§ 48. Етнічний склад населення України

Які етноси колись жили на території сучасної України?

До яких методів досліджень належить перепис населення та опрацювання його результатів?

1 Переписи населення як анкетування

з питань етнічного походження

У деяких державах термін «нація» стосується всіх громадян незалежно від їхнього етнічного самовизначення (яке є невід’ємним правом кожної людини). Усі громадяни США вважаються американцями; усі громадяни Канади — канадцями.

Дещо інше розуміння нації закладене в Конституції України (стаття 11): «Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України».

У той самий час у паспорті громадянина України відсутня графа «національність» (як було в паспорті радянського зразка). Немає такої графи й при прийомі на роботу, оформленні інших офіційних документів. Тому єдиним шляхом етнічного самовизначення громадянина України (чи людини без громадянства) є перепис населення. У багатьох країнах переписний лист, який заповнює людина, не спирається на затверджений перелік етносів (як це було в СРСР та Україні), тому кожен самостійно визначає свою етнічну належність.

Всеукраїнський перепис населення проводився у 2001 р., тому при характеристиці національного й етнічного складу населення ми будемо використовувати саме його результати. Пункти переписного листа, у яких потрібно було вказати етнічне походження особи й інформацію про мовні ознаки, наведені на рис. 48.1.

При цьому в методичних матеріалах для переписувачів був поданий перелік із 132 етнонімів (назв етносів), один із яких мав вибрати опитуваний і записати в переписному листі переписувач. Виявилося, що із цього переліку етносів тільки 17, крім українців, мали загальну кількість ЗО тис. осіб і більше.

2 Найбільші етнічні групи населення України

Проаналізуйте матеріал таблиці на рис. 48.2. Знайдіть на карті атласу регіон найбільшого поширення основних корінних народів і національних меншин України.

Українці становлять абсолютну більшість (понад 90%) у 13

3 25 регіонів України та переважну більшість (70—90%) — у семи регіонах. Тільки в Луганській та Донецькій областях частка українців становила 57 і 58%, а в Автономній Республіці Крим — 24,3%. Причому порівняно з переписом 1989 р. частка українців зросла на 5%, і наскільки ж зменшилася частка росіян.

Частка українців серед міського населення становила понад 73%, серед сільського — понад 87%.

Згідно з переписом 85 % українців рідною мовою назвали українську, а 11,5% — російську. У цілому 2/3 населення вважають українську мову рідною, а вільно володіють нею 87,8%.

Таким чином, відповідно до положень Конституції України, підтверджених результатами перепису, українська нація є найбільшою державотворчою, а українська мова — єдиною державною.

Серед деяких націй виокремлюють певні етнографічні групи, які вирізняються побутом і традиціями. Вони є або залишками давніх, майже асимільованих етносів, або наслідком історії взаємодії сусідніх етносів. До етнографічних груп українців належать гуцули, бойїси, лемки (у Карпатах), литвини, поліщуки (у Поліссі), русини (у Закарпатті).

З Корінні народи й національні меншини

в Україні

У Конституції України увага акцентується на розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів. Корінними називають етноси, утворення яких (етногенез) відбувалося на даній території. На території сучасної України, крім українців, відбувся етногенез кримських татар, караїмів, кримчаків та частково гагаузів. Вони не мають державних утворень за межами України і тому тут є корінними народами.

Кількість караїмів та кримчаків була досить незначною і складала у 2001 р. відповідно 1196 та 406 осіб. Досить загрозливим для караїмів та кримчаків є високий ступінь їхньої мовної асиміляції в умовах дисперсного типу розселення (хоча місцем формування цих етносів є Крим).

Верховна Рада доручила уряду розробити законопроект про статус кримськотатарського народу як корінного народу України та ухвалила заяву щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української держави. Як свідчить назва народу, місце його етногенезу впродовж XII—XVIII ст. — Крим (переважно передгірні й степові райони). У 1944 р. кримські татари були виселені комуністичною владою із місць проживання, переважно в Середню Азію. І тільки наприкінці 80-х рр. XX ст. їм було дозволено повернутися на батьківщину. За чверть століття вони зуміли налагодити побут, частково відновити традиції і культуру. Кримські татари становлять 12—13% від кількості населення Криму (у сільській місцевості — близько 19%, а в передгірних районах — до 30%).

Близько 31 тис. гагаузів проживають переважно на території Одеської області, на межі з Молдовою. Цей невеликий (лише близько 250 тис. осіб) тюркомовний народ формувався по обидва береги Дунаю.

Усі інші народи мають статус національних меншин, оскільки їх етногенез не відбувався в межах території України. В Україні діють школи і класи з навчанням мовами регіональних меншин. Законодавством України передбачене використання переважаючих у регіоні меншинних мов у діловодстві. Жодних обмежень у використанні мов на території України в міжособис-тісному спілкуванні немає.

Найчисленнішою національною меншиною є росіяни. Під час перепису міського населення росіянами себе вказали 22,4%, а сільського — близько 7% населення України.

Приблизно 29 % населення назвали російську мову рідною. Тільки в трьох регіонах (АР Крим, Луганській і Донецькій областях) близько 3/4 населення вказали російську мову як рідну. Навчання в Криму велося майже виключно, а в Луганській і Донецькій областях — переважно російською мовою.

Кількість населення деяких національних меншин порівняно з початком XX ст. значно скоротилася у зв’язку з подіями Другої світової війни та післявоєнною міграційною політикою (німців — від 2,1 до 0,07%, поляків — від 5,4 до 0,3%, євреїв — від 9 до 0,2%). Натомість зросла кількість білорусів і представників народів Закавказзя (особливо вірменів).

1. Які основні висновки про етнічний склад населення України можна зробити за результатами перепису 2001 р.? 2. Які етноси на території України визнані корінними (або частково корінними)? Укажіть місця їх етногенезу. 3. Які етноси в Україні належать до найчисленніших національних меншин? 4. Назвіть закономірності зміни кількості кожної з національних меншин в Україні та поясніть основні райони їх проживання.

5. Як ви вважаєте, до якої групи держав за національним складом можна зарахувати Україну? 6. Охарактеризуйте закономірності розміщення українців по території України. 7. Які недоліки ви помітили в методиці перепису етнічного складу населення у 2001 р., що варто було б урахувати під час перепису населення, запланованому на 2020 р.?

8. Користуючись додатковою літературою або ресурсами Інтернету, дізнайтеся про походження етнографічних груп українців. Підготуйте повідомлення про одну із цих груп (на вибір).

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Булава