§ 46. Природно-заповідний фонд України

Пригадайте: 1. Які вам відомі категорії природоохоронних територій? З якою метою їх створюють? 2. Які ви пам’ятаєте природоохоронні території на різних материках? 3. Що таке акліматизація живих організмів?

• Законодавча база про охорону природи в Україні. Україна належить до територій, природа яких зазнала сильного впливу господарської діяльності людини. Більша частина її природних комплексів докорінно змінена, тому є нагальна потреба у проведенні природоохоронної роботи. У 1991 р. було прийнято закон «Про охорону навколишнього природного середовища», у 1992 р. - закон «Про природно-заповідний фонд України», а у 1994 р. - програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні. У них подано класифікацію природоохоронних територій та окреслено плани щодо розширення їх мережі. Нині екологічне і природоохоронне законодавство України охоплює понад 200 законів та інших державних актів, зокрема закони «Про охорону атмосферного повітря», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ». У 2000 р. прийнято Загальнодержавну програм)' формування національної екологічної мережі в Україні, що передбачає створення різних категорій природоохоронних територій, які мали б існувати у якомога більшій частині країни (мал. 203).

• Національна екологічна мережа. Всього в Україні створено близько 8100 природоохоронних територій із різним заповідним режимом, які займають 5,4 % площі нашої держави. Такий показник утричі менший, ніж у країнах Європи. Закон «Про природно-заповідний фонд України» визначає, що до цього фонду належать 11 категорій природоохоронних територій, які об'єднані у дві групи: природні території та об’єкти, а також штучно створені об'єкти. До першої групи входять природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи та заповідні урочища. Штучно створені природоохоронні об'єкти - це ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопарки, парки - пам 'ятки садово-паркового мистецтва.

В ієрархії об’єктів охорони природи є різні рівні: глобальний (біосферпий) -об'єкти, що вважаються надбанням усього людства; загальнодержавний (націо-

пальний) - є цінністю країни; регіональний та локальний (місцевий). Категорії природоохоронних територій мають різний статус і неоднаковий заповідний режим. Одні покликані охороняти весь природний комплекс, інпгі - окремі його компоненти або одиничні об’єкти.

• Природні заповідники. Нині в Україні існує 19 природних заповідників. Природний заповідник - це ділянка суходолу чи водних територій загальнодержавного значення, що повністю вилучена з господарського використання людини.

Тут охороняється весь природний комплекс, тобто всі компоненти природи та взаємозв’язки між ними. Основна мета заповідника - зберегти екологічну рівновагу на певній території. Природні заповідники є лише місцем пізнання природних процесів і явищ та здійснення науково-дослідної роботи з їх вивчення. Вони покликані охороняти типові або виняткові ландшафти, що збереглися у непорушеному чи малопорушеному стані. Заповідники сприяють збереженню генофонду флори й фауни та науковій пропаганді природоохоронної справи. Заповідник - це вища форма охорони природи на певній території, природоохоронна та науково-дослідна установа загальнодержавного значення. Заповідники створені в усіх великих природних комплексах України.

, Завдання: 1. За допомогою карти природно-заповідного фонду назвіть природні заповідники у межах природних зон і гірських областей України. 2. З’ясуйте, в яких природних комплексах: а) найбільша кількість природних заповідників; б) найбільша кількість природних заповідників на одиницю площі.

Найбільшими за площею заповідниками в Україні є Кримський (із філією «Лебедині острови»), Рівненський і Древляп-ський. Найменший - «Мис Мартьян»

(2,4 км²) (мал. 204), половина з яких припадає на акваторію Чорного моря. Найстаріший із природних заповідників - Канівський, створений ще 1923 р. Відомі на всю Україну заповідники Поліський у лісовій зоні, «Медобори» у лісостеповій зоні,

Український степовий. Карадазький у Кримських горах та інші.

Біосферні заповідники. Світова мережа біосферних заповідників започаткована у 1971 р. в рамках програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера». Вона об’єднує в собі природоохоронні території, які покликані демонструвати збалансовану взаємодію природи і людини. Мета міжнародної мережі - обмін знаннями й досвідом для дослідницьких програм і моніторинг)' стану навколишнього середовища, а також для прийняття спільних рішень.

Біосферний заповідник - природоохоронна територія міжнародного значення, створена для збереження найтиповіпіих природних комплексів біосфери, здійснення екологічного моніторингу та змін навколишнього середовища під впливом людської діяльності (мал. 205).

Перші біосферні заповідники виникли у 1974 р. в СШЛ. Нині їх налічується 577 у 114 країнах світу. Вони створені на базі природних заповідників, національних природних парків або інших природоохоронних категорій. Біосферні заповідники мають особливу структуру. У Їхніх межах вирізняють чотири різні за функціональним призначенням зони. У середині формується заповідне ядро, де заборонена будь-яка діяльність, окрім освітньої. Тут зберігаються і відновлюються найцінніші та мінімально порушені екосистеми. Навколо заповідного ядра виникає буферна зона, в якій відбувається екологічно безпечна діяльність: екотуризм, фундаментальні дослідження. Вона запобігає негативному впливу на заповідну зону господарської діяльності прилеглих територій. Наступна - перехідна зона (зона співробітництва), де допускається розміщення населених пунктів і сільськогосподарська діяльність. На околицях біосферного заповідника існує зона використання екосистем з різними видами господарської діяльності: землекористування, лісокористування, рекреаційна справа тощо.

У нашій державі згідно із законом «Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України"» було створено чотири біосферні заповідники: Лсканія-Нова, Чорноморський, Карпатський, Дунайський (мал. 206).

Вони мають міжнародний статус. Мета їх створення - завдяки моніторингу систематичним спостереженням простежити за змінами природного комплексу під впливом людської діяльності. • Національні природні парки. У національних природних парках також охороняється весь природний комплекс, але до них мають доступ туристи. Тому природні комплекси там частково змінено: створено оглядові майданчики й господарчо-побутові території, прокладено доріжки. Однією з цілей відкриття національних парків є відпочинок людей, які допускаються туди за певних умов.

Національний природний парк -це природоохоронна і рекреаційна територія загальнодержавного значення, створена для збереження, відтворення й ефективного використання природ-

них комплексів, які мають природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Перший у світі національний парк було відкрито у 1872 р. в США - Єлло-устонський. В Україні їх почали створювати з 1980 р. Першими національними парками в нашій державі стали Карпатський (1980), Шацький (1983) та «Синевир» (1989). Найбільший за площею національний природний парк в Україні - «Подільські Товтри» у Хмельницькій області (мал. 207), найменший і єдиний створений у межах великого міста - Голосіївський у Києві. Мережа національних парків найактивніше зростала у 2004-2010 рр. Нині в Україні функціонує 49 природних національних парків, які займають понад 31 % площі від усіх природоохоронних територій. Найбільше національних парків в Українських Карпатах.

Завдання: Відшукайте на карті природно-заповідного фонду національні природні парки у різних природних зонах та гірських областях України. Назвіть їх.

•    Заказники. На території нашої держави існує понад 3103 заказники, які займають 34,4 % території всіх природоохоронних об’єктів. Це території з частково заповідним режимом, де охороняється не весь природний комплекс, а окремі або кілька компонентів природи, найчастіше - певні види рослин чи тварин, геологічні або історико-меморіальні об’єкти. У заказниках допускаються окремі види господарської діяльності, але лише ті, що не впливають на об’єкт охорони. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказниками, зобов’язуються забезпечити режим їхньої охорони та збереження. Заказники можуть бути постійними і тимчасовими. Останні створюються терміном на 2-5 років. У разі потреби термін роботи подовжують. Заказники можуть мати загальнодержавне або місцеве значення.

Залежно від мети організації та об’єктів, що взяті під охорону, заказники бувають різних профілів. Лісові - для охорони лісових екосистем; ботанічні - рідкісних та ендемічних видів рослин; зоологічні - тварин різних груп; орнітологічні - місць гніздування, зимівлі або перельотів птахів; ентомологічні - рідкісних і таких, що зникають, комах та інших безхребетних тварин; іхтіологічні - місць проживання, нересту, нагулу молоді риб, а також збереження цінних видів риб у зимову пору; гідрологічні - збереження водойм: боліт, водоспадів, джерел, що мають водоохоронне чи естетичне значення; загальпогеологічпі - унікальних форм рельєфу: скель, каньйонів; палеонтологічні - решток давніх рослин або тварин; карстово-спелеологічні - печер.

•    Регіональні ландшафтні (пейзажні) парки. Увиразнює природну своєрідність регіону, а також вказує на регіональне фінансування його діяльності така природоохоронна категорія, як регіональний ландшафтний парк.

Регіональні ландшафтні парки - природоохоронні рекреаційні території місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку людей.

Головними завданнями регіональних ландшафтних парків є збереження цінних природних та історико-культур-них об'єктів; створення умов для ефективного туризму і відпочинку в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних об’єктів; сприяння екологічній освітньо-виховній роботі. Робота такого парк}' організовується з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їхніх власників чи користувачів. В Україні створено 77 регіональних ландшафтних парків, що становлять понад 19 % від загальної площі природоохоронних об’єктів. їхні назви відомі далеко за межами місця їх знаходження: «,Данайський» на Полтавщині; «Боковеньки» на Кіровоградщині; «Бахчисарай» або «Донузлав» у Крим}'; «Гранітно-степове Побужжя» на Мико-лаївщині; «Немирівське Побужжя» та «Дністер» на Вінниччині; «<Meomuda» (мал. 208), «Донецький кряж» на Донеччині; «Синяк» на Закарпатті; <<Дніпровські острови» й «Лиса гора» в Києві; «Печенізьке поле» на Харківщині та інші.

Завдання: Підготуйте інформацію про регіональні ландшафтні парки, розташовані у вашій місцевості.

• Пам’ятки природи та заповідні урочища. Пам’ятка природи має природоохоронну категорію, проміжну між національними природними парками і заказниками. Пам'яткою природи можуть бути проголошені унікальні печери, водоспади, мальовничі скелі, озера, метеоритні кратери, геологічні відслонення, окремі дерева тощо. В Україні таких об’єктів 3388.

Пам’ятка природи - природоохоронна територія, на якій розташований окремий унікальний природний об'єкт, що охороняється за своїм науковим, навчально-просвітницьким, історико-меморіальним або культурно-естетичним значенням. Охоронний режим пам’яток природи є одним із найсуворіших після природних заповідників. Скажімо, на території пам’яток природи України забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни їхнього первісного стану.

Пам’яткою природи може бути як окреме унікальне дерево, так і об’єкти значних розмірів - ліси, гірські хребти, ділянки узбережжя. У такому разі їх часто називають заповідними урочищами або природоохоронними ландшафтами.

Заповідними урочищами визнано лісові, степові, болотні та інші цілісні ландшафти, які мають важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення, з метою збереження їх у природном}' стані. В Україні проголошено 809 таких об’єктів. На території заповідних урочищ (як у природних заповідниках) забо-

роняється будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, уведених до їхнього складу. Наукові дослідження на території заповідних урочищ організують фахівці найближчих заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендропарків. Оголошення заповідних урочищ провадиться без вилучення території у їхніх власників або користувачів. Саме вони беруть на себе зобов’язання і витрати щодо забезпечення режиму охорони та збереження заповідних урочищ. В окремих випадках навколо заповідних урочищ установлюють охоронні зони.

Перевір себе

1.    Які закони регулюють природоохоронну справу в Україні?

2.    Що входить до складу національної екологічної мережі України?

3.    Що таке природний заповідник? Назвіть приклади природних заповідників, створених у різних природних комплексах України.

4.    У чому полягає особливий статус біосферних заповідників? Покажіть на карті біосферні заповідники України.

5.    Порівняйте природоохоронний статус природних національних парків і заповідників. Назвіть відомі природні національні парки нашої держави.

6.    Поясніть природоохоронне значення заказників.

7.    Назвіть регіональні ландшафтні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та штучно створені природоохоронні об’єкти, що розташовані у вашій місцевості.

8. Складіть екологічну стежку з природоохоронних об’єктів різних категорій вашої місцевості.

9. Поміркуйте, чи достатньо в Україні створено природоохоронних об'єктів для збереження еталонів живої природи. Відповідь обґрунтуйте.

Проект для краєзнавця

Складіть картосхему природоохоронної мережі своєї місцевості. Позначте на ній наявні природоохоронні території й ті райони, які можна віднести до екологічно безпечних. Підготуйте інформацію про них.

Мета: вивчити місцезнаходження найвідоміших заповідників і національних природних парків в Україні; навчитися розрізняти категорії природоохоронних об’єктів.

Асканія-Нова - єдина в Європі ділянка степу, не орана людиною. Розораний степ не відновлюється ніколи. Тут охороняється багато місцевих видів рослин (ковила українська й Лессінга, тюльпан Шренка та скіфський, рябчик шаховий) і тварин (дрохва, журавель степовий, гадюка степова, чотирисмугий полоз). Також випасаються тварини, завезені з усіх материків: північноамериканські бізони, азійські коні Прже-вальського та дикі віслюки кулани, африканські зебри, європейські зубри, олені й

муфлони. На території заповідника створено зоопарк, відомий своєю колекцією мисливських і декоративних птахів.

У 1984 р. статус біосферного одержав Чорноморський заповідник, створений ще 1927 р. Тут охороняються південностепові та водно-болотні ландшафти - місця зимівлі перелітних птахів. У заповіднику поєднані опустелені й піщані степи, луки, гаї, приморські солончаки. Особливо багата фауна птахів. Тут їх понад 300 видів, зокрема орлан-білохвіст, дрохва-стрепет, кулик-сорока, журавель сірий, гага звичайна.

З 1992 р. статус біосферного має Карпатський заповідник, який складається з 8 масивів. Тут представлений увесь спектр вертикальної поясності ландшафтів Українських Карпат. Ліси займають понад 90 % площі. Охороняються унікальні праліси з бука та смереки, субальпійські луки, окремі скелі й осипища. Мальовничим куточком природи є «Долина нарцисів» - один з масивів Карпатського біосферного заповідника. Тут охороняють унікальні природні зарості нарциса вузьколистого, який трапляється у природі дуже рідко і занесений до Червоної книги України.

У 1993 р. статус біосферного дістав Дунайський заповідник, який розташований у дельті Дунаю, прорізаній численними рукавами та каналами. Тут гніздяться водоплавні й навколоводні птахи, яких налічується понад 250 видів, зокрема пелікан кучерявий, лебідь-шипун, баклан малий, орлан-білохвіст, гуска дика, чаплі біла й руда. На водно-болотних угіддях живуть жаби, кумка, квакша, тритони, болотяна черепаха, вуж звичайний. У протоках та озерах водяться осетр атлантичний, лосось чорноморський. Біля морського узбережжя трапляється чорноморський дельфін.

У деяких країнах створені центри реабілітації для надання допомоги пораненим і хворим тваринам. Багато таких центрів існує у Франції. Після лікування більшість тварин відпускають, але деяких доводиться залишати в неволі, оскільки вони не здатні самостійно вижити в природі.

ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ І МІНІ-ПРОЕКТІВ

1.    Стан атмосферного повітря в Україні.

2.    Зміна стану водойм під впливом людської діяльності.

3.    Вплив людини на родючість ґрунтів. Заходи зі збереження ґрунтових ресурсів.

4.    Рівень забезпеченості України корисними копалинами. Шляхи подолання проблеми виснаження мінеральної сировини.

5.    Асканія-Нова - унікальна ділянка планети.

6.    Біосферні заповідники України.

7.    Найвідоміші національні природні парки України.

8.    Регіональні ландшафтні парки своєї місцевості.

9.    Пам’ятки природи свого краю.

10.    Сталий розвиток: міф чи реальність?

11.    Зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини.

ДІЗНАЙМОСЯ БІЛЬШЕ

1.    Білоусько О. Україна: Природа. Традиції. Культура / О. Білоусько. - Київ : Балтія, 2005. - 100 с.

2.    Гетьман В. Заповідники України / В. Гетьман. - Київ : Шкільний світ, 2009. - 128 с.

3.    Потоцький В. П. 500 найцікавіших питань та відповідей про Україну / В. П. Потоць-кий. - Харків : Школа, 2008. - 112с.

4.    Соловйов В. О. Кам’яні пам’ятки природи. Світові еталони й аналоги в Україні. - Харків : Вид. група «Основа», 2014. - 125 с.

5.    http://www.menr.gov.ua/monitoring (про моніторинг навколишнього середовища в Україні).

Вивчаючи розділ, ви

дізнаєтеся про:

•    поняття «природний рух населення», «демографічний вибух», «демографічна криза», «демографічна політика», «еміграція», «імміграція», «урбанізація», «субурбанізація», «агломерація», «мегалополіс», «раса», «нація», «мовна сім’я», «світова релігія», «трудові ресурси», «економічно активне населення»;

•    кількість населення світу, окремих країн, України; регіони світу, країни, області

в Україні з найбільшою і найменшою кількістю населення, природним приросток

•    середній показник густоти населення у світі та Україні; регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою і найменшою густотою населення та рівнем урбанізації, найбільші міські агломерації, світові міста, найбільші міста в Україні;

•    найпоширеніші мовні сім’ї; регіони домінування світових релігій; однонаціональї й багатонаціональні країни, райони розселення національних меншин в Україні; країни з найчисленнішою українською діаспорою;

•    кількість трудових ресурсів в Україні. навчитеся:

•    визначати показники народжуваності, смертності, природного й механічного руху, частки жінок і чоловіків, окремих вікових груп у структурі населення країни (регіону);

•    знаходити в різних джерелах інформацію, що характеризує особливості розселення, етнічний і релігійний склад, проблеми зайнятості населення світу, окреми країн, України та її областей;

•    пояснювати демографічну ситуацію, що склалася в різних регіонах України; вплив природних і демографічних чинників на територіальні відмінності густоти населення;

•    аналізувати статево-вікові піраміди України та країн світу;

•    порівнювати рівень і темпи урбанізації в Україні та світі; етнічний склад населення регіонів України; зайнятість населення в окремих країнах і Україні;

•    характеризувати за сукупністю картографічних і статистичних матеріалів демографічні показники населення країни, механічний рух, національний склад, регіональні відмінності релігійних вірувань в Україні; кількість і якість трудових ресурсів окремих країн та України;

•    розрізняти міські й сільські населені пункти, типи міст за людністю і функціями, місто, агломерацію й мегалополіс, темпи і рівень урбанізації;

•    оцінювати важливість толерантного ставлення до представників інших рас, національностей, релігійних громад.

Анонсування розділу

Серед розмаїття живих істот у сучасному світі особливу роль відіграє людина, яка, на жаль, не завжди пам'ятає, що сама є частиною природи.

IIa думку вчених, за весь час змінилося 20 тисяч людських поколінь, а в різні часи на нашій планеті жило 80 млрд осіб. Скільки ж зараз землян і яка чисельність населення України? Як швидко надалі зростатиме кількість людей? Чи може держава впливати па рівень народжуваності?

Кого бытие на планеті та в Україні: чоловіків чи жінок? Як змінюється тривалість життя, які країни світу є лідерами за цим показником? Люди якого віку переважають у різних частинах світу?

Люди часто змушені змінювати місце проживання. Які причини спонукають їх до переїздів? Чого шукають вони далеко від своєї батьківщини? Кращих умов життя і праці? Політичного притулку? Безпеки для себе та своєї родини? Чи здатна держава контролювати потоки переселенців, щоб полегшити їхнє життя?

У сучасному світі більшість людей живе у містах. Яке поселення вважають містом? Чому міста <<розповзаються», поглинаючи передмістя? Чому одні міста є привабливими за зовнішнім виглядом, а околиці інших перетворюються на перенаселені нетрі? Які гострі проблеми постали перед людством у зв'язку зі стрімким зростанням міст?

Скількома мовами говорять жителі нашої планети та України? У які найбільші мовні родини і групи об'єднують споріднені мови? Якими мовами найчастіше користуються земляни? Які релігії поширені на планеті та в Україні?

Кого вважають трудовими ресурсами, а кого - економічно активним населенням? У яких видах діяльності задіяна більшість людей у світі та Україні? Чи все працездатне населення забезпечене роботою?

Людство є об'єктом вивчення багатьох суспільних наук. З їхніми висновками та прогнозами ми ознайомимося в цьому роздій. Побачимо, як загальносвітові процеси та гострі проблеми населення проявляються в нашій державі.

Тема 1.

Демографічні процеси та статево-віковий склад населення світу й України

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Кобернік