§ 62. Відмінності в рівнях і темпах урбанізації в Україні і світі. Субурбанізація. Хибна урбанізація

1.    Назвіть найбільші міста Вашої місцевості.

2.    Чи є навколо Вашого населеного пункту інші населені пункти, як вони називаються та який мають статус?

Рівень і темпи урбанізації в різних країнах і різних регіонах доволі сильно різняться, хоча чітко простежуються деякі спільні тенденції. Рушійними силами урбанізації є розвиток передових галузей господарства, торгівлі і відпочинку. Концентрація засобів виробництва і людей в одному місці дає значний економічний ефект. Це пов’язано з тим, що непотрібно прокладати засоби комунікації всіх видів до кожного окремого об’єкта. Можна використати спільні інфраструктури! елементи одразу для багатьох об’єктів як господарства, так і житлових кварталів. Це робить міста більш конкурентоспроможними.

Сприяють урбанізації й інші чинники. Наприклад, розвиток територіального поділу праці, зростання продуктивності сільського господарства, збільшення територіальної і соціальної рухливості населення. Оскільки всі ці та інші чинники мають різну силу прояву в різних країнах і їх регіонах, ми маємо різні рівні і темпи урбанізації. Напевно, що в окремих частинах світу рівень урбанізації намагається досягти 100 %. Однак, причини цього явища є різними.

Динаміка урбанізації у світі виглядає таким чином: у 1800 р. частка міського населення становила 3 %, у 1850 р. — 6,4 %, 1900 — 19,6 %, в 1992 — 43 %, сьогодні — понад 50 %. В Австралії, Північній Америці, Європі, Латинській Америці та Океанії вже давно переважає міське населення. Тут темпи урбанізації в деяких районах сповільнилися. Учені виявили, що, коли частка міського населення перевищує 70 %, темпи урбанізації, як заведено, сповільнюються. Це пов’язано зі станом «насичення» найбільших міст, а також зумовлено зростанням нових і загостренням старих проблем великих міст: екологія, злочинність, відчуженість людей тощо.

Слабо урбанізовані країни Західної і Східної Африки, Мадагаскар і деякі країни Азії. Середньо урбанізовані країни — Болівія, окремі країни Африки та Азії. Високо урбанізовані країни Європи, Північної та Південної Америки, ПАР, Австралія.

Найбільший процент міських жителів мають економічно найрозвинутіші країни — Велика Британія (понад 90 %), Бельгія (понад 97 %), Швеція (близько 90 %). У Північній Америці попереду СІЛА і Канада, у Латинській — Венесуела і Аргентина (понад 90 %). В Азії найвищий рівень урбанізації мають Кувейт та Ізраїль. Тут причини не лише суто економічні, але й природні. Це пустельні країни. В Азії також можна виділити Японію. 100 %

міського населення має країна-місто Сінгапур. Це взагалі тема для окремої розмови. Країна, площа якої є вдвічі меншою за площу Києва, з відсутніми ресурсами (немає навіть власної питної води) є найрозвинутішою державою Азії. Її досвід успішного розвитку міста на обмеженій ділянці землі корисний для всього світу (мал. 169). Поцікавтеся більше успіхами цієї країни та поділіться інформацією з однокласниками.

Найнижчим рівень урбанізації є в країнах Африки, але тут в багатьох країнах спостерігаються її найшвидші темпи. Такі країни Азії як Афганістан, Монголія, В’єтнам, Китай на тлі розвитку сучасних міст, особливо в Китаї, реально все ще залишаються країнами з переважанням сільського населення.

На політичній карті світу знайдіть країни, які мають найвищий та найнижчий рівні урбанізації.

Постійно розширюючи свої межі, міста ніби поглинають на-врсолишню сільську місцевість. Селяни перетворюються на міських жителів, працюють на промислових підприємствах і в сфері обслуговування, а своє село використовують лише як «спальний район». Такий процес приєднання прилеглої до великих міст сільської місцевості називається субурбанізацією.

Усі міські поселення нашої країни формують єдину систему міського розселення. Це ніби величезний організм, який живе, пульсує, споживає сировину та викидає відходи і вдень і вночі.

Уявіть, що коли Ви сидите за партою, до Вашого міста чи столиці держави і від них ідуть, пливуть, летять люди (в столицю з усього світу і з неї в увесь світ), доправляються вантажі, надходить пошта тощо. Такі міські поселення країни, між якими постійно існує зв’язок, і є системою.

У країнах третього світу або тих, що розвиваються, набула поширення тагс звана хибна, або удавана, урбанізація. Вона набуває таких рис, коли зростання населення міст за рахунок сільських жителів відбувається швидше, ніж розвивається його економіка і соціально-комунальна сфера. Через це у багатьох містах, особливо в тропічних районах, виникають нетрі, де люди не мають ні житла, ні роботи, ні освіти. Нетрі все більше розростаються навколо найбільших міст в Індії, Бразилії та інших країн (лшл. 170). Тут процвітають злочинність, хвороби, люди втрачають надію на краще життя.

У різних країнах та регіонах рівень і темпи урбанізації різні, але мають спільні тенденції. Рушійними силами урбанізації є розвиток передових галузей господарства, торгівлі і відпочинку.

Слабо урбанізовані країни — Африка, Мадагаскар і деякі країни Азії, високо урбанізовані — Європа, Північна Америка, Південна Америка, ПАР, Австралія.

Розширюючи свої межі, міста поглинають навколишню сільську місцевість. Процес приєднання прилеглої до великих міст сільської місцевості називається субурбанізацією. У країнах, що розвиваються, набула поширення хибна урбанізація.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

1.    Дайте визначення поняття «субурбанізація», «хибна урбанізація».

2.    Як Ви зрозуміли поняття «темп» і «рівень урбанізації»? Наведіть приклади.

3.    Поясніть вплив природних та демографічних чинників на територіальні відмінності густоти населення в Україні.

4.    Порівняйте рівень і темпи урбанізації в Україні і світі.

Тема 3. Етнічний склад населення

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Масляк