§ 33. Ландшафт як природна система

Пригадайте: 1. Які вам відомі компоненти природи? Як вони впливають одне на

одного? 2. Що вам відомо з попередніх років про формування та закономірності

зміни ландшафтів материків і океанів? 3. Пригадайте внутрішні і зовнішні геологічні процеси. 4. Які вам відомі кругообіги речовин у природі?

• Поняття про ландшафт і його компоненти. Неможливо зрозуміти навколишній світ, вивчаючи лише його окремі складові елементи. У природі все взаємопов’язане, поєднане тисячами видимих і невидимих зв’язків. Тобто все, що нас оточує, є системами: великими й малими, природними і створеними людиною.

Система (з грец. - ціле, що складається з частин) - безліч компонентів, які перебувають у взаємозв’язках між собою і становлять єдине ціле.

Будь-якій системі притаманні певні ознаки. По-перше, вона складається з кількох елементів (компонентів). По-друге, у системі компоненти чинять вза-єхювплив. Якщо змінити один компонент, зміниться уся система. Зв’язки в ній забезпечують її цілісність. По-третє, менша система завжди є компонентом більшої. Кожна ділянка довкілля, що нас оточує й зовні відрізняється від сусідньої ділянки, - це природна система, якій властиві зазначені вище ознаки.

Складники природної системи називають природними компонентами. Одні з них зональні - змінюються від екватора до полюсів. Це клімат, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ. Інші є азональними, тобто незональними. Це тектонічні структури, мінерали та гірські породи, що складають земну кору, рельєф.

Компоненти природного комплексу утворюють єдину цілісну систему, в якій усі частини залежать одна від одної та впливають одна на одну. Взаємозв’язки в природі відбуваються завдяки обміну' енергією, речовинами та інформацією між ними.

Завдання: Наведіть приклади взаємодії природних компонентів.

Природну систему, яку складають зазначені компоненти, постійно впливаючи один на одного, називають ландшафтом, або природним комплексом (ПК). Кожний маленький ландшафт є «пазлом», а їхня сукупність утворює величезну картину-ландшафт - природу' Землі, або географічну оболонку.

Ландшафт (з нім. - краєвид) - цілісна природна система, яка сформувалась у^г процесі тривалого взаємопов’язаного і взаємозумовленого розвитку природних компонентів.

Слово «ландшафт» з’явилося в літературі на початку XIX ст., а нау'кового значення набуло наприкінці XIX ст. На початку XX ст. виникла наука, що вивчає ландшафти як складові елементи географічної оболонки - ландшафтознавство.

Одним із засновників ландшафтознавства як науки та української ландшафтознавчої школи є видатний фізико-географ Каленик Геренчук (1904-1984). Він обґрунтував об’єкт дослідження ландшафтознавства і створив ушення про структуру ландшафтів. К. Геренчуж одним із пертих займався гірським ландшафти-

знавством на основі дослідження Українських Карпат.

Заклав наукові засади фізико-географічного районування України. Складені ним ландшафтні карти стали основою для фізико-географічного районування території України. Серед його наукових праць найвідоміша за його редакцією - «Природа Українських Карпат» (1968), фундаментальне видання «Фізико-географічне районування Української РСР». Каленик Геренчук приділяв особливу уваг}' охороні природи і питанням ефективного використання природних ресурсів.

У загальних рисах ландшафтом є будь-яка територія разом із наявними компонентами природи. Кожний ландшафт має свої межі простягання, вирізняється зовнішнім виглядом. Назви ландшафтам суходолу найчастіше дають за характерною для них рослинністю. Адже цей компонент найлегше зовні розпізнати. Наприклад, мішаний ліс, широколистяний ліс, лука, степ. Як немає двох однакових пазлів, так на Землі не існує двох абсолютно однакових ландшафтів, оскільки вони сформувалися в результаті дії цілісної системи чинників на конкретну територію.

• Чинники формування ландшафтів. Ландшафт - це поєднання одночасно зональних та азональних компонентів. Зональні компоненти формуються переважно під дією зовнішніх чинників (мал. 139). Причиною зонального розподілу на Землі клімату, водойм суходолу, ґрунтів, рослинності та тваринного світу є нерівномірний розподіл сонячної радіації по земній поверхні. Отже, перший чинник формування ландшафтів - сонячна енергія.

Розподіл азональних компонентів залежить здебільшого від прояву внутрішніх процесів, які зароджуються в надрах планети: рухів літосферних плит, магматизму, метаморфізму. Вони спричиняють розміщення тектонічних структур, речовин земної кори, форм рельєфу. Тому другим чинником ландпгафтоут-ворення є внутрішнє тепло Землі.

Крім того, на формування ландшафтів впливають процеси, що відбуваються у зовнішніх оболонках планети: теплообмін, вологообмін, обмін мінеральними й органічними речовинами. Особливості їхнього прояву на певній території

формують неповторні ландшафти кожної місцевості. Отже, ландшафти утворюються завдяки спільній дії зовнішніх і внутрішніх чинників.

Природні комплекси, які не зазнали впливу людської діяльності, називають природними ландшафтами. Але нині діяльність людини є ще одним потужним чинником формування ландшафтів. Вирубування лісів, осушення боліт, розорювання степів, будівництво міст, дамб водосховищ, каналів, інтенсивний видобуток корисних копалин - усе це докорінно змінило природні ландшафти протягом XX-XXI ст. На їхньому місці виникли нові ландшафти - антропогенні.

Антропогенні (від грец. «антропос» - людина + «генезис» - утворення) ландшафти - природні комплекси, створені людиною.

В Україні антропогенні ландшафти становлять близько 85 % території. Найбільших змін зазнали рівнинні ландшафти, особливо лісостепової і степової зон. Звісно, зупинити антропогенні зміни природи неможливо. Але вони не мають порушувати загальної природної рівноваги ландшафтів, бо це призводить до загострення екологічних проблем.

Отже, провідними чинниками формування ландшафтів є сонячна енергія, внутрішнє тепло Землі, процеси, що відбуваються у зовнішніх оболонках, і діяльність людини.

• Класифікація ландшафтів України. Класифікація ландшафтів - це поділ їх на групи за певними ознаками. При цьому також враховують спільність їхнього походження та розвитку. У межах географічної оболонки виділяють два відділи ландшафтів: водні й наземні. Наземні ландшафти поділяють на класи, а ті, своєю чергою, - на типи, підтипи, роди, види (мал. 140).

Класи об'єднують природні комплекси за єдністю тектонічної структури та рельєфу. Виділяють два класи ландшафтів: рівнинні й гірські. У межах України клас рівнинних східноєвропейських ландшафтів займає 93 % території. Гірські ландшафти представлені двома класами: середньоєвропейським карпатським (6 % площі держави) і кримським (1 %).

Характер зміни ландшафтів на рівнинах зумовлений передусім зміною співвідношення тепла і вологи залежно від географічної широти. Це супроводжується зміною кількості водойм суходолу, типів ґрунтів, рослинності та тваринного світу. Тобто зміна ландшафтів на рівнинах відбувається за законом широтної зональності. На зміни рівнинних ландшафтів також впливає віддаленість від Океану. Тому природні умови змінюються ще й від узбережжя вглиб материка - за законом природної секторності.

Усередині класу рівнинних східноєвропейських ландшафтів у межах України виділяють чотири типи ландшафтів', мішанолісові (17 % території); широко-листянолісові (7 %); лісостепові (31 %); степові (38 %) з трьома підтипами залежно від співвідношення тепла і вологи: північпостепові (лучно-степові), серед-ньостепові, півдепностепові (сухостепові).

Зміна ландшафтів у горах викликана зміною кількості тепла й вологи з висотою над рівнем моря - зниженням температури повітря і збільшенням кількості опадів. Це зумовлює зміну ґрунтів, рослинності та тваринного світу. Зміна гірських ландшафтів відбувається за законом вертикальної (висотної) поясності.

У межах середньоєвропейської карпатської країни виокремлюють східнокар-патський гірський лучно-лісовий тип ландшафтів. Його поділяють на такі підтипи: лісо-лучпий, лучно-лісовий, широколист янолісовий, мішанолісовий, лучний (субальпійський ).

У кримській країні вирізняють два основні типи ландшафтів: кримський гірський лучно-лісовий і субтропічний Південного берега Криму. Перший поділяють на низку підтипів: лісостеповий посушливий, мішанолісовий і широколистянолісо-вий, лучний остепнений (яйлинський).

Роди та види ландшафтів розрізняють за проявом місцевих природних процесів, пов’язаних із характером гірських порід, особливостями антропогенного впливу, що позначається на своєрідності грунтово-рослинного покриву.

В Україні переважають антропогенні ландшафти. Ix можна умовно згрупувати у типи залежно від господарського призначення. Наприклад: меліоровані (осушені землі, зрошувані землі), гідротехнічні (водосховища, ставки, канали), агрокультурні (поля, сади, штучні луки), лісові (лісопосадки та лісосмуги), промислові (кар'єри, терикони), урбанізовані (міські), рекреаційні (місця відпочинку, туризму, охорони здоров’я) та інші. Напрям і ступінь зміни ландшафтів пов’язані з потребами людини й економічним розвитком певної території.

Перевір себе

1.    Що таке ландшафт?

2.    Назвіть основні чинники формування ландшафтів.

3.    Що покладено в основу класифікації ландшафтів?

S4. Поміркуйте, які типи ландшафтів в Україні найбільше змінені внаслідок господарської діяльності людини. Поясніть, чому.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Кобернік