§ 29. Умови ґрунтоутворення

Пригадайте: 1. Чим ґрунт відрізняється від гірської породи? 2. Які речовини входять до складу ґрунту? 3. Що таке вивітрювання та які його наслідки? Які існують види вивітрювання? 4. Що таке лес? Завдяки яким процесам він утворився? 5. Що таке широтна зональність і вертикальна (висотна) поясність?

• Що таке ґрунти: з історії питання. Люди обробляють ґрунти вже близько 7 тис. років з моменту переходу від збирання дарів природи до землеробства. Однак зрозуміти, як утворилися ґрунти і як вони поповнюються поживними речовинами, вдалося лише у другій половині XIX ст. завдяки працям російського

вченого - засновника ґрунтознавства Василя Докучаева (1846-1903). Його книжка «Російський чорнозем» (1883) започаткувала науковий підхід до вивчення ґрунтів. У 1888-1894 рр. він керував фізико-географічними дослідженнями Полтавської губернії. Разом із колегами видав матеріали щодо оцінки земель Полтавщини, написав книжку «Наш степ раніше й тепер», а кошти, одержані за неї, передав постраждалим від посухи.

Василь Докучаев подивився на ґрунти як на особливе комплексне природне тіло, яке виникло на поверхні нашої планети в результаті взаємодії живої та неживої природи. Учений навіть пропонував виділяти ґрунти як окрему оболонку Землі.

На таку думку наштовхує склад ґрунтів (мал. 111). До нього входять мінеральні та органічні речовини. Мінеральні речовини потрапляють у ґрунт із неживої природи. Це вода, повітря, мінеральні солі, пісок і глина. Органічними речовинами поповнюють ґрунт живі істоти. Це гумус (перегній), або відмерлі рештки живих організмів. Саме гумус визначає основну властивість ґрунту - його родючість, тобто здатність забезпечувати рослини мінеральними речовинами.

Отже, ґрунти - це верхній пухкий родючий шар Землі.

» Завдання:Поміркуйте, до живої чи неживої природи слід віднести ґрунти. Свою відповідь поясніть.

• Чинники ґрунтоутворення. Питання про утворення ґрунтів Василь Докучаев вважав наріжним каменем ґрунтознавства. Спершу побутувала думка, що ґрунти виникли з морського мулу після відступання моря. Такий спосіб можли-

вий, але лише на невеликій частині суходолу. За сучасними уявленнями, ґрунти утворилися іншим шляхом під впливом багатьох чинників (мал. 112).

Першим чинником ґрунтоутворення є процес вивітрювання - руйнування й хімічної зміни гірських порід. Він розпочинається з фізичного (під дією коливання температури) та хімічного (під дією повітря і розчинів води) вивітрювання. Унаслідок цього в пухку породу можуть проникнути повітря й вода. Згодом на поверхню потрапляють бактерії, спори та насіння рослин, які продовжують органічне вивітрювання. Так утворюється шар пухких гірських порід - кора вивітрювання, яка є материнською породою для майбутнього ґрунту.

Далі до ґрунтоутворення долучається другий чинник - живі організми. Провідну роль у процесі відіграють рослини. Скидаючи листя, вони беруть участь у формуванні гумусу. Органічні речовини гумусу, що надходять у ґрунт, розкладають мікроорганізми, перетворюючи їх на доступні рослинам мінеральні речовини. Серед тварин найбільше значення для ґрунтоутворення мають землерийні види. Вони розпушують ґрунти. А дощові черв’яки, поїдаючи рослинні рештки, сприяють їхньому швидкому подрібненню та перетворенню, а також створюють зернисту структуру ґрунтів для кращого надходження в них повітря і води.

Важливим чинником ґрунтоутворення є клімат. Надмірне зволоження ґрунтів сприяє вимиванню з них углиб поживних речовин, а також робить їх кислими. У результаті недостатнього зволоження поживні речовини у належній кількості накопичуються у шарі гумусу. Унаслідок бідного зволоження ґрунти стають лужними. Крім того, клімат визначає широтну зональність ґрунтів - їхню зміну від екватора до полюсів.

Інтими чинниками ґрунтоутворення є склад материнських гірських порід, рельєф місцевості, грунтові води. Останнім часом у процес ґрунтоутворення усе більше втручається людина.

Завдання: Поміркуйте, як на формування ґрунтів впливають названі чинники ґрунтоутворення.

Процес ґрунтоутворення дуже тривалий. Наприклад, 1 см ґрунту залежно від природних умов певної території формується протягом 50-200 років. В. Докучаев називав це чинником часу.

• Ґрунтовий профіль. Будова ґрунтів є результатом тривалої взаємодії усіх процесів ґрунтоутворення. Якщо придивитися до урвистого берега річки або схилу яру, можна помітити, що ґрунти складаються з кількох шарів - горизонтів, які поступово переходять один у другий. Це і є грунтовий профіиь. Василь Докучаев ввів у науковий обіг назви ґрунтових горизонтів і запропонував позначати їх латинськими літерами (мал. 113).

Часто на поверхні ґрунтів скупчуються відмерла трава, листя, хвоя, гілки й кора дерев. У лісі такий шар називають лісовою підстилкою, у степу - степовою повстиною. Цей горизонт позначають літерою A₀.

Під ним формується гумусовий горизонт (A₁). Він має темне, часто чорне забарвлення. Кількість гумусу поступово зменшується зверху вниз, і горизонт світлішає. Залежно від чинників ґрунтоутворення товщина гумусового горизонту коливається від кількох сантиметрів до метра.

Глибше у ґрунтах за умови надмірного зволоження формується горизонт вимивання (A₂). Це освітлений шар, з якого вимито опадами органічні та мінеральні речовини у глибші шари ґрунтового профілю. Інколи вимивання буває таким інтенсивним, що залишається тільки нерозчинний у воді кремній, який має сірий, як попіл, колір. Тому цей горизонт ще називають підзолистим. За умов недостатнього зволоження горизонт вимивання у ґрунтовому профілі не формується зовсім.

Завдання: Поміркуйте, як залежить рівень родючості ґрунту від потужності у його профілі шару вимивання.

Ще нижче лежить перехідний горизонт (В). Якщо у ґрунтовому профілі наявний горизонт вимивання, тоді горизонт В називають горизонтом вмивання. Він найбільш щільний, збагачений частками глини. Забарвлення може бути різним залежно від хімічного складу. Під чорноземами він борошнисто-білий через високий вміст кальцію.

Найглибше лежить материнська порода (С). Це гірська порода, на якій сформувалися ґрунти. Для значної частини території України материнською породою для ґрунтів є лес - світло-жовта тонкозерниста суглинкова порода, яка залишилася після відступання давнього льодовика.

Закономірності поширення ґрунтів. Ще у XIX ст. було встановлено, що розміщення ґрунтів на рівнинах нашої планети підпорядковується закону широтної зональності, тобто спостерігається їхня закономірна зміна від екватора до полюсів. Ґрунти, які змінюються у такому напрямку, називають зональними.

Завдання: Знаючи чинники ґрунтоутворення, поясніть, чому на Землі спостерігається широтна поясність ґрунтів.

Крім зональних, є азональні типи ґрунтів, які формуються уздовж річкових долин, на заболочених або засолених ділянках. У горах ґрунти змінюються згідно з вертикальною (висотною) поясністю, тобто від підніжжя до вершин.

Перевір себе

1.    Що таке ґрунти? З чого вони складаються?

2.    Назвіть основні чинники ґрунтоутворення.

3.    Розкажіть про будову ґрунтового профілю. Поясніть, як його будова залежить від кліматичних умов і типу рослинності.

4.    Які існують закономірності зміни ґрунтів на рівнинах і в горах? Якими чинниками вони зумовлені?

SS. Чим ґрунти відрізняються від гірських порід?

6. Поясніть, чому в умовах природної рівноваги ґрунти не виснажуються. Чому діяльність людини може призвести до цього?

S7. Поміркуйте, чому в полі людина щорічно змушена вносити добрива для підвищення родючості ґрунту, а у лісі чи степу в цьому немає потреби.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Кобернік