§ 41. Українські карпати. Гірська споруда українських Карпат

Українські Карпати — це фізико-географічний край, шо охоплює гірську частину Карпат, а також їх північно-східне й південно-західне рівнинні передгір'я. Край лежить на південному заході України і затиснутий у трикутник між державними кордонами України та умовною лінією Чернівці — Івано-Франківськ — Яворів, що відділяє його від Східноєвропейської рівнини. Площа Українських Карпат у цих межах становить майже 40 тис. км². Українські Карпати — частина великої Карпатської фізико-геоірафічної країни, що поширюється на території декількох європейських держав.

У цьому краї розрізняють три частини, які мають значні відмінності у природних умовах: Передкарпаття, гірські Карпати і Закарпаття.

Пригадайте, яка тектонічна структура лежить в основі Українських Карпат. До яких гір за віком і походженням належать Українські Карпати?

РЕЛЬЄФ І ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. Гірська споруда Українських Карпат простягається смугою завдовжки 280 км і завширшки 100 км. Гори є середньовисотними з пересічними висотами І 000-1 500 м, тільки окремі вершини здіймаються більш як на 2 000 м. За віком вони належать до молодих гір (утворені в альпійську горотворчу епоху), проте зовнішньо за виглядом нагадують старі гори з пологими схилами й округлими вершинами. Це пов'язано з тим, що в їхній геологічній будові переважають осадові породи (пісковики, глини, глинисті сланці). їх нагромадження відбувалося в морському басейні, що існував на місці гір, пошарово: шари порід почергово змінювали один одного інколи сотні разів. Так виник фліш, що у вигляді зім’ятих складок утворює схили гір, і який легко піддається руйнуванню зовнішніми силами (мал.).

Водночас широкі карпатські хребти з м’якими обрисами подекуди порізано глибокими (понад 1 000 м) поперечними долинами зі стрімкими схилами. Вони утворилися внаслідок розломів під час новітніх тектонічних процесів і поглибилися річками.

Гірська споруда Українських Карпат простягається з північного заходу на південний схід кількома паралельними пасмами, розмежованими видовженими міжгірними долинами. Північно-східне пасмо називають Зовнішніми Карпатами, які підносяться над Передкарпатською височиною крутим уступом. Вони охоплюють різні гірські масиви. Гор-гани (з г. Сивуля, 1 818м)- центральний найвищий масив, де поширені скелясті урвища. Бескиди і Покутсько-Буковинські Карпати нижчі, мають більш зруйновані хребти.

Вододільно-Верховинські Карпати є середньою віссю Українських Карпат. Хоча вони й не найвищі в гірській споруді (максимальні абсолютні висоти сягають 1700 м), проте слугують головним карпатським вододілом між басейнами річок Дністра і Тиси.

Там розташовані найважливіші перевали (Ужоцький, Яблуницький, Воловецький), через які проходять шляхи, що з’єднують Перед-карпаття і Закарпаття.

Полонинсько-Чорногорські Карпати найвищі. Вони охоплюють Полонинський хребет, який порізан и й долинами річок на окремі масиви-по-понт\\ (Рівна, Боржава, Красна), гірські масиви Свидовець і Чорногора та Гринявські гори. Висоти найвищих вершин сягають максимальних значень на Чорногорію де шість з них здіймаються вище від 2 000 м над рівнем моря. Там розташована і найвища точка України - г. Говерла (2 061 м). У цих горах збереглися сліди давнього гірського зледеніння — льодовикові форми рельєфу (цирки і кари).

На південь від Чорногори здіймається Мармароський масив — єдина частина Українських Карпат, де на поверхню виходять тверді кристалічні породи (гнейси, сланці). Масив охоплює Чивчинські і Рахівські гори. Це найдавніша (хоча й не надто висока) частина Карпат, яка зберігає риси, притаманні молодим і високим горам альпійської складчастості. Там поширені гостроверхі пікоподібні вершини, стрімкі й скелясті схили, дуже глибокі річкові долини, виразні льодовикові форми рельєфу. Недарма Рахівські гори здавна називають Гуцульськими Альпами.

З боку Закарпаття підноситься Вулканічний (Вигорлат-Гутинський) хребет. Він височить над низовиною окремими конусами згаслих вулканів, об’єднаних лавовими потоками у масиви, між якими пролягли долини стрімких закарпатських річок.

КЛІМАТ. Клімат Українських Карпат визначається географічним положенням гір та їх висотою над рівнем моря. У горах він холодніший і вологіший, ніж на прилеглих територіях.

Із підняттям на кожні 100 м літо запізнюється на 10 днів і на 5 днів раніше закінчується. Важке холодне пові-гря нерідко може застоюватися у міжгірних зниженнях, т ому температура повітря там буває набагато нижчою, ніжу навколишніх горах. В Українських Карпатах випадає найбільша кількість опадів в Україні. Якщо у передгір'ях вона становить не більш ніж 800 мм за рік, то в найвищих масивах -понад 1500 мм. Найбільше опадів випадає влітку, найменше — навесні і взимку. Часто бувають грози, завірюхи, навес-

Найвищими вершинами в Україні крім Говерли (2061 м) є вершини у масиві Чорногора заввишки понад 2000 м - Бре-бенскул (2035 м), Піп Іван Чорногорський (2022 м), Петрос (2020м),Гутин-Томнатик(2016м) і Ребра (2010 м).

Назва Говерла у перекладі з угорської означає сніжна гора.

ні сходять снігові лавини. Під дією текучих вод утворюються селі - грязекам’яні потоки, які виникають в руслах гірських річок. Вони з’являються раптово внаслідок злив або інтенсивного танення снігу і швидко рухаються, набуваючи катастрофічного характеру, спричиняючи руйнування.

ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ. У Карпатах сформувалася найбільш густа річкова мережа в Україні. Головний карпатський вододіл розділяє басейни річок різних напрямків. На північ і північний схід течуть притоки Дністра -Стрий, Свіча, Тисмениця, і притоки Дунаю -Серет та Прут із Черемошем, а на південь і південний захід — притока Дунаю Тиса, в яку впадають Тересва, Теребля, Ріка та ін. Долини карпатських річок пролягли здебільшого в поздовжніх міжгірних улоговинах і поперечних розломах хребтів. Всі річки мають стрімку течію. Нерідко утворюються водоспади - окраса місцевих краєвидів. Навесні й на початку літа внаслідок танення снігу в горах і великих злив на річках бувають повені й паводки. Вони часто виходять з берегів і завдають значної шкоди населеним пунктам, дорогам, господарським об'єктам. Карпатські річки несуть велику кількість уламкового матеріалу, який відкладають у своїх пониззях. На схилах гір у долинах річок трапляються зсуви.

У Карпатах чимало озер. Вони, як правило, невеликі за площею, але дуже мальовничі. Найбільшим з них є озеро Синевир, що виникло у верхів’ї р. Тереблі внаслідок завалу в горах. Воно лежить на висоті майже 990 м, має глибину 24 м. Доволі поширеними є озера льодовикового походження - найбільш високогірні в Україні: Бребенескул, Несамовите, Марічейка. Глибокі озера утворилися у бічних кратерах згаслих вулканів Вигорлат-Гутинського хребта. ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ ПРИРОДНИХ УМОВ. Внаслідок значних перепадів висот у Карпатах спостерігається вертикальна зміна природних умов. За особливостями фунтово-рослинного покриву на передкарпатських схилах розрізняють п’ять висотних поясів: 1) передгірний пояс мішаних хвойно-широколистих лісів і лук (до 600 м), де на дерново-підзолистих грунтах ростуть мішані ліси з дуба, фаба, ялиці, які чергуються з луками, часто розораними; 2) нижній гірсько-лісовий пояс (до 1100 м), який склада-

ється з букових та мішаних ялицево-смереково-букових лісів; 3) верхній гірсько-лісовий пояс (до 1500 м), представлений смерековими та ялицево-смерековими лісами. В обох гірських лісових поясах переважають бурі гірсько-лісові ґрунти; 4) субальпійський пояс (1500—1800 м), де поширені криволісся та рідколісся з низькорослих сосни, вільхи, ялівцю, а також злаково-різнотравні луки; 5) альпійський пояс (вище від 1800 м) з низьких чагарників і трав’яних лук. Субальпійські й альпійські луки вкривають полонини, де поширені гірсько-лучні ґрунти. Субальпійські луки багатші за видовим складом, більш високорослі й густі. Відзначаються широким поширенням злакових рослин (куничник, тонконіг альпійський, костриця карпатська, мітлиця біла) та квітучим різнотрав’ям (дельфінія, дягель, бугила, купальниця європейська, валеріана трикрила). Великі зарості на полонинах утворюють чагарники: брусниця, чорниця, верес, вічнозелений рододендрон карпатський.

У тваринному світі Українських Карпат переважають лісові види — благородний олень, козуля, дикий кабан, вовк, лисиця, куниця, заєць, білка. Зрідка трапляються рись, кіт лісовий. Багатим є світ птахів.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Українські Карпати — це середньовисотні гори, що чотирма паралельними пасмами (Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські Карпати і Полонинсько-Чорногорські Карпати та Вулканічні Карпати) простягайся з північного заході' на південний схід у західній частині України.

Найвищою частиною Українських Карпат є масив Чорногора, а найвищою вершиною — г. Говерла (2 061 м).

Внаслідок значних перепадів висот у Карпатах спостерігається висотна поясність природних умов.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.    На які частини поділяють фізико-географічний край Українські Карпати?

2.    Назвіть основні гірські пасма Українських Карпат.

3.    Чому Українські Карпати мають вигляд старих гір?

4.    Де в Українських Карпатах є краєвиди, подібні до високогірних?

5.    Що вплинуло на мережу карпатських річок?

6.    Як змінюється з висотою фунтово-рослинний покрив гір?

7* Поміркуйте, чи можливе утворення льодовиків в Українських Карпатах. Що і як має змінитися для цього в природі?

Пригадайте, з якими формами рельєфу межує Передкарпатська височина.

Якій тектонічній структурі відповідає Закарпатська низовина?

ПЕРЕД КАРПАТТЯ. Перед карпаття простягається смугою завширшки ЗО - 45 км уздовж Зовнішніх Карпат — між північно-східним виступом гір і річковими долинами Дністра й Прута. Передкарпатська височина має висоти 200 —500 м. У її основі лежить Передкарпат-ськии прогин, шо утворився між складчастою спорудою Карпат і краєм Східноєвропейської платформи. Він заповнений зім'ятими у складки осадовими породами. Численні річки, що стікають з гір, розчленували Передкарпаття на низку широких долин, між якими розташовані видовжені вододільні височини.

З осадовими породами прогину пов’язане поширення у Передкарпатгі родовищ нафти і природного газу, сірки, кам’яної і калійних солей, озокериту, природних будівельних матеріалів, а також мінеральних вод. Більшість з цих корисних копалин видобуваються вже тривалий час, тому їх родовища майже вичерпано.

Клімат Передкарпаття помірно континентальний. Він подібний до клімату інших регіонів України, що лежать на тій самій географічній широті. Середні температури січня становлять —4 °С, липня +19 °С. Середньорічна кількість опадів досягає 700 мм. Зволоження території надмірне.

Передкарпаття порізане густою мережею річок — верхніми течіями Дністра, Прута та їхніми притоками (Стрий, Свіча, Лімниця,

Бистриця). Вони повноводні навесні (внаслідок танення снігу) і влітку (внаслідок злив у горах). Часто бувають паводки. Річки доволі бурхливі, проте вийшовши з гір на рівнину, вони сповільняють течію і відкладають у долинах велику кількість твердого матеріалу, який принесли з Карпат. Тому в руслах річок багато островів, розгалужень-рукавів. У доли-

Назву річки Прут тлумачать по-різному: Геродот називав його скіфською рікою Порота - хвиляста, від сарматського слова назва може означати широка, від грецького -бурхлива, від ірано-скіфського -прудка, швидка.

Назви річок Стрий походить від скіфсько-сарматського слова і означає швидкий, бистринь, струя; Свіча - від давньослов'янського - світла, Бистриця - бистра, швидка.

ні верхнього Дністра було багато боліт, які майже повністю осушено.

Передкарпатська височина вкрита дерново-підзолистими та буроземно-опідзоленими ґрунтами. На них колись росли широколисті ліси (переважно дубові й дубово-букові з домішкою граба, клена), а на підвищених ділянках - мішані ліси (з домішкою смереки і ялиці). Нині вони вкривають менше 25 % території Передкарпаття. У східній частині подекуди збереглася степова рослинність, характерна для лісостепу.

ЗАКАРПАТТЯ. Закарпаття займає крайню південно-західну частину Карпатського фізико- географічного краю. Природні умови цієї території суттєво відрізняються від умов інших частин Українських Карпат. Майже плоска Закарпатська низовина (110 м над р. м.) є крайньою частиною Середиьодунайської низовини. У її основі лежить міжгірська западина, заповнена як осадовими, так і вулканічними породами. Низовина слабко нахилена від передгір'їв до долини річки Тиси. Одноманітна рівнинна поверхня в окремих місцях порушується вулканічними підняттями — Берегівським горбогір ’ям (з абсолютною висотою понад 360 м). Вони є наслідком прориву магматичних порід на поверхню під час активних тектонічних рухів.

Складна геологічна будова території зумовила наявність різноманітних корисних копалин: поліметалевих, алюмінієвих і ртутних руд, золота, бурого вугілля, кам’яної солі, будівельних матеріалів. Поширені джерела мінеральних вод різного хімічного складу.

Клімат Закарпаття помірно континентальний, але значно тепліший від рівнинних територій України, шо лежать на тій самій географічній широті. Це зумовлено тим, що гори захищають її від холодних повітряних мас з півночі та сходу. Середня температура січня становить —2 °С, липня — +20 °С. Опадів випадає понад 750 мм за рік.

Закарпатську низовину перетинає річка Тиса і чимало її правих приток — Боржава, Латориця, Уж. Незначний нахил поверхні й

Невеликий за площею Берегівський район Закарпатської області може претендувати на І-ше місце в Україні за кількістю знайдених корисних копалин, які мають промислове значення для різних галузей. Там є каоліни, вулканічні туфи, андезити, трахіти, ріоліти, базальти, алуніти, свинцево-цинкові, мідні, баритові руди, золото, пісок.

невелика глибина річкових долин утруднюють поверхневий стік, тому в деяких місцях відбувається заболочування. Під час сильних злив і танення снігу в горах знижені місця нерідко затоплюються водою. Повені й паводки, які на Закарпатті є доволі частим явищем, — справжнє лихо для місцевих мешканців.

Ґрунтовий покрив у Закарпатті подібний до передкар-патського. У минулому низовина була вкрита широколистими лісами (з дуба і бука). Нині вони майже не збереглися. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНА ПРИРОДИ. Закарпатська низовина й Придністров’я в Передкарпатгі належать до найдавніше заселених людиною територій у нашій країні. Перших поселенців вабили природні ресурси краю, насамперед рослинні, тваринні, земельні, водні. Розселяючись територією, люди викорчовували і випалювали ліси на передгірних рівнинах, перетворюючи землі з відносно родючими ґрунтами на ріллю, а луки — на пасовища й сіножаті. Багатства лісу та природні гірські пасовища сприяли проникненню людини в Карпати.

Із часом до сільськогосподарської діяльності додалися видобуток корисних копалин, лісозаготівля. Вздовж передгір’їв виникли міста. Через карпатські перевали було прокладено автошляхи й залізниці, річками сплавляли ліс. Гори і передгір’я вабили цілющими джерелами, чистим повітрям, стрімкими потоками, мальовничими краєвидами. З’явилися центри відпочинку й оздоровлення - Яремне, Ворохта, Трускавець, Свалява.

Нині прикарпатські рівнини є високоосвоєними територіями, де переважають природно-антропогенні сільськогосподарські ландшафти (понад 70 %). У горах вони поєднуються з лісогосподарськими. Ліси і луки - величезне природне багатство гірських Карпат. Вони займають відповідно 50 і 35 % від загальної площі регіону. Корінними мешканцями Українських Карпат є українські верховинці — гуцули, бойки, лемки. їх господарська діяльність, побут, традиції, обряди надзвичайно тісно пов’язані з навколишнім природним довкіллям. Карпати оспівано ними в народних піснях, казках, легендах.

Природні комплекси у різних частинах Карпат відзначаються своєрідністю й унікальністю. Однак надмірне і часто нераціональне використання їх природних ресурсів останнім часом призвели до загрози зникнення природних ландшафтів. Для їх збереження у Карпатах оголошено при-родозаповідними понад 1 500 об’єктів.

Карпатський біосферний заповідник охоплює 8 відділень, які створені в Закарпатській області на масивах Чорногора, Свидовець, Мармароському, Вулканічному, у міжгірній долині. Там охороняють ландшафти різних висотних рівнів - від низовинних («Долина нарцисів» біля м. Хуста) до високогірних (г. Говерла). Під охорону взято зарості нарциса вузьколистого, що є реліктом, дуже давні ліси (праліси) - букові, смерекові, буково-дубові, ялицево-дубові та інші. Природний заповідник «Горгани» створений для захисту вікових лісів з ялиці, смереки, бука, кедра на схилах гір.

Національні природні парки покликані як охороняти природу, так і забезпечувати умови для цивілізованого від-починку людей на привабливих територіях. Зокрема, у зону впливу Карпатського національного природного парку входять гірські території Горган і Чорногори (в околицях Яремче, Ворохти, Яблуницького перевалу, г. Говерли), парків «Гуцульщина» і «Вижницький» — Покутсько-Буковинських Карпатах, парку «Сколівські Бескиди» - однойменний масив Зовнішніх Карпат. Своєрідним брендом Українських Карпат є озеро - перлина національного парку «Синевир». Окрім гірських озер, боліт і витоків річок там охороняють букові, буково-ялицеві та смерекові ліси. Ужанський національний парк охоплює ландшафти Полонинського і Вододільно-Верховинського хребтів. Він став частиною першого в Європі польсько-сло-вацько-українського біосферного резервату «Східні Карпати», що є найбільшим серед аналогічних об’єктів Центральної Європи.

Гості з дольодовикового періоду

Так можна назвати дикі гірські нарциси. Вони збереглися в долині р. Хустець на Закарпатті й ніде в Європі більше не ростуть. Дивовижно, що внаслідок геологічних катаклізмів льодовикового періоду великий шмат ґрунту разом з рослинами сповз із гір у долину річки і там зберігся. Це місце оголошено заповідним - «Долина нарцисів» є частиною Карпатського біосферного заповідника.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Передкарпатська височина та Закарпатська низовина — це фізико-географічні області Українських Карпат, шо зв'язані з гірськими Карпатами, але різняться з ними природними умовами.

Для збереження унікальних і своєрідних ландшафтів Українських Карпат створено природні заповідники, національні природні парки та інші гіри-роднозаповідні території.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.    Порівняйте форми рельєфу Передкарпатгя і Закарпаття. Чим вони різняться?

2.    Де формується тепліший клімат — на Передкарпатгі чи Закарпатті?

3.    Які стихійні явища бувають на Передкарпатгі і Закарпатті?

4.    Які природні ландшафти переважали на Передкарпатгі та Закарпатті в минулому?

6*. Поміркуйте, чому в північно-східному передгір'ї Українських Карпат сформувалася височина, а у південно-західному - низовина.

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ/

1.    Використовуючи різні джерела інформації, а також під час краєзнавчих походів і екскурсій дослідіть ландшафти своєї місцевості.

2.    З’ясуйте, до яких зональних чи азональних одиниць фізико-географічного районування України вони належать.

3.    Як ландшафти вашої місцевості освоєно та використовуються людиною?

4.    Чи потребують ландшафти вашого краю охорони? Що ти разом з однокласниками можете для цього зробити?

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Бойко