Народна Освіта » Географія » § 55. Етноси. Найпоширеніші мовні сім’ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни

НАРОДНА ОСВІТА

§ 55. Етноси. Найпоширеніші мовні сім’ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ. ПРИГАДАЙТЕ!

Які народи вам відомі?

Назвіть основні раси.

Етноси. Терміном етнос (з давньогрецької — «народ») зазвичай позначають особливе соціальне угруповання людей, що виникло впродовж тривалого історичного розвитку. У сучасному суспільно-політичному лексиконі, науковій і навчальній літературі поняття «народ* та «етнос» часто застосовують як тотожні.

Етнічний склад населення світу дуже строкатий. Адже він складається

3    великої кількості так званих етнічних спільнот — племен, народностей, націй. Однак поняття «народ» («етнос») не варто ототожнювати з поняттям «нація». За даними ЮНЕСКО, на земній кулі проживає понад

4    тис. різних етносів. Чисельність їх коливається від кількох десятків до сотень мільйонів осіб. З них лише 800 досягли вищої стадії розвитку етнічних спільнот - нації. Нація є спільнотою, яка вирізняється не лише спільністю історичного походження, культури і території, а й власною державністю або прагненням до її створення. При цьому націй чисельністю понад 10 млн осіб у світі лише 67, серед них китайці, хіндустанці, американці, росіяни, японці та ін.

Однією з найголовніших умов формування етнічних спільнот є спільність мови, тому назви народів найчастіше збігаються з назвами мов. Важливою умовою формування етносу є також спільність території. Але й територіально роз’єднані групи етносу можуть тривалий час зберігати свою національні' самобутність, яка виражається у звичаях, народному мистецтві, релігії, нормах поведінки, обрядах тощо. Отже, етнос — це

стійка спільнота людей, що історично склалася на певній території, де люди мають власну мову, культуру, розуміння своєї єдності і відмінності від інших етносів.

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

Політичні кордони не завжди збігаються з етнічними. Трапляється, що окремі народи проживають у різних державах. Подекуди це спричинює загострення національних відносин, що можуть навіть призводити до збройних конфліктів. Прикладами є Боснія і Герцеговина, Північна Ірландія, Палестина, країна Басків в Іспанії, Нагірний Карабах, Ічкерія тощо. Чи можна, на вашу думку, уникнути таких ситуацій і що для цього слід робити?

Із часом та чи інша мова внаслідок різних причин (переважно внаслідок колонізації) поширювалася на різних територіях. Наприклад, англійською мовою говорять і американці США, і австралійці, і англоканадці та інші народи, іспанською - народи Латинської Америки, португальською — населення Бразилії, Анголи, Мозамбіку та ін.

 

Етнічні спільноти є представниками будь-якої із чотирьох людських рас. Пригадаймо, раси - це групи людей, що мають певні спільні зовнішні ознаки. До так званих расових ознак належать різний колір очей, волосся, форма голови та ін. Расові ознаки утворилися внаслідок заселення людиною різних географічних зон Землі. Тому в сучасному поширенні рас по території нашої планети е певна закономірність. Так, у Європі, а також у регіонах світу, які були колонізовані європейцями, нині поширена європеоїдна раса. В Африці домінує негроїдна (екваторіальна) раса. Натомість у країнах Азії найчастіше можна зустріти представників монголоїдної раси.

Ь Найпоширеніші мовні сім’ї. У сучасному світі налічується, за різними підрахунками, від 2,5 до 5 тис. різних мов. Детально визначити їхню кількість дуже важко, бо деякі області земної кулі недостатньо вивчені щодо мов. До того ж відмінності між різними мовами і діалектами (різновидами) однієї мови є досить нечіткими.

Мови світу за ознакою спорідненості об’єднують у мовні сім’ї (мал. 118). Сім’ї поділяють на групи. Найбільш поширені мови індоєвропейської сім’ї, яка включає близько 100 різних мов. Ними розмовляє близько 45 % населення світ^'. Дя сім’я об’єднує 10 мовних груп, але тільки чотири з них (індоарійська, романська, германська і слов’янська) мають понад 100 млн осіб кожна. Вважається, що мови цієї сім’ї виникли на межі Південно-Східної Європи і Східної Азії на початку

нашої ери і розповсюдилися від країн Західної Європи до басейну р. Інд. Пізніше вони стали мовами також Австралії і Америки.

На другому місці за кількістю людей, які говорять цими мовами, — китайсько-тибетська сім’я. Понад 1 млрд осіб, що спілкуються мовами цієї сім’ї, займає даже компактну територію Східної і Південно-Східної Азії.

Серед інших сімей багаточисельними є мови сино-тибетської (близько 23 % населення світу), нігеро-кордофанської (б %), семітсько-хамітської (понад 5 %), австронезійської (майже 5 %), дравідійської (майже 4 %).

Найбільша кількість людей на Землі розмовляє китайською мовою. На початку XXI ст. їх налічувалося понад 1 млрд 264 млн осіб. Також до найбільш поширених мов світу належать: гінді (824 млн осіб), англійська (822), іспанська (349), арабська (281,5), французька (228), індонезійська (225), португальська (215), російська (146), урду (141,5), бенгальська (129), японська (126 млн осіб). Кожною з усіх інших мов світу розмовляє менш як 100 млн осіб. Українською мовою спілкується на планеті близько 48 млн осіб.

Окремі народи спілкуються двома мовами. Так, наприклад, ірландці використовують ірландську та англійську, канадці — англійську і французьку, українці - українську і російську.

За даними ЮНЕСКО, більше ніж половина мов, якими нині користуються у світі, може зникнути вже до кінця XXI ст. Значною мірою це пов’язано зі зникненням певного народу і мовною асиміляцією, тобто злиттям різних мов в одну. Отже, мови, що знаходяться під загрозою, потребують спеціального правового захисту. Саме з такою метою була прийнята Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, ратифікована в Україні у 1999—2003 рр. Із переліку зникаючих мов до цього документа потрапили лише гагаузька та кримськотатарська мови, не згадано караїмської.

І Однонаціональні та багатонаціональні країни. Залежно від національного складу населення країни поділяються на однонаціонильні та багатонаціональні. Більшість країн світу - багатонаціональні. Саме такими е ЄНІ А, де живуть представники понад 100 народів, Бразилія та Канада — понад 80, Мексика та Аргентина — понад 50 тощо. Багатонаціональною державою є також Україна.

Разом із тим, є чимало держав, де основна національність становить понад 90 % усього населення. Серед таких у Європі, зокрема, Ірландія, Данія, ТТТяеція, Польща, Угорщина, Португалія, Ттялія, Греція та ін. В Азії національно однорідними є Південна Корея, Японія, Ємен, Бангладеш, Саудівська Аравія та ін. Так само переважають країни, відносно однорідні етнічно, в Африці. Понад 80 % населення Австралії — англо-австралійці.

ГОЛОВНЕ

Етнос - це стійка спільнота людей, у якої спільними є територія проживання і відмінні від інших етносів мова, історія та культура.

Нація - це спільнота, яка вирізняється спільністю історичного походження, культури і території, а також власною державністю або прагненням до її створення.

На земній кулі проживає понад 4 тис. різних етносів, близько 800 націй, які використовують для спілкування до 5 тис. різних мов.

Найбільша кількість людей на Землі розмовляє китайською мовою.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1.    Які є відмінності між етносом, народом і нацією?

2.    Визначте найпоширеніші мови світу.

3.    Наведіть приклади однонаціональних і багатонаціональних країн.

4.    Поясніть причини користування однією мовою в різних країнах на різних континентах.

5.    Яке значення має етнічний склад населення для окремих регіонів світу?

 

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Пестушко

 

Категорія: Географія

Автор: evg01 от 15-08-2016, 13:41, Переглядів: 4538