Народна Освіта » Географія » § 52. Трудові ресурси

НАРОДНА ОСВІТА

§ 52. Трудові ресурси

Пригадайте: Яка частина населення належить до категорії «населення працездатного віку»? Яка середня тривалість життя в Україні?

Трудові ресурси. Розвиток господарства будь-якої країни залежить від її людського потенціалу. Для економіки країни важлива не просто кількість населення, а кількість людей працездатного віку. (Поясніть, чому).

Трудові ресурси — частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, розумові здібності та знання, що дають змогу брати участь у трудовій діяльності (моя. 177).

Для кількісної оцінки трудових ресурсів можна використовувати дані про працездатне населення, яке становить приблизно 65 % усього населення Землі.

Основною частиною трудових ресурсів є населення працездатного віку (16 -60 років). Виняток становлять люди з вадами розвитку, які не працюють, і пільгові пенсіонери. Певну частину трудових ресурсів становлять працездатні люди пенсійного віку й працюючі підлітки. В Україні через низький рівень соціальних пенсій, які не досягають навіть прожиткового мінімуму, понад 2/3 сучасних пенсіонерів за віком або за пільговим стажем продовжують працювати, поповнюючи трудові ресурси.

Нижня межа працездатного віку майже у всіх країнах світу становить 16 років, а верхня межа має відмінності. Це пояснюється різною середньою тривалістю життя населення, а також матеріальними можливостями країни щодо забезпечення пенсіями людей похилого віку. В Україні пенсійний вік становить 60 років. Майже в половині країн світу чоловіки й жінки виходять па пенсію в одному віці. У решті країн жінки мають право виходу на пенсію на гри (СІІІА, Швеція) або п'ять років (Швейцарія, Фінляндія) раніше за чоловіків.

Кількість трудових ресурсів за регіонами постійно змінюється. З одного боку, їх кількість зростає за рахунок досягнення молоддю працездатного віку; залучення до роботи незайнятих людей, що проживають на цій території, а також людей, що переселилися з інших регіонів. З іншого боку, відбувається скорочення трудового потенціалу регіону за рахунок тієї частини населення, що стає непрацездатною, і людей, що виходять на пенсію. Отже, кількість трудових ресурсів залежить від вікової структури населення. В умовах України, де спостерігається «старіння» населення, кількість трудових ресурсів має тенденцію до зниження. У країнах, іцо розвиваються й мають високий приріст населення, трудові ресурси становлять 50-55 % усього населення. У більшості розвинутих країн (і в Україні також) цей показник сягає 62 %.

Найвищий рівень забезпечення трудовими ресурсами мають західні області: Закарпатська, Львівська та Івано-Франківська. У центральних і північно-східних областях природний приріст населення низький, частка трудових ресурсів невисока. У південних областях існує дефіцит трудових ресурсів. Тут переважають галузі, що потребують великої кількості працівників, особливо жінок. Здебільшого це сільські райони, де найменша густота населення.

Країни можуть штучно впливати на кількість трудових ресурсів через поліпшення умов праці, зниження рівня професійної захворюваності і травматизму, зменшення чисельності армії, віддалення межі працездатного віку тощо.

Трудові ресурси створюють можливості для повнішого використання природних ресурсів, тим самим сприяють комплексному розвитку території. У регіонах, добре забезпечених трудовими ресурсами, розвиваються трудомісткі в пробі і и і ітва.

З трудовими ресурсами тісно пов'язаний термін «робоча сила». Ідеться про здатність людини до праці, тобто сукупність її фізичних та інтелектуальних здібностей, які вона застосовує в процесі виробництва. Робоча сила — цс дієві трудові ресурси.

Кількісна та якісна характеристики трудових ресурсів. Ефективне використання трудових ресурсів визначається кількісними та якісними критеріями. Кількісна оцінка характеризується загальною чисельністю працездатного населення й тривалістю робочого тижня. Якісний склад трудових ресурсів визначають стать, вік, освіта й професійна підготовка, мобільність, стан здоров'я тощо.

У країнах, що розвиваються, якість трудових ресурсів визначається не стільки наявністю вищої й середньої освіти, скільки рівнем грамотності. Загалом у світі частка неписьменного населення становить 15 %, з яких понад 90 % припадає на мешканців країн, що розвиваються. Велика частка неграмотного населення працездатного віку в країнах Південної й Західної Азії та Тропічної Африки. Низький рівень грамотності населення багатьох країн визначає невисоку продуктивність праці, зумовлює консервацію застарілих форм господарювання, гальмує технічний прогрес. За кількістю неграмотних вирізняються такі країни Азії, як Афганістан, Бутан, Непал, Бангладеш, Пакистан, а також більшість країн Тропічної Африки (Буркіпа-Фасо, Чад, Нігер, Гвінея, Сомалі та іп.). За абсолютною чисельністю неписьменного

населення світовим лідером є Індія, де неграмотних майже 350 мли осіб (35 % населення), з яких дві третини — жінки. Отже, кожен третій неписьменний у світі — індієць (моя. 178).

Для характеристики освітнього рівня населення дуже важливим є показник частки осіб з вищою освітою серед дорослого населення. За цим показником лідирують СІЛА, країни Західної Європи, Канада, Австралія, Нова Зеландія.

Розвинуті країни світу виділяють значні кошти на охорону здоров'я. Так, у СІНА, Німеччині, Швейцарії видатки на охорону здоров’я перевищують 10 % доходів країни, у Франції, Нідерландах, Чехії, Канаді, Австралії наближаються до 10 %, а в країнах Африки не перевищують 2-3 %. Доступ до медичного обслуговування в різних країнах світу також різний. У розвинутих країнах медичну допомогу отримує все населення, а в бідних країнах - менше чверті мешканців.

Одним із найважливіших критеріїв оцінки здоров’я населення є показник дитячої смертності, який із 1990 р. зменшився у світі більше ніж удвічі, а смертність дітей у віці до 5 років знизилася з 12,7 до 6 мли.

Дуже вагомим показником соціально-економічного розвитку країни є тривалість життя населення. Найнижча середня тривалість життя у світі спостерігається в найбідніших країнах Африки (Сьєрра-Леоне, Замбія, Ангола, Мозамбік, Гвінея, Ліберія), де в середньому люди живуть до 37-40 років. Найвищі показники тривалості життя характерні для розвинутих країн Європи (Франція, Швеція, Швейцарія, Італія, Норвегія), Азії (Японія, Сінгапур), Північної Америки (СІІІА, Канада) та Австралії (табл. 11).

Таблиця 11

Країни-лідери за рівнем тривалості життя (2013 рік)

Із розвитком цивілізації середня тривалість життя збільшується насамперед завдяки зниженню дитячої смертності та розвитку медичного обслуговування. У всіх без винятку країнах жінки живуть довше за чоловіків, хоча

найбільша різниця за середньою тривалістю життя спостерігається в пострадянських країнах, зокрема в Україні, Росії, Грузії та ін.

Для повнішої характеристики трудових ресурсів на сучасному етані використовують показник ІРЛП — індекс розвитку людською потенціалу, який щорічно публікує Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй. Він будується на трьох компонентах: освіта, рівень доходу та якість здоров'я (показником якого вважають тривалість життя). У цьому рейтингу за даними 2014 р. Україна посідає 81 місце.

і За допомогою інтернет-джерел з'ясуйте, які країни лідирують у рейтингу показника індексу розвитку людського потенціалу. Покажіть їх на карті.

Висновки

До трудових ресурсів зараховують такі групи населення: населення працездатного віку (16-60 років), працездатні люди пенсійного віку та працюючі підлітки.

Кількісна оцінка трудових ресурсів характеризується загальною чисельністю працездатного населення й тривалістю робочого тижня. Якісний склад трудових ресурсів визначають за статтю, віком, освітою та професійною підготовленістю, мобільністю, станом здоров’я тощо.

У рейтингу індексу розвитку людського потенціалу Україна посідає 81 місце (2014).

Основні поняття й терміни

Трудові ресурси — частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, розумові здібності й знання, що дають їй змогу брати участь у трудовій діяльності.

Дослідження

Дослідіть, скориставшись матеріалами Програми розвитку ООН, які країни на пострадянському просторі випереджають Україну в рейтингу індексу розвитку людського потенціалу. За якими показниками? Як ви вважаєте, яких заходів доцільно вжити, щоб покращити ситуацію?

Запитання та завдання

1.    Що таке трудові ресурси? Які групи населення утворюють трудові ресурси?

2.    Поясніть світову тенденцію до зростання мобільності робочої сили. Наведіть приклади.

3.    Що таке індекс розвитку людського потенціалу? З яких показників він складається? Яке місце за цим показником посідає Україна?

Це цікаво

Кількість людей, які живуть в умовах низького рівня людського развитку, у 1990 р. становила з 3 млрд осіб а в в 2014 р. — понад 1 млрд.

Готуємося до наступного уроку

Підготуйте повідомлення на тему «Сучасні проблеми біженців і нелегальної міграції».

Пригадайте: Що таке трудові ресурси?

Найважливішою проблемою трудових ресурсів є їх повна зайнятість та ефективне використання, що забезпечує економічне зростання й підвищення рівня життя населення.

° Чи все населення працездатного віку працює?

Із 7,3 млрд жителів Землі 3,2 млрд працюють на постійних робочих місцях. Решта зайняті доглядом, творчою, волонтерською працею або іншими видами трудової діяльності чи готуються в майбутньому стати працівниками.

Економічно активне населення. До економічно активного населення належать люди працездатного віку (15-70 років), які беруть участь у суспільному виробництві чи бажають бути його учасниками (мил. 179). До цієї категорії зараховують тих, хто працює у власному домашньому господарстві, та осіб, які досягли працездатного віку, але продовжують навчатися в школі, коледжі, університеті тощо.

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Гільберг

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 3-08-2016, 16:26, Переглядів: 2498