Народна Освіта » Географія » § 10. Формування території України

НАРОДНА ОСВІТА

§ 10. Формування території України

Ви дізнастесь:

про територіальні зміни меж України від XX ст.

про особливості сучасного адміністративно-територіального устрою України, проблеми та шляхи його вдосконалення Пригадайте:

які зміни на політичній карті світу відбулись у XX ст. коли і завдяки чому Україна стала незалежною державою які існують форми адміністративно-територіального устрою Сучасний державний кордон України та її адміністративно-територіальний устрій — підсумок тривалої історії. Перебуваючи у складі інших держав, Україна була залучена до подій, які обумовлювали зміни на політичній карті в результаті воєнних дій, міжнародних угод, потреб освоєння нових територій.

Зміни меж та адміністративно-територіального устрою України/ Сучасний вітчизняний географічний простір — спадок буремного XX ст. Його початок характеризувався поділом території України між Російською та Австро-Угорською імперіями й існуванням відповідних адміністративно-територіальних устроїв. В обох країнах адміністративні межі проводилися без урахування господарської доцільності, етнічних та культурних особливостей. На українських територіях Російської імперії існували губернії, у складі Лвстро-Угорської імперії — коронні краї.

У 1917—1918 рр. па території України було створено Українську Народну Республіку (УНР) зі столицею в Києві, Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР) із центром у Львові та Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР) зі столицею в Харкові. 22 січня 1919 р. УНР і ЗУНР об’єдналися, і в результаті повноваження УНР були поширені на західні українські землі, а її кордони відповідали західним етнічним межам України (рис. 1).

Наступний період поп’язапий із наслідками громадянської та польсько-більшовицької війн і територіальним закріпленням результатів нового розділу України. Основу території УРСР склали десять губерній, де проживали українці (Київська, Херсонська, Подільська, Волинська, Харківська, Полтавська, Чернігівська, Катеринославська, Донецька і Таврійська). У 1924 р. до складу України увійшла Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

1

(МАРСР). Відбувалися й інші зміни меж, зокрема, частина території Донецької губернії відійшла до Росії.

За підсумками польсько-більшовицької війни у складі Польщі опинилися Галичина із частиною Західного Поділля, Західна Волинь і Західне Полісся. Територія Закарпаття, яка в 1918— 1919 рр. була зайнята чехословацькими та румунськими військами, увійшла до складу повоствореиої Чехословаччини (у 1939 р. Закарпаття було захоплене Угорщиною). Бессарабію та Північну Буковину було приєднано до Румунії (пі Україна, пі пізніше СРСР не визпавали законності дій румунської влади). Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі СРСР зазнавав значних змін. Від 1932 р. здійснювався перехід від округів до системи область — район.

Наступний період пов'язаний із подіями Другої світової війни та її наслідками. Його загальний підсумок — утворення дев’яти областей па заході та південному заході України. Так, Румунія змушена була відмовитися від Північної Буковини й Бессарабії, і в серпій 1940 р. були утворені Чернівецька та Лкксрмапська області (остання із грудня 1940 р. — Ізмаїльська, із лютого 1954 р. її територія у складі Одеської області) (рис. 2). 26 квітня 1954 р. було ухвалено Закон СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРСФР до УРСР».

На початок 1960-х рр. УРСР мала 25 областей, а її межі було остаточно визначено. 12 лютого 1991 р. Кримську область було перетворено па Кримську ЛРСР у складі УРСР.

Сучасний адміністративно-територіальний устрій України. Сучасний адміністративно-територіальний устрій України був успадкований від СРСР. За Конституцією, прийнятою 28 червня 1996 р., її адміністративно-територіальними одиницями першого (вищого) рівня є Автономна Республіка Крим, 24 області та два міста, що мають спеціальний статус, — Київ і Севастополь. До другої (середньої) ланки адміністративно-територіального устрою входять адміністративні райони та міста обласного підпорядкування (як правило, із кількістю населення понад 50 тис. осіб), па які поділяються Автономна Республіка Крим та області. У складі адміністративних районів є міста районного підпорядкування, селища міського типу й сільські ради; останні можуть охоплювати одне або декілька сіл. Вони належать до територіальних одиниць третього (первинного) рівня. У межах великих міст також виокремлюються райони.

Населені пункти поділяються па міські та сільські. До міських населених пунктів належать міста республіканського, обласного, районного підпорядкування та селища міського типу, до сільських — села і селища.

Помітні зміни відбуваються серед адміпістративио-територіаль-иих одиниць другого та третього рівнів. У зв’язку зі скороченням кількості жителів дрібні села знімаються з обліку, а велиш села та селища, у яких з'являються промислові підприємства, вищі та середні навчальні заклади, стають селищами міського типу. У свою чергу, селища міського типу можуть здобути статус міста. Так, у 2004 р.

2

в Україні налічувалося 455 міст, із яких 178 мали статус республіканського, обласного значення, а у 2015 р. — 460 та 184 відповідно.

Згідно із Законом «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим па тимчасово окупованій території України» 2014 р. Автономна Республіка Крим визначається тимчасово окупованою територією.

Проблеми та шляхи вдосконалення адміністративно-територіального устрою.

Мета адміністративно-територіального устрою — раціональна організація управління регіонами, їхпім господарством, політичним і культурним життям. Відповідно до нього створюється система органів державпої влади та місцевого самоврядування. Через надлишок повноважень па загальнонаціональному та обласному рівнях, недостатнє врахування потреб місцевих жителів Україна має намір провести децентралізацію. Значну частину повноважень та бюджетів (грошових надходжень) планується передати від державних органів до оргапів місцевого самоврядування. Передбачається створити таку систему адміністративно-територіального устрою: регіон — район — громада.

В Україні історично склалася завелика кількість адміністративно-територіальних одиниць, тому планується зменшити кількість районів та утворити об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст. Водпочас зміни меж областей (регіонів) реформа не передбачає.

Головне

Остаточно кордони України було визначено па початку 60-х рр. XX ст.

В Україні адміністративно-територіальними одиницями першого рівня є Автономна Республіка Крим, 24 області та два міста, що мають спеціальний статус, — Київ і Севастополь.

Перед Україною постає завдання провести децентралізацію шляхом передаппя значної частини повноважень та бюджетів від державних оргапів органам місцевого самоврядування.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Які українські землі у першій половині XX ст. опинилися у складі Польщі, Румунії, Росії та Чехословаччини? 2. Доведіть, що сучасний адміністративно-територіальний устрій України успадкований від СРСР. 3. Наведіть приклади адміністративно-територіальних одиниць середнього та первинного рівнів. 4. Назвіть проблеми сучасного адміністративно-територіального устрою України. 5. Із якою метою в Україні відбувається децентралізація?

Поміркуйте

Яке значення мають знання про адміністративно-територіальний устрій держави? 2 Чому адміністративно-територіальний устрій України у складі СРСР зазнав значних змін? 3. Чому для України не прийнятна федералізація?

Практичне завдання Нанесіть на контурну карту межі областей України, підпишіть їхні назви та назви обласних центрів.

Працюємо самостійно

Дізнайтеся, як відбувається об'єднання територіальних громад у нашій області. 2. З'ясуйте, чому Кримську область було перетворено на Кримську АРСР.

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Довгань

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 5-08-2016, 19:37, Переглядів: 3057