§ 3. Зображення України в картографічних творах

Пригадайте: 1. Які переваги має географічна карта порівняно з іншими джере-
лами географічної інформації? 2. Які існують способи зображення місцевості?

3. Що таке масштаб? 4. Які існують види масштабів?

•Географічна карта - унікальне джерело знань. На ній записано стільки
інформації, скільки у десятках і сотнях книжкових сторінок. Тому карта - дуже
зручне джерело географічної інформації, якого не має більшість інших наук.

Географічна карта - це зменшене у масштабі зображення земної поверхні
на площині, виконане умовними знаками.

Завдання:Поясніть, що означає «читати географічну карту».

•Класифікація географічних карт. Географічні карти розрізняють за ба-
гатьма ознаками: за охопленням території, за масштабом, за змістом, за призна-
ченням (мал. 6).

За охопленням території бувають карти світові (показують усю планету) та
чегіональпі (зображують її частину: материки або їхні частини, океани або їхні
частини, держави або їхні окремі території).

Залежно від величини зображуваної території і розмірів самої карти вико-
ристовують різні масштаби.

Щоб зобразити на карті величезні простори материків, океанів, окремих кра-
їн або їхніх частин чи всю планету, використовують дрібний масштаб. Такі кар-
ги називають дрібномасштабними. їхній масштаб менший за 1:1 000 000. Майже
всі карти шкільних атласів і більшість настінних карт є дрібномасштабними.

Завдання:Поясніть, у скільки разів зменшене зображення на карті, складеній у
масштабі 1:1 000 000.

Карти з масштабом від 1:200 000 до 1:1 000 000 називають середньомасштаб-
IiUMU. Карти, які детально зображують порівняно невеликі території - велико-
масштабними, або топографічними. їхній масштаб - від 1:10 000 до 1:200 000.
Такі карти використовують у військовій справі, будівництві, під час прокладан-
ня доріг, туристських походів, у сільському господарстві тощо. Яктцо масштаб
зображення більший за 1:10 000, його називають планом.

За змістом географічні карти поділяють на загальногеографічні й тематичні.
На за голы юге о графічних картах позначають усі об’єкти з однаковою деталіза-
цією. Зокрема до цієї групи належать фізичні й топографічні карти. Тематичні
карти зображають компоненти природи, господарства або населення, тобто ма-
ють певну тем)'. Наприклад, політична карта, карта ґрунтового покриву, рослин-
ності, густоти населення, окремих галузей господарства тощо. Якщо тематична
карта відображає поширення природних явищ, її називають фізико-географіч-
ною, суспільних - економіко-географічною. Якщо на карті поєднано дві-три теми,
вона є комплексною.

За призначенням бувають карти навчальні, військові, туристичні, дорожні,
навігаційні, синоптичні та інші.

, Завдання: Схарактеризуйте за основними ознаками такі географічні карти
шкільного атласу: годинні пояси, адміністративно-територіальний устрій, фізич-
на карта, карта ґрунтів, карта господарства.

•Географічні атласи. Систематичне зібрання географічних карт, виконане
як єдиний картографічний твір, називають атласом (з грец. - Атлант). Цей
термін з’явився наприкінці XVI ст., коли фламандський картограф Герард Мер-
катор прикрасив обкладинку збірника карт зображенням міфічного велетня Ат-
ланта, який тримав на плечах небесну' сферу.

Атлас не є випадковим набором географічних карт у формі альбому. В атласі
карти пов’язані між собою за змістом, доповнюють одна одну'.

Залежно від призначення атласу карти добирають за певними ознаками: за
охопленням території, за змістом, за призначенням. За охопленням території
розрізняють атласи світу, атласи окремих континентів (зокрема Атлас Ан-
тарктиди), атласи окремих країн (як Атлас України), регіональні атласи (пока-
зують частини держави, наприклад Атлас Криму*), атласи міст (Атлас Києва).
Існують ще й атласи океанів, їхніх частин, морів, проток, великих озер та ін.
Створені також атласи інших планет Сонячної системи та їхніх супутників.

За змістом розрізняють атласи загальногеографічні (з переважанням фізич-
них карт із незначним доповненням тематичними картами), фізико-географічні
(відображають природні об’єкти та явища), соціально-економічні (містять карти
населення та господарства), комплексні (поєднують карти з кількох тем).

За призначенням атласи, як і окремі карти, бувають навчальні, краєзнавчі,
туристичні, дорожні, пропагандистські та інші. Для зручності використання ви-
пускають атласи різного обсягу й формату: настільні, середні, малі, кишенькові.

•Національний атлас України. Відповідно до Указу Президента України
силами фахівців Національної академії наук України у 2007 р. створено Націо-
нальний атлас України як науково-довідкове видання енциклопедичного рівня.

У ньому зібрано карти з сучасними даними про нашу країну: її природні умови і
ресурси, екологічну ситуацію, населення, господарство, історію. Атлас уміщує
875 унікальних карт різного масштабу, майже 100 сторінок тексту, багато графі-
ків та ілюстрацій. Існують друкована і повна електронна версії цього атласу.

• Геоінформаційні системи (ГІС) і сучасні навігаційні системи. У наш
час для орієнтування на місцевості та створення географічних карт використо-
вують сучасні інформаційні технології.

Геоінформаційна система - сучасна комп’ютерна
технологія, яка дає змогу поєднати модельне зображення
території з інформаційними таблицями. Крім електрон-
них версій географічних карт, ГІС містить космічні та
аерозображення земної поверхні. За допомогою ГІС мож-
на не лише переглянути електронні карти, а й, змінивши
масштаб, деталізувати зображення, автоматично його змі-
нити залежно від характеристик об’єкта.

У сучасному світі активно застосовують навігаційні
системи. Вони допомагають визначити географічні коор-
динати об’єктів, створити точні військові та цивільні кар-
ти, керувати рухом транспорту, спостерігати за рухами лі-
тосферних плит, установити точний час, швидкість і на-
прямок руху наземних, водних та повітряних об'єктів тощо. Усе це здійснюється
за допомогою системи су потникового й наземного обладнання. Нині найпоши-
ренішою у світі є система супутнтсової навігації CPS, яка належить Міністер-
ств}' оборони США. На етапі створення перебувають європейська навігаційна
система Галілео, китайська Бейдоу, індійська IRNSS. Модернізовано роботу
японської системи QZSS та російської ГЛОНАСС.

Перевір себе

1. З яких джерел інформації можна черпати географічні знання?

2. У чому полягає унікальність географічної карти як джерела географічних знань?

3. За якими ознаками класифікують карти?

4. Що таке географічний атлас? Якими бувають атласи?

5. Для яких потреб використовують геоінформаційні системи та сучасні навігаційні
системи?

6. Які способи одержання географічної інформації достовірніші: традиційні чи но-
вітні? Відповідь обґрунтуйте.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Кобернік