого до темно-оранжевого) подасться інформація про густоту населення на певній території України чи світу.

ЗОБРАЖЕННЯ ВИСОТ ТА ГЛИБИН НА КАРТАХ. За допомогою географічної карти можна визначити особливості рельєфу земної поверхні та глибини Світового океану. Ix позначають відтінками різних кольорів, які пояснює шкала глибин і висот. Так, ділянки суходолу, залежно від їхньої висоти, можуть бути позначені зеленим, жовтим і коричневим кольорами. Що більша висота, наприклад гір, то темнішим колір забарвлення на карті. Так само й з глибинами. ІЦо глибша ділянка моря або океану, то темнішим відтінком синього кольору її позначають.

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1.    Географічна карта за своєю сутністю є геоінформаційною системою, що дає змогу сприймати модельне зображення території разом із додатковою інформацією.

2.    Легенда карти — це сукупність використаних на карті умовних позначень та текстове пояснення до них.

3.    До умовних позначень належать умовні знаки та способи картографічного зображення.

¹ 1. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що карта це друга мова географи? Якщо так, то поясніть чому?

2.    Перелічіть види умовних позначень, які використовують на картах.

3.    Які є способи зображень об’єктів і явищ на географічних картах? Охарактеризуйте деякі з них.

4.    Наведіть приклади масштабних та позамасштабних умовних знаків, використаних на картах у вашому навчальному атласі.

5.    Як ви розумієте вислів: “Бездоганно читати географічну карту — це все одно, що знати ще одну іноземну мову». Свою відповідь обґрунтуйте.

Поміркуйте, чому не можна повністю уникнути спотворень при створенні географічної карти.

 

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Топузов