§ 16. Корисні копалини України. Паливні корисні копалини

Пригадайте:

1. Що називають корисними копалинами?

2. Де використовують корисні копалини?

3. Які корисні копалини належать до паливних? Яке вони мають походження?

Мінерально-сировинні ресурси України. У земній корі налічують до З тис. мінералів і понад 1,5 тис. гірських порід. Завдяки своїм властивостям вони використовуються в різних галузях господарства: енергетиці, металургійній і хімічній промисловості, будівництві, окремі види в медицині (озокерит, грязі). Алмази, графіт, радіоактивні й рідкісні метали знаходять застосування у сфері науки й техніки; дорогоцінні метали, коштовне й напівкоштовне каміння — у ювелірній справі.

Займаючи чималу площу (0.4 % усього суходолу), Україна добре забезпечена мінерально-сировинними ресурсами. У надрах розвідано понад 20 тис. родовищ (117 видів корисних копалин), із яких майже 8700 родовищ мають промислове значення і внесені до переліку запасів корисних копалин. Понад 3000 родовищ (99 видів корисних копалин) промислово освоєні. За обсягом розвіданих запасів вугілля, залізних, марганцевих і титано-циркошєвих руд, а також графіту, каоліну, калійних солей, сірки, вогнетривких глин, облицювального каменю Україна є однією з провідних країн світу.

Мінерально-сировинні ресурси з погляду їх використання в різних галузях господарства поділяють на три великі групи: поливні (горючі), рудні (металеві), нерудні (неметалеві).

Паливні корисні копалини залягають переважно в тектонічних западинах, рудні — магматичного й метаморфічного походження — тяжіють до Українського щита й Вулканічного хребта Карпат. Нерудні копалини осадового походження (солі, вапняки, піски) розміщені в прогинах, а магматичного чи метаморфічного походження (граніт, мармур, графіт) — у породах Українського щита, складчастих системах Карпат і Криму.

Порівняйте тектонічну будову України з розміщенням корисних копалин і зробіть висновок про те, як вони взаємопов’язані.

До наливних корисних копалин належать кам'яне й буре вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці. За розвіданими запасами кам’яного вугілля Україна посідає друге місце в Європі та сьоме у світі (моя. 36).

Найбільший і найважливіший Донецький кам’яновугільний басейн (50 тис. км²) розташований па території Донецької, Луганської, Дніпропетровської, частково Харківської й Полтавської областей. Тут виявлено коксівне (паливо для металургійної промисловості), газове й енергетичне вугілля — антрацит. Вугілля залягає пластами. Найпотужніші й доступні пласти вже вироблені, бо тут видобувають вугілля з XVIII ст. Нинішня глибина залягання — 1200 м, пересічна 500-750 м, а пласти мають невелику потужність (0,5-2 м). Значна похилість і газоносність пластів нерідко спричинюють небезпечні вибухи.

Львівсько-Волинський вугільний басейн (10 тис. к.\г) знаходиться на північному заході країни на межі Львівської й Волинської областей. Видобуток вугілля розпочато в 1952 р. Паливо залягає на глибині 300 700 м, максимальна потужність пластів — 2,8 м. Вугілля сірчисте, зольне, використовується як енергетичне й побутове паливо для західного регіону.

Дніпровський буровугільний басейн (150 тис. км²) простягається вздовж Дніпра з північного заходу на південний схід територією Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей. Найбільше родовище — Олександрійське. Вугілля залягає близько до поверхні, тому видобувають його переважно відкритим способом (у кар'єрах). Використовують як паливо для ТЕС і побутових потреб. Незначні поклади бурого вугілля є в Передкарпатті, Закарпатті та Придністров'ї.

Дискусійний клуб

Які проблеми існують у вугільній промисловості?

Як, на вашу думку, можна вирішити ці проблеми?

Родовища горючих сланців виявлені на півночі Кіровоградської та на півдні Черкаської областей, у Карпатах і па Поділлі. Найбільше з них — Бов-гпиське (Кіровоградська область). Вони можуть використовуватись як паливо для ТЕС, а також як сировина для хімічного виробництва.

Торфові родовища зосереджені в основному на Поліській низовині, а також у зоні лісостепу в річкових долинах. В Україні налічують до 2500 невеликих родовищ. Найбільші поклади у Волинській, Рівненській, Київській, Чернігівській і Львівській областях. Торс)) використовують переважно в сіль-сь ком у гос іюдарст ві.

Важливе значення, як цінна паливно-енергетична та хімічна сировина, мають нафта й природний газ. Основні родовища цих паливних корисних копалин знаходяться в Західному, Східному й Південному нафтогазоносних районах.

Східний район (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область) простягається вузькою смугою на Лівобережжі Дніпра — від північних кордонів України до Донецького кряжа. Тут видобувають понад 80 % нафти й газу в країні. Активне розроблення родовищ почалося в середині XX ст. Тут розвідано понад 140 родовищ газу. Найбільші з них — Шебелинське, Єфремівське (Харківська область), Західнохрестищенське (Полтавська область). Поклади нафти виявлено також у Чернігівській і Сумській областях. Найзначніші нафтові й нафтогазові родовища: Леляківське, Гнідинцівське (Чернігівська область), Глинсько-Розбишівське (Полтавська), Качанівське, Бугруватівське (Сумська область).

Західний район (Карпатська нафтогазоносна область) охоплює територію Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей. Промисловий видобуток нафти в регіоні розпочався ще в 1775 р., газу з 1924 р. Газові й нафтові родовища через тривалу експлуатацію майже вичерпані. Найбільші діючі родовища: Долинське — нафтове, Битків-Бабчин-ське — нафтогазове, Богородчанське — газове.

Південний район (Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область) розташований у межах Одеської, Миколаївської, Херсонської областей і в Криму. Це найнерспективніший район. За прогнозами геологів, значні поклади нафти й газу на шельфі Чорного й Азовського морів. Нині тут відкриті родовища газу — Голіцинське, Штормове, Казантипське. Найбільші промислові родовища газу - Джанкойське, Глібівське, Задорненське (Крим), нафти Східносаратське (Одеська область).

В Україні здавна експлуатуються родовища озокериту. Озокерит, або гірський віск, — горюча корисна копалина нафтового ряду. Використовується як лікувальний засіб, а також для виготовлення мастила, як сировина для гумової, хімічної, паперової, електротехнічної галузей промисловості. Родовища озокериту* рідкісні. На території України більшість із них зосереджена в Західному нафтогазоносному районі. У Львівській області знаходяться найбільші у світі Бориславське (експлуатується з 1856 р.) і Трускавецьке родовища. Добувають озокерит шахтовим способом з глибини 140 м.

Понад 40 % спожитого газу Україна закуповує, через що змушена шукати різні шляхи зменшення енергетичної залежності, зокрема видобуваючи сланцевий газ. Більшість експертів уважає, що за запасами сланцевого газу Україна посідає четверте місце в Європі після Польщі, Франції та Норвегії.

Однак ідея розроблення родовищ сланцевого газу в Україні має й чимало противників. Основні аргументи — екологічні обмеження в умовах густозасе-леної території та небезпека порушення навколишнього природного середовища (провали, затоплення територій, забруднення прісних підземних і наземних вод, зростання сейсмічності).

Висновки

В Україні поклади паливних корисних копалин — вугілля, нафти, природного газу, горючих сланців, торфу, озокериту — мають осадове походження й залягають у межах Передкарпатського й Закарпатського прогинів, Дніпровсько-Донецької й Причорноморської западин, а також осадового чохла Українського кристалічного щита.

На території України розташовані кам’яновугільні басейни (Донецький і Львівсько-Волинський) та буровугільний — Придніпровський, нафтогазоносні райони — Західний, Східний і Південний.

Запитання та завдання

1.    На які групи поділяють корисні копалини залежно від їх використання?

2.    Чим пояснюється розмаїття видового складу корисних копалин в Україні?

3.    Охарактеризуйте поняття «паливні корисні копалини». Які паливні корисні копалини є в Україні, зокрема у вашій області?

4.    Чому Україна періодично закуповує вугілля за кордоном, якщо має потужний Донецький вугільний басейн, що не вичерпав свої запаси?

5.    Назвіть і покажіть на карті основні нафтогазоносні райони України.

6.    Порівняйте Західний і Східний нафтогазоносні райони. Які, на вашу думку, перспективи їх розвитку?

Практикум

1. Складіть порівняльну характеристику Донецького кам'яновугільного та Львівсько-Волинського вугільного басейнів, за таким планом:

•    розміщення;

•    площа;

•    геологічні запаси;

•    середня потужність пластів;

•    максимальна й мінімальна глибина розроблення.

Заповніть у зошиті таблицю.

2.    Розв'яжіть задачі:

1)    Підрахуйте, скільки вугілля витратить ваша родина для забезпечення потреби в електроенергії протягом 1 місяця, року, якщо на виробництво 2 кВт год електроенергії потрібно 1 кг палива.

2)    При спалюванні кам’яного вугілля утворюється попіл, який становить до 15 % маси. Підрахуйте, скільки відходів утворюється в Україні за рік за умови щорічного видобування й спалювання 100 млн т вугілля.

3.    Позначте на контурній карті вугільні басейни України та нафтогазоносні райони й найбільші родовища.

Це цікаво

•    Технологія видобутку сланцевого газу методом гідророзриву передбачає створення системи вертикальних і горизонтальних свердловин, у які під тиском закачують суміш, що складається з води, піску й наповнювачів, які посилюють в’язкість розчину та викликають просторове утворення мікротріщин, збільшують площу дренування. Після зниження тиску вода вільно витікає зугворених тріщин, а пісок не дає їм закриватися для вільного витоку газу Відкачану воду потрібно очищувати й повторно використовувати для утворення гідророзривів.

•    Нафта й природний газ України залягають у породах, вік яких обчислюється десятками мільйонів років, а в Прикарпатті подекуди сягає 500 млн років. Вік кам’яного вугілля становить 350 млн, а бурого — лише 30-60 млн років. «Наймолодший» із паливних ресурсів торф, який утворився протягом останніх 10 тис. років. На відміну від інших видів мінерального палива, що належать до невідновлюваних корисних копалин, торф утворюється і в наш час із решток відмерлих рослин на дні боліт, однак дуже повільно — усього 1 мм за рік!

•    Із кам'яного й бурого вугілля виробляють: кокс, фарби, парфуми, ліки, нафталін, маргарин, паливо, вибухові речовини, газ, лінолеум, сахарин, анілінові фарби, пластмасу, лаки, руберойд, асфальт тощо.

•    Із нафти виробляють: гас (керосин), бензин, розчинники, електроізоляцію, парафін, сірники, свічки, мило, спирт, парфуми, фарби, скотч, фотоплівку, штучну шкіру, вибухові речовини, пінопласт, синтетичні волокна й тканини тощо.

•    Вугілля утворилося з решток рослин (хвощів, плаунів, деревовидних папоротей та ін.), які формували непрохідні заболочені ліси. Море кам’яновугільного періоду періодично затоплювало ліси, і тоді рештки рослин укривалися морським осадом. Частина деревини перетворювалася на лігніт, а згодом на буре вугілля. Із зануренням вугілля на глибину збільшувалися тиск і температура, унаслідок чого буре вугілля перетворювалося на кам’яне, а пізніше на антрацит.

Готуємося до наступного уроку

1.    Пригадайте, які корисні копалини належать до рудних.

2.    Які закономірності розміщення рудних корисних копалин?

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Гільберг