§ 15. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини

Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів

Мінерально-сировинні ресурси (або корисні копалини) — це гірські породи й мінерали, які використовуються або можуть використовуватися в різних галузях господарства.

За подальшим використанням у господарстві мінерально-сировинні ресурси поділяють на групи: паливні (горючі), рудні та нерудні.

Різні корисні копалини сформувалися в межах різних тектонічних структур і за різних палеогеографічних умов. Так, паливні корисні копалини — це гірські породи переважно осадового походження, які сформувалися в межах осадового чохла тектонічних западин. Рудні корисні копалини є переважно гірськими породами магматичного й метаморфічного походження, які сформувалися в межах Українського щита, Вулканічного хребта Карпат, місцями — у межах Донецької складчастої області.

Паливні корисні копалини

До паливних корисних копалин належать нафта, природний газ, кам’яне й буре вугілля, торф, горючі сланці.

Паливні корисні копалини утворилися переважно в межах тектонічних западин.

У Донецькому кам'яновугільному басейні (Донбасі) є приблизно 330 вугільних шарів середньою потужністю 0,3—2 м. Вугілля видобувають у шахтах із глибини 1000 м і більше. Найбільше значення має коксівне вугілля (використовується для виплавлення заліза) та антрацит (метаморфізоване вугілля).

Чим відрізняється Донецька складчаста область від інших частин Східноєвропейської платформи?

Запаси вугілля у Львівсько-Волинському басейні значно менші, але шари залягають ближче до земної поверхні.

Дніпровський буровугільний басейн розташований у межах малопотужного осадового чохла Українського щита. За віком шари, у яких розташоване буре вугілля, є молодими. Вони залягають відносно близько від поверхні, тому видобуток бурого вугілля здійснюють переважно відкритим способом (у кар’єрах).

Пригадайте, за яких палеогеографічних умов утворилося кам'яне вугілля.

Вид		Басейн (область, провінція, зона, родовища)	Тектонічні структури
Кам'яне вугілля		Донецький басейн	Донецька складчаста область; східна частина Дніпровсько-Донецької западини (Західний Донбас)
		Львівсько-Волинський басейн	Львівський прогин
Буре вугілля		Дніпровський басейн	Український щит (осадовий чохол у западинах фундаменту)
Горючі сланці		Бовтиське	Український щит (у метеоритному кратері)
Нафтогазоносні райони		Західний	Передкарпатський, Закарпатський, Львівський прогини
		Східний	Дніпровсько-Донецька западина (ділянки розломів, соляні куполи), прогини Донецької складчастої області
		Південний	Причорноморська западина (зокрема шельф Чорного моря)
Торф		Численні родовища	Полісся, долини річок лісостепової зони

Рис. 15.4. Геологічна зумовленість покладів паливних корисних копалин

Набагато меншими є запаси нафти та природного газу (видобувається суттєво менше від потреб країни). Значна їх частина набагато вже вичерпана. Для поповнення розвіданих запасів необхідно проводити геологорозвід у ватині роботи.

На початку XXI ст. розвиток технологій дозволив видобувати так званий сланцевий газ, який міститься не в пористих і тріщинуватих, а в слабо пористих гірських породах.

Найбільш інтенсивно видобуток нафти й газу ведеться в межах Східного нафтогазоносного району. Нафта тут є якісною. Родовища часто належать до куполоподібних піднят-тів гірських порід, під якими залягає кам’яна сіль. Можливе відкриття нових родовищ на глибинах 5—7,5 км. Найбільш перспективною для видобутку сланцевого газу є Юзівська площа в межах Харківської й північної частини Донецької областей.

Перші розробки родовищ нафти в Європі розпочати з 1771 р. в межах Передкарпатського прогину', на Бориславському родовищі. Нафта із цього родовища містить багато парафіну й тому швидко застигає. Перспективною для видобутку сланцевого газу в Західному нафтогазоносному районі є Олеська площа (на межі Львівського і Передкарпатського прогинів).

Південний нафтогазоносний район поки що освоєний найменше. Уперше про видобуток нафти на Керченському півострові згадується ще в III ст. до н. е.

Родовища торфу сформувалися в антропогеновому періоді. Вони поширені на півночі України, переважно в межах Поліської низовини. Родовища горючих сланців є невеликими і не розробляються.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Булава