§ 1. Фізична та суспільна географія України

Пригадайте, що вивчає географія.

Наведіть приклади експедицій, що їх здійснювали мандрівники в далекі краї. Із яких джерел можна почерпнути географічну інформацію?

ОБ’ЄКТИ ВИВЧЕННЯ. Як ви уже знаєте, географія — наука надзвичайно «широка». Вона охоплює різноманітні галузі знань про Землю. Насамперед розрізняють фізичну (природничу) та суспільну (соціально-економічну) геоіра-фію. Фізична географія вивчає географічну оболонку' та її окремі компоненти — рельєф, клімат, води суходолу та океани, фунти, поширення рослинності й тваринного світу. Суспільна географія досліджує територіальну організацію суспільства та його складників - населення, економічної, соціальної, політичної сфер. Водночас і фізична, і суспільна географія охоплюють наукові галузі, кожна з яких має свій об’єкт вивчення (мал. 1).

Природні та суспільні об’єкти і явища географія вивчає в межах різних за розмірами територій - від поверхні всієї планети до невеликих місцевостей і окремих пунктів. Наприклад, у 6 класі ви вивчали поверхню планети загалом, у 7 класі — окремо материки та океани, у 8 класі ви дізнаєтесь про нашу країну та свій регіон.

Отже, у курсі «Україна у світі: природа, населення» йтиметься про закономірності поширення рельєфу, корисних копалин, клімату, внутрішніх вод, фунтів, рослинності й тваринного світу', природних комплексів, а також населення нашої держави. У цьому курсі також розглядатимуться проблеми сьогодення: взаємозв’язки між суспільством і природою, причини виникнення та загострення екологічних проблем у нашій країні, а також шляхи їх розв’язування. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. Географія використовує різноманітні методи дослідження -способи та прийоми пізнання об’єктів і явищ (мал. 2). Найдавніший з них — описовий метод, що й дотепер є одним з основних. «Описати геофафічний об’єкт» означає з’ясувати, що він собою являє, яка його структура, де він розташований, яким був його історичний розвиток у часі, який його нинішній стан, який уплив він чинить на інші об’єкти.

Із античних часів відомий експедиційний метод. Експедиції як тривалі й небезпечні подорожі здійснювали в давнину окремі мандрівники (давньогрецький вчений Геродот, середньовічний купець Марко Поло та ін.). Ви вже знаєте, шо в добу Великих геоірафічних відкриттів численні й багатолюдні експедиції споряджали на пошуки нових земель. Плавання Христофора Колумба, Фернана Магеллана, Джеймса Кука та інших мали різноманітні завдання — військово-політичні, комерційні, науково-пізнавальні. Із часом, коли було створено академії наук і географічні товариства, експедиції стали суто науковими, наприклад подорож нашого земляка Миколи Миклухо-Маклая до Океанії та Австралії. Експедиції ставали й більш спеціалізованими: окремо досліджували фунти або річки, рельєф або клімат, несприятливі природні процеси, спосіб життя народів тощо. Експедиційний метод, який і нині залишається основним способом збору фактичного матеріалу та інформації, ше називають польовим. «Полем», на якому геофафи збирають необхідний матеріал, є гори і рівнини, моря та океани, населені пункти й господарські об’єкти. Результатами польових досліджень є звіти, щоденники учасників, описи спостережень, замальовки, карти, колекції мінералів, гербарії тощо (нерідко вони становлять десятки томів та ящиків).

У географії широко застосовується літературний метод дослідження. Ним користується кожний дослідник, тому

Піша мандрівка киянина

Василя Григоровича-Барського країнами Європи і Близького Сходу у XVIII ст. тривала понад 20 років (1724-1747 рр.)!

що має докладно вивчити літературу з даної теми, скористатися досвідом інших науковців і, не дублюючи їх, зробити власний внесок у вивчення проблеми. За допомогою географічного порівняння (зіставляючи географічні об’єкти і встановлюючи подібні та відмінні їхні ознаки) здійснюють природно-географічне та суспільно-географічне районування, типологію і класифікацію об’єктів.

Традиційним є картографічний метод. Будь-яке геоірафічне дослідження починається з ознайомлення з картами даної території. Читаючи їх, дослідник отримує необхідну інформацію про ті чи інші об’єкти та явища. Цей метод передбачає й створення нових карг, за допомогою яких можна робити висновки щодо досліджуваного об’єкта, надавати певні рекомендації, передбачати можливі зміни тощо.

Велике значення має пшеогеографічній метод. Його застосування дає змогу дізнатися про природу давніх епох на основі вивчення гірських порід, форм рельєфу, викопних решток рослин, тварин, а також грунтів. За допомогою цього мето^ можна зазирнути в минуле й прогнозувати майбутнє. Так, прогнози щодо змін клімату чи новітніх рухів земної кори Грунтуються на знаннях про перебіг цих процесів у минулому.

Завдяки застосуванню комп’ютерної техніки набули широкого використання такі методи, як аерокосмічний, моделювання, математичні.

Для розвитку географії необхідна величезна кількість даних про природні та суспільної об’єкти, явища і процеси. Лише вміло опрацювавши за допомогою різних методів дослідження інформацію, науковець-географ може дійти висновків і узагальнити відомості про досліджуваний об’єкт: його склад, розвиток, закономірності поширення та зміни. Наприклад, лише для встановлення середньомісячної температури повітря в певному пункті необхідно використати щонайменше 240 цифрових даних, тобто мати інформацію про щодобову температуру, виміряну через кожні 3 год впродовж місяця. А середньомісячна температура січня чи липня, що її наводять на кліматичних картах, — це результат опрацювання даних, зібраних за кілька десятиліть.

Зібрана в ході досліджень інформація потребує наукового осмислення й узагальнення. Її використовують вчені, зацікавлені тією чи іншою науковою проблемою.

Новітні технології -географії

Великого поширення серед школярів набула програма воодІЕагІЇ, що відображає віртуальний глобус. Завдяки їй в Інтернеті можна ознайомитися з аерофотознімками нашої планети, в тому числі й України.

ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

Джерелами географічних відомостей, якими в разі необхідності можуть скористатися всі, хто цікавиться географією, є географічні енциклопедії (наприклад, «Географічна енциклопедія України» у 3-х томах, «Енциклопедія українознавства»), довідники, словники («Топонімічний словник України») тощо. Велика кількість інформації міститься в підручниках, посібниках і наукових працях, що видаються окремими книжками або публікуються на сторінках періодичних видань — фахових географічних газет, журналі в.

Ви вже знаєте, що важливим джерелом знань про різні території є географічні кар ги, їх складають за результатами польових знімань, на підставі аеро- і космічних знімків, статистичних і літературних даних. Карти показують розміщення, властивості й зв’язки між різними природними та суспільними об’єктами та явищами.

Цікаву й різноманітну' географічну інформацію можна отримати під час відвідування природничих, геологічних, історичних, етнографічних, краєзнавчих музеїв. Матеріали їх експозицій є результатом копіткої науково-дослідницької діяльності багатьох учених різних поколінь.

Про різноманітні географічні новини ми щоденно дізнаємося із засобів масової інформації - радіо та телебачення. Часто такі звістки є оперативними повідомленнями про природні явища, що відбуваються в нашій країні та за її межами. Надзвичайно розширилися можливості доступу' до різноманітної географічної інформації із розвитком Інтернету.

ЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ. Для орієнтування в сучасному світі кожна людина має знати географічні назви основних природних (гір, рівнин, річок, озер, морів, островів тощо) і соціальних (міст, сіл, морських портів, летовищ тощо) об’єктів на каргі свого регіону, своєї країни, світу. Вона має уявляти, у чому полягають відмінності їхнього рельєфу, клімату, вод, грунтів, рослинності, населення, культури, релігії, господарства. Такі знання необхідні для об’єктивного сприйняття національних і міжнародних подій.

Про географію України

«...Любов до рідного краю конче повинна основуватися на його пізнанні!.. Є різні науки, що можуть нас навчити чого потрібно про Україну. Є історія України, українська етнологія, українська література - одним словом, є багато наук, що говорять про Україну. Однак, мабуть, найважливіша між ними -це географія України. Географія, або землезнання, обіймає всі найважливіші відомості про землю й народ, що її заселює.»

Степан Рудницький, 1921 р.

Географія постійно змінюється

Географи мусять прискіпливо вивчати об'єкти, адже вони постійно змінюються. Змінюються навіть їх географічні назви - топоніми. Для населених пунктів вони також бувають «мінливі». Так, місто Біл-город-Дністровський за свою більш як 2500-літню історію змінювало назву щонайменше 8 разів, а місто Луганськ лише за час середньої тривалості життя людини - 5 разів.

Географічний (просторовий) підхід дає змогу зрозуміти рішення, що їх приймають окремі люди, компанії, уряди держав, і які впливають на торгівлю, перевезення, послуги, вибір місць для розміщення підприємств або для відпочинку. Глибокі географічні знання необхідні для відповіді на надважливі запитання: як організовано простір? хто й як це робить? які наслідки таких дій? Грамотна з географічного погляду людина повинна розуміти: вона залежить від того місця, підгрунтя, тієї поверхні, на якій живе. Вона має усвідомлювати неповторність будь-якого куточка Землі. Тверде переконання, що людина відповідальна за Землю, долю всього людства й природи, яку перетворює, погрібне не лише географу, а кожному з нас.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Курс «Україна у світі» вивчає закономірності розташування рельєфу, корисних копалин, клімату, внутрішніх вод, фунтів, рослинності й тваринного світу', природних комплексів і населення на території нашої країни. Основними методами геоірафічних досліджень є описовий, експедиційний, літературний, порівняльний, картофафічний, палеогеографічний, аерокосмічний, моделювання, математичні.

Джерелами геоірафічної інформації слугують геоірафічні енциклопедії, довідники, словники, газети та журнали, карти й атласи, музейні експозиції, краєзнавчі екскурсії й мандрівки, радіо, телебачення, Інтернет.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.    Що ви вивчатимете в курсі «Україна у світі: природа, населення»?

2.    Які методи географічних досліджень є найдавнішими, а які — сучасними?

3.    Якими джерелами геофафічної інформації ви скористаєтеся, щоб зробити інформаційний стенд «Наш обласний центр» для кабінету геофафії?

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

Що вам відомо про Всеукраїнську краєзнавчу експедицію «Моя Батьківщина — Україна»? Якщо нічого, то знайдіть інформацію про неї в Інтернегі. Чи цікаво було б вам взяти участь у цій експедиції за одним із її напрямів? Якщо так, то за яким?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Уявіть, що ви — вчені, які вивчають Чорне море. Які методи досліджень ви використаєте, якщо:

група 1 — мандруєте з купцями за часів середньовіччя; група 2-е членами експедиції від Академії наук України.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Бойко