§ 14. Закономірності поширення типів і форм рельєфу

Неотектонічні рухи та сучасний рельєф України

Походження й зміни великих і невеликих форм рельєфу вивчає наука геоморфологія.

Великі форми рельєфу — гори, рівнини — набули сучасного вигляду впродовж останніх 25 млн років (за неогеновий і антропогеновий періоди). Цей відрізок часу називають неотектонічним етапом, а рухи земної кори — неотектонічними.

Великі форми рельєфу сформувалися під впливом двох груп чинників і процесів: внутрішніх (підняття або опускання) і зовнішніх (денудації або акумуляції гірських порід).

Чим інтенсивнішими були неотектонічні підняття, тим інтенсивніше відбувалася денудація (сукупність процесів руйнування та перенесення гірських порід). На ділянках неотектонічних опускань переважала акумуляція (накопичення осадових гірських порід).

Рис. 14.1. Зв'язок між внутрішніми та зовнішніми процесами, що зумовлюють утворення великих форм рельєфу

Поясніть зв'язок між проявом внутрішніх і зовнішніх процесів утворення великих форм рельєфу за рис. 14.1.

Залежно від напрямку й інтенсивності неотектонічних рухів утворилися рівнини, западини або гори.

У межах платформ Євразійської літосферної плити неотекто-нічні рухи були невеликої інтенсивності (амплітудою від +400 до -100 м), тому тут утворилися рівнини.

У межах Середземноморського рухливого поясу неотектоніч-ні рухи були значно інтенсивнішими. Зокрема, унаслідок інтенсивного неотектонічного підняття (до 2 км) утворилися молоді гори Карпати. Було підняте на 1—1,5 км Головне пасмо Кримських гір (оскільки ці гори вперше утворилися в кімерійську епоху горотворення, потім були зруйновані, а в неотектонічний етап піднялися знову, то це омолоджені гори).

Одночасно з утворенням гір опускалися передгірні прогини (на 2—8 км). Опускання тут компенсувалися накопиченням осадових порід, що зносилися з гір унаслідок денудації.

Які форми рельєфу відповідають цим передгірним прогинам?

Неотектонічний етап триває й досі. Продовжуються вертикальні (із переважанням підняття) і горизонтальні рухи земної кори. У зонах великих розломів рухливого поясу відбуваються землетруси.

Де й чому у світі відбуваються землетруси?

У межах Середземноморського рухливого поясу по глибинних тектонічних розломах відбуваються землетруси, поширення яких утворює зони сейсмічної активності.

Сейсмоактивна зона гір Вранча, розташована в Румунії, на зламі Карпатської «підкови», між Східними й Південними Карпатами, зумовлює сильні землетруси на південному заході України (7—8 балів). Закарпатська сейсмоактивна зона приурочена до глибинного розлому, у межах якого відбувається розсування ділянки земної кори.

Землетруси Кримсько-Чорноморської зони приурочені до глибинного розлому, на північ від якого піднімаються Кримські гори, а на південь опускається Чорноморська глибоководна западина.

Рис. 14.2. Сила землетрусів з епіцентром у зоні гір Вранча

Південно-Азовська сейсмоактивна зона зумовлена розломом, на північ від якого опускається улоговина Азовського моря, а на південь — піднімається східне продовження Кримських гір на Керченському півострові.

Невеликі землетруси часом відбуваються в Передкарпатті, у зоні глибинного розлому, по якому Карпатська складчаста споруда насувається на схід, та в інших зонах розломів земної кори.

Невеликі форми рельєфу та їхні типи

Невеликі форми рельєфу утворені переважно під впливом екзогенних процесів, що відбуваються на земній поверхні (текучої води, вітру, руху льоду, діяльності людини тощо). Вони сформувалися здебільшого протягом антропогенового періоду.

На рис. 14.3 охарактеризовані найпоширеніші типи рельєфу України, утворені під переважаючим впливом екзогенних процесів. Кожний тип рельєфу включає денудаційні та акумулятивні форми.

Таблиця 14.3. Типи рельєфу, утворені під впливом екзогенних чинників, та їхні найпоширеніші форми

Користуючись картою атласу «Геоморфологічна будова», знайдіть райони найбільшого поширення типів

рельєфу, утворених під впливом екзогенних чинників,

та їхні найпоширеніші форми.

Найпоширенішим типом рельєфу є ерозійно-акумулятивний. Руйнування та перенесення гірських порід текучими водами називають водною ерозією.

Денудаційний рельєф поширений у Донецькому кряжі, на Приазовській височині тощо. У горах за умов ще інтенсивнішого тектонічного підняття сформувалися гірські хребти, які чергуються з глибокими долинами, каньйонами.

Гравітаційний рельєф утворений під впливом сили тяжіння на крутих схилах — берегах морів, водосховищ, у горах. Зсуви часто можна побачити по крутих схилах річкових долин.

На територіях, які колись вкривали льодовики, сформувався льодовиковий рельєф: моренні рівнини; горби із зім’ятих льодовиком гірських порід. На вершинах Карпат льодовики залишили великі заглиблення — кари.

На Поліській низовині поширені піщані рівнини, утворені акумуляцією талих вод.

Карстовий рельєф сформувався там, де поширені розчинні у воді гірські породи — вапняки (Кримські гори), крейда (Середньоруська височина, захід Поліської низовини, зокрема улоговини Шацьких озер), кам’яна сіль (Закарпатська низовина, західна частина Донбасу), гіпс (південь Подільської височини, де розташована друга за довжиною печера у світі — Оптимістична з протяжністю всіх ходів понад 240 км).

Еоловий рельєф поширений на пісках, у межах Поліської низовини, надзаплавних терасах річок. Тут вітер створював піщані дюни-кучугури й улоговини видування піску.

Суфозійний рельєф поширений на плоскій поверхні низовин (Придніпровської та Причорноморської), перекритих лесами. Відбувалося осідання рельєфу, унаслідок чого виникли невеликі округлі «степові блюдця*» (ЗО—40 м у діаметрі), а також великі западини — поди, які поширені на Причорноморській низовині.

Грязьовий вулканізм поширений на Керченському півострові. Грязові вулкани утворюються внаслідок підняття розм’якшених водою глин під тиском газів по тектонічних розломах. Вони вивергають не магму, а холодну грязь, гази, часом нафту. На Керченському півострові й дні прилеглих морів є понад 50 грязьових вулканів, у тому числі 25 діючих. Найбільший грязьовий вулкан Джау-Тепе має відносну висоту 60 м.

Рельєф і діяльність людини

За допомогою мережі Інтернет і довідкової літератури дослідіть взаємовплив рельєфу та діяльності людини і дайте відповіді на запитання.

1)    Поширення яких невеликих форм рельєфу завдає шкоди різним видам господарської діяльності?

2)    Розвитку яких із цих невеликих форм рельєфу сприяє діяльність людини?

3)    Чи можна запобігти негативному впливу цих геоморфологічних процесів? (Доберіть конкретні приклади для різних частин України і для рідного краю.)

1. Які процеси зумовлюють утворення великих, а які — невеликих форм рельєфу?

2. Що називають неотектонічним етапом? Доведіть, що цей етап триває й зараз.

3. Назвіть типи рівнин залежно від впливу ендогенних та екзогенних процесів. Наведіть приклади кожного типу рівнин.

4. Які гори в межах України належать до молодих, омолоджених і вулканічних?

5. Усно охарактеризуйте кожний тип рельєфу, утворений під впливом екзогенних процесів, за планом:
1) процеси рельєфоутворення;
2) акумулятивні й денудаційні форми;
3) райони поширення.

6. Доведіть, що акумуляція та денудація гірських порід є протилежно спрямованими, але взаємопов'язаними процесами, які зумовлюють утворення різних типів і форм рельєфу.

7*. Визначте, які типи та форми рельєфу поширені в нашому краї. У додатковій літературі або мережі Інтернет знайдіть їхні зображення та зробіть малюнки. Поясніть, як утворилися ці форми рельєфу. Підготуйте повідомлення за результатами своєї роботи.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Булава