§ 20. Рудні та нерудні корисні копалини

Пригадайте: 1. Для яких потреб використовують рудні ресурси? 2. Які вам відомі рудні корисні копалини? Як вони виникли? 3. До яких тектонічних структур переважно приурочені родовища рудних копалин? 4. Які копалини належать до нерудних? Як їх використовує людина? 5. Як утворюються осадові гірські породи?

Загальна оцінка рудних ресурсів України. Рудою вважають мінерали та гірські породи, які містять у своєму складі певну частку одного або кількох металів, що їх економічно доцільно використовувати для переробки.

Рудні корисні копалини поділяють на кілька груп, а саме: чорні метали, кольорові, благородні, тугоплавкі, рідкоземельні й інші. Україна має унікальні поклади сировини для плавлення чорних металів (чавуну і сталі). Це різноманітні залізні та марганцеві руди. Водночас у країні недостатньо руд для кольорової металургії.

Розміщення родовищ рудних ресурсів тісно пов’язане з геологічною будовою території. Більшість із них має магматичне або метаморфічне походження, тому' скарбницею руд є Український щит.

Завдання: Використовуючи відповідні карти, назвіть рудні корисні копалини, родовища яких є на Українському щиті.

•    Залізні руди. В Україні розвідано 83 родовища залізних руд, у межах яких зосереджено 9 % світових запасів цієї сировини (мал. 63, (54). Левова частка багатих за вмістом металу залізних руд магматичного та метаморфічного походження сконцентрована на Українському щиті. Тут розташований найбільший в

Україні Криворізький залізорудний басейн, який охоплює площу близько 300 км² і дає майже 70 % усієї залізорудної сировини країни. Руди лежать від поверхні до глибини 2-3 км. Є багаті руди, що містять 50-60 % заліза. Уперте про наявність залізної руди у районі злиття річок Інгулець і Саксагань заявив Василь Зуєв у другій половині XVIII ст. Промислове освоєння басейну розпочалося з другої половини XIX ст. Нині тут видобувають сировину як кар'єрним, так і шахтним способами.

У 20-х роках XX ст. було відкрите Кременчуцьке залізорудне родовище. Його освоєння розпочато з 70-х років. Район розміщений на відрогах Українського щита у долині Дніпра. Руди тут середньої якості з вмістом заліза 35-38 %, але залягають близько до поверхні. Найякісніші залізні руди знайдені у Білозер-ському залізорудному родовищі в Запорізькій області. У них частка заліза унікальна - майже 65 %. Перші ознаки наявності тут руди було помічено у середині XX ст. Нині запаси руд уточнюють.

У чохлі Скіфської молодої платформи є поклади залізних руд осадового походження Керченського залізорудного басейну. Руди тут бідні за вмістом заліза (ЗО %). Це так звані бурі залізняки, їхні утворення пов’язують з діяльністю залізобактерій на дні давніх мілководних лагун.

•    Марганцеві руди. В Україні сконцентровано понад 42 % світових запасів марганцевих руд, які розміщені в Південноукраїнському (Придніпровському) марганцевому басейні (мал. 65). До його складу входять Нікопольське, Інгулецьке та Великотокмацьке родовища. Поклади марганцевої руди, які сформувалися внаслідок руйнування поверхні Українського щита, розташовані неглибоко. Ix розробляють кар’єрним способом.

• Руди інших металів. Особливе значення серед руд тугоплавких металів у нашій державі мають поклади титанових руд. їхній видобуток в Україні становить близько 20 % від світового. Руди залягають у формі розсипів на поверхні щита у Житомирській (Ip-шанське родовище) та Дніпропетровській (Самоткан-ське родовище) областях.

На Українському щиті в межах Кіровоградської та Дніпропетровської областей є поклади уранових руд.

Розвідані запаси руд кольорових металів в Україні незначні. На Кіровоград-щині видобувають магматичного походження хромітово-нікелеві руди (Побузька група родовищ). Достатні поклади ртутних руд тривалий час розробляли на Донбасі (Микитівське родовище) в межах Донецької складчастої області та в Закарпатті (Вишково).

Крім того, є певні запаси поліметалевих, алюмінієвих, мідних, олов’яних руд. Поклади золота виявлено у багатьох частинах України: Закарпатській (Мужіїв-ське родовище), Кіровоградській, Дніпропетровській, Одеській, Донецькій областях.

•    Загальна оцінка нерудних ресурсів України. До нерудних корисних копалин належать ресурси, які використовують у багатьох галузях виробництва. Умовно їх об’єднують за призначенням у такі групи: хімічна сировина, будівельна сировина, технічна сировина. Україна має значні поклади нерудних ресурсів. Географія залягання покладів нерудної сировини дуже широка у зв’язку з різноманітним її походженням.

•    Хімічна сировина. В Україні відомі унікальні родовища самородної сірки осадового походження (мал. 66). Вони були виявлені у Прикарпатті в середині XX ст. й утворюють цілий сірконосний басейн. Нині тут ведеться активний видобуток сірки як відкритим способом (Роздольське родовище), так і методом підземної виплавки (Яворівське родовище). Більша частина сірки іде на виробництво сульфатної кислоти.

Калійна сіль також має осадове походження (мал. 67). У світі її родовища зустрічаються доволі рідко. В Україні калійна сіль утворилася внаслідок відступу давнього морського басейн}' з Передкарпатського крайового прогин}'. Товщина соленосних шарів тут становить 50-60 м. Вони відомі ще з першої половини XIX ст. Нині найбільшими родовищами калійної солі у Прикарпатті є Калуш і Стебник. Із калійної солі виготовляють калійні добрива.

Кухонна сіль - хімічна сировина осадового походження (мал. 68). її найбільші запаси зосереджені на Донбасі у Донецькій складчастій області (Бахмутів-ське та Слов'янське родовища). Неглибоко залягають потужні соляні куполи у Дніпровсько-Донецькій западині. Запаси практично необмежені. Сучасною природною солеварнею є затока Сиваш в Азовському морі. Кухонну сіль також видобувають у Солотвинському родовищі в Закарпатській западині. її використовують у харчовій промисловості. Крім того, з неї виготовляють соду. У соля-них тахтах Закарпаття створені лікувальні заклади, де зцілюють людей від не-дугів органів дихання.

На Поділлі є незначні поклади фосфоритів, які використовували для виробництва фосфорних добрив.

Будівельна сировина. Україна славиться своїм високоякісним будівельним камінням, яке використовують часто як облицювальний матеріал. Це граніти (мал. 69), лабрадорити, габро. Вони мають магматичне походження, тому їхні поклади зосереджені в межах Українського щита. Найвідоміпй кар’єри - на території Житомирської області, де видобувають рожевий граніт. Часто він має вкраплення гранатів, що додає йому особливої краси. Також в Україні є поклади осадового походження - крейди, скляних пісків, різних сортів червоної глини, вапняку-ракушняку.

Україна вирізняється в Європі чималими покладами каоліну (білої глини). Каолін утворився в результаті вивітрювання поверхні Українського щита. Відомо близько 100 родовищ високоякісної білої глини. Найбільше у світі - Просянівське родовище на Дніпропетровщині, де потужність шарів сягає 100 м. Значні родовища білої глини є також на Житомирщині та Поділлі. Каолін використовують для виробництва порцелянового та фаянсового посуду, декоративних скульптур, вогнетривких матеріалів та облицювальної плитки, сантехнічних виробів, як наповнювач під час одержання паперу тощо.

Дуже поширеними є піски, глини, вапняки, які використовують як безпосередньо у будівництві, так і для виробництва будматеріалів - цегли, цементу, алебастру, вапна.

Завдання: Простежте за тематичними картами та поясніть поширення різних видів будівельної сировини в Україні.

Технічна сировина. Україна має поклади якісного графіту(Заваллівське родовище на Кіровоградщині) метаморфічного походження (мал. 70). Утворення графіт\^т в Україні пов’язане з гнейсами Українського щита. За хімічною природою графіт - це чистий вуглець. Його застосовують як фарбник, з нього виготовляють грифелі для олівців. Графіт має здатність відбивати нейтрони і знижувати їхню швидкість, тому його використовують на атомних електростанціях.

Для потреб чорної металургії у Придніпров'ї, на Донбасі й у Криму розробляють родовища вогнетривких глип і флюсових вапняків.

Україна відома своїми родовищами коштовного і напівкоштовного каміння: бурштину на Поліссі, яшми у Крим)', гірського кришталю й аметисту у Придніпров'ї та Приазов’ї. Також є запаси берилу, чорного кварцу (моріону), розсипи алмазів.

Наша держава відома у світі мінеральними водами різного хімічного складу. У Прикарпатті знаними є Трускавецьке (зокрема вода «Нафтуся») і Моршипське родовища, в Закарпатті - Свалявське, на Полтавщині - Миргородське, на Харківщині - Берегівське. Радіоактивні радонові води у Хмільнику на Вінниччині застосовують для ванн, що зцілюють недуги опорно-рухової та нервової систем, поліпшують обмін речовин. В Україні створено понад 400 санаторіїв і пансіонатів, де використовують цілющі властивості мінеральних вод.

Здавна відомі українські лікувальні грязі. Вони утворюються на основі мінералів та органічних решток, які набувають цілющих властивостей завдяки тривалій дії мікроорганізмів. В Україні народні цілителі послуговувалися грязями ще з XIV ст. Найбільш знані грязьові курорти - в Криму (Саки, Євпаторія), на Одещині (Куяльник), Миколаївщині, Донеччині.

Запаси українського озокериту (гірського воску) на Львівщині (Трускавецьке, Бориславське родовища) є найбільшими у світі. Цю сировину використовують у парфумерії, медицині та окремих галузях легкої промисловості.

Перевір себе

1.    Для яких потреб використовують рудні корисні копалини? На які групи їх поділяють?

2.    Як забезпечена Україна рудами для чорної та кольорової металургії?

3.    Відповідно до будови земної кори поясніть географію родовищ залізних і марганцевих руд в Україні.

4.    Покажіть на карті найбільші райони видобутку рудних корисних копалин в Україні.

5.    Поясніть, до яких тектонічних структур і чому приурочені поклади самородної сірки, кухонної та калійної солей в Україні. Розкажіть, де застосовують ці ресурси.

6. Поміркуйте, в яких частинах України доцільно вести пошуки тих рудних ресурсів, поклади яких ще не відкриті.

7. Підготуйте повідомлення про поширення запасів мінеральних вод в Україні.

Проект для краєзнавця

1.    Підготуйте інформацію про забезпеченість вашої місцевості рудними і нерудними корисними копалинами. Розкажіть, що вам відомо про історію їх відкриття та освоєння.

2.    За власними спостереженнями, відомостями ваших рідних і знайомих складіть тематичний перелік для колекції гірських порід, що зустрічаються в межах вашого міста (села), району чи області. Зробіть висновок про вік їхнього утворення та зміни природних умов на території вашої місцевості.

3.    Керівники металургійних комбінатів і шахт, нафтохімічних заводів і промислових підприємств мають володіти інформацією про мінеральні ресурси. А чи знаєте ви мінерально-сировинні ресурси вашої території? Складіть перелік корисних копалин вашої місцевості, групуючи їх на паливні, рудні та нерудні. З’ясуйте їхнє походження.

Мета: пригадати визначення понять «тектонічні структури», «платформа», «щит», «плита», «область складчастості», «геологічна будова», «форма рельєфу», «корисні копалини»; виявити закономірні взаємозв’язки між тектонічними структурами, геологічною будовою території, основними формами рельєфу та покладами різних за походженням корисних копалин у межах України.

Перші викопні залізні руди в Кривому Розі відомі ще за часів скіфів (VI—Il ст. до н. е.). Промислове освоєння почалося у другій половині XIX ст. Нині у Кривому Розі видобувають у шахтах багаті руди (що містять 50-60 % заліза), а відкритим способом -бідні залізисті кварцити (22-40 % заліза).

Дуже поширеними в Україні є болотні залізні руди, на основі яких у минулі століття діяли сотні залізоплавильних печей, особливо на Поліссі. Нині для промислового освоєння ці руди не придатні.

Ртуть відома людям ще з доісторичних часів і використовувалася у давній медицині. Більш як 2000 років тому грецький лікар Діоскорид дав цьому металу латинську назву «гідраргірум» (у перекладі - «срібна вода»). Головним мінералом, що містить ртуть, є кіновар (у перекладі з грецької - «червона смола»). Микитівське родовище кіновару на Донбасі було відкрито у 1879 р., а в 1885 р. збудовано перший у Російській імперії завод з переробки ртутних руд. Є відомості, що родовища ртуті у Мики-тівці людина використовувала ще у кам’яному віці.

Каоліни є в багатьох частинах України. Назва породи походить від найменування місцевості Каолін у Китаї, де зосереджені чималі поклади цієї цінної сировини й почалося виробництво відомої китайської порцеляни.

Видобуток нафти в Україні розпочато з першої половини XVII ст. Тоді застосовували нафту як мастило, для освітлювання приміщень, як лікувальний засіб. Промисловий видобуток розпочався тут з 1881 р., коли у Бориславі було застосовано глибоке свердлування. Нині поклади нафти у Передкарпатті сильно виснажені. Нафта містить багато смол і парафіну, невелику кількість сірки.

В історичній літературі містяться згадки про те, що давні греки видобували ще 2000 років тому золото і срібло на річці Рось, притоці Дніпра в Україні. Народні перекази доносять до нас відомості про штольні в Карпатах. Де ж сьогодні є золото в Україні? Це Карпати, Придніпров’я, Донбас, Крим. Найдавнішим золотом у світі є його поклади біля Запоріжжя. Йому понад 3 млрд років. За якістю кіровоградське золото не має аналогів у світі. Ще 400 років тому турки видобували золото на Закарпатті в районі Берегового.

ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ І МІНІ-ПРОЕКТІВ

1.    Як створювалася геохронологічна таблиця.

2.    Український щит як найдавніша тектонічна структура України.

3.    З історії формування Донецького кряжу.

4.    Залізні руди та їх поширення в Україні.

5.    Марганцеві руди України: походження, поширення, використання.

6.    Виробне і коштовне каміння України.

7.    Мінеральні води та бальнеологічні курорти України.

8.    Використання продуктів переробки корисних копалин у побуті.

9.    Історія геологічних досліджень території України Г. Капустіним, В. Зуєвим, В. Bep-надським, В. Бондарчуком (на вибір).

ДІЗНАЙМОСЯ БІЛЬШЕ

1.    Інтерактивна карта. Фізична географія України / за ред. В. Б. Кулик, В. І. Остроух, В. В. Радченко. - Київ : ДНВП «Картографія», 2015.

2.    Природні ресурси України : навч. посіб. / П. С. Гнатів [та ін.]. - Я. : Камула, 2012. -215с.

3.    Паранько І. С. Геолого-географічна історія України: навч. посіб. / І. С. Паранько, С. В. Ярков. - Кривий Ріг : Видав, дім, 2006. - 110 с.

4.    Паранько І. С. Мінерально-сировинний потенціал України: навч. посіб. /1. С. Паранько, Л. В. Бурман, С. В. Ярков. - Кривий Ріг : Видав, дім, 2011. - 332 с.

5.    Потоцький В. П. 500 найцікавіших питань та відповідей про Україну / В. П. Потоць-кий. - Харків : Школа, 2008. - 112с.

6.    Стадник О. Г. Географічні терміни та назви. Довідник для вчителя та учня : навч.-метод. посіб. / О. Г. Стадник. - Харків : Вид.група «Основа», 2015. - 95 с.

7.    Соловйов В. О. Геотектоніка. Відомості до шкільного курсу географії. - Харків : Вид. група «Основа», 2011.-111 с.

8.    http://www.niss.gov.ua/articles/1304/ (про проблеми та перспективи видобутку сланцевого газу в Україні).

9.    http://old.niss.gov.Ua/book/StrPryor/6/11.pdf (для виконання дослідження про використання продуктів переробки корисних копалин у побуті).

10.    http://subject.com.Ua/geographic/lesson/3.html (для виконання дослідження про історію геологічних досліджень території України).

Тема 2.

Клімат і кліматичні ресурси

Вивчаючи тему, ви

дізнаєтеся про:

•    основні кліматотвірні чинники, кліматичні показники і типи клімату;

•    небезпечні погодні явища та їхні наслідки;

•    поняття «атмосферний фронт», «циклон», «антициклон»;

•    особливості розподілу сонячної енергії, напрямки руху атмосферних фронтів, циклонів і антициклонів, річний розподіл кліматичних показників у межах України. навчитеся:

•    визначати за кліматичною картою особливості розподілу температури повітря й опадів;

•    порівнювати особливості зволоження в різних частинах України;

•    пояснювати дію кліматотвірних чинників;

•    складати прогноз погоди за синоптичними картами, народними прикметами;

•    оцінювати кліматичні ресурси і сфери їхнього використання в Україні;

•    характеризувати кліматичні умови своєї місцевості.

Анонсування теми

Кліматичні умови України, як і її рельєф, є сприятливими для більшості територій нашої держави. Комфортні температури повітря та достатня кількість вологи здавна приваблювали сюди людей.

Під спекотним літнім сонцем дозрівають щедрі врожаї пшениці й соняшнику, омиті водами раптових теплих злив. Над ними вдень бринить щемлива пісня жайворонка, а у довгі погідні вечори чути, як скрекочуть цвіркуни та кус зозуля. Згодом поволі наближається тепла осінь із «бабиним літом», коли у повітрі літає легке павутиння та кружляє- жовте і червоне, листя. А потім починається сезон тривалих дрібних дощів, після яких у лісі з'являться гриби. І здається, що до зими ще так далеко. Однак щоранку на землю стеляться холодні тумани, здіймається пронизливий вітер, зриваючи останнє листя з дерев. Випадає перший сніг. Настає зима з чергуванням морозів і відлиг. Снігова ковдра то вкриває землю, то безслідно спадає з неї. Поступово зростає світловий день, і незабаром у свої права вступає весна. Повітря розтинають перші розкоти грому, небо спалахує блискавками. Весна несе нове життя й нові сподівання.

Але й чимало шкоди людям завдають несприятливі кліматичні явища. Грози й хуртовини, ожеледь і густі тумани. На одних територіях - тривалі посухи, що супроводяться суховіями й пиловими бурями, па інших - сильні зливи і град. У горах - снігові лавини та селеві потоки. Щоб запобігти руйнівним наслідкам цих процесів, слід розуміти їхні причини. Усім цим явищам є наукові пояснення. Вивчивши тему «Клімат і кліматичні ресурси», ви зможете пояснити, де й чому зафіксовані найвищі та найнижчі температури повітря в нашій країні; які райони є найвологїшими, а які - найсухішими; де спостерігається найбільша висота снігового покриву і вітри з найбільшою силою; як змінюються кліматичні умови на території України під впливом людської діяльності; чи вплинуло на нашу країну глобальне- потепління; як люди пристосовуються до кліматичних особливостей різних частин України.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Кобернік