§ 2. Дослідження території України: від найдавніших часів до сьогодні

Пригадайте з історії, коли з’явилися перші згадки про українські землі.

Як відбувалося накопичення інформації про Україну в середні віки та в нові часи?

Які географічні дослідження території нашої держави здійснюються нині?

ГЕОГРАФІЧНІ ДАНІ ПРО УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДАВНІ ЧЛСІІ Відомості й цікаві факти про землі нинішньої Украї ни, народи, які їх населяли, їхній побут, особливості життя і ведення господарства тощо, як ви вже знаєте з історії, можна почерпнути з творів античних авторів. Наприклад, у творі «Скіфія» давньогрецького історика Геродота (V ст. до н. е.) містяться описи північно-причорноморських стенів України, населених на ті часи скіфами. Саме завдяки йому ми знаємо, що Дніпро в давнину називали Борисфен, Дунай Істр,

Дністер Тирас, Південний Буг Гіианіс.

Дані про українські землі збереглися також у працях інших давшюгрецьких і давньоримських учених. Географ та історика Страбон (І ст.) у своїй 17-томній праці «Географія» навів цікаві матеріали щодо розселення племен Північного та Східного Причорномор’я, особливостей розвитку їхнього господ а ік:тва, побуту, культури, зв’язків з давньогрецькими містами тощо. Описи південної частини сучасної території України є у творах Гіппократа (IV ст. до н. е.). Птолемея (II ст.), Плінія Старшого (І ст.). Цікаві відомості про Боспор-ську державу містяться у творах «Історія* та «Аннали»

Публія Корнелія Таціта (І поч. II ст.). З античних часів дійшли до нас і перші картографічні зображення Середнього Подністров’я та Північного Причорномор'я.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА Б НОШ Ч АСИ У середні віки дедалі більше евро иейських і арабських мандрівників і купців бували на наших землях. Запдяки їм у світі ширилися знання щю Україну.

У трактаті візантійського імператора Костянтина Багрянородного, складеного в 943-953 рр., міститься багато цікавих відомостей про слов'ян і печенігів, географію та історію Київської Русі. Яскраві спогади від побаченого в Криму, зокрема Кафі (Феодосія) й Судаку, залишив у своїй книзі «Особливості міст та чудеса подорожей * арабський географ Ібн Баттута (XIV ст.).

До ціїпшх джерел інформації географічного змісту належать літописи часів Київської Русі. У «Повісті;минулих літ* перелічені рівпиии й гори давньоруських земель, річки, озера, лісові масиви, описуються кліматологічні та гідрологічні особливості, розповідається про історію

1.    Уважно дослідіть напрямки мандрівок територією, на якій розташовується сучасна Україна.

2.    Установіть головну особливість, що об'єднує більшість із цих мандрівок.

заселення окремих районів України. Розповідається також про розроблення родовища корисних копалин: болотних залізних руд, кам’яних будівельних матеріалів. У цьому ж творі описується торговий шлях «із варягів у греки* від Скандинавії до Чорного й Середземного морів. У Київсько му її Галицько Волинському літописах вживається назва «Україна* (1187 р.). У них є відомості про заснування давньоруських міст, спорудження замків, церков, заселення й освоєння нашими пращурами нових територій. Знання про Україну поширювали й наші співвітчизники, які навчалися в університетах Євіюпи.

У XVI-XVII ст. на основі перепису населених пунктів, опису шляхів та річок складали «креслення», що слугували в той час географічними картами. У тексті цих карт є цінні геогра фічні відомості про Лівобережжя та Придніпров’я. Найціннішими у той час були картографічні дослідження Гійома де Боплана, який створював свої карти па основі інструментального картографування.

На початку XVIlI ст. було складено описи тодішніх адмі ністративних одиниць губерній, створено чимало карт та здійснено перші описи природних ресурсів Донбасу. Систематичні наукові дослідження території України розпочалися з XIX ст.

УКРАЇНСЬКІ ВЧЕІІІ-ДОСЛІДІІИКИ. Першим відо мим українським географом був Павло Чубипський (1839 1884 рр.). У період з 1869 по 1870 рр. він очолював на території України три етнографічно-статистичні експедиції.

Матеріали, зібрані під час їх проведення, було узагальнено і видано у шести томах. За цю наукову працю Павло Чубин-ський був нагороджений золотою медаллю виставки Міжнародного географічного конгресу у Парижі.

П. Чубипський був одним із фундаторів Українського географічного товариства (УГТ), створеного 1873 р. як Південно-Західний відділ Руського географічного товариства. Науковці УГТ склали програму комплексного географічпого та краєзнавчого дослідження території України з таких напрямів, як топографія, гідрографія, ґрунтознавство, клімат і атмосферні явища, рослинність, тваринний світ, шляхи сполучення, населення та охорони природи. Не залишалися осторонь питапня культури, етнографії, освіти, мови. Крім того, товариство здійснювало широку просвітницьку діяльність: при УГТ було засновано бібліотеку, яка налічувала понад тисячу наукових видань, а також музей, що мав близько 3 тис. експонатів. І Іезважаючи на те, що Українське географічне товариство проіснувало лише три роки, учені, що входили до нього, зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки, освіти та один із перших кроків до здобуття Україною незалежності.

Фундатором вітчизняної географічної науки вважають Степана Рудницького (1877 1937 рр.). Особлива заслуга С. Рудницького в тому, що він BanonaTK^¹BaB ка[>тографічний напрямок в J^rKpaiHCbKifii географії, розробив основи вивчення географії J^r школі, 6j*b <х:новоположшіком української політичної та військової географії.

С. Рудницький викладав в університетах Львова, Праги (Чехія), був організатором Українського науково-дослідного інституту географії і картографії. Учений постійно приділяв увагу підготовні географів. Він с автором більш як 70 наукових праць з географії та картографії. Найвідоміші з них:

«Україна: країна і народ», «Коротка географія України»,

«Україна — паш рідний край».

Географічні карти українською мовою Степан Рудниць-кий почав розробляти у Львові, продовжував в еміграції у Відні, а також в радянській Україні. !Завдяки йому Україну чи не вперше було представлено у картографічних працях як цілісну просторову одиницю.

Творчий доробок >’ченого відіграв важливу роль в популяризації України в світовій науці. С. Рудницький належав до тих діячів, хто обґрунтовував і відстоював ідею створення

незалежної Української держави. За такі політичні погляди його було репресовано й замучено у концтаборі на Соловках.

Географом світового рівня був Георгій Висоцький (1865-1940 рр.). Він є автором більш як 200 наукових праць, зробив вагомий внесок у розвиток фізичної географії, ґрунтознавства та лісівництва. Г. Висоцький започаткував науку про ліс і розробив методики проведення географічних спостережень на місцевості.

Важливе значення для розвитку фізичної географії та екології мали праці Володимира Вернадского (1863-1945 рр.)— першого президента Академії наук України, всесвітньо відомого природознавця, геолога, геохіміка та засновника біохімії. Як географа В. Вернадського характеризує Γιοιό науковий доробок про рух атомів у межах географічної оболонки та кругообіг речовин у природі.

Одним із засновників української енциклопедичної географії був академік Костянтин Воблий (1876-1947 рр.). Він досліджував історію та розвиток народного господарства України, був одним із розробників системи економічного районування.

Юрій Липа (1900 1944 рр.) — пертий український учений, що досліджував питання геополітики. Його наукові праці «Призначення України», «Чорноморська доктрина» та «Розподіл Росії» мали світове визнання. У свої робо тах Ю. Липа заклав теоретичні основи сучасної української геополітики.

Крім зазначений учених, у XIX XX ст. плідно працювали В. Ііондарчук, К. Геренчук, В. Кубійович, В. Серезне-вський, Af. Туган Нарановський, В. Кубійович, II. Тут ковський. Про діяльність більшості з них ви детальніше дізнаєтеся у подальших параграфах цього підручника, а також під час вивчення курсу географії в 9 класі.

Свій внесок у розвиток фізичної та соціально-економічної географії України та вітчизняної географічної освіти останніх 50 років зробили Ф. Заставний, І. Левицький. О. Маринич. М. Пістун. І. Половина, М. Паламарчук, Л. Корецький, О. Шаблій, П. Шищенко та інші українські вчені. Найбільшими осередками розвитку цієї науки є університети у Києві, Львові, Харкові. Одесі.

СУЧАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА УЧАСТЬ У НИХ λ КІ’ЛІІІІПІ». Основні зусилля сучасної географічної науки передусім спрямовані на дослідження природних особливостей, населення та господарства в чітко визначених просторово-часових межах на трьох рівнях: локальному (місцевому), регіональному та планетарному. Таким чином географи намагаються «передбачити* майбутній розвиток світу.

Сласне географічне пізнання Землі складне й потребує об’єднання зусиль учених різних країн. Нині діють міжнародні наукові програми з вивчення літосфери, атмосфери й гідросфери. Постійними їх учасниками є СІЛА, Росія, Китай,

Франція, Україна. За результатами цих досліджень розроблено теоретичні основи довгострокових прогнозів погоди та змї ни клімату. Детальніше і всебічно вивчати природні процеси і вплив різноманітних чинників на довкілля дає змогу фотографування земної поверхні космічними літальними апаратами. Координацію географічних досліджень у сучасному світі здійснює Міжнародний географічний союз.

Постійними об’єктами міжнародних географічних досліджень є Арктика й Антарктида, Світовий океан. З часу проведення Міжнародного полярного року (1932 1933 рр.) учені створили першу карту глибин Північного Льодовитого океану, здобули відомості про товщипу льодового покриву Антарктиди, створили на його куполі низку дослідницьких станцій. В Антарктиді постійно проводять дослідження учені з СІЛА, Австралії, Аргентини, Японії, Великої Британії, Польщі та ін. Системні дослідження Льодового континенту, як ви вже знаєте, здійснюють і наші вчені на українській антарктичній станції «Академік Вернадський*. На часі створення другої української станції «Тарас Шевченко».

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1.    Про українські землі світові було відомо иіе з часів Геродота.

2.    Значний внесок у розвиток вітчизняної і світової географічної науки зробили такі українські вчені, як П. Чубинський, С. Рудницький, Г. Висоцький, В. Вернадський, К. Воблий, Ю. Липа та ін.

3.    Українські вчені беруть активну участь у міжнародних дослідженнях Арктики, Антарктиди, Світового океану.

1.    Розкрийте особливості дослідження території України в давні та середньовічні часи.

2.    Розкажіть про становлення географічної науки в Україні та про здобутки вітчизняних учених у дослідженнях питання фізичної та суспільної географи.

3.    Охарактеризуйте основні напрями сучасних географічних досліджень.

4.    Уявіть себе предсіавником громади вашого населеного пункту. Які проблеми, що стосуються природи або населення вашої місцевості, ви запропонували б дослідити вченим-географам України?

самоперевірка знань і досягнень

1.    Зазначте, яка наука вивчає взаємодію в межах ланцюжка «Природа — Населення — Господарство».

А фізична географія    В суспільна географія

В економічна географія    Г політична географія

2.    Установіть відповідність між прізвищами видатних учених-географів та об'єктами їхніх досліджень в Україні.

1    Г. Висоцький    А    Уперше описав основи української геополітики.

2    К). Липа    в    очолював експедицію, яка вивчала Грунти, рослинність

3    П.¹ Тувинський і геологічну будову Полтавщини

4    Г. де Боплан    в    був одним із засновників українського географічного на-

іюдознавства, здійснював етнографічні дослідження; знаний як один із фундаторів Українською географічного товариства Г досліджував питання ґрунтознавства, геоботаніки, фізичної географії і гідіюпогїї; с: засновником науки про ліс і лісову справу

Д першим в світовій історії склав детальну військову карту всієї країни, створив карту території України

3.    Установіть відповідність між прізвищем і портретом ученого, який досліджував територію. населення або господарство України.

A IO. Липа    В К. Воблий

Б С. Рудиицький    Г П. Чубинський

4.    Дайте визначення поняття «фізична географія».

5.    Зазначте, що НЕ належить до джерел географічних знань.

А географічна карта

H географічна енциклопедія В географічна оболонка Г глобус

6.    Розкажіть, хто із науковців заклав основи експериментальних фізико-географічних досліджень на території України.

МоГорієнтири:

називати джерела географічної інформації, елементи карти;

розпізнавати види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом і

призначення;

характеризувати методи і засоби отримання географічної інформації за допомогою загальногеографічних і тематичних карт;

пояснювати відмінності між різними видами карт, картографічними проекціями; визначати об'єкти, напрямки, відстані, географічні координати за навчальни- ¹ ми картами;

вміти користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерел ам и;

оцінювати значення джерел географічної інформації для життєдіяльності людини

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Топузов