§ 35. Ландшафт - як просторово-цілісна система

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ. ПРИГАДАЙТЕ!

Що таке природно-територіальний комплекс?

Які природно-територіальні комплекси ви знаєте?

- Ландшафти. З курсу «Загальна географія» ви вже знаєте, що різні природні компоненти, як-от: геологічна будова, рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ — перебувають у складних і тісних взаємозв’язках, утворюючи єдину* нерозривну систему. Це сприяє виникненню на окремих територіях або акваторіях природних комплексів. Залежно від того, де вони утворилися - на суходолі чи у водному середовищі, виділяють природно-територіальні та природно-аквальні комплекси. Природно-територіальні комплекси (ПТК) — це відносно однорідні частини географічної оболонки, які формуються в результаті тривалої взаємодії різних компонентів природи. Характерними рисами ПТК є цілісність, подібність внутрішньої будови і зовнішнього вигляду, а також спільність історичного розвитку.

Природно-територіальний комплекс є загальним поняттям, яке використовують для визначення всіх фізико-географічних територіальних одиниць, незалежно від їхніх розмірів і місцеположення. Земна поверхня складається з великої кількості різноманітних ПТК — від найбільших (географічна оболонка, окремі материки та океани) до найменших (яр, балка, долина малої річки). Усі вони розрізняються за походженням, будовою і властивостями окремих компонентів.

Щоб краще вивчати природно-територіальні комплекси, була розроблена їхня таксономічна система, або класифікація, яка враховувала положення окремого ПТК відносно комплексів нижчого і вищого рангу, ступінь однорідності, складності їхньої структури, характер процесів, що відбуваються в них тощо.

Основною одиницею таксономічного поділу та найменшим за розмірами природно-територіальним комплексом більшість учених вважає ландшафт (з німецької — краєвид). Це однорідна за походженням територія, яка має єдиний геологічний фундамент, однотипний рельєф, подібні кліматичні та водні умови і на якій закономірно поєднуються ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ.

Науку, яка вивчає природні комплекси, називають ландшафтознавство. Термін «ландшафтознавство» (Landschaflkunde) запропонували О. Опель у 1884 р. й І. Віммер у 1885 р. Проте як наука ландшафтознавство зароджується лише на початку XX ст. завдяки дослідженням 3. Пассарге і Л. Берга.

3. Пассарге у своїх роботах розглядав ландшафт як область, що складається з окремих частин, «будівельних каменів» - клімату, рослинного покриву, форм земної поверхні, вод, геологічної будови і фунтів, які перебувають у дуже тісному взаємозв'язку.

Основними чинниками формування і розвитку ландшафтів є сонячна радіація, внутрішня енергія Землі й енергія її обертання, а також процеси, що відбуваються в атмосфері, гідросфері й біосфері. Енергетичні чинники впливають на розвиток природних комплексів через основні фізико-географічні процеси, такі як теплообмін, вологообмін, обмін мінеральних та органічних речовин.

Характерною рисою ландшафту є цілісність, що зумовлена поєднанням взаємозалежних компонентів природи на певній території суходолу чи водної поверхні.

Ландшафт є складним природним комплексом, який поділяється на типові для нього, але менші за розмірами ПТК. Складовими частинами ландшафту є місцевості, урочища і фації. Ці невеликі природні комплекси,

які входять до складу ландшафтів, називають морфологічними частинами ландшафту (мал. 82). Фація — це найпростіший ПТК, що виділяється в межах одного елемента рельєфу, наприклад на вершині пагорба, дні яру, схилі балки, уздовж русла на заплаві річки. Для фації характерні найбьтьш однорідні природні умови.

Декілька взаємозв’язаних фацій утворюють урочище — природно-територіальний комплекс, що формується в межах однієї відносно невеликої форми рельєфу: окремого пагорба, яру, балки, річкової долини. Поєднання у просторі однакових за походженням урочищ, які сформувалися на досить великій формі рельєфу протягом тривалого часу, утворює місцевість. Місцевостями, наприклад, можуть бути заплава великої річки, вододіл, окреме гірське пасмо, улоговина, скелясте високогір’я.

Ландшафт і регіональні ПТК вищого рангу, як-от: район, область, провінція, зона, країна — називають таксономічними одиницями фізико-географічного PafioHj^rBaHHH (регіональні класифікаційні одиниці). Відповідно до об’єднання ознак ландшафтів за подібністю, виділяють типологічні класифікаційні одиниці — види, роди, типи, класи ландшафтів.

У навколишньому середовищі розрізняють природні і антропогенні ландшафти. Природний ландшафт складається із взаємодіючих та взаємозалежних природних компонентів, що формуються під впливом природних процесів протягом тривалого часу. Основними природними компонентами ландшафтів є гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний світ.

І Карта «Ландшафти». Ландшафтна карта - це тематична географічна карта, яка демонструє результати вивчення природно-територіальних комплексів різних категорій та їхнє просторове поширення, а також відображає їхнє районування. Виділяють загальнонаукові, оцінні та прогнозні ландшафтні карти.

На загальнонаукових картих відображають різноманітність і стан природно-територіальних комплексів різного рангу: від фацій та урочищ до класів і типів. Оцінні карти ілюструють класифікацію та оцінку ландшафтів стосовно умов життя людей та їхньої господарської діяльності (меліорації, будівництва транспортних шляхів, гідротехнічних споруд тощо). Прогнозні ландшафтні кирти відображають можливі майбутні зміни природних комплексів у результаті дії природних і техногенних чинників. Існують також палеоландшифтні кирти, на яких відображають реконструйовані ландшафти минулого.

За результатами комплексних досліджень природних умов території нашої держави, систематизації природно-територіальних комплексів складено загальщ' ландшафтну карту України (див. атлас).

Об’єктами зображення на велико- та середньомасштабних ландшафтних КЯ|УТЯХ P типоппгічігі природні комплекси — фяції, урочитця, місцевості або їхні класифікаційні об’єднання. На них показують не тільки просторове розміщення класифікаційних об’єднань ПТК, а і їхню внутрішню структуру. На дрібномасштабних ландшафтних картах зображують великі класифікаційні об’єднання ландшафтів — види, типи і класи.

Для зрJ^rHHocri користування такою картою та харатеристики ландшафтної CTpv^rKTyри території України на ландшафтній карті є детальна легенда, у якій зазначено класифікаційні об’єднання природних комплексів.

Наукове і практичне значення ландшафтних карт полягає у тому, що вони відображають ландшафтну структуру території країни і загальні властивості природних комплексів у систематизованому вигляді, а також є основою для створення обґрунтованої схеми фізико-географічного районування території.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІПТЕРАКТИВ

Користуючись ландшафтною картою, назвіть типові ландшафти вашого регіону і складіть класифікаційну схему ландшафтів вашої місцевості: клас, тип, вид.

ГОЛОВНЕ

Характерними рисами природно-територіальних комплексів є цілісність, подібність внутрішньої будови, зовнішнього вигпяду і спільність історичного розвитку. Основною одиницею таксономічного поділу та найменшим за розмірами природно-територіальним комплексом більшість учених вважає ландшафт.

Складовими частинами ландшафту є місцевості, урочища і фації; відповідно до об’єднання ознак ландшафтів за подібністю, виділяють види, роди, типи і класи ландшафтів.

Своєрідним узагальненням комплексного дослідження природних ландшафтів є створення загальної ландшафтної карти.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1.    Назвіть основні компоненти природно-територіального комплексу. Складіть схему їхніх взаємозв’язків.

2.    Що таке ланщшафт? Наведіть приклади.

3.    У чому полягає відмінність між різними типами ландшафтів?

4.    Що таке ландшафтна карта і з якою метою її складають?

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Пестушко