Народна Освіта » Географія » § 45. Природокористування в умовах сталого розвитку

НАРОДНА ОСВІТА

§ 45. Природокористування в умовах сталого розвитку

Пригадайте: 1. Які ви пам’ятаєте закономірності розвитку географічної оболонки? 2. Що забезпечує цілісність природного комплексу? 3. Що таке ритмічність у географічній оболонці?

• Основні етапи природокористування в Україні. Критерієм використання природних ресурсів у науці слугує його економічна оцінка, тобто вартість ресурсів. Визначення економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу відбувалося у три етапи. Перший етап припав на 20-ті й на середину 50-х років XX ст. Тоді домінувала думка про безкоштовність природних ресурсів. Вони здавалися

невичерпними. Розроблялися найзручніші родовища з високим вмістом корисної речовини, у сільському господарстві розорювалися нові землі, у яких вбачали великий резерв для розвитку. Затрати, необхідні для освоєння нових земель і введення їх у господарський обіг, були незначні.

Другий етап природокористування розпочався на зламі (Ю-70-χ років і тривав до 80-х років XX ст. У результаті надмірної експлуатації істотно погіршились умови видобутку ресурсів. Резерви сільськогосподарських угідь, придатні до експлуатації, було вичерпано. У лісовому господарстві знизився обсяг заготівлі деревини та зросла її собівартість.

Третій етап розпочався з 80-х років XX ст. і триває донині. Стало зрозумілим, що виникла потреба економічної оцінки природних ресурсів на основі певних вартісних критеріїв. Було розроблено кадастри природних ресурсів - упорядковані інформаційні системи про природні багатства, що підлягають обліку та оцінці. В Україні створені такі державні кадастри: родовищ і проявів корисних копалин, водний, земельний, лісовий, рослинного світу, тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Існують екологічні кадастри, які подають інформацію про небезпечні відходи і природні явища, антропогенні викиди тощо. В Україні створений Національний кадастр антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. На третьому етапі природокористування особливі зміни відбулися в наукових підходах до раціонального використання природного середовища. На сьогодні в Україні сформовано законодавчу базу природокористування, але вона потребує подальшого вдосконалення. Не менш важливим є суворе дотримання законів у цій сфері.

• Як склалася концепція сталого розвитку. У зв’язку з наростанням глобальної кризи у сфері природокористування, що становить загрозу для існування прийдешніх поколінь, на початку 90-х років XX ст. було розроблено концепцію сталого розвитку.

Сталий розвиток - загальна концепція щодо необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства та захистом інтересів майбутніх поколінь з урахуванням їхньої потреби в безпечному і здоровому довкіллі.

Концепція зародилася у 80-х роках XX ст. Автором економічної теорії сталого розвитку є провідний дослідник економічних аспектів забруднення довкілля, колишній економіст Світового банк}' Ґерман Дейлі. Під сталим розвитком він розумів гармонійний, збалансований, безконфліктний прогрес усієї земної цивілізації або окремих країн за науково обґрунтованими планами.

У 1980 р. було прийнято «Всесвітню стратегію охорони природи», яка містила згадку про стійкий розвиток. Згодом почали говорити, що розвиток має ґрунтуватися на збереженні живої природи, захисті природних систем Землі, забезпеченні стійкого використання відновних ресурсів. У 1987 р. в доповіді «Наше спільне майбутнє» Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку приділила основи}' увагу необхідності сталого розвитку, який забезпечує потреби нинішнього покоління і не перешкоджає майбутньому поколінню задовольняти свої потреби. Важливим етапом втілення ідей сталого розвитку на міждержавному рівні було проведення Світового саміту зі сталого розвитку (Саміт

Землі - 2002) на рівні керівників країн та урядів світу в Йоганнесбурзі (Південна Африка) у 2002 р. Учасники саміту наголосили, πιο, попри загальне економічне зростання, істотного поліпшення якості життя більшої частини людства не відбулося, а допомога найбіднішим країнам скоротилася.

 

На шлях сталого розвитку вже стали США, Японія, країни Європейського Союзу. Для інших країн цей шлях тільки починається. Однак багато країн не сприймають сталого розвитку. На перше місце вони ставлять стратегічну мету - вижити.

Саме такі країни провокують загрози, що поширюються на весь світ. Тому досягти сталого розвитку всього світ}' важко.

Провідна ідея сталого розвитку полягає в тому, щоб людство, не знижуючи темпів економічного зростання, зберегло довкілля, позбулося бідності, дискримінації людей за етнічними, расовими чи статевими ознаками.

Отже, основними цілями сталого розвитку є економічне зростання, захист довкілля і соціальна справедливість (мал. 202).

На жаль, в Україні сталий розвиток часто розуміють лише як неухильне зростання економічних показників країни. Інколи до цього додають здійснення безсистемних заходів щодо збереження довкілля та поліпшення санітарних умов проживання і праці людей.

• П’ять базових принципів сталого розвитку. Концепція сталого розвитку ґрунтується на п’ятьох головних принципах.

1.    Людство здатне надати розвиткові сталого і тривалого характеру для задоволення потреб як сучасного покоління людей, так і майбутніх поколінь.

2.    Обмеженість природних ресурсів відносна. Вона пов’язана із сучасним рівнем розвитку науки і техніки. Частина ресурсів може самовідновлюватися за умови раціонального їх використання.

3.    Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф -злидні, які стали у світі звичайним явищем. Слід задовольнити елементарні потреби та всім людям дати можливість досягти добробуту. Без цього сталий розвиток неможливий.

4.    Необхідно встановити баланс між рівнем життя людей із надмірними грошовими і матеріальними статками та між екологічними можливостями планети.

5.    Темпи зростання чисельності населення варто узгодити з можливостями географічної оболонки Землі задовольняти потреби людей.

Конкретні приклади впровадження концепції сталого розвитку в життя здаються елементарними й зрозумілими. Будівництво доріг і споруд має супроводжуватися зростанням зелених насаджень, щоб не погіршувався стан довкілля. Збільшення виробництва зерна не повинно призводити до виснаження і погіршення якості ґрунтів. Заробітна плата має компенсувати витрати на відновлення здоров’я, погіршене через виконувану роботу.

Завдання: Наведіть власні приклади впровадження концепції сталого розвитку у справу природокористування.

•    Три складники сталого розвитку. Концепція сталого розвитку з'явилася в результаті об’єднання трьох основних поглядів: економічного, соціального та екологічного. Усі три елементи сталого розвитку треба розглядати збалансовано.

Економічний складник передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів і використання екологічних - природо-, енерго- і матеріалозберігаючих технологій. Крім того, він охоплює видобуток і переробку сировини, створення екологічно прийнятної продукції, мінімізацію, переробку й утилізацію відходів.

Соціальний складник зорієнтований на людину, на зменшення конфліктів між людьми. Важливими аспектами цього підходу є справедливий розподіл благ, збереження культурного розмаїття в глобальних масштабах.

Екологічний складник сталого розвитку має забезпечувати цілісність природних систем. Ідеться не лише про природні, а й про антропогенні ландшафти. Основну увагу приділяють збереженню здатності до самовідновлення таких систем, а не збереженню їх у деякому «ідеальному» незміненому стані.

•    Принципи раціонального природокористування. Дотримання принципів раціонального природокористування дає змогу·' розробити заходи з охорони довкілля, відновити порушені взаємозв’язки в екосистемах, запобігати загостренню екологічних ситуацій.

Принципи природокористування - певні економічно обґрунтовані правила поведінки людини і суспільства в природному середовищі.

Концепція сталого розвитку передбачає шість принципів раціонального природокористування.

«Нульовий рівень» споживання природних ресурсів. За такий рівень приймається споживання за попередній рік, а на наступний - обмежується державою чітко визначеним коефіцієнтом (зазвичай 2-7 %). У разі недотримання з порушників стягують штраф, який перевищує прибутки підприємства.

Відповідність антропогенного навантаження природно -ресурсному потенціалові регіону. Порушення цього принципу полягає у двох аспектах: а) перевищення рівня антропогенного навантаження, що полягає у надмірній концентрації виробництва; особливо багато екологічних проблем спричинила надмірна концентрація виробництва у великих містах, зокрема на Донбасі, у Придніпров'ї; 6) невідповідність спеціалізації виробництва специфіці природно-ресурсного потенціалу. Така невідповідність існує у рекреаційних районах Криму, Карпат, де розвивали важку промисловість, що погіршило стан рекреаційних ресурсів: повітря, води, джерел тощо.

Збереження цілісності природних систем у процесі їхнього господарського використання. Зміна одного з компонентів природи впливає на інші, а іноді призводить до зміни всієї екосистеми. Так, осушення боліт спричинюється до обміління річок, усихання лісів, порушення режиму підземних вод.

Збереження природно зумовленого кругообігу речовий у процесі антропогенної діяльності. Цей принцип полягає у: а) використанні ресурсів за замкненим циклом (без відходів); 6) комплексній переробці сировини, коли відходи одного виробництва стають сировиною для іншого. Унаслідок порушення цього принцип}' накопичуються відходи, які не включені у природні кругообіги речовин, що докорінно змінює екосистему. У відходах виробництва є багато корисних речовин. За це їх називають «техногенними родовищами». Запаси речовин у них можна порівняти з природними родовищами.

Погодження виробничого і природного ритмів. Ритмічність - одна з закономірностей розвитку географічної оболонки. Аби екосистема зберігала рівноваг}', необхідно, щоб загальна швидкість її внутрішніх процесів визначалася найпо-ВІЛЬНІПІОЮ її ланкою, оскільки будь-який вплив людини, який змушує котрусь частин}' циклу працювати швидше, ніж працює вся екосистема, призведе до порушення стабільності екосистеми. Цього принцип}' дотримуються у сільському господарстві, де узгоджено функціонують сировинні та переробні ланки. Циклічність веде до повторюваності процесів у природі, що дає можливість здійснювати перспективне планування, погоджуючи в часі діяльність господарських підрозділів.

Пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу під час визначення економічної ефективності поточного природокористування. Усі негативні екологічні наслідки господарської діяльності, особливо у живій природі, незворотні. Втрата генотипу певного виду тварин чи рослин невідновлювана.

Завдання:Поміркуйте, наскільки в Україні запроваджують принципи раціонального природокористування.

Виникнення зон екологічного лиха, регіонів кризових екологічних ситуацій свідчить про те, що природокористування не завжди має раціональний характер. Проблема раціонального природокористування не може бути розв’язана на регіональному і навіть загальнодержавному рівні. Це - глобальна проблема.

Перевір себе

1.    Які етапи у природокористуванні пройшла Україна в XX-XXI ст.? Чого досягла?

2.    Що передбачає концепція сталого розвитку? Яка його мета?

3.    Які основні принципи сталого розвитку?

4.    На яких принципах ґрунтується раціональне природокористування?

5. Чому неможливий сталий розвиток в окремо взятій державі?

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Кобернік

 

Категорія: Географія

Автор: evg от 6-08-2016, 19:53, Переглядів: 3011