§ 16. Геологічна будова

Пригадайте, як розрізняють породи та мінерали за походженням.

Наведіть приклади відомих вам порід.

ВІК ГІРСЬКИХ ПОРІД. Ви вже знаєте, шо земна кора складається з гірських порід і мінералів, різних за походженням і віком. Зазвичай, чим глибше від поверхні лежать породи, тим вони давніші, а шари порід, шо зверху вкривають земну поверхню, є наймолодшими. Однак встановити відносний вік порід за глибиною залягання їх шарів можна лише для тих ділянок, де вони залягають у непорушному стані, — так, як відклалися на дні прадавніх морів. Натомість у гірських районах є ділянки, де складки порід насунуті на сусідні території або взагалі перевернуті.

У таких випадках геологи використовують радіологічний метод дослідження. Він полягає у визначенні віку' гірських порід за часом розпаду радіоактивних елементів, шо

обов’язково хоч у деякій кількості містяться в них. За десятки або сотні мільйонів років радіоактивні елементи мимовільно, з однаковою швидкістю розпадаються на інші елементи. Наприклад, Уран розпадається на Гелій і Плюмбум. Потім Гелій розсіюється, а Плюм-бум залишається в породі. Знаючи швидкість напіврозпаду і кількість радіоактивного елемента (Урану), що міститься в породі, а також кількість залишку (Плюмбуму), можна обчислити абсолютний вік породи з моменту її утворення.

Завдяки радіологічним методам дослідження укладено геохронологічну' таблицю та геологічні карти. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. Сучасна поверхня території України вкрита молодими відкладами, шо утворилися в четвертинний (антропогеновий) період. їх вік — від декількох десятків до декількох сотень тисяч років. Вони поширені майже суцільною товщею потужністю в середньому 15 м (максимум 100 м). Якщо уявно зняти цю товщу, то під нею будуть породи різного віку. їх поширення відображає тематична геологічна карта України (мал. 54). Для її створення не потрібно знімати товщу антропогенових відкладів. Про породи під ними можна довідатися різними способами: бурінням свердловин, вивченням стінок кар’єрів чи відслонень (виходів порід на поверхню) на крутих берегах річок (мал. 55).

Найдавнішими відкладами в геологічній будові України є докембрійські, які залягають на всій її платформ ній частині на різних глибинах, а в межах Українського щита вони виходять на поверхню.

Найбільше поширення серед палеозойських порід мають відклади ким ’яновугільного періоду,

Найдавніші на території України породи мають вік понад 3,5 млрд років. їх виявлено в ПриазовХ у фундаменті платформи, натомість осадові породи її чохла почали формуватися лише 1,75 млрд років тому.

Геологічний літопис

На крутих скелястих схилах

р.    Дністра у відслоненнях видно різновікові породи від докембрійських до кайнозойських. Вони нагадують ілюстрації книжки про сотворіння світу або підручника з геології. Поблизу

с.    Китайгорода (Хмельницька обл.) видно відклади протерозою, кембрію, ордовику, силуру, крейди. А біля с. Трубчина (Тернопільська обл.) - силуру й девону. У породах багато скам’янілих решток рослин і тварин, вік яких понад 400 млн років (це час виходу організмів із води на суходіл). Ці унікальні відслонення є пам'ятками природи і мають світове значення (мал. 55).

що потужною товщею виповнюють Дніпровсько-Донецьку западину. У Донбасі вони виходять на поверхню великою суцільною площею (мал. 56). За геологічною картою бачимо, що на території України немає виходів на поверхню порід кембрійського й ордовицького періодів. Дуже мале поширення мають силурійські й девонські (у долинах Дністра та його лівих приток на Поділлі) (мал. 55), а також пермські (у Донбасі) відклади.

Мезозойські відклади залягають у Донбасі та Кримських горах. Породи крейдового періоду поширені на заході (Волинь, Карпати) і північному сході України.

Найбільш поширеними на території нашої країни є кайнозойські відклади. Палеогенові породи є на Лівобережжі, північному сході країни, в Карпатах. Неогенові відклади май-

У Донецькій складчастій споруді налічують зо три сотні пластів кам'яного вугілля, які перемежовуються шарами пісковиків, вапняків та інших порід. Це - результат постійних коливних рухів у Донецькому прогині: болотистий суходіл з пишною тропічною рослинністю чергувався з морем, в якому нагромаджувалися уламки й органічні відклади. Поблизу м. Дружківки (Донецька область) у пісковиках знаходять скам'янілі стовбури дерев діаметром до 1 м, яким понад 300 млн років. У палеозої вони були болотними кипарисами або араукаріями (мал. 58).

же суцільно вкривають Причорномор’я, рівнинний Крим, Поділля, Прикарпаття і Закарпаття, займають великі площі в межах Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини (мал. 57). Четвертинні (антропогенові) відклади утворилися здебільшого на суходолі. Лише на шельфі, узбережжях та в затоках-лиманах Чорного й Азовського морів вони мають морське походження.

ЧЕТВЕРТИННІ ВІДКЛАДИ. Серед відкладів четвертинного періоду на суходолі за походженням розрізняють льодовикові, водно-льодовикові, еолові та алювіальні.

Льодовикові відкіади сформували давні покривні льодовики, які двічі наступали на північні території України зі Скандинавії. Льодовики несли перед собою і на собі різні уламкові породи — глини, суглинки, супіски, піски, валуни (мал. 59). Вони відкладалися на окраїні льодовика або ж під час його танення у вигляді морени — скупчення невідсоргованих порід.

Водно-льодовикові відклади (піски, супіски, суглинки, глини, галечник) утворювалися внаслідок діяльності талих вод льодовиків. Такі відклади поширені на Поліссі і вздовж долини Дніпра (приблизно до м. Дніпропетровська), куди сягав один з велетенських виступів дніпровського зледеніння.

Із покривним зледенінням пов’язане також походження окремих еолових (вітрових) відкшдів. Припускають, що з поверхні льодовика, який був кілька сотень метрів завтовшки, на сусідні території дули сильні вітри. Вони піднімали піски й суглинки та розвіювали їх на великих просторах. Згодом там нагромаджувалися потужні товщі пилуватої породи жовтуватого кольору — леей. Вони вкривають майже 70 % території України і є основою сучасного грунту, що відзначається великою родючістю (насамперед чорноземів).

Алювіальні відклади (піски, супіски, суглинки, глини, гравій, галечник) формуються постійними водними потоками (річками). Ними складено заплави і тераси річок.

На початку' XX ст. четвертинні відклади в Україні досліджував Павло Тутковський. Зокрема, він вивчав викопні рештки мікроскопічних рослин і тварин в осадових породах. Природодослідник висунув гіпотезу про еолове походження лесу, пов’язане зі стадіями материкового зледеніння ан-гропогену. Він написав сотні наукових праць, що здобули визнання вітчизняних і зарубіжних фахівців і не втратили свого значення й дотепер. П. Тутковський був одним із ос-

новоположників Української академії наук, організатором Інституту геологічних наук (1926) та Геологічного музею в Києві (1927). П. Тутковський самовіддано пропагував красу рідної природи, відзначав її особливості, пояснював причини виникнення тих чи інших природних явиш і ландшафтів.

Павло Тутковський уклав перший україномовний «Словник геологічної термінології» (1923) та довідник «Загальне землезнавство» (1927).

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Найбільш поширеними в України є докембрійські, палеозойські (зокрема кам’яновугільного періоду), мезозойські (крейдового періоду) та особливо кайнозойські відклади.

Серед антропогенових відкладів в Україні є відклади льодовикового, водно-льодовикового, еолового та алювіального походження.

Павло Тутковський - видатний український учений, один із основоположників геологічної науки в Україні.

ЗАПИТАННЯ І^ЗАВДАННЯ

1.    Якими способами можна визначити вік порід?

2.    Породи якого віку дістали найбільше поширення на території України під шаром четвертинних (антропогенових) порід? Де вони залягають?

3.    Що таке морена? Як утворилися льодовикові відклади?

4.    Чому леей набули значного поширення на території України?

5*. Під час геолого-розвідувальних бурових робіт на поверхню зі свердловини було піднято різні породи: іраніт архейського віку, пісковик кембрійського віку, мергель палеогенового віку, доломіт пермського віку, пісок четвертинного віку, глину юрського віку. Розташуйте ці породи у порядку їх залягання від поверхні углиб надр за умови непорушності залягання шарів.

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

На початку XX ст. Павло Тутковський разом з учнями проводив дослідження в Овруцькому та Коростенському районах, що на Житомирщині. Особливе місце в колі їх краєзнавчих інтересів посідала унікальна пам’ятка поліської природи. Використовуючи інтернет-ресурси, дізнайтеся, шо вони досліджували.

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ/

Геологічні розвідки в Україні проводили багато природодослідників. Використовуючи різні джерела інформації, дізнайтеся про історію геологічних досліджень території нашої країни Г. Капустіним, В. Зуєвим, В. Вернадським, В. Бондарчуком (на вибір).

ФОРМИ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ

Загальний план будови поверхні території України визначають простягання рівнин, гір та річкових долин. Україна має загалом рівнинний характер поверхні: 70 % її площі займають низовини і 25 % — височини. 1 тільки 5 % площі країни зайнято горами, що здіймаються на крайньому півдні й заході.

Рівнинна частина має загальний похил з півночі на південь та із заходу і сходу до Дніпра. Про це свідчить напрямок течії найбільших річок та їхніх приток. Абсолютні висоти території коливаються від — 5 м (рівень води в Куяльницькому лимані) до 2 061 м (г. Говерла).

Такий рельєф зумовлений тривалою історією геологічного розвитку території, дією внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Найбільші (Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати, Кримські гори) і великі (окремі низовини, височини, гірські хребти і масиви) форми рельєфу утворилися, головним чином, внаслідок дії внутрішніх процесів, тому мають зв’язок з основними тектонічними структурами.

Поверхня великих форм рельєфу ускладнюється меншими формами, створеними переважно зовнішніми процесами — роботою давніх льодовиків і талих льодовикових вод, тимчасових і постійних водотоків, підземних вод, вітру, діяльністю людини. Такими формами рельєфу, зокрема, є горби, пасма, кряжі, гори-останці, відроги хребтів, річкові долини (мал. 60), яри, балки, карстові печери, зсуви, кар’єри і терикони в місцях гірничих розробок.

Загальний план будови поверхні України, простягання основних форм рельєфу, їх абсолютні висоти відображено на фізичній карті (мал. 61).

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Бойко