§ 41. Кримські гори: клімат, внутрішні води, органічний світ, природні області, охорона природи

Пригадайте: 1. Які риси притаманні клімату субтропічного кліматичного поясу?

2. Що таке бризи? 3. Якими чинниками зумовлена вертикальна (висотна) поясність ландшафтів? Від чого залежить кількість висотних поясів? 4. Що таке акліматизація та реакліматизація живих організмів?

Клімат. Кримські гори розміщені у помірному та субтропічному кліматичних поясах. Межею між ними є Головне пасмо. Характерні риси клімату території - достатньо високі температури та значна кількість опадів у горах.

У зв’язку з розташуванням на півдні України Кримські гори одержують найбільшу в країні кількість сонячної радіації - 120-127 ккал/см². 60 % припадає на пряму радіацію, особливо влітку, коли панує суха погода. Температура повітря змінюється залежно від висоти пасом. Якщо на Зовнішньому пасмі взимку

-1 °С, то на Внутрішньому —2 °С, а на Головному--4 °С. Літні температури,

відповідно, становлять +22 °С, +21 °С та +16 °С.

На Південному' березі Криму, захищеному від вторгнення холодних повітряних мас із півночі, пересічні температури січня становлять +2...+4 °С. Тут зимові зниження температури нижче 0 °С завдають значних збитків виноградникам. Улітку встановлюється спека з середньодобовою температурою +24 °С.

Опади у Кримські гори приносить західне перенесення. У зв’язку з максимальною висотою найбільш зволоженим є Головне пасмо. А ступінь наближення до Атлантичного океану призводить до зменшення кількості опадів із заходу на схід Головного пасма від 1100 мм до 700 мм опадів на рік. Улітку бувають сильні зливи, часто випадає град. Узимку сніг лежить лише на яйлах. Менші за висотою Внутрішнє та Зовнішнє пасма одержують, відповідно, 500 мм і 400 мм опадів на рік. На Південному березі Крим}' спостерігається чітка сезонність у річному розподілі опадів. Узимку під час панування помірних повітряних мас випадає 300-550 мм опадів. Улітку, коли надходять тропічні повітряні маси, переважає суха спекотна погода.

Завдання:Порівняйте розподіл опадів у Кримських горах і Українських Карпатах. З’ясуйте причини меншого ступеня зволоження Кримських гір порівняно

з Карпатами.

У горах навесні та восени дмуть сухі й теплі місцеві вітри фени. Вони викликають раптове танення снігу і сходження снігових лавин. На узбережжі Чорного моря формуються добові вітри бризи.

• Внутрішні води. Унаслідок особливостей географічного положення та складу гірських порід ресурси внутрішніх вод у горах Криму обмежені.

Річки Кримських гір короткі, з нерівномірним стоком. Найбільші з них беруть початок з Головного пасма і впадають у Чорне й Азовське моря. Найдовшими річками Криму є CtLuup (204 км), Альма (84 км), Бельбек (63 км), Кача (60 км). У кримських річок переважає снігове та дощове живлення. На них часто трапляються паводки. Улітку нерідко міліють або й зовсім пересихають. Деякі річки додатково мають підземне живлення за рахунок води, що скупчується у карстових порожнинах після танення снігу.

Лише ці річки не міліють, тому на них створюють водосховища, воду яких використовують для зрошення.

На річках Кримських гір є високі водоспади.

Серед них і найвищий в Україні - водоспад Учансу (98,5 м) (мал. 183). Найпотужнішим водоспадом Криму є Джур-Джур (мал. 184). Він не пересихає навіть у найпосушливіпгі роки. З вапнякового виступу в 15 м вода струменем до 5 м падає у глибокий котлован, звідти прямує до річки Улу-Узень.

Роботою річок Криму створено кілька великих каньйонів (з ісп. - ущелина). Вони мають урвисті й круті схили. Глибина Бельбецького каньйону - 160 м. Тут відомі стоянки первісної людини кам'яної доби. Річка Кача утворила каньйон глибиною близько 140 м. Його схили складаються з вапняків і мергелів, наявні оригінальні форми вивітрювання - химерні бастіони

та гроти. Найглибшим каньйоном в Україні є Великий каньйон на північному схилі гори Ай-Петрі. Висота його стрімких схилів становить 250-320 м.

Поверхневих озер у Кримських горах немає.

•    Вертикальна (висотна) поясність ґрунтово-рослинного покриву.

У зв’язку з малою висотою Кримських гір вертикальна поясність властива лише Головному пасму (мал. 185). Зовнішнє та Внутрішнє пасма вкриті лісостеповими ландшафтами, що являють собою чергування дубових лісів із лучними степами. На Головному пасмі сформувалося три пояси з притаманним кожному з них ґрунтово-рослинним покривом. Тут налічується понад 2200 видів рослин, близько 10% з них є ендеміками.

Передгір'я підіймається до висоти 600-700 м. Для нього характерні широколистяні ліси, які ростуть на бурих гірсько-лісових ґрунтах. Головним деревом гір є дуб пухнастий. Поряд із ним часто росте дуб скельний. Діброви становлять майже 2/3 лісових масивів Кримських гір. До дуба домішуються граб, ясен, клен, липа. Зрідка трапляється сосна кримська. Низькогір'я досягає висоти

1000 м. У ньому на бурих гірсько-лісових ґрунтах ростуть широколистяні ліси з бука кримського з домішками кримської сосни. Цими рослинами зайнято близько 1/3 площі гір.

Лісовий пояс у Кримських горах обривається на малих висотах і змінюється на висоті понад 1000 м гірськими луками - яйлами. Така зміна спричинена нестачею води для дерев на вершинах, складених вапняками, які легко пропускають крізь себе воду, не затримуючи її. Яйла - царство злакових трав і невисоких чагарників, що ростуть на гірсько-лучних чорноземоподібних ґрунтах. З рослин тут відомі фіалка скельна, кримський едельвейс, тонконіг лучний, типчак та інші.

Завдання: Порівняйте висотну поясність Кримських гір і Українських Карпат. Поясніть причини відмінностей.

На Південному березі Крим)' на родючих коричневих та червоно-бурих ґрунтах розкинулася природна зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників, у якій переважають низькорослі дубово-ялівцеві ліси. Природна рослинність збереглася лише на схилах. Великі площі зайняті садами й виноградниками.

•    Тваринний світ. Своєрідна фауна Кримських гір має переважно лісовий характер (мал. 186). Вона сформувалася з кінця неогенового періоду - близько 3-5 млн років тому. Із ссавців відомі кримський звичайний олень, кримський благородний олень, дикий баран, куниця кам'яна, борсук, лисиця, білка-телеутка та інші. Серед птахів багато рідкісних видів. В Україні лише в Криму живуть чорний гриф, сип білоголовий, чорноголова сойка. Різноманітним є світ плазунів. Тут живе гекон кримський голопалий, зрідка трапляються жовтопуз безногий, леопардовий полоз. Часто можна побачити ящірок кримську та скельну.

•    Природні області Кримських гір. У межах Кримських гір виділяють три природні області, які мають характерні для них риси природних умов. Це Передгірна лісостепова область, яка займає Зовнішнє і Внутрішнє пасма, Головне пасмо та Південний берег Криму.

Завдання: Використовуючи текст підручника й тематичні карти, порівняйте природні умови природних областей Кримських гір.

•    Охорона природи Кримських гір. Природні комплекси Кримських гір дуже змінені людиною. Унаслідок необмеженого вирубування дубові ліси з часом перетворилися на низькорослі чагарники, а у східній частині південного узбережжя ліси знищені зовсім. З метою збереження унікальної природи Кримських гір тут створено багато природоохоронних територій (мал. 187). їхня частка тут майже втричі більша, ніж загалом в Україні.

Найвідомігігим є Ялтинський гірсько-лісовий заповідник. Бурхливий розвиток курортної зони в районі Ялти потребував негайних заходів з охорони лісових масивів. Тому в 1939 р. було створено Кримський курортний парк, а у 1979 р. - заповідник смугою в 40 км уздовж чорноморського берега. Тут є і прадавній ліс, і унікальні тварини, і водоспад Учансу. Пам'ятками природи проголошено химерні скелі з фантастичними фігурами, що названі «хаосами». Вони виникли після землетрусів. У заповіднику зустрічаються середземноморські види рослин: суничне дерево і тюльпан гірський. Тут живуть найбільша летюча миша - велетенська вечірниця, що має розмах крил 50 см, найменший звір з родини кунячих - ласка, найбільший жук Європи - жук-олень довжиною з рогами 8 см. Є також метелики, неотруйні змії, птахи.

Найменший за площею заповідник України - мис Мартьяп. Він займає лише 2,4 км², з яких половина припадає на акваторію моря. Мальовничий рельєф створюють яри, балки, підводні скелі. Тут збереглися типові середземноморські ландшафти з дуба пухнастого та ялівця високого віком до 200 років. У заповіднику росте єдине в Криму вічнозелене листяне дерево - суничник дрібноплідний, занесений до Червоної книги України.

Карадазький заповідник було створено з метою охорони єдиного у Європі вулкана юрського періоду та унікальних гірських порід. Насправді це ціла гір-

ська група, до якої входить п’ять хребтів. Тут є шпилясті скелі з химерними фігурами вивітрювання, невеликі печери. Зрідка в скелях трапляються глибокі темні гроти, об які з гуркотом розбиваються хвилі морського прибою. З виявлених у заповіднику 1090 видів вищих рослин ендеміками є близько 50. 37 видів рослин вважають рідкісними. Тварин Карадагу - понад 2100 видів, з яких близько 1500 метеликів.

Кримський заповідник виник на базі заповідно-мисливського господарства на схилах Головного пасма. Тут зберігаються місцеві види фауни: кам’яна куниця, олень європейський, козуля європейська. Були акліматизовані муфлон європейський і білка-телеутка, реакліматизовані дикі свині.

Недалеко від Ялти розташований найстаріший в Україні Шиїтський ботанічний сад, заснований у 1812 р.

I Перевір себе

1.    Які характерні риси клімату Кримських гір? Із чим вони пов'язані?

2.    Порівняйте внутрішні води Кримських гір та Українських Карпат.

3.    Розкажіть про особливості поширення ґрунтово-рослинного покриву у Кримських горах.

4.    Які природні області виділяють у межах Кримських гір?

5.    Назвіть і покажіть на карті заповідники Кримських гір. З якою метою їх було створено?

56.    Поміркуйте, чим пояснюється велика частка природоохоронних територій у Кримських горах.

57.    Виявіть основні риси подібності й відмінності природних умов Українських Карпат і Кримських гір. Поясніть одержані дані.

Пригадайте: За яким планом характеризують ландшафт суходолу?

Водні природні комплекси, як і суходільні, є частинами географічної оболонки, в межах яких взаємодіють природні компоненти. Цілісну характеристику природного комплексу моря здійснюють за типовим планом.

План характеристики ландшафту моря

1.    Фізико-географічне положення та берегова лінія.

2.    Геологічна будова і рельєф дна, корисні копалини.

3.    Кліматичні умови.

4.    Водні маси та морські течії.

5.    Органічний світ.

6.    Використання природних ресурсів та екологічні проблеми.

За таким планом ми схарактеризуємо Чорне та Азовське моря.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Кобернік