§ 3. Географічна карта. Картографічні проекції

Ви дізнаєтесь:

про основні елементи карти як створюють математичну основу карти

які види спотворень неминуче виникають при створенні географічних карт Пригадайте:

характерні особливості географічної карти, плану та глобуса чому на картах виникають спотворення

Карта є найважливішим джерелом географічних знань ще з давніх чаєш (рис. 1). Зп допомогою корт рооп’язують паукооі іі прак гичпі завдання під час геологічпих і географічпих досліджень, здійснюють планування й проектування будівництва, їх використовують у морській і повітряній навігації, навчанні та туризмі, космічних польотах, військовій справі. У шкільному курсі географії 8 класу географічні карти допоможуть вам дослідити природу та особливості населення нашої країни та рідного краю.

Географічна карта: її властивості та елементи.

Географічна карта — це зменшене та узагальнене зображення поверхпі Землі, побудоване за математичними законами па площині за допомогою умовних знаків. У самот' визначенні карти відображені її основні властивості:

математичпий підхід до побудови — використання масштабу та спеціальних картографічних проекцій; застосування особливої мови картографічних символів; генералізація (від латин, generalis — загальний, головний), тобто відбір та узагальнення найбільш важливої географічної інформації.

Географічну карту часто називають моделлю дійсності, підкреслюючи тим самим її завдання зображувати реалістичні об'єкти, явища та процеси. Для повного розкриття змісту карти дуже важливим є розуміння її складових частин (елементів).

Головним елементом будь-якої географічної карти є картографічне зображення — сукупність відомостей про природні або соціально-економічні об’єкти та явища, їх розміщення, властивості, зв’язки, розвиток тощо.

Математичними елементами карти є масштаб, картографічні проекції, координатна сітка. Важливим елементом карти також є легенда — система умовних знаків та текстових пояснень.

т

Як створюють географічні карти.

Сферичну поверхню Землі неможливо розгорнути па площину без розривів і складок. Для того щоб отримати суцільне зображення земної поверхпі з найменшими спотвореннями, у картографії використовують спеціальні математичні способи, які називають картографічними проекціями.

Рис. 1. «Межиріч-карта» — одне з найдавніших зображень місцевості. Вона була знайдена біля с. Межиріч на Черкащині в 1966 р. Цій карті близько 15 тис. років.

РОЗДІЛ І. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА ТА РОБОТА З НЕЮ

І МІ Ш ■! М 41 в ·!! в ІИ ШII в ІШМ 0Ю Шві вії ШІІШІМШввІШII Яі ШІІИ МII МІ ·· ві І· И) МІ Ці МІК МIIIIИ II18 ПІ IIИІІ ■ II в ІМІ ІвМ ВМ ЯIIШII в І|

Циліндрична нор-мальна проекція. Лінією нульових спотворень є паралель дотику циліндра до поверхні Землі (у нашому випадку це екватор).

Конічна проекція. Лінією нульових спотворень є паралель дотику конуса до поверхні Землі. Спотворення зростають у міру віддалення від цієї паралелі.

ш·    і»·

У загальному вигляді це завдання вирі ється в такий спосіб: спочатку на площину реносять лінії меридіанів і паралелей, тобто тографічну сітку. Потім, користуючись сіть на площину переносять географічні елементи дуже непроста робота, для здійснення якої користовують різні допоміжні поверхні: ци дри, конуси та площини. Розглянемо принц їх використання.

У циліндричних проекціях зображення . ної поверхні переносять на уявний цилі (рис. 2). Якщо його вісь збігається з віссю ї лі, то проекція називається нормальною (і мою), а якщо перпендикулярна до неї п речною. Нормальна проекція використовує' для карт світу, материків та країн, що розтя вані в низьких (близьких до екватора) широ Характерною ознакою таких карт є те, що ралелі та меридіани на них є прямими ліні» Поперечна циліндрична проекція використ ється для створення топографічних карт.

У конічних проекціях як допоміжна $ ра використовується конус (рис. 3). Якщо конуса збігається з віссю Землі, то проек називають нормальною (прямою) та вико] товують для зображення материків і країн, розташовані в середніх широтах. Градусну ку таких карт утворюють меридіани у виг;

допоміжна поверхня дотична до полюса, то екцію називають нормальною (прямою), а я до екватора, — поперечною. Азимутальні і малый проекції використовують для зображс територій у приполярних широтах. Характер

Тема 1. Географічна карта

б

Азимутальні проекції: а) азимутальна нормальна (пряма); 6) азимутальна поперечна. У цих проекціях точка дотику площиною до земної кулі є точкою нульових спотворень, які зростають у міру віддалення від неї.

ознакою їх градусної сітки є меридіани у вигляді прямих ліній, що виходять з однієї точки, і паралелі у вигляді концентричних кіл. В азимутальних поперечних проекціях зображуються карти півкуль та територій у при-екваторіальних широтах. Екватор на карті є прямою лінією.

При побудові сучасних карт використовують складні допоміжні поверхні, підбір яких залежно від завдань здійснюється за допомогою комп’ютерних програм.

Спотворення на географічних картах.

У будь-якому випадку при переході від сферичної поверхні Землі до проекції виникають спотворення. їх легко виявити шляхом зіставлення зображення картографічної '^,|фч“ фА.а№емлі\р ""-сорб'.'г.ь.й,

довжини та площі, проте в них значно по

рушені кути та форми об’єктів (рис. 5, а); рівнокутні — зберігають без порушень кути та форми, але спотворюють довжини та площі (рис. 5, б)\

Види картографіч^ цій за спотвореннями: а) р ка; б) рівнокутна; в) рівноп за меридіанами.

довільні — мають усі види спотворень, але при їх побудові картографи памагаються знайти найбільш вигідний для кожного конкретного випадку розподіл спотворень. Різновидом довільної проекції є рівпопроміжна картографічна проекція, у якій масштаб уздовж одного з головних напрямків (за меридіанами чи паралелями) є сталою величиною (рис. 5, в). Відповідно до завдань обирають такі картографічні проекції, що дозволяють улик пуги небажаних спотворень. Так, наприклад, рівпо-великі проекції зручні для вимірювання площ об’єктів. Рівнокутні використовують для визначення напрямів та прокладання маршрутів морських суден та літаків. Це зручно, адже лінія, що перетинає всі меридіани під одним кутом, зображується на них прямою.

Для побудови географічних карт території України зазвичай застосовують нормальну конічну рівпопроміжну проекцію за меридіанами. На картах із такою проекцією порівняно мало спотворюються кути і площі, масштаб можна вважати постійним на невеликих відстанях навколо будь-якої точки. Тому па цих картах можна приблизно вимірювати кути, невеликі відстані та площі.

Головне

Географічна карта є головним посієм просторової географічної інформації.

За видом допоміжної поверхні розрізняють циліндричні, конічні та азимутальні картографічні проекції.

За характером спотворень картографічні проекції поділяють на рівновеликі, рівнокутні, довільні.

Запитання та завдання для самоперевірки ии

Назвіть головні властивості та елементи географічної карти. 2. Чому перед початком роботи з картою слід ознайомитися з її легендою? 3. Поясніть основні принципи побудови циліндричних, конічних та азимутальних проекцій. Для створення яких карт їх використовують? 4. Чому при створенні географічних карт неможливо уникнути спотворень? Яким чином можна дізнатися про характер і величину картографічних спотворень на карті?

Поміркуйте

Із якою метою для різних географічних карт використовують різні картографічні проекції?

Практичне завдання

Перегляньте карти атласу для 8 класу. За характером градусної сітки визначте, у яких проекціях вони побудовані.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Довгань