НАРОДНА ОСВІТА

§ 28. Річки

Пригадайте, яке живлення мають річки.

Як різниться характер течії рівнинних і гірських річок?

ГУСТОТА РІЧКОВОЇ МЕРЕЖІ. Наче густе блакитне мереживо обплітають річки й струмки нашу землю, збираючи воду з усіх куточків і несучи її до морів. В Україні загалом понад 63 тис. природних водотоків. Серед них найбільше струмків (довжиною менш ніж 10 км) і малих річок (завдовжки до 100 км). Середніх річок (від 100 до 500 км) — трохи більше ста, а великих (довжиною понад 500 км) — лише 14.

Розподіл річок по території країни залежить насамперед від рельєфу та клімату. Найбільша густота річкової мережі в Українських Карпатах і Кримських горах, найменша — на Причорноморській низовині. У найбільш посушливій її частині — між Дніпром і затокою Сиваш — постійних водотоків взагалі немає, а тимчасові утворюються лише під час танення снігу або зливових дошів.

ХАРАКТЕР ТЕЧІЇ. Напрямок і швидкість течії річок визначає рельєф. За цими ознаками розрізняють річки рівнинні та гірські. Більшість річок України є рівнинними, у т. ч. й найдовші - Дніпро (мал. 119) і Південний Буг із притоками, що входять до їх річкових систем. Гірськими є деякі річки Українських Карпат (мал. 120) і Південного берега Криму. Більшість річок, шо беруть початок у Карпатах та на північ-

Найдовшою річкою України і третьою за довжиною в Європі (після Волги і Дунаю) є Дніпро. Його загальна довжина -2 201 км (протяжність в межах України-981 км).

них схилах Головного пасма Кримських гір, є гірсько-рівнинними {Дністер, Тиса, Прут, Салгир таін.).

Рельєф визначає і падіння та похил річок. Падінням річки називається різниця між абсолютними висотами її витоку і гирла. Похил річки — це відношення її падіння до довжини. Наприклад, витік/?. Сули, що має довжину 363 км, розташований на висоті 155 м над рівнем моря, а гирло (місце впадіння в Дніпро) — на висоті 80 м. Отже, її падіння становить: 155 - 80 = 75 м, а середній похил дорівнює: 75 м : 363 клі = 21 см/км. Похил річки показує, на скільки метрів чи сантиметрів у середньому «падає» річка на кожний кілометр своєї довжини. Сула має незначні падіння і похил, тому її течія повіл ьна. Такі показники характерні для рівнинних річок. Натомість гірські річки мають великі значення падіння і похилу, тому їх течія швидка й бурхлива. Порівняйте: падіння карпатської р. Лімниці становить 1 185 м, а похил -9,7 м/км.

ЖИВЛЕННЯ І РЕЖИМ РІЧОК. Живлення, тобто надходження води до річкових систем, визначається кліматичними умовами території України. В Україні річки мають змішаний тип живлення. Основна частка в ньому припадає на атмосферні опади (сніг і дощ): ними річки поповнюються переважно навесні та влітку. Загалом у річках рівнинної частини країни переважає снігове живлення, а в гірських -дощове. Живлення підземними водами становить не більш як 20 % і переважає взимку. У степовій зоні влітку окремі малі річки пересихають.

Режим річки - це особливості її поведінки впродовж року' (зміна рівня і кількості води, період замерзання тощо). Рівень води в річці то піднімається, то опускається залежно від сезонного характеру живлення. Повінь — тривале підняття рівня води, яке повторюється з року' в рік в один і той самий сезон. На річках рівнинної частини України вона настає навесні підчас танення снігу. Повінь триває від 10 днів на малих річках до півтора місяця - на великих.

Тоді вода на тривалий час затоплює заплаву річки. Паводок — значне і швидке підняття води в річці, яке відбувається у різні пори року внаслідок раптових відлиг або сильних злив. Паводки упродовж усього року трапляються в Карпатах, Прикарпатті й Закарпатті. Річки там мають неширокі заплави, тому рівень води в них швидко піднімається. На гірських річках Криму паводки характерні здебільшого навесні та взимку. На річках рівнинної території України паводки бувають рідше.

Межень — найнижчий рівень води у річці — буває переважно під час літніх посух і в морозні зими.

Взимку річки в Україні вкриваються кригою. Льодостав (суцільний льодовий покрив) установлюється в грудні і триває зазвичай 2-3 місяці. На гірських річках стійкий льодовий покрив не утворюється через швидку течію.

Живлення і режим річок впливають на їх стік. Річковий стік — це об’єм води, що протікає через поперечний переріз річки за певний період часу (наприклад, за рік). Найбільший річний стік мають Дунай, Дніпро, Дністер. Серед малих і середніх річок більший річний стік у річок півночі й заходу країни, де надмірне й достатнє зволоження. Значно менший він у річок, шо збирають воду в районах з недостатнім зволоженням (на півдні).

РОБОТА РІЧОК. Річки виконують велику роботу: руйнують (розмивають і змивають) гірські породи, переносять і відкладають їх частинки у вигляді наносів уздовж русла чи в гирлі. Результатом такої довготривалої роботи є формування річкових долин і дельт.

Чим більший похил річки, тим більшу руйнівну роботу вона виконує. Процес руйнування річкою гірських порід називається річковою ерозією. У верхів’ях, де більший похил і швидша течія, річка головним чином врізається в земну поверхню, поглиблюючи свою долину. У середній частині та в пониззі, де похил і швидкість течії зменшуються, переважає відкладання принесених порід, підмивання береіів і розмивання схилів долини. Внаслідок цього долина річки розширюється. Вона починає «блукати» по долині, звиватися, утворюючи петлеподібні вигини — меан-

Найбагатоводнішою річкою в Україні є Дунай, річний стік якого становить близько 123 км3, що вдвічі більше, ніж у Дніпра.

Водна ерозія

«Дія води (головно пливучої) така ж важлива як дія вітру. Пливуча вода риє собі русла, збирається в них, поглиблює їх та розширює. Як сильно й успішно працює вода - знає кожний, що дивиться на бал-ки-водориї. їх дуже багато по всій Україні».

Степан Рудницький, 1917 р.

дри (мал. 121). Вода сильно підмиває круті береги, а біля пологих відкладає наноси. З них утворюються пляжі — пологі намивні береги. Після тривалого підмивання берегів вигини річища стають дедалі крутішими, а перемички біля їх основи звужуються. Під час повені чи паводка вода може розмити перемичку і річка отримає нове випрямлене русло. А вигин старого стане старицею — озером серпоподібної форми, що поступово перетвориться на болото внаслідок заростання.

Внаслідок ерозії річка виробляє тераси -пологі ділянки зі схилами-уступами (мал. 122). Вони є залишками колишніх днищ долини, що були тоді, коли річка текла на вищому' рівні. Річки України мають до 7 терас, найбільше їх — у долині Дністра та його приток —11.

Рівнинні річки мають широкі (іноді до кількох кілометрів) річкові долини переважно з пологими схилами. Русло в них звивисте, з меандрами, рукавами, протоками, островами, на заплавах багато стариць. Для гірських річок характерні здебільшого вузькі, глибокі долини з крутими схилами. їх русла слабозвивисті, кам’янисті, з порогами та водоспадами. На окремих ділянках річка може утворювати каньйон - вузьку, глибоку долину з майже прямовисними схилами й вузьким дном. Каньйони формуються в гірських районах Криму й Карпат і на височинах, які зазнали тектонічного підняття. Наприклад, каньйони мають Дністер і його ліва притока р. Смотрич, що стікає з Подільської височини (мал. 124).

У результаті руйнівної роботи річка має не тільки рідкий (водний), а й твердий стік. Це увесь твердий матеріал, що його переносить річка у завислому і розчиненому вигляді. Від кількості речовин, що містяться в 1 м3 води, залежить каламутність води. Найвищі показники твердого стоку' і каламутності мають гірські річки Українських Карпат і Криму, а також ті, що перетинають височини лісостепу' і степу. Найменший твердий стік у річок лісової зони. Твердий стік поступово відкладається у вигляді наносів нижче за течією і

Найглибшим каньйоном в Україні € Великий каньйон Криму завглибшки 230-320 м і завдовжки понад 3 км, що місцями звужується до 3 м. Розташований він на північному схилі Ай-Петринськоїяйли, його дном тече річка Аузун-Узень.

Найбільшу в Україні дельту і одну з найбільших в Європі утворює Дунай. Ті площа -5 640 км2. Щороку дельта висувається в Чорне море на ЗО м. Вона порізана численними протоками, вкрита озерами, поросла очеретом. Це дунайські плавні.

виноситься головними річками в моря чи озера. Там він нагромаджується на дні або ж відкладається в гирлах річок у вигляді островів, шо творять дельту. Дельти мають найбільші річки України — Дунай (мал. 125) і Дніпро.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Падіння річки — це різниця між абсолютними висотами її витоку і гирла. Похил річки - це відношення її падіння до довжини.

Річний річковий стік — це об’єм води, що протікає через поперечний переріз річки за рік.

Річкова ерозія — це процес руйнування річкою гірських порід.

Твердий стік — це завислий і розчинений у воді твердий матеріал, який переноситься річкою.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.    Розкажіть, як залежить характер течії річки і формування її долини від рельєфу.

2.    Визначте похил Дніпра в межах України, якщо відомо, що на білорусько-українському' кордоні його русло знаходиться на висоті 108 м над рівнем моря.

3.    Яке живлення мають річки України?

4.    Як впливають живлення і режим річок на їх річний стік?

5.    Яку' роботу виконують річки?

6.    Що таке меандри? Як річка їх утворює?

ГЕОГРАФІЧНА ЗАДАЧА

Для характеристики річкового стоку' використовують показник витрати води в річці - об’єму води, що протікає через поперечний переріз річки за 1 с. Його обчислюють за формулою: б = 5 · V, де () — витрата води, м3/с; 5 — площа поперечного перерізу річки, м2; V — швидкість течії річки, м/с. Обчисліть витрату води в річці, якщо поперечний переріз її русла має вигляд трапеції, ширина водної поверхні становить 56 м, ширина дна — 34 м, середня глибина — 2,5 м, а швидкість течії — 0,4 м/с.

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Бойко

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 4-08-2016, 02:29, Переглядів: 3233