§ 46. Природні зони України: степова зона

Назвіть рівнини, які розташовані на півдні України.

Природно-кліматичні умови степової зони. Степ — найбільша за площею природна зона, 40 % території країни. Вона простягається від лісостепу до Чорного й Азовського морів та Кримських гір.

Кліматичні умови степової зони істотно відрізняються від кліматичних умов інших територій України. Тут значно більше тепла і менше опадів. Вологи більше випаровується, ніж випадає опадів. У таких умовах ліси не ростуть. Невеликі їх масиви трапляються лише у краще зволожених балках і заплавах річок. Існує декілька незначних штучно насаджених лісових масивів. Повсюди насаджено полезахисні лісосмуги з найбільш посухостійких порід дерев і чагарників. Майже весь степ розбитий ними на невеликі лани.

Підготуйте повідомлення про штучно насаджені лісові масиви степів.

Степова зона України неоднорідна в кліматичному плані. У напрямку з північного заходу на південь і південний схід клімат стає дедалі спекотнішим і сухішим.

З північного заходу на південь і південний схід середні температури найтеплішого місяця (липня) зростають від +20-22 до +24 ^:С. Узимку (січень) середні температури з південного заходу на північний схід знижуються від -2 до -8 С. Тривалість безморозного періоду з південного заходу на північний схід зменшується з 220 до 150 днів. З віддаленістю від Атлантичного океану кількість опадів зменшується від 450 до 300 мм на рік.

Особливості природи степів. У зоні виявлено цікаві природні утворення — степові блюдця, які своєю формою нагадують величезні тарілки. Це замкнуті й безстічні зниження майже ідеально круглої форми. Діаметр їх коливається від 10-ти до кількох сотень метрів, а глибина — від 1 до 4 м. Багато їх у басейні Сі-верського Дінця і в північно-західній частині Причорноморської низовини. Після танення снігів навесні та інтенсивного зрошування влітку тут утворюються невеликі тимчасові водойми.

На Керченському півострові трапляються грязьові вулкани, який здіймаються конічними горбами заввишки до 60 м (мал. 116). Грязьові вулкани півострова поділяються на постійно діючі, періодично діючі і згаслі. Виверження періодично діючих вулканів супроводжується вибухами і навіть невеликими місцевими землетрусами. З газами, які іноді самозаймаються, із земних глибин викидається глиниста густа маса з уламками гірських порід.

Цікавий природний феномен найпосушливішого півдня степової зони — Олешківські піски (лшл. 117). Цей погорбований піщаний масив лежить на лівому березі Дніпра, неподалік від місця впадіння його в Чорне море.

Знайдіть на карті територію Олешківських пісків.

Найдавніші відомості про цю місцевість подає Геродот, який відвідав її ще понад 2 400 років тому. Піщаний масив тоді вкривали непрохідні ліси, які Геродот назвав Гілеєю. Пізніше дерева тут вирубали, і виникла справжня піщана пустеля з дюнами. Із середини XIX ст. для закріплення пісків почали висаджувати сосну, березу, дуб.

Флора і фауна степів. Зміни природи людиною. Невеликі нерозорані ділянки степу вражають буянням різнотрав’я: сон-трава, шавлія, конюшина тощо (мал. 118). Далі на південь, де сухіше, колись панували класичні різнотравно-типчаково-ковилові степи. Ще далі на південь настільки сухо, що травостій уже не вкриває суцільним килимом землю, а є доволі розрідженим. У цій частині поширені каштанові ґрунти. На основній площі переважають чорноземи.

У степу повністю зникли великі тварини — дикі коні-тарпани та сайгаки. Сьогодні це світ дрібних гризунів і землерийок. Великі гризуни, зокрема бабаки, майже зовсім вимерли. Трапляються вони лише в заповідниках. А польові миші та ховрахи добре пристосувалися до життя на сільськогосподарських ланах. Вижили і тварини, які ними живляться: горностай, ласка, степовий тхір, лисиці. Вони мають поживу і на фермах, і в селах.

Поясніть, чому великих тварин у степах не лишилося.

Раніше в степу було безліч птахів. Нині їм ніде сховатися. Окрім того, отрутохімікати, які застосовують для боротьби зі шкідниками знищують птахів і корисних комах — бджіл та джмелів. Рідко можна побачити дрофу, сову чи орла. Доволі часто трапляються жайворонки, перепілки, куріпки.

В окремих куточках зони орні землі становлять 90 %. Наслідком цього є пилові (чорні) бурі, які здувають верхній родючий, але не закріплений корінням рослин, шар землі. Особливо разючі зміни сталися в найпосушливішій південній частіші степу. Тут надмірне і нерозумне зрошення земель водами Дніпра призвело до засолення ґрунтів. Бувають тут також сильні зливи, посухи і суховії.

Степова зона за відмінностями в кількості тепла, вологи, ґрунтів і природної рослинності, поділяється на три підзони: північ-ностепову, середньостепову і південно- або південно сухостепову.

Природоохоронні території тут представлені значною кількістю заповідників: Асканія-Нова, Дунайський біосферний, Український степовий, Єланецький степ, Дніпровсько-Оріль-ський, Казантипський, Опукський, Лебедині острови тощо.

Позначте на контурній карті ці та інші природоохоронні території.

Найбільша за площею степова природна зона України складає 40 % її території, на якій колись панували класичні різнотравно-типчаково-ковилові степи. Розораність земель тут становить від 75 до 90 %.

Клімат степів стає спекотнішим і сухішим у напрямку з північного заходу на південь і південний схід. У цьому самому напрямку зменшуються середні температури січня та кількість опадів.

У степу переважають чорноземи, а на півдні — каштанові ґрунти. Нерозорані ділянки степу вкриті різнотрав’ям.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

1.    Поясніть відмінності клімату степу і лісостепу.

2.    Розкажіть, як утворилися Олешківські піски.

3.    Які тварини і як пристосувалися до нових умов існування у степу?

4.    Поясніть, що таке «степові блюдця« та «грязьові вулкани».

5.    Схарактеризуйте несприятливі природні процеси у степовій зоні.

Поясніть причини їх виникнення.

6.    Розкажіть, де і як охороняють природу степової зони.

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Масляк