§ 41. Механічний рух (міграції) населення. Українська діаспора

Від яких двох головних чинників залежить кількість населенні країни?

Які географічні карти варто використовувати при вивченні цієї теми

1 Поняття про механічний рух (міграції) населення

Міграції — переміщення населення через адміністративні чі державні кордони, пов’язані зі зміною місця проживання, наза вжди чи на певний тривалий період. Людей, що переміщуються називають мігрантами.

Міграції класифікують за різними критеріями:

1) за тривалістю: постійні (безповоротні) та тимчасові (зворотні)

2) за фактом перетину державних кордонів: зовнішні (міждер

жавні) і внутрішні (усередині країни).

До зовнішньої міграції належить рух населення через дер жавні кордони (зі зміною і без зміни постійного місця прожи вання).

Тимчасові зовнішні міграції в наш час стали звичними (ту ристи, сезонна робота, нетриваче навчання).

Зовнішні міграції зі зміною постійного місця проживанні поділяють на еміграцію (виїзд із країни) та імміграцію (в’їз; до країни).

Різниця між еміграцією й імміграцією становить сальдо мі грацій. Воно може бути додатним (+), якщо імміграція перева жає над еміграцією, від’ємним (-) або нейтральним.

За правовою ознакою іммігрантів поділяють на легальних, на півлегальних, нелегальних. Легальні мігранти перетинають між державні кордони на законних підставах (наприклад за візою) Напівлегальні мігранти, маючи візу, прибувають до країни ні законних підставах, але через певний час із різних причин від мовляються виїхати до своєї батьківщини і залишаються у країн перебування. Нелегальні мігранти виїжджають із країни постій ного проживання, перетинають кордони держав без офіційного дозволу. У країні імміграції їм загрожує депортація.

Нелегальною нерідко є вимушена еміграція особи з країни у якій щодо неї або членів її сім’ї застосовувалося або реально загрожувало насилля чи переслідування в будь-якій о]юрмі. У кра їні прибуття така особа є іммігрантом-біженцем.

Наведіть актуальні на сьогодні приклади вимушеної міграції насе лення.

2 Причини і наслідки зовнішніх міграцій у світі

Причини зовнішніх міграцій можуть бути різними: економіч ні (трудові — у пошуках роботи), соціальні (у пошуках кращогс соціального захисту для дітей, пенсіонерів тощо), близькі до ни;

культурні (у пошуках рідного етнічного чи релігійного середовища), освітні (на довготривале навчання), за політичними мотивами або із зони військових дій (вимушена еміграція).

Наведіть приклади соціальних, культурних, освітніх, політичних міграцій населення.

Тривалий час найпоширенішим видом зовнішніх міграцій була економічна (трудова). У минулому ми знайдемо приклади примусової міграції (населення Африки — до Америки, у рабство, — упродовж XVI—XIX ст.; українців — на роботи до фашистської Німеччини або у віддалені райони Росії — комуністичною владою наприкінці 20-х — у 30-х рр. XX ст.).

І сьогодні поширена неорганізована (індивідуальна) трудова міграція, наприклад громадян України — до країн Європи чи Росії.

Проте в історії були і приклади керованої (суспільно організованої) міграції — прояву державної політики із заохочення еміграції або імміграції, а саме:

• еміграція з Європи до Нового Світу (Америки) (XVI — початок XX ст.);

• еміграція переважно із Великої Британії до Австралії та Нової Зеландії (XIX—XX ст.);

• імміграція в новостворену державу Ізраїль (друга половина 40-х рр. XX ст.).

Найбільшими джерелами робочої сили на сучасному ринку праці є країни Південної Азії (Індія, Пакистан), Південно-Східної Азії (В’єтнам, Індонезія), Африки, Центральної та Східної Європи (зокрема з України).

Трудових іммігрантів приймають високорозвинені країни Західної й Північної Європи, Північної Америки, а також Австралія і Нова Зеландія та країни Перської затоки (Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Бахрейн, у яких частка робітників-емігрантів сягає 9/10 від їхньої загальної кількості).

Кількість зовнішніх мігрантів із різних причин продовжує зростати і є однією з ознак глобалізації (поступового формування єди-

ного людства). Станом на 2010 р. кількість зовнішніх мігрантів у світі становила 214 млн осіб (понад 3% від усього людства).

До країн із додатним сальдо міграцій та найбільшою кількістю іммігрантів (тимчасових і постійних) належать СПІА (45,8 млн осіб на 2013 р.), Росія, Німеччина, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Велика Британія, Франція, Канада.

У СІІІА, наприклад, імміграційна політика детально регламентується (визначається, який відсоток іммігрантів мають становити родичі громадян СПІА; який — потрібні країні фахівці тощо).

Політика держав, які прагнуть мати додатне сальдо міграцій, спрямована на збільшення національного багатства цієї країни (навіть незважаючи на деякі соціальні проблеми, які створюють іммігранти). І навпаки, еміграція населення часто позбавляє країни перспектив розвитку.

З Українська діаспора. Сучасні зовнішні міграції

в Україні

Діаспора — частина народу, що перебуває за межами країни свого походження. Найбільші у світі діаспори — китайська (35 млн осіб), індійська та російська (по 25 млн), польська (21 млн), п’ята за кількістю — українська (12—15 млн — разом з особами, у яких тільки один із батьків є українцем). Великими є також єврейська, циганська, вірменська діаспори (по 8 млн осіб).

За соціально-економічними, політичними, релігійними та іншими мотивами велика кількість українців емігрувала за кордон, особливо в першій половині XX ст., утворивши там діаспору. Найбільше українців проживає (у порядку зменшення): у Росії, Казахстані, СПІА, Канаді, Молдові, Польщі, Білорусі, Аргентині, Бразилії, Австралії. Найбільшу частку населення українська діаспора складає в Молдові (15%). Виділяють східну діаспору (понад 7 млн осіб — у Росії, інших країнах колишнього СРСР) та західну діаспору (у Європі, СІНА, Канаді, Латинській Америці — налічує приблизно 4 млн осіб і складається переважно з емігрантів із західної частини України).

Знайдіть на карті світу країни з найбільшою українською діаспорою.

Східна українська діаспора, яка займалася передусім землеробством, компактно зосереджувалася в регіонах: Кубані, Поволжі, Південному Сибіру й Північному Казахстані та на півдні Далекого Сходу. У 50-х рр. XX ст. чимало українців переїхали для освоєння цілинних земель Північного Казахстану, а в останній четверті XX ст. — родовищ нафти й газу Західного Сибіру.

Протягом останніх десятиліть посилилася еміграція з України з економічних причин. Емігрують переважно люди працездатного віку, які мають вищу освіту або високу кваліфікацію. Зріс потік громадян, які виїжджають на тимчасові й сезонні роботи за кордон.

Основними країнами трудової міграції є Росія, Чехія, Італія, Польща, Угорщина, Іспанія, Португалія.

4 Внутрішня міграція

Внутрішня міграція — це переміщення населення в межах однієї країни.

Постійна (безповоротна) внутрішня міграція — це переміщення населення, що супроводжується зміною постійного місця проживання. Прикладом постійної міграції є переселення сільських жителів до міст, а тимчасової (зворотної) — навчання, робота на іншій території за контрактом тощо.

Тимчасові міграції поділяються на маятникові, циклічні, епізодичні.

Маятникова міграція — це щоденні або щотижневі поїздки населення від місць проживання до місць роботи або навчання, що розташовані в різних населених пунктах.

Циклічна міграція — це переміщення працездатного населення, пов’язане з пошуком роботи на певний час із поверненням на попереднє місце проживання (наприклад сезонні роботи).

Епізодична міграція являє собою ділові, культурно-побутові та інші поїздки, що здійснюються нерегулярно в часі.

Значна вимушена внутрішня і зовнішня міграція громадян України у 2014 р. зумовлена збройними конфліктами на сході України.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 11 (ПРОДОВЖЕННЯ)

Обчислення показників природного та механічного рухів населення в різних регіонах України

1. Розв’яжіть задачу. Кількість населення є результатом природного руху населення (у 2015 р. в Україні він становив -166 тис. осіб, або —4,2/1000 жителів) та міграцій (сальдо міграцій — +11 тис. осіб, або +0,3/1000 жителів). За цими даними визначте загальний приріст населення України у 2015 р. (в абсолютних цифрах і в розрахунку на 1000 жителів).

2. Самостійно складіть задачу на визначення показників природного й механічного рухів населення у своєму регіоні (скористайтеся даними Головного управління статистики у своїй області, отримані з мережі Інтернет).

1. Дайте визначення понять «міграція», «діаспора». 2. За якими критеріями класифікують міграції? 3. Перелічіть види зовнішніх міграцій. Поясніть поняття «сальдо міграцій». 4. Які існують причини зовнішніх міграцій населення? 5. Наведіть приклади великих міграцій населення з історії людства. 6. Дайте характеристику сучасних міграційних процесів у світі.

7. Які існують види внутрішніх міграцій? Наведіть їхні приклади для вашого краю. 8. Як ви розумієте зміст статті 12 Конституції України: «Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави»?

9. Позначте на контурній карті країни з найбільшою українською діаспорою. Користуючись ресурсами Інтернету, зазначте кількість української діаспори в тій чи іншій країні.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Булава