§ 24. Вплив погодно-кліматичних умов на господарську діяльність людини

 Пригадайте: 1. Для чого людям потрібні спостереження за погодою? 2. Що таке природні умови і природні ресурси? 3. Які кліматичні умови слід враховувати людям під час вирощування культурних рослин? 4. Які негативні наслідки забруднення повітря?

• Спостереження за погодно-кліматичними умовами. Погода й клімат постійно впливають на життя і здоров'я людини. Тому спостереження за погодою та її змінами має велике практичне значення. Недаремно люди здавна навчилися передбачати погоду за місцевими ознаками і склали для цього народні прикмети.

Завдання: Назвіть відомі вам народні прикмети, за якими можна спрогнозувати зміни погоди.

Особливо важливо передбачити погоду для працівників сільського господарства, водіїв, моряків, льотчиків. Оскільки показники погоди можуть швидко змінюватися, за ними регулярно спостерігають на метеорологічних станціях. Там зі спеціальних приладів знімають показники кожні три години. Метеостанції розміщені по всій планеті.

Ініціатором створення мережі метеорологічних станцій у державі був учений, винахідник і громадський діяч Василь Каразіп (1773-1842). Написавши багато праць з агрономії та конструюючи сільськогосподарські машини, він розумів важливість знань про погоду і клімат для потреб сільського господарства. На початку XIX ст. в Україні з’явилися перші любительські метеостанції в Киє-

Bi (1804), Бердичеві (1814), Одесі (1821), Полтаві (1824), у морських портах Миколаєва (1824) і Херсона (1825).

Перша в Україні метеорологічна обсерваторія почала працювати у Луганську (1836). Засновником синоптичної метеослужби в Україні є видатний метеоролог і кліматолог Борис Срезневський (1857-1934), який у 1919 р. став директором Київської метеорологічної обсерваторії.

Вивчаючи клімат України, він підготував першу схему кліматичного районування України, досліджував проблеми посух і злив, винайшов нові метеорологічні прилади, аналізував вплив метеорологічних чинників на здоров’я людини й на культурні рослини.

Нині в нашій державі близько 200 метеостанцій.

У наш час до передбачення погоди залучені також літаки, радіозонди, штучні супутники Землі.

Уся інформація з метеостанцій і метеорологічних супутників надходить у Гідрометеорологічний центр України. Там її наносять на спеціальні синоптичні карти, або карти погоди. На них умовними знаками показують температури повітря, напрямки та швидкість вітрів, шляхи переміщення циклонів і антициклонів, атмосферні фронти, області опадів. За цими даними складають прогноз погоди на кілька годин, добу, тиждень, сезон. Що менший термін складання прогнозу погоди, то від точніший.

Можливість передбачати погоду зменшує залежність людини від її змін і дає змогу запобігти негативним проявам.

• Несприятливі погодні явища. До несприятливих погодних явищ належать посухи, суховії, пилові бурі, приморозки, ожеледь, град.

Посухою вважають істоти}' нестач}' опадів в умовах високої температури тривалий час. В Україні посухи характерні для степової зони. Постої призводить до зменшення запасів вологи в ґрунті і, як наслідок, до погіршення росту, а інколи й загибелі рослин. Це явище знищує культурні рослини. Для запобігання йому використовують системи зрошення земель та сіють посухостійкі сорти рослин.

У степах суховії часто супроводжуються пиловими бурями - сильними вітрами, що видувають і переносять дрібні частки ґрунту. Вони знищують посіви, заносять дороги, водойми. Для уникнення цього стихійного лиха застосовують снігозатримання, створюють захисні лісосмуги, сіють багаторічні трави для закріплення ґрунтів.

Навесні й восени частими бувають приморозки - зниження температури повітря нижче 0 °С увечері та вночі за додатних температур удень. Приморозки трапляються в ясні тихі ночі в разі інтенсивного випромінення поверхнею тепла. На півночі України та в горах вони можливі до кінця травня, на півдні - до середини квітня, на Південному березі Крим}' - до кінця березня. Восени - відповідно з другої половини вересня, із середини жовтня, з початку листопада.

Приморозки небезпечні навесні в період вегетації рослин. Для боротьби з цими явищами влаштовують задимлення, поливання ґрунту та його укриття. Це зменшує тепловіддачу з поверхні землі.

Ожеледь - шар щільного льоду на поверхні землі і предметах (гілках дерев, електромережах), що утворюється при намерзанні краплин дощу або туману за температури поверхні від 0 °С до —З С. Ожеледь спричинює загибель посівів, обламування гілок дерев, обривання електричних дротів. Утворення шару льоду понад 20 см при сильному вітрі небезпечне для сільського господарства. Найчастіше ожеледь буває на Донецькому кряжі, Приазовській височині (30-40 діб на рік), а також у Карпатах і Кримських горах.

Криту', що утворилася на земній поверхні після відлиги, називають ожеледицею. Вона перешкоджає нормальній роботі транспорту.

У горах унаслідок безконтрольного вирубування лісів після сильних дощів або танення сніг)' можливе виникнення катастрофічних явищ - селів. Сель (з араб. - бурхливий потік) - потоки грязі та каміння, що зненацька з потужною швидкістю (5 м/с) сходять із гір. Селі з корінням виривають дерева і, переносячи за лічені хвилини величезні маси гірських порід, заливають будівлі, дороги, орні землі, спричиняють людські жертви. Для боротьби з селями насаджують дерева, на гірських річках створюють спеціальні загати.

Селі трапляються у Карпатах у басейні Дністра та його приток. У Кримських горах вони пов’язані з руслами малих річок. Бувають селі й на рівнинах за значного перепаду висот унаслідок сильних дощів і знищення на стрімких схилах природної рослинності. Для запобігання селям будують інженерні споруди (підпірні стіни), проводять дренажні роботи з відведення підземних вод.

• Агрокліматичні ресурси України. Дані багаторічних спостережень за погодою показали, що загалом кліматичні умови нашої країни сприятливі для господарського освоєння її території. Enep/,етичними ресурсами клімату України є сонячна і вітрова енергія. Вони невичерпні й екологічно чисті. Україна багата на рекреаційні ресурси, що забезпечують відпочинок та оздоровлення населення. Особливо відомі райони пляжного туризму на півдні.

Однак кліматичні умови впливають насамперед на спеціалізацію сільського господарства. Особливості клімат)*, які дають можливість вирощувати певний набір сільськогосподарських культур, називають агрокліматичними ресурсами. їхніми основними показниками є сума активних температур, тривалість періоду з активними температурами та коефіцієнт зволоження (мал. 81),

Активними у сільському господарстві вважають середньодобові температури, що перевищують +10 °С. За таких умов найкраще розвиваються рослини. Усі активні температури протягом року складають, а нижчі за +10 °С не враховують. Так одержують суму активних температур. У межах України вона зростає з півночі на південь від 2200 ^rC до понад 4000 °С. Тому на Поліссі доцільно вирощувати холодостійкі культури, на півдні - теплолюбні.

Тривалість періоду з активними температурами в Україні зростає від 100 діб на рік на півночі до 140 діб на півдні. Це визначає можливість культивувати на півночі рослини з коротким періодом вегетації, що швидко розвиваються та плодоносять, натомість на півдні - з довгим періодом вегетації.

Коефіцієнт зволоження використовують для визначення стану забезпеченості території вологістю. Він дає змогу правильно спланувати райони вирощування різних за потребою у волозі сільськогосподарських культур.

Завдання: Поміркуйте, як змінюється коефіцієнт зволоження з півночі на південь в Україні. Поясніть ваші твердження.

• Агрокліматичне районування України. Зі зміною агрокліматичних показників в Україні з північного заходу на південний схід змінюють одна одну 4 агроклиіатичпі зони.

На півночі та заході країни розташована помірно тепла з надмірним зволоженням агрокліматична зона. У ній порівняно невелика Cj^rMa активних температур - 2200 °С. Тривалість періоду з активними температурами становить 100 діб на рік. Тут часто бувають весняні й осінні заморозки. За таких умов доцільно вирощувати вологолюбні та холодостійкі культури з коротким періодом вегетації: хміль, гречку, жито, горох, льон.

Південніше, до вісі Воєйкова, тягнеться тепла агрокліматична зона з достатнім зволоженням. У ній сума активних температур зростає до 3000 С, а тривалість періоду з активними температурами - до 120 діб на рік. Це дає змогу культивувати достатньо вологолюбні й теплолюбні рослини: цукрові буряки, картоплю, кукурудзу, соняшник, пшеницю.

Дуже тепла агрокліматична зона з недостатнім зволоженням тягнеться неширокою смугою на півдні та розширюється на схід. Тут сума активних температур сягає 4000 ^ЯС, а тривалість періоду з активними температурами - 130 діб на рік. Це умови, сприятливі для росту посухостійких і теплолюбних культур: кукурудзи, пшениці, кавунів.

Причорноморську низовину та Кримський півострів займає помірно жарка агрокліматична зона з недостатнім зволоженням. Сума активних температур тут перевищує 4000 °С, а тривалість періоду з активними температурами зростає до 140 діб на рік. Однак на цій території часто трапляються посухи, суховії, пилові бурі. Tому тут вирощують теплолюбні культури з довгим періодом вегетації, часто за умов штучного зрошення: тютюн, рис, виноград, овочеві й баштанні культури.

Перевір себе

1.    Розкажіть, як і з якою метою здійснюють спостереження за погодою.

2.    Для чого складають синоптичні карти?

3.    Розкажіть про несприятливі погодні явища в Україні.

4.    Які агрокліматичні показники враховують у сільському господарстві?

5.    Назвіть агрокліматичні зони України. У чому полягає різниця в їхніх кліматичних умовах і як це впливає на доцільність вирощування певних видів рослин?

6. Поміркуйте, у яких галузях людської діяльності, окрім сільського господарства, необхідні знання про погоду та клімат.

Проект для краєзнавця _

Нині дедалі частіше небезпечні погодні явища призводять до значних господарських збитків і втрат. Сучасні методи, на жаль, не завжди дають позитивні результати щодо прогнозування стихійних погодних явищ і запобігання їхнім негативним наслідкам. Запропонуйте свої способи виявлення таких явищ. Як можна уникнути їхніх наслідків у вашій місцевості?

Мета: пригадати визначення понять «абсолютна вологість повітря», «відносна вологість повітря», «насичене повітря», «точка роси»; відпрацювати вміння обчислювати різні види вологості повітря за заданими показниками.

Мета: актуалізувати знання про основні кліматичні показники; за тематичними картами визначити характерні риси кліматичних умов міст, що розташовані в різних частинах України; встановити причини відмінностей клімату на території країни; відпрацювати навички аналізу кліматичних діаграм.

Абсолютний максимум температури повітря в Україні становить +40,1 "С. Його зафіксовано в липні 1938 р. в Куп’янську Харківської області, а пізніше, у липні 1971 р., - в Асканії-Новій. Абсолютний мінімум температури повітря зафіксований у січні 1935 р. в Луганську (-42 ’С). Це пов'язують із вторгненням арктичного повітря. За деякими даними, під час лютої зими 1928-1929 рр. у Карпатах подекуди температура знижувалася до -43 ”С. У Києві найвища зафіксована температура у затінку становила +40 ’С, а найнижча - -36 'С.

За швидкості вітру понад 20-25 м/с відбувається вітровал - вивертання дерев з корінням, коли сила вітрового тиску на крону перевищує силу зчеплення його коріння із землею. Катастрофічні вітровали найчастіше бувають на гірських масивах Карпат:

Горганах, Свидівці, Чорногорі. Найменшу стійкість до вітру мають деревостої з однорідних вітронестійких порід. З метою запобігання вітровалу створюють різновікові мішані насадження з включенням вітростійких порід: бука, дуба, граба, модрини. Найбільшу швидкість вітру в Україні зафіксовано на горі Ай-Петрі в грудні 1947 р. -50 м/с. До 125 діб на рік вітер зі швидкістю понад 15 м/с спостерігається на Ай-Петрі в Кримських горах і на полонині Пожижевській у Карпатах.

Найвологіше місце в Україні - станція Турбат у Карпатах, де випадає 1500-2200 мм опадів на рік. Для Києва максимум опадів був відмічений у 1933 р. - 925 мм. Найменшу кількість опадів зафіксовано у 1961 р. - 380 мм.

У Карпатах найбільша висота снігового покриву: в середньому 70-80 см; у степу -найменша: 5-10 см. На Поліссі товща снігового покриву становить 20-30 см.

ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ І МІНІ-ПРОЕКТІВ

1.    Кліматичні рекорди території України.

2.    Незвичайні погодні явища в Україні.

3.    Як змінився клімат за останнє століття.

4.    Палеокліматичні умови в Україні.

5.    Охорона атмосферного повітря в Україні.

6.    Як запобігти різним негативним погодним явищам.

7.    Використання людиною енергетичних і рекреаційних ресурсів клімату у світі й Україні.

8.    Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом в інтер-

нет-джерелах, ЗМІ.

9.    Борис Срезневський - організатор метеослужби в Україні.

10.    Як складають прогноз погоди.

ДІЗНАЙМОСЯ БІЛЬШЕ

1.    Наслідки зміни клімату - Україна / Нац. метеорол. служба Великої Британії, Посольство Великої Британії в Україні; [підгот. Речел Маккарті]. - [Б. м.: б. в.], 2010. - 19 с.

2.    Соловйов В. О. Природа України: Словник-довідник для вчителів та учнів : у 2 частинах / В. О. Соловйов, В. В. Грицайчук. - Харків : Вид. група «Основа», 2009. - Частина І. - 96 с.; Частина II. - 96 с.

3.    Стадник О. Г. Фізична географія України: Матеріали до уроків : посіб. для вчителя й учнів. 8 клас / О. Г. Стадник. - Харків : Вид. група «Основа», 2008. - 96 с.

4.    Кобзар М. О. Фізична географія України. Увесь матеріал у схемах і таблицях. Частина 1 / М. О. Кобзар. - Харків : Вид. група «Основа», 2014. - 40 с.

5.    Кобзар М. О. Фізична географія України. Увесь матеріал у схемах і таблицях. Частина 2 / М. О. Кобзар. - Харків : Вид. група «Основа», 2014. - 38 с.

6.    Україна: Повна енциклопедія / авт.-упоряд. В. М. Скляренко, Т. В. Іовлева, В. В. Ми-рошнікова, М. О. Панкова. - Харків : Фоліо, 2006. - 463 с.

7.    http://pogoda.rovno.Ua/node/127 (для виконання дослідження про прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом в інтернет-джерелах, ЗМІ).

■ Тема 3.

Води суходолу і водні ресурси

Вивчаючи тему, ви

дізнаєтеся про:

•    складники вод суходолу в межах України;

•    поняття «водний режим», «річковий стік», «витрата води», «водні ресурси»;

•    найбільші річкові системи України;

•    загальні риси гідрологічного режиму та роботи річок;

•    походження озерних улоговин;

•    найбільші лимани, водосховища, канали, артезіанські басейни України. навчитеся:

•    пояснювати зв’язок гідрологічного режиму річок і озер із кліматичними умовами;

•    характеризувати водні об’єкти України, шляхи раціонального використання водних ресурсів;

•    пояснювати особливості живлення і водного режиму річок;

•    визначати падіння та похил річки;

•    аналізувати водозабезпеченість території України та її окремих регіонів, екологічні проблеми поверхневих і підземних вод України;

•    робити висновки про закономірності в розподілі річкового стоку, поширенні озер, боліт на території України;

оцінювати наявні водні ресурси своєї місцевості, наслідки їх використання. Анонсування теми

.1 водою нерозривно пов'язані життя й господарська діяльність людей. Вони здавна селилися біля річок та озер. Потім па їхніх берегах поставали великі й маленькі міста, села і хутори. Через річки пролягали важливі торговельні шляхи. Водою з річок та озер зрошували лани. Вода обертала колеса водяних шипів і турбіни електростанцій. На болота ходили збирати лікарські рослини і цічющі ягоди. Біля хат копали криниці, витягали з них прохолодну чисту питну воду. А коли освоювали нові безводні території, прокладали від річок зрошувальні канали.

Для багатьох націй символом їхньої історії та єдності є річки. Французи вважають такою річкою Сену, німці - Рейн, англійці - Темзу, поляки - Віслу, а українці - Дніпро. Ця річка пов'язана з формуванням української нації та її державності, зародженням української культури й освіти. Краса і неповторність дніпровських круч стали джерелом натхнення для багатьох поколінь художників, музикантів і письменників. Дніпро часто згадували у своїх працях античні мислителі, давньоруські літописці. Дніпро бачив часи козацької слави та спорудження Дні-прогесу, пережив форсування військами у роки Другої світової війни та чорнобильську трагедію. Утім Дніпро - лише одна з українських річок.

Скільки всього в Україні річок і озер? Яке вони мають значенням для природи й людини? Які з наших водойм найдовші, найбільші, найглибші, найчистіші? Чи є в Україні льодовики? Де й чому збудовані найбільші водосховища та канали? Чи достатньо забезпечена водою Україна? Чи загрожує нам водний дефіцит? Які заходи слід вживати для збереження та охорони водиш ресурсів нашої держави? Про це ви дізнаєтеся з наступних параграфів.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Кобернік