§ 56. Етнічний склад населення України

Пригадайте, які племена сформували український народ.

Що називається етнічними і національними меншинами?

ПРИЧИНИ ФОРМУВАННЯ БАГАТОЕТНІЧНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ.

Ви вже знаєте, що люди, які населяють Україну, належать до різних етносів і визначають по-різному свою національність, тобто етнічну приналежність. Співвідношення між чисельністю цих етносів (національностей) творить етнічний (національний) склад населення.

За даними перепису населення 2001 року в Україні проживали представники 134 народів. Отже, з першого погляду Україна виглядає багатоетнічною державою. Часто можна почути про те, що вона багатонаціональна держава. Так можна було б стверджувати, якщо вважати під національністю етнічну приналежність, про шо йшлося в попередньому параграфі. Проте термін «багатонаціональна держава» неправильно орієнтує на те, шо в Україні ніби то проживає багато націй. Фактично ж Україна є однонаціональною державною з багатоетнічним складом населення. Це держава української політичної нації, яку творять як українці, шо є чисельно переважаючим народом і від назви якого формується назва держави, так і представники інших етносів, шо здавна тут проживають або ж з’явилися на цій території в певні періоди історії. Частка українців становила на момент перепису майже 78 %, це понад 37,5 млн. осіб (табл. 19). Решта населення - представники етнічних і національних меншин, причому останніх, як ви вже знаєте, - лише чотири, а найбільш чисельна — кримські татари — налічує близько 250 тис. осіб.

Українці є корінним народом, який сформувався на етнічній основі місцевої людності, що з давніх часів постійно проживала на території України. Знахідки археологів біля с. Королево Закарпатської області свідчать, що окремі території України були вже заселені більш, ніж 600 тис. років тому. Від часу переходу до осілого способу життя корінне населення не покидало своєї рідної землі.

Самобутність українського народу

Національна самобутність українського народу проявляється в його поведінці, матеріальній і духовній культурі. Життя українських людей повне всіляких звичаїв і обрядів (при народженні дитини, весіллі, похоронах). Цілий рік -низка свят, з якими пов'язані обрядові і культові дійства (Різдво, Йордан, Великдень, Маланка, свято Андрія, Катерини, Купала, обжинки та ін.). Чудові українські вишиванки, різьблені і ткацькі речі, гончарні вироби прикрашають життя українців здавна і повсякдень. У всьому світі відомі українські вишиванки і писанки, гуцульські килими, опішнянська і гаварецька кераміка, петриківський розпис. А стільки прислівїв, оповідок, казок, народних пісень і дум, які має український народ, немає ніде в світі.

Таблиця 19

Етнічний склад населення України (за даними переписів населення)

Предками українців є трипільці, що населяли територію в межиріччі Дністра, Південного Бугу та Дніпра 3,5-2 тис. років дон. е., і ранні слов’яни, які жили в лісовій і лісостеповій смугах і Карпатах пізніше. Слов’янські племена (дуліби, поляни, древляни, сіверяни, тиверці, уличі) займалися землеробством, вели осілий спосіб життя. Вони і склали основу українського народу. Незважаючи на постійні нашестя кочівників та запозичення деяких рис культур інших народів, українці зберегли свою національну самобутність. З часом територія їхнього формування і проживання (етнічна територія) розширилася завдяки заселенню й господарському освоєнню степових просторів (історичного Дикого поля), сягнувши наприкінці XIX ст. майже 950 тис. км²(див. карту на мал. 11, с. 19).

Історичні умови розвитку України сприяли формуванню багатоетнічного складу її населення за цілковитої переваги українців. Представниками корінних народів, які віддавна проживали на своїх етнічних територіях і опинилися в результаті державного розмежування у складі України, є угорці, румуни, молдовани і кримські татари. Давнім

населенням території, шо входить у державні межі України, є також греки, що мешкали в Причорномор’ї, караїми і кримчаки - в Криму. Майже всі представники інших народів належать до прийшлих, які з’явилися на території України, починаючи від середньовіччя (євреї, вірмени, поляки, литовці, німці, татари, росіяни), продовжуючи пізнішим часом (колонізація українських степів вихідцями з Балканського півострова - гагаузами, албанцями, сербами, болгарами, вселення в Україну вихідців з республік колишнього СРСР) і сьогоденням (прибуття в Україну студентів, біженців і заробітчан з країн Азії та Африки). РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ЕТНІЧНОГО СКЛАДУ-РОЗСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ. У всіх регіонах України, крім Криму, більшість населення становлять українці. Найвища їх частка (близько 90 % і більше) в населенні західних, північних і центральних областей. Лише у Закарпатській, Чернівецькій, Дніпропетровській областях і м. Києві цей відсоток понижується (до 75 — 80 %). Ще нижчий він (56 - 70 %) - у східних і південних областях (крім Миколаївської і Херсонської), а найнижчий — в АР Крим (менше 25%). Натомість на сході і півдні країни зростає частка росіян, які у Криму є переважаючим етносом, а в переважній більшості областей - другим за чисельністю. Лише в етнічному складі двох західних областей росіяни поступаються представникам інших народів: у Закарпатській області - угорцям і румунам, у Чернівецькій — румунам і молдованам.

Найбільш різноманітний етнічний склад населення — у Криму, деяких прикордонних областях, а також у промислових регіонах та великих містах. Це зумовлено міграцією до них людей різних національностей на роботу і навчання.

Українці в різних частинах України мають певні особливості, які виявляються у мові, одязі, житлі, звичаях, обрядах, фольклорі, декоративно-прикладному мистецтві. На основі цього виокремлюють етноірафічні ірупи українського народу. Раніше такими були сев-рюки, подоляни, литвини, пінчуки, черкаси, поліщуки, бойки, гуцули, лемки. Внаслідок того, що специфічні особливості цих етнографічних груп поступово згладжуються, окремі з них перестали існувати. Найкраще зберегли свої традиції та говірку горяни Українських Карпат — гуцули, бойки і лемки. Гуцули заселяють територію на стику Івано-Франківської,

Найвища частка українців у населенні Тернопільської, Івано-Франківської областей (понад 97,5%) і Волинської області (майже 97%).

В Україні проживає понад % загальної кількості українців, решта - на українській етнічній території в сусідніх країнах і в діаспорі. 85 % українців, що живуть в Україні, визнає рідною мову свого народу.

Чернівецької і Закарпатської областей і Румунії. Бойки - їх західні сусіди — мешканці передгір'їв Івано-Франківської і Львівської областей, частини гірського Закарпаття. Лемки заселяли найбільш західну гірську окраїну української етнічної території, шо висунута в Польщу і Словаччину. Внаслідок післявоєнного обміну населенням між Україною і Польщею та виселенням українців Польщі з власних земель північна частина Лемківщини обезлюдніла, багато лемків опинилося в Україні, насамперед у західних областях. НАЦІОНАЛЬНІ ТА ЕТНІЧНІ МЕНШИНИ В УКРАЇНІ. Найбільшою національною меншиною в Україні є кримські татари, які з XIII ст. проживають у Криму, шо став їхньою етнічною територією. Кримське ханство як держава кримських татар проіснувало з середини XV до другої половини XVIII ст. Після його ліквідації немало кримських татар емігрувало до Туреччини, а ті, що залишилися в Криму, зазнали великих поневірянь. У 1944 р. цей народ був поголовно виселений сталінським режимом зі своєї батьківщини до Центральної Азії і Росії, значна частина кримських гагар в ході цієї операції загинула. Окремі сім’ї кримських татар почали повертатися в Україну у 60 — 70-х рр. XX ст., однак поселятися в Криму їм було заборонено. І тільки наприкінці XX ст. відбулося масове повернення кримських татар на свою етнічну батьківщину. Нині цей народ переживає нове потрясіння у зв’язку з російською окупацією Криму, адже абсолютна більшість кримських татар пов’язувала облаштування свого суспіл ьного життя з незалежною Україною. Багато кримських татар нині знову стали переселенцями — на цей раз у межах України.

Кримський півострів є також батьківщиною караїмів і кримчаків. Це нечисленні етнічно-релігійні групи, які розмовляють мовами, близькими до кримськотатарської, однак на відміну від кримських татар, сповідують не іслам, а інші вірування. Караїми - прихильники релігії, яка поєднує риси юдаїзму, християнства та ісламу, а кримчаки — юдаїзму. Тих, хто визнає себе караїмами, в Україні залишилося менше 1,2 тис. осіб, а кримчаками — близько 4 сотень (усього в світі їх налічується по 2 тис. осіб).

На півдні Одеської області на кордоні з Молдовою проживають гагаузи — тюркомовний народ, який сповідує православ’я. В Україні їх близько ЗО тисяч.

Найбільшою етнічною меншиною в Україні є росіяни. Упродовж ХІХ-ХХ ст. їхня кількість і частка в населенні постійно збільшувались, що було результатом міграційної політики в Росії і колишньому СРСР. Однак після проголошення незалежності України кількість росіян зменшилась з 11,4 млн. осіб (у 1989 р.) до 8,4 млн. осіб (у 2001 р.), а їх частка — з 22% до 17%. Такі різкі зміни показників були, очевидно, результатом не тільки виїзду росіян за межі країни, а й зростання етнічної самосвідомості осіб українського походження, які під час минулих переписів фіксувалися представниками іншого народу. Найвища частка росіян у населенні Криму (58%), Донецькій і Луганській областях (38%), більшість росіян є міськими мешканцями.

Найбільш компактно в Україні проживають угорці (у Закарпатській області), румуни (у Чернівецькій і Закарпатській областях), молдовани (у Чернівецькій і Одеській областях), болгари (в Одеській області).

Найбільше поляків мешкає в Житомирській, Хмельницькій і Львівській областях, білорусів — на Сході і Півдні України і в Рівненській області, циган (ромів) — у Закарпатській області. Євреї здебільшого розселені по містах, найбільша їх кількість — у Києві, Одесі та Дніпропетровську.

Усі народи в Україні мають рівні права і можливості розвивати культуру і освіту рідною мовою. Спільно з українцями вони будують незалежну і демократичну державу, вільними громадянами якої вони є.

Мал. 251. Етнічний склад населення регіонів України за даними перепису населення 2001 р.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

У країна є однонацінальною державною з багатоетнічним складом населення. Корінне населення — українці — складає майже 78 %.

Корінними національними меншинами в Україні є кримські татари, караїми, гагаузи.

Серед етнічних меншин найбільш чисельними в Україні є росіяни.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.    Що називають етнічним складом населення?

2.    Вкажіть на регіональні особливості розселення українців в Україні.

3.    Що називають етнографічною групою? Які етнографічні групи українського етносу зберегли свою самобутню культуру до наших днів?

4.    Які національні меншини мешкають на території України?

5.    Представники яких етносів проживають на території України найбільш компактно?

6*. Із Конституції України (1996 р.) виберіть положення про національні меншини і законспектуйте їх у зошит.

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

Знайдіть в Інтернеті сайт Державної служби статистики України. З допомогою статистичних даних проаналізуйте, як змінився етнічний склад населення України впродовж XX століття (використовуйте матеріали переписів населення).

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Підготуйте невелику конференцію про основні теорії походження українського етносу.

1    група — теорія «єдиної (давньоруської) колиски»;

2    група — теорія походження українців від слов’янських племен;

3    група — теорія автохтонності українського народу.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Бойко