Народна Освіта » Географія » § 43. Кількість населення і чинники, які на неї впливають

НАРОДНА ОСВІТА

§ 43. Кількість населення і чинники, які на неї впливають

Ви дізнаєтесь:

  • як і чому змінюється кількість населення
  • що таке природний і механічний рухи населення 
  • коли і чому відбувається демографічний вибух чим характеризується демографічна криза

Пригадайте що таке населення та якою є кількість населення світу.

На початку нашої ери загальна кількість людства не перевищувала 250 млп осіб, що у 5,5 разу менше за кількість жителів сучасного Китаю. За наступну тисячу років населення світу збільшилося лише па кілька десятій в мільйонів жителів. Його зростанню перешкоджали важкі умови життя, епідемії, стихійні лиха та численні війни, які часто супроводжувалися голодом. На території сучасної України па початку XV ст. проживало 3,7 млп осіб, через два століття — 5,2 мли осіб. У XVIII ст. кількість населення зросла майже до 9 млн жителів, а па початку XX ст. склала ЗО млн осіб. Сьогодні вона становить близько 43 мли жителів.

Кількість населення у світі та Україні.

Станом па 2015 р. кількість жителів нашої планети становить попад 7,3 млрд осіб. Очікується, що у 2030 р. вона зросте

до 9,7 мільярдів, а у 2050 р. — до 11,2 млрд жителів. Проте в далекому минулому кількість населення Землі зростала повільно, а середня тривалість життя становила 20—ЗО років.

Швидкому збільшенню кількості населення світу в другій половині XX ст. сприяв розвиток екопоміки. Завдяки цьому поліпшилися умови життя та якість харчування, зросла якість медичного обслуговування тощо. Покращився стан здоров'я людей, підвищилася тривалість їхнього життя. Як наслідок, людство увійшло в стадію демографічного вибуху — швидкого зростання кількості населення окремих країн і світу в цілому в результаті значного перевищення показників народжуваності над смертністю. Кількість населення Землі в 50-х рр. XX ст. щороку зростала в середньому па 53 мли осіб. У 90-х рр. XX ст. цей показник складав понад 90 мли осіб.

В Україні максимальною кількість населення була в 1993 р. — 52,2 млп осіб. У 2015 р. цей показник склав 42,8 млп осіб (без урахування АР Крим та міста Севастополя), що становить 0,6% від загальної кількості населення світу (рис. 1). Кількість жителів України могла бути зпачпо більшою. Проте на неї негативно вплинули історичні події XX ст.: громадянська війна, голодомор, сталінські репресії та Друга світова війна.

Природний і механічний рухи населення.

Зміна кількості населення у світі та окремих країнах є результатом двох процесів: природного і механічного рухів населення. Осповпі показники природного руху — це народжуваність, смертність і природний приріст. Народжуваність вказує па кількість народжених дітей на 1000 жителів за рік, смертність — на кількість померлих па 1000 жителів за рік. Різниця між кількістю народжених і кількістю померлих за певний період називається природним приростом. Усі ці показники вимірюються у проміле (%■») — тисячній частині числа. Так, якщо за рік на 1000 жителів народилося 10 дітей, пишуть 10%о. Якщо народжуваність перевищує смертність — це додатпий природний приріст, якщо народжуваність менша за смертність, то природний приріст від’ємний (відбува-

ється пе приріст, а зменшення кількості населення — депопуляція).

На кількість жителів країни впливає й механічний рух населення, тобто міграція. Міграцією називають просторове переміщення населення зі зміною місця проживання в межах однієї держави (внутрішня міграція) та з однієї держави до іншої (зовнішня міграція). До внутрішньої міграції належить рух населення із села до міста, між міськими населеними пунктами та окремими районами. У межах однієї країни поширені й маятникові міграції, тобто тимчасові переміщення населення без зміни місця проживання (докладніше про це ви прочитаєте в §45).

Внутрішні міграції пе змінюють кількість жителів країни (змінюється тільки кількість і структура населення окремих її районів). Проте вони є важливим чинником у розміщенні господарства, впливають па економічний потенціал країни та її адміністративно-територіальних одиниць.

Процеси зовнішньої міграції складаються з еміграції (від'їзд із країни) та імміграції (прибуття до країни).

Таким чином, природний і механічний рухи населення характеризуються взаємодією двох компонентів: додатного (народжуваність, прибуття) і від'ємного (смертність, вибуття). Тому вони є найважливішими чинниками зміни кількості й складу населення окремих країн або регіонів світу.

Закономірності світового демографічного процесу. Демографічний вибух, що стався в 1950-х рр., спочатку охопив високорозвииепі країни. Пізніше до нього приєдналися й інші країни світу, оскільки їх економіка також розвивалася. Відбулося швидке зростанпя кількості населення.

Однак па цьому зміни в демографічних процесах пе закінчуються. "Через залучення жінок до виробництва та зростання середнього віку населення (його «старіння*) коефіцієнт народжуваності почав неминуче зменшуватися. Як наслідок, темпи природного приросту знизилися. Таким чином, спостерігається послідовне зниження показників народжуваності, смертності та природного приросту, що пов’язано із соціально-економічним розвитком країн світу — тобто відбувається демографічний перехід.

Усього виділено чотири фази демографічного переходу:

І — високі коефіцієнти народжуваності та смертності, низький коефіцієнт природного приросту;

II    — різке зниження коефіцієнта смертності за високого коефіцієнта народжуваності, що веде до швидкого зростання кількості населення (демографічний вибух);

III    — повільне падіння коефіцієнта смертності та швидке — народжуваності; зменшення коефіцієнта природного приросту;

IV    — подальше зближення величин коефіцієнтів народжуваності та смертності; дуже повільне зростання кількості населення або навіть його скорочення (демографічна криза).

Сьогодні па стадії демографічного вибуху перебувають майже всі

країни Африки та частина країн Азії й Латинської Америки (рис. 2).

V    країнах Європи, СПІА, Канаді та Японії зараз спостерігається четверта фаза демографічного переходу, що характеризується демографічною кризою. У першу чергу це пов’язало з низькою народжуваністю .

Більшість країн світу зараз перебувають у третій і четвертій фазах. Це підтверджують і статистичні дані: середпій показник народжуваності сьогодні становить 18,6 %«, а смертності — 7,8 %«.

За прогнозами вчених для світу в цілому остаточпий перехід до четвертої фази відбудеться до кіпця XXI ст. Проте вже зараз зрозуміло, що період швидкого зростання кількості населення Землі завершився.

Регіональні відмінності демографічних процесів.

Сучасний період ознаменувався появою суттєвих відмінностей демографічних процесів. Це пов’язано з тим, що кожний регіон світу мас свої соціально-економічні особливості, історичну долю, культурні традиції.

Зараз безперечним лідером за природним приростом є Африка (25 %о). Передусім це п’ять держав континенті' з низьким рівнем еко-

Рис. 2. Діти в Африці. На високу народжуваність, яка зберігається з країнах Африки, ряді країн Азії та Латинської Америки, впливають різні чинники. Так, тут існують багатовікові традиції великих родин. У деяких народів значну роль відіграють релігійні настанови (наприклад іслам, який заохочує мати багато дітей).

помічного розвитку (Південний Судан, Малаві, Бурунді, Нігер та Уганда). У 2014 р. цей показник у згаданих країнах складав від 32 до 40%і>.

На сьогодні держави Західної Європи в середньому мають природний приріст населення в 10—12 разів менший, ніж країни Африки. Проте найбільш складною є демографічна ситуація в більшості країн Центральної Європи, де відбувається депопуляція. До цієї групи країн належить і Україна.

Уперше кількість померлих в Україні перевищила кількість народжених на початку 1979 р. в сільській місцевості, у 1991 р. смертність перевищила народжуваність по всій країні. До 1993 р. кількість населення України зростала за рахунок додатного сальдо міграції, але потім почалося зниження й абсолютної кількості населення.

У 2014 р. народжуваність в Україні склала 10,8 %а, смертність залишалася па високому рівні й становила 14,7 %о, природний приріст мав показник -3,9 %«. Найбільш несприятливою є ситуація па сході країни, а також в окремих північних, південних і центральних областях. Так, найбільший від’ємний приріст кількості населення впродовж. декількох років спостерігається в "Чернігівській області, у 2014 р. він склав 10,2 %о.

Кращою є ситуація в західній частині країни, а також у місті Києві. Причому, як правило, це досягається як за рахунок вищої народжуваності, так і нижчої смертності. Так, у Закарпатській області народжуваність становить 14,6 %■>, а смертність — 11,8%«. Це єдина область, де в останні роки зберігається додатний природний приріст населення (у 2014 р. додатний природний приріст також зареєстровано у Волинській і Рівненській областях). У Києві народжуваність склала 12,1%·», смертність — 10,4 %о.

Відмінності в природному русі населення окремих частин України обумовлені багатьма причинами. Так, до районів із високою смертністю належать області зі складною екологічною ситуацією та переважанням населення старшої вікової групи. До того ж у деяких областях вища зайнятість жінок у виробництві та частка міського населення порівняно з чоловіками, що зумовлює зниження народжуваності.

Демографічна політика.

Повільне зростання кількості населення або її скорочення викликає проблеми забезпечення людей похилого віку та нестачі робочих рук. Намагаючись розв’язати ці питання, уряди багатьох країн здій-сшоють демографічну політику — систему державних (економічних, політичних, правових, культурних) заходів, спрямованих па регулювання демографічних процесів. У країнах Європи, СПІА, Канаді та Японії вопа спрямована па підвищення народжуваності. Успіхів у демогра-фічпііі політиці, зокрема, досягли Франція та країни Північної Європи. Велике значення демографічна політика має для Болгарії, Румунії, Молдови, Угорщини, Польщі та ініпих країн Центральної Європи.

В Україні діє стратегія демографічного розвитку, у межах яііої була суттєво підвищена матеріальна підтримка родин із дітьми. Ці заходи сприяли підвищенню народжуваності.

Швидке зростання кількості населення в деяких країнах викликає низку проблем: продовольчу, житлову, освітлю тощо. Тому демографічна політика в них спрямована па зиижеппя народжуваності. Прикладом цьому може стати Китай.

Головне

Кільїсість жителів нашої планети становить понад 7,3 млрд осіб, кількість паселеппя Уііраїни — 42,8 мли осіб (без урахування АР Крим і Севастополя).

Зміна кількості паселеппя є результатом двох процесів: природного і механічного рухів населення.

Основні показники природного руху цс народжуваність, смертність і природний приріст.

У світі спостерігається послідовне зниження показпиііів народжуваності, смертності та природного приросту, тобто відбувається демографічний перехід.

Для багатьох країн Центральної Європи, у тому числі й України, характерна депопуляція.

Для регулювання демографічних процесів багато країн здійснюють демографічну політику.

Запитання та завдання для самоперевірки

1.    Як змінювалася кількість населення Землі впродовж останніх століть?

2.    Дайте визначення понять «природний рух населення», «міграція». 3. Коли і чому відбувається демографічний вибух? 4. Чим характеризується демографічна криза? 5. Назвіть особливості природного руху населення України, б. Які чинники впливають на зниження народжуваності? 7. Визначте особливості демографічної ситуації в різних регіонах світу. 8. Що таке демографічна політика? Чим вона відрізняється в різних країнах залежно від демографічної ситуації?

Поміркуйте

1.    Яке практичне значення мають знання про природний рух населення?

2.    Чому демографічний перехід відбувається в різних країнах у різні періоди? Практичне завдання За матеріалом параграфа складіть схему «Чинники, що впливають на кількість населення».

Практична робота 11 Обчислення показників природного та механічного руху населення в різних регіонах України

1.    Використовуючи інформацію про народжуваність та смертність у різних областях України, обчисліть природний приріст.

2.    Порівняйте отримані результати із середніми показниками по Україні.

3.    Визначте області, де показники більш (менш) сприятливі для населення України.

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Довгань

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 5-08-2016, 20:02, Переглядів: 13475