§ 3. Подільність електричних зарядів

Розмістимо поряд два однакових електрометри із встановленими на них порожнистими металевими кулями. Зарядимо один з електрометрів, доторкнувшись до нього наелектризованою паличкою (наприклад, ебонітовою) (мал. 2.7, а). З’єднавши заряджений і не заряджений електрометри дротиною, тримаючи її за ручку, виготовлену з ебоніту або скла, виявимо, що заряд поділиться навпіл (мал. 2.7, б). Стрілка зарядженого електрометра дещо опаде, а незарядженого — відхилиться на такий самий кут. Заберемо дротину і, доторкнувшись пальцем до стрижня одного з електрометрів, розрядимо його. Знову з’єднавши електрометри, одержимо на них четверту частину початкового заряду. Можна дослід повторювати ще, щоразу залишаючи на одному з електрометрів дедалі менший заряд. Проте з’ясувалося, що нескінченно ділити заряд тіла неможливо.

Результати проведених вченими досліджень свідчать: існує найменший електричний заряд, який далі не ділиться. Такий найменший негативний заряд є в однієї з елементарних частинок, яка входить до складу атома, — електрона. Було також відкрито частинку, що має найменший позитивний заряд, — протон. Числове значення заряду протона таке саме, як і заряду електрона — 1,6 · 10¹⁹ Кл.

Коли з’єднують однакові заряджену і незаряджену кулі, то заряд ділиться навпіл. А як ділиться заряд, якщо тіла мають різні розміри? Це легко перевірити, встановивши на електрометри кулі різного діаметра. Виявляється, якщо заряджену кулю малого діаметра з’єднати з кулею великого діаметра, то на останню перейде більша частина заряду. Чим більше тіло, якому передають заряд, тим більша частина заряду на нього переходить. За розмірами тіло людини значно більше, ніж куля, встановлена на електрометрі. Тому доторкнувшись до неї пальцем, ми майже повністю її розряджаємо. Саме на цьому ґрунтується дія заземлення. Розміри будь-якого тіла на Землі значно менші, ніж Землі. Тому, якщо будь-яке тіло, що має заряд, з’єднати із Землею, воно практично повністю втратить заряд.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Як можна довести, що електричний заряд тіла можна ділити на частини?

2.    Чи можна ділити електричний заряд тіла до нескінченності?

3.    У якої частинки найменший негативний електричний заряд?

4.    У якої частинки найменший позитивний електричний заряд?

5.    На чому ґрунтується дія заземлення?

6.    Чи може у деякої частинки бути заряд: а) що дорівнює подвійному заряду електрона; б) що у півтора рази перевищує заряд електрона;

1

в) що дорівнює — заряду електрона?

3

7.    До підвішеної на шовковій нитці тонкої станіолевої гільзи піднесли заряджену скляну паличку. Гільза спочатку притягнулася до неї, а потім, після дотику, відхилилася від палички. Як це пояснити?

Це матеріал з Підручника Фізика 8 Клас Бойко