Народна Освіта » Біологія » Опора та рух

НАРОДНА ОСВІТА

Опора та рух

Опора людини

Основні поняття й ключові терміни: ОПОРА ЛЮДИНИ. ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА. Хрящова тканина. Кісткова тканина.

Пригадайте! Що таке опора в тварин?

Поміркуйте!

Опора, рух та форма тіла пов’язані зі способом життя організмів. Водні тварини, які ведуть прикріплений чи малорухливий спосіб життя, мають твердий зовнішній скелет (екзоскелет). Малорухливі тварини, які живуть у ґрунті, воді чи в живих організмах, мають рідкий внутрішній скелет (гідроскелет). А у тварин і людини, здатних до швидкого руху, твердий внутрішній ендоскелет із «набором важелів». Які переваги такого скелета?

ЗМІСТ

Які особливості опори у людини?

У тварини й людини, які мають ендоскелет у процесі еволюції функція опори дуже тісно поєдналася з функцією руху, тому розмежувати їхню роботу неможливо. Опора визначає форму тіла, яка в умовах дії земного тяжіння забезпечує переміщення в просторі. Твердість та міцність опорних елементів забезпечують захист головного мозку, легень, серця та інших органів, без яких життя організму неможливе.

Таблиця. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОПОРИ У ЛЮДИНИ

Рівень організації

Сутність процесів

Молекулярний

Опора визначається наявністю неорганічних (вода, кальцію карбонат, кальцію фосфат) та органічних (колаген, осеїн) речовин

Клітинний

У реалізації опори беруть участь живі клітини хрящової (хондроци-ти), кісткової (остеоцити) тканин

Тканинний

Функцію опори здійснюють сполучні опорні тканини (хрящова та кісткова). Ці тканини живі й можуть наростати в тілі.

Рівень органів

Основними органами опори є хрящі та кістки

Системний

Хрящі, кістки, зв'язки формують кістковий ендоскелет у складі опорно-рухової системи.

Організмовий

Особливості опори як функції організму людини спричинені пря-моходінням, суспільним способом життя й працею.

Опора людини як життєва функція, що визначає рухи, форму та захист, має свої особливості. Так, нижньощелепна кістка відрізняється наявністю підборідного виступу, це пов’язано з її участю в процесьі мовлення. Хребет має 4 вигини, що є пристосуванням до прямоходін-ня. А верхні кінцівки стали органами праці, що пристосовані до здійснення великої кількості рухів та силових навантажень.

Отже, ОПОРА ЛЮДИНИ - життєва функція, що забезпечує збереження форми тіла, здійснення зовнішніх і внутрішніх рухів, захист важливих органів та відрізняється особливостями, зумовленими прямоходінням,

мовленням і працею.

Яка будова та функції опорно-рухової системи людини?

Органами опорно-рухової системи є міцні кістки, пружні хрящі й скоротливі м’язи. Апарат опори й руху прийнято ділити на пасивну (скелет) та активну (м’язи) частини.

Опорно-рухова система здійснює в організмі людини такі функції: опору (допомагає тілу зберігати певну форму й протидіє силі тяжіння, для переміщення в просторі), захист (кістки й м’язи захищають внутрішні органи), рух (кістки як «важелі» для переміщення тіла та його частин, м’язи внутрішніх органів здійснюють переміщення крові, їжі, сечі), кровотворення (червоний кістковий мозок утворює клітини крові), депонування речовин (мінеральні солі при необхідності надходять із кісток, м’язи запасають глікоген). Слід пам’ятати й про те, що хрящі гортані, голосові зв’язки й м’язи язика, під’язикова й нижньощелепна кістки визначають ще одну дуже важливу людську функцію - мовленнєву.

Опорно-рухова сь

істема людини

Скелетна система

(пасивна частина, у дорослого - 206, у дитини понад 300 кісток; близько 10% від маси тіла)

М'язова система

(активна частина, понад 600 м'язів, близько 40% від маси тіла)

1. Скелет голови:

а)    мозковий відділ;

б)    лицевий відділ

1. М’язи голови:

а)    мімічні м'язи;

б)    жувальні м'язи

2. Скелет тулуба:

а)    хребет;

б)    грудна клітка

2. М’язи тулуба:

а)    м'язи грудей;

б)    м'язи спини;

в)    м'язи живота

3. Скелет кінцівок:

а)    плечовий пояс;

б)    скелет вільної верхньої кінцівки;

в)    тазовий пояс;

г)    скелет вільної нижньої кінцівки

3. М’язи кінцівок:

а)    м'язи поясу верхніх кінцівок;

б)    м'язи вільної верхньої кінцівки;

в)    м'язи поясу нижніх кінцівок;

г)    м'язи вільної нижньої кінцівки

Отже, ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА - сукупність органів, побудованих із сполучних і м'язових тканин для забезпечення опори, руху, захисту, кровотворення, депонування та мовлення.

Які особливості кісткової та хрящової тканин?

Будова й функції скелета людини значною мірою визначаються сполучними опорними тканинами, до яких належать хрящова й кісткова.

Хрящова тканина - сполучна опорна тканина, що складається з клітин-хондроцитів і міжклітинної речовини та утворює хрящі. Серед сполук міжклітинної речовини цієї тканини переважають білки - колаген і еластин, що визначають гнучкість та еластичність багатьох хрящів. Важливе значення мають і вуглеводи, що зберігають воду в товщі хрящів і забезпечують їхню пружність.

Головною особливістю хрящової тканини є відсутність кровоносних судин. Живлення здійснюється шляхом дифузії із сполучнотканинного шару - охрястя, що вкриває хрящі. Розрізняють гіаліновий (вкриває суглобові поверхні кісток, утворює реберні хрящі), еластичний (у складі вушних раковин, хрящів гортані) та волокнистий (у міжхреб-цевих дисках) хрящі.

Кісткова тканина - сполучна опорна тканина, що складається з клітин-остеоцитів і міжклітинної речовини та формує кістки скелету. У міжклітинній речовині цієї тканини переважають неорганічні сполуки (приблизно 2/3 від загальної маси). Це вода й солі, переважно, фосфати й карбонати Кальцію, а також Флуор, Магній, Натрій, що надають тканині твердості й щільності. Органічні речовини представлені переважно білком-осеїном, який утворює волокна й забезпечує гнучкість та пружність кісток.

На відміну від хрящової, у кісткової тканини є кровоносні судини для забезпечення живлення клітин і рост^' кісток. Остеоцити мають відростки, за допомогою яких поєднуються між собою для більшої міцності тканини.

У кістках виділяють два види кісткової речовини - компактну й губчасту. Структурною одиницею компактної кісткової речовини є остеон, що складається із 5-20 циліндричних пластинок, вставлених одна в одну. У центрі кожного остеону проходить центральний канал з кровоносними судинами. Губчаста речовина має тонкі кісткові пластинки й перекладини (трабекули), які перехрещуються з утворенням комірок. Таке розташування пластинок забезпечує рівномірну передачу тиску на кістку й зумовлює найбільшу її міцність при невеликій затраті кісткової тканини.

Отже, особливості хрящової й кісткової тканин визначаються їхньою

будовою та хімічним складом.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Лабораторне дослідження.

МІКРОСКОПІЧНА БУДОВА КІСТКОВОЇ І ХРЯЩОВОЇТКАНИН

Мета роботи: розвивати уміння спостерігати, виділяти істотні ознаки, описувати будову у взаємозв’язку з властивостями, виконувати малюнки.

Обладнання та матеріали: мікропрепарати, мікроскопи, ілюстрації.

Хід роботи:

1.    Розгляньте мікро-препарат гіаліиового хряща. Зверніть увагу на особливоті хондро-цитів та міжклітинної речовини.

2.    Замалюйте мікробудо-

ву гіалінового хряща і підпишіть структурні компоненти:    хондро-

цити, міжклітинна речовина, охрястл з кровоносними судинами.

3.    Розгляньте мікропрепарат компактної кісткової тканини. Зверніть увагу на особливості будови.

4.    Замалюйте мікробудову кісткової тканини та підпишіть структурні компоненти: остеон, канал остеона, остеоцит, відростки остео-цитів, міжклітинна речовина.

5.    Підсумок роботи.

Біологія ч-Мистецтво

Мауріц Корнеліс Ешер (1898-1972) -нідерландський художник-графік. Як показано на його малюнку, принцип симетрії застосований і до рук людини: права рука, яка в людини є домінуючою, зображена зверху в робочому пориві, а ліва, та, що знизу, якось незручно тримає олівець. У науці існує твердження про те, що праворукість людини сприяла появі мови. Доведіть взаємозв’язок опори з мовою людини.

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1-6

1. Що таке опора людини? 2. Назвіть чинники, що є причиною відмінностей опори людини. 3. Що таке опорно-рухова система людини? 4. Назвіть дві частини опорно-рухової системи людини. 5. Що таке хрящова тканина? 6. Що таке кісткова тканина?

7-9

7. Які особливості опори в людини? 8. Яка будова і функції опорно-рухової системи людини? 9. Які особливості кісткової й хрящової тканин?

10-12

10. У чому проявляється взаємозв'язок хрящової й кісткової тканин з їхніми властивостями та функціями?

Кістка як орган скелетної системи

Основні поняття й ключові терміни: КІСТКА. Суглоб Пригадайте! Що таке орган?

Знайомтеся!

Пирогов Микола Іванович (1810-1881) — видатний вітчизняний лікар і науковець, педагог і суспільний діяч, один із засновників хірургічної анатомії і військово-польової хірургії. У нього є такий вираз: «Зовнішній вигляд кістки є здійсненною ідеєю її призначення». Спробуйте пояснити, як позначається призначення кістки на її будові.

ЗМІСТ

Як функції кістки позначаються на її будові?

КІСТКА - орган скелетної системи, будова й властивості якого призначені для здійснення основних функцій скелетної системи. Кістки є живими утворами з такими ознаками живого як обмін речовин, живлення, ріст, подразливість, регенерація та ін. І лише завдяки цьому скелет людини в процесі життя розвивається й змінюється відповідно до зміни середовища.

Кістки здатні до обміну речовин, і тому вся їхня товща пронизана системою канальців, що відкриваються на поверхні кістки у вигляді отворів. Через них до кістки підходять і відходять кровоносні судини й нерви, які забезпечують живлення, видалення продуктів обміну, сприйняття впливів тощо.

Кістки можуть постійно впродовж всього життя людини оновлюватися. їхня регенерація здійснюється шляхом знищення старих клітин і утворення нових.

Кістки здатні до росту в довжину та товщину. Ріст у довжину забезпечується хрящовою тканиною пластинки росту, у товщину -поділом клітин окістя. Ріст кісток завершується в 20-24 роки, регулюється гормоном росту й залежить від обміну Кальцію, Фосфору та вітаміну Б.

Як не дивно, але й кісткам властива здатність пристосовуватися до впливів середовища. Якщо під час рухів на м’язи, що прикріплені до

кісток, впливає навантаження, то збільшується горбкуватість кістки на цій ділянці, внутрішнє розташування кісткових пластинок.

Будову кістки розглянемо на прикладі довгої трубчастої кістки, структура якої забезпечує її міцність та легкість. Кістка має видовжену середню частину - тіло кістки і потовщені кінці - головки. Головки кістки утворені губчастою речовиною з пластинками, між якими розташований червоний кістковий мозок, що виконує кровотворну функцію. Між головкою й тілом кістки є пластинка росту з хрящовою тканиною. Стінки кістки побудовані з компактної речовини, основною одиницею якої є остеони. Усередині є кісткова порожнина, яка в дорослих заповнена жовтим кістковим мозком. Утворений цей мозок переважно жировою тканиною, у ньому проходять кровносні судини, і він здійснює допоміжну роль у кровотворенні. Поверхня тіла кістки вкрита окістям, внутрішній шар якого й здійснює ріст кістки в товщину.

Отже, кістка є живою системою із будовою та властивостями,

що забезпечують виконання таких функцій, як опора, захист, рухи, кровотворення, депонування речовин.

Чим і чому кістки людини відрізняються між собою?

Кістки скелету людини відрізняються між собою за формою, розмірами, будовою, хімічним складом тощо. Навіть одні й ті самі кістки в скелетах різних людей можуть відрізнятися (наприклад, тазові кістки чоловіка й жінки різного розміру). Змінюються кістки і з віком людини. У молодому віці кістки мають значно більше осеїну. У людей похилого віку в кістках уже більше неорганічних речовин.

Розрізняють кістки парні (наприклад, ключиці) й непарні (наприклад, під’язикова кістка). Але найчастіше кістки класифікують на трубчасті, губчасті, плоскі, змішані та повітроносні.

Трубчасті кістки беруть участь у переміщенні тіла людини. Тому в них видовжене тіло, міцні головки, наявна порожнина, заповнена жовтим кістковим мозком. Довгими трубчастими є плечова, стегнова, а короткими трубчастими - фаланги пальців, кістки зап’ястка.

Губчасті кістки побудовані переважно з губчастої речовини й тонкого шару компактної речовини. Серед них розрізняють довгі губчасті (наприклад, ребра, грудина) й короткі губчасті (наприклад, кістки зап’ястка). До губчастих кісток належать і сесамоподібні кістки, що нагадують за формою зерна кунжуту (наприклад, надколінок, горохоподібна кістка). Вони розташовані навколо суглобів і сприяють їхнім рухам.

Плоскі кістки побудовані із губчастої речовини з червоним кістковим мозком, яка зверху й знизу вкрита тонкими пластинками компактної (наприклад, лопатка, тім’яна, скроневі, тазові). Така будова сприяє виконанню захисної функції.

Змішані кістки можуть виконувати різні функції, тому складаються із декількох частин, що мають різну будову, форму й походження (наприклад, хребці, нижня щелепа).

Повітроносні кістки мають повітряні порожнини, що вистелені слизовою оболонкою й упродовж життя збільшуються (наприклад, лобова, решітчаста, верхньощелепні). Ці кістки виконують захисну функцію й пристосовані для вентиляції повітря.

Отже, кістки скелета людини відрізняються формою, розмірами, структурою, що пов'язано з виконанням певних функцій.

Яка основна причина різного з'єднання кісток у скелеті людини?

Кістки скелета людини з’єднуються між собою з утворенням цілісної опорної системи. Виділяють три основних типи з’єднань кісток: нерухомі, наліврухомі та рухомі.

Нерухомі з’єднання кісток (шви, зростання і вклинення) здійснюється кістковою тканиною й забезпечують здатність витримувати великі навантаження. Так, швами з’єднуються тільки кістки черепа, прикладом вклинення є сполучення між коренями зубів і зубними лунками щелеп.

Наліврухомі з’єднання утворені хрящовою тканиною для здійснення обмежених зміщень. Прикладами є з’єднання між хребцями, між ребрами та грудиною, між лобковими кістками тазового поясу та іи.

Рухомі з’єднання, або суглоби - це сполучення кісток за допомогою щільної волокнистої тканини із формуванням між кістками простору. Прикладом суглобів є плечовий, кульшовий, колінний та ін. Суглоби складаються з трьох елементів: суглобова сумка (1), суглобові поверхні кісток (2) й суглобова порожнина з рідиною для зменшення тертя (3).

Суглоби подіяють на прості (з двох кісток, наприклад, кульшовий), складні (утворені декількома кістками, наприклад, колінний), одноосьові (здійснюють рухи в одному напрямку, наприклад, ліктьовий), двоосьові (рухи у двох напрямках, наприклад, колінний) та багатоо-сьові (рухи в трьох площинах, наприклад, плечовий).

Отже, у скелеті людини розрізняють три основних види з'єднань

кісток (нерухоме, напіврухоме та рухоме), характер яких залежить від функціонального призначення.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Самостійна робота з ілюстраціями

Розпізнайте на ілюстраціях частини скелету людини та охарактеризуйте кістки, що беруть участь в їх утворенні. Заповніть у робочому зошиті таблицю.

Таблиця. ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ КІСТОК ЛЮДИНИ

Назва кістки

Класифікація

Тип з'єднання |

Значення

       

Біологія + Наука

При навантаженні жива тканина змінює свою форму не миттєво, а з деяким запізненням. Коли ж навантаження знімається, тканина повертається до своєї початковою форми так, наче «пам’ятає» її. Будь-який неживий матеріал реагує на навантаження зовсім інакше, ніж живі тканини. Рано чи пізно він не витримує навантаження й руйнується. Ось чому в науці відбувається посилений пошук «розумної матеріалів», що під впливом зовнішніх чинників можуть набувати необхідної форми, змінювати свої властивості й не руйнуватися при цьому. Сьогодні вже створена штучна кісткова тканина, що буде використовуватися в хірургії, косметології, стоматології. Так, при встановленні зубних імплантаитів таку тканину' застосовують уже майже у 100% випадків. На базі цього матеріалу клітини кістки проростають та утворюють навколо протезу міцну й стійку основу. Цікаво, чи відрізняється хімічний склад штучної кісткової тканини від хімічного складу кістки?

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1-6

1. Що таке кістка? 2. Назвіть декілька ознак кістки, як живої системи. 3. Наведіть приклади кісток людини. 4. Назвіть основні групи кісток в скелеті людини. 5. Які є типи зєднань кісток в скелеті людини?

7-9

7. Як функції кістки позначаються на ЇЇ будові? 8. Чим і чому кістки людини відрізняються між собою? 9. Яка основна причина різного з'єднання кісток в скелеті людини?

10-12

10. Доведіть твердження науковців про те, що «кістки людини влаштовані таким чином, що при найменшій легкості вони мають найбільшу міцність».

Скелет людини

Основні поняття й ключові терміни: СКЕЛЕТ ЛЮДИНИ. Череп. Скелет тулуба. Скелет кінцівок.

Пригадайте! Що таке кістка?

Поміркуйте!

Кістка людини міцніша за граніт, за міцністю наближається до міді й заліза, а за пружністю переважає дуб. Так, стегнова кістка людини у вертикальному положенні може витримувати вантаж масою майже 1 500 кг, хоча її власна маса лише 200 грам. Які ж особливості будови й хімічного складу зумовлюють таку міцність кісток?

ЗМІСТ

Яка будова й функції скелета людини?

Скелет людини складається з кількох відділів: скелета голови (череп), скелета тулуба та скелета кінцівок.

Скелет людини

1. Скелет голови

Мозковий відділ

Лицевий відділ

II. Скелет тулуба

Хребет

Грудна клітка

III. Скелет кінцівок

Плечовий пояс

Скелет вільної верхньої кінцівки

Тазовий пояс

Скелет вільної нижньої кінцівки

Череп - частина скелета людини, який захищає головний мозок і органи чуттів. У черепі людини розрізняють два відділи - мозковий, у якому містяться головний мозок і органи чуття, та лицевий, який утворює основу дихального апарату й травного каналу.

Скелет тулуба - частина скелету, який захищає спинний мозок та органи грудної порожнини. Скелет тулуба складається з хребта й грудної клітки. Хребет є віссю скелета й побудований із хребців. Він виконує опорну (передає масу

тіла на кінцівки, зв’язує частини тіла), захисну (захищає спинний мозок) та рухову (повертає тулуб) функції. Грудна клітка утворена грудними хребцями, ребрами та грудиною. Вона забезпечує дихання та захищає серце й легені.

Скелет кінцівок - це частина скелета, що забезпечує опору й переміщення тіла в просторі. Скелет верхніх кінцівок складається з плечового пояса (лопатки й ключиці) та скелета вільної верхньої кінцівки (плеча, передпліччя та кисті). Верхні кінцівки в людини є органами праці. У скелеті нижньої кінцівки розрізняють тазовий пояс і скелет вільної нижньої кінцівки (стегно, гомілку й стопу). Нижні кінцівки виконують функції опори й переміщення, утримують тіло у вертикальному положенні.

Будова скелета людини має багато спільного зі скелетом хребетних тварин: хімічний склад кісток, з’єднання кісток, будова кісток, основні частини скелета тощо. Це свідчить про єдність їхнього походження та філогенетичну спорідненість.

Проте скелет людини має ряд особливостей, властивих лише йому. Ці особливості пов’язані з прямоходінням, працею й мовою. У сучасної людини функції скелета не досягли такої досконалості, яку має більшість хребетних тварин. Це можна пояснити тим, що діяльність людини поступово зменшувала вплив природного добору й змінювали характер пристосувань до навколишнього середовища.

Отже, СКЕЛЕТ ЛЮДИНИ (з грец. скелетос - висохлий) -сукупність кісток і хрящів, що поєднуються у відділи для забезпечення

життєдіяльності організму.

Які особливості скелета людини?

Череп людини має мозковий та лицевий відділи. Мозковий відділ складається з 8 кісток, які з’єднані нерухомо за допомогою швів. Непарними кістками є лобна, потилична, клиноподібна та решітчаста, а парними - тім'яні й скроневі. Лицевий відділ також має парні (іверхньощелепні, виличні, носові, піднебінні, слізні та нижня носова раковина) і непарні (нижньощелепна і під'язикова). У людини мозковий відділ черепа розвинений краще, ніж лицевий, що зумовлено збільшенням маси головного мозку й ослабленням функції щелеп. У зв’язку з розвитком членороздільної мови в людини з’являється підборідний виступ нижньої щелепи.

Скелет тулуба людини утворюють хребет та грудна клітка.

Хребет у людини має 4 вигини: два вперед - лордози (шийний і поперековий), два назад -кіфози (грудний, крижовий). Вигини хребта в процесі еволюції з’явились у людини як пристосування до

прямоходіння. Хребет людини складається із 33-34 хребців, з’єднаних у відділи: шийний (7 хребців), грудний (12 хребців), поперековий (5 хребців), крижовий (5 хребців зростаються з утворенням крижової кістки) та куприковий (4-5хребців, що зростаються з утворенням куприка). Грудна клітка утворена ззаду грудними хребцями, спереду - грудиною, а з боків - ребрами. У людини грудна клітка сплющена спереду назад, що пов’язано з вертикальним положенням тіла й зміною функцій верхніх кінцівок.

Скелет кінцівок має чотири відділи. Пояс верхніх кінцівок (плечовий пояс) утворюють парні ключиці й лопатки. У людини розширені лопатки й добре розвинені ключиці забезпечують велику рухливість плечового суглоба і вільної верхньої кінцівки.

Скелет вільної верхньої кінцівки має плечову, ліктьову й променеву кістки та кістки кисті. До складу кисті входять п’ясток з 5 кісточок, зап’ясток з 8 кісточок і кістки пальців. Великий палець має дві фаланги, усі інші - по 3 (усіх фаланг пальців 14). У кисті людини великий палець протиставлений решті, спостерігається збільшення розмірів п’ясткових, зап’ясткових кісток і фаланг пальців. Це пов’язано з формуванням руки як органа праці, що може виконувати велику кількість дуже точних рухів. Пояс нижніх кінцівок (тазовий пояс) включає дві кульшові кістки, утворені окремими кістками, що зростаються після 16 років. Таз у людини широкий і міцний, служить для підтримання й захисту внутрішніх органів під час пря-моходіиня. Скелет вільної нижньої кінцівки поєднує стегнову, малогомілкову і великогомілкову кістки, надколінну чашечку та кістки стопи: плесно з 5 кісточок, заплесно з 7 кісточок і кістки пальців (мають 14 фаланг). Пристосуванням до прямоходіння є масивні й міцні стегнові кістки та аркоподібна стопа з малорухливими пальцями.

Отже, формування особливостей скелета людини відбувалося як пристосування до прямоходіння, праці та мови.

ДІЯЛЬНІСТЬ Навчаємося пізнавати Самостійна робота з ілюстраціями

Порівняйте скелет людини із скелетом горили та відшукайте ознаки подібності та відмінності. Зробіть висновок про причини подібності та

Біологія + Космос

Космічна біологія - біологічна наука, що вивчає можливість існування живих організмів у космосі та на інших планетах крім Землі. Ця наука розглядає влив на живі організми умов космосу: гравітації, температури, життя у вакуумі. Які зміни розвиваються в скелетній системі людини при перебуванні в Космосі?

Біологія + Медицина

Під час виконання фізичних вправ покращується кровообіг, завдяки чому рівень Кальцію в кістках буде завжди в межах норми. Крім цього, фізичні вправи допомагають м’язам ставати більш розвиненими, створюючи свого роду «м’язовий скелет», який бере на себе частину навантаження, знижуючи тим самим навантаження на скелет. Пам’ятайте: у будь-якому віці фізична активність допоможе поліпшити стан суглобів, підтримувати кісткову масу, попередити переломи й остеопороз. Що таке остеопороз? Які харчові продукти містять багато Кальцію?

РЕЗУЛЬТАТ

відмінності.

Таблиця. ПОДІБНІСТЬ ТА ВІДМІННІСТЬ СКЕЛЕТА ЛЮДИНИ Й ГОРИЛИ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1-6

1. Що таке скелет людини? 2. Назвіть основні відділи скелета людини. 3. Що таке череп? 4. Що таке скелет тулуба? 5. Що таке скелет кінцівок? 6. Назвіть причини особливостей скелета людини

7-9

7. Яка будова й функції скелета людини? 8. Які особливості черепа й хребта людини? 9. Які особливості скелета кінцівок людини?

10-12

10. Порівняйте скелет людини й ссавців.

Рух людини. М'язи

Основні поняття й ключові терміни: РУХ ЛЮДИНИ. М'ЯЗОВА ТКАНИНА. М'ЯЗИ. Гладкі м'язи. Скелетні м'язи. Серцевий м'яз.

Пригадайте! Що таке опорно-рухова система?

Знайомтеся!

Сєченов Іван Михайлович (1829—1905) — видатний фізіолог, творець природничого напрямку в психології. У своїх дослідженнях функцій рухової системи розвивав ідею про м’яз як орган пізнання навколишнього світу. За переконаннями науковця, м’язи, окрім виконання рухової й захисної функцій, ще й беруть участь у розвитку мислення людини. Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням?

ЗМІСТ

Які особливості руху людини?

РУХ ЛЮДИНИ - життєва функція, яка здійснюється м'язовою системою й забезпечує зовнішнє переміщення в просторі та діяльність внутрішніх органів.

Таблиця. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РУХУ ЛЮДИНИ

Рівень організації

Сутність процесів

Молекулярний

Рух організму визначається участю йонів Кальцію, Натрію, Калію у виникненні збудження, скоротливих білків міозину й актину, глікогену, глюкози й АТФ як джерел енергії при скороченні

Клітинний

У здійсненні руху беруть участь живі м'язові клітини (міоцити, карді-оміоцити) і м'язові волокна

Тканинний

Функцію руху здійснюють посмугована й непосмугована м'язові тканини

Рівень органів

Основними органами руху є м’язи: гладкі, скелетні й серцевий

Системний

М'язи утворюють м'язову систему, що є активною частиною ОРС

Організмовий

М'язова система людини поділяється на відділи: м'язи голови, м'язи тулуба й м'язи кінцівок

Рух як життєва функція має у людини свої особливості. Так, у зв’язку з прямоходінням дуже добре розвинені мязи нижніх кінцівок та м’язи спини, що утримують тіло у вертикальному положенні. Членороздільна мова забезпечується голосовими й мімічними м’язами та розвиненими м’язами язика, здатними виконувати дуже складні рухи. А рука як орган праці вимагає участі багатьох м’язів-згиначів і м’язів-розгиначів для забезпечення рухів кожного пальця та великої рухомості суглобів кисті.

Отже, м'язовий рух людини здійснюється активною частиною опорно-рухової системи та відрізняється особливостями, що пов'язані з

прямоходінням, працею та мовою.

Які є види м'язових тканин, що забезпечують рух?

М’ЯЗОВА ТКАНИНА - це тканина, що становить основну масу м’язів і характеризується здатністю до збудливості й скоротливості. М’язові тканини вирізняються наявністю в клітинах скоротливих ниток (міофібрил), утворених з білків актину й міозину. При пошкодженнях м’язова тканина замінюється сполучною, що утворює рубець. За структурою і функціями розрізняють такі види тканини, як непосмугована, посмугована скелетна та посмугована серцева.

Непосмугована тканина - це тканина, яка складається з клітин-міоцитів і входить до складу внутрішніх органів і судин. Клітини довжиною від 20 до 100 мкм, веретеноподібні, одноядериі, з неупоряд-кованим розташуванням міофібрил. Скорочення непосмугованої тканини повільне, ритмічне, без втоми, мимовільне, тобто не піддається контролю свідомості людини. Непосмугована м’язова тканина знаходиться в стінках багатьох внутрішніх органів, судин і забезпечую рухи кишечника, зміну просвіту судин, сечовиведення, пологи тощо.

Посмугована скелетна тканина - це тканина, яка складається з м’язових волокон і утворює скелетні м’язи. Цю тканину' називають скелетною, оскільки м’язи, які вона утворює, хоча б одним кінцем прикріплюються до кісток скелета.

Структурною і функціональною одиницею цієї тканини є м'язове волокно. Ці утвори мають довжину' до 130мм, циліндричні, з багатьма ядрами й численними міофібрилами. У цитоплазмі м’язового волокна велика кількість мітохондрій та особливих молекул міоглобіну (дихальний пігмент, здатний переміщувати кисень у м’язах). Саме він забарвлює м’язові волокна в червоний колір. Завдяки упорядкованому розташуванню міофібрил у волокнах скорочення тканини потужні, швидкі, із втомою й довільні. Скелетна м’язова тканина будує скелетні й мімічні м’язи, м’язи язика, діафрагми, забезпечуючи рухи тіла, міміку обличчя, мову.

Посмугована серцева тканина - це тканина, яка складається з клітин-кардіоміоцитів і утворює серцевий м’яз - міокард. Клітини з’єднуються кінцями в багатоядерні м’язові волокна. Між волокнами наявні вставні диски, завдяки чому збудження швидко поширюється по всьому серцевому м’язу. Серцеві волокна мають центральне розташування ядер, у них відносно менше міофібрил і більше мітохондрій, порівняно зі скелетними. Скорочується серцева тканина швидко, ритмічно, без втоми, скорочення її є мимовільними. Таким чином, ця тканина забезпечує роботу серця.

Отже, м'язові тканини утворені м'язовими клітинами або волокнами і

характеризуються наявністю міофібрил, збудливістю й скоротливістю.

Яка будова і функції органів руху людини?

М’ЯЗ - орган руху в тварин і людини, який складається з м’язової тканини, здатної до скорочення під впливом нервових імпульсів. Сукупність м’язів утворює м’язову систему. М’язи здійснюють такі функції: рухова (переміщують тіло в просторі, впливають на рухи органів), опорна (утримують тіло в певному положенні), захисна (захищають внутрішні органи), чутлива (мають рецептори для сприйняття подразнень), депонуюча (у м’язах накопичується глікоген), теплоут-ворююча (близько 70% тепла вивільняється мітохондріями м’язів). У людини розрізняють скелетні, гладкі й серцевий м’язи.

Скелетні м’язи - це скоротливі органи, які утворені з посмугованої скелетної тканини й закріплені на скелеті. Налічують приблизно 600 скелетних м’язів, що становить 44% маси тіла в дорослої людини.

У м’язі виділяють: сухожилки (1) для прикріплення до кісток, м'язове черевце (2), м'язові пучки (3), що мають власну оболонку (4) й м'язові волокна (5). А самі волокна містять упорядковано розташовані міофібрили (6), усередині яких розташовані активові й міозинові протофібрили (7) та велика кількість міто-хондрій. За формою скелетні м’язи поділяють на довгі (наприклад, триголовий м’яз плеча), короткі (наприклад, міжреберні м’язи), широкі (наприклад, широкий м’яз спини) й колові (наприклад, коловий м’яз рота). За розташуванням м’язи людини поділяють на м’язи голови, м’язи тулуба та м’язи кінцівок.

Гладкі м’язи - це м’язи, утворені непосмугованою тканиною, які розташовані в стінках внутрішніх органів і кровоносних судин. Вони забезпечують проходження їжі через травний канал, фокусування зору, зміну просвіту артерій та вен. Гладкі м’язи становлять близько 8% маси тіла.

Серцевий м’яз - це м’яз, утворений посмугованою серцевою тканиною, який міститься лише в серці. Цей м’яз унікальний за своєю структурою завдяки розгалуженим взаємозв’язкам між його клітинами.

Отже, м'язи є скоротливими органами м'язової системи,

що за особливостями будови та функціями поділяються на групи: гладкі, скелетні та серцевий.

ДІЯЛЬНІСТЬ Навчаємося пізнавати Лабораторне дослідження. МІКРОСКОПІЧНА БУДОВА М'ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ

Мета роботи: розвивати уміння розпізнавати та описувати будову м’язової тканини у взаємозв’язку з властивостями й функціями. Обладнання та матеріали: мікропрепарати, мікроскопи, мікрофотографії атласів.

Хід роботи

1.    Розпізнайте на фото мікропрепарат непосмугованої тканини. Зверніть увагу на форму й розміри клітин та кількість ядер. Замалюйте тканину й позначте міоцити, ядро, міжклітинну речовину.

2.    Розпізнайте мікропрепарат посмугованої скелетної тканини. Зверніть увагу на форму волокон, розташування міофібрил, кількість ядер. Замалюйте тканину та підпишіть м'язове волокно, ядра, поперечні смужки з міофібрил, міжклітинну речовину.

3.    Розпізнайте мікропрепарат посмугованої серцевої тканини. Зверніть увагу на форму клітин, розташування міофібрил, кількість ядер. Замалюйте тканину та підпишіть кардіоміоцити, ядра, поперечні смужки з міофібрил, вставні диски.

4. Заповніть таблицю.

Таблиця. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ М'ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ

Ознаки

Непосмугована

Посмугована скелетна

Посмугована серцева

Особливості будови

     

Властивості

     

Функції

     

Біологія + Мистецтво

Мімічні м’язи - це м’язи, які при скороченні викликають складні виразні рухи обличчя (міміку), що відображають внутрішній душевний стан, емоції людини. В анатомії мімічні м’язи мають певні наукові назви, але є й образні назви, які дають уявлення про значення цих видів м’язів. Так, м’яз-змор-щувач брови називають м’язом болю, м’яз-підіймач верхньої губи - м’язом скупості, верхню частину колового м’язу ока - м’язом подиву тощо. А яка наукова назва м’яза, який зіграв головну роль у створенні неповторної посмішки Мони Лізи (Джоконди)

Леонардо да Вінчі? Які особливості мімічних м’язів у людини?

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1-6

1. Що таке рух людини? 2. Назвіть причини особливостей руху в людини. 3. Що таке м'язова тканина? 4. Назвіть три види м'язової тканини. 5. Що таке м'язи? 6. Назвіть основні види м'язів людини

7-9

7. Які особливості руху людини? 8. Які є види м'язових тканин? 9. Яка будова і функції мязів людини?

10-12

10. Доведіть взаємозв'язок будови з функціями у різних видів м'язової тканини.

Робота м'язів. Втома м'язів

Основні поняття й ключові терміни: М'язи голови. М'язи тулуба. М'язи кінцівок. РОБОТА М'ЯЗІВ. ВТОМА М'ЯЗІВ Пригадайте! Що таке м'язи?

Поміркуйте!

Наймогутніший міфічний грецький герой Геракл уславився неймовірними подвигами, найвідомішими з яких є такі: боротьба з немейським левом, знищення лернейської гідри, знищення стімфалійських птахів, очищення Авгійових стаєнь, викрадення золотих яблук із саду Гесперид, приборкання пса Цербера в царстві Аіда та ін. Кожний з його подвигів вимагав нелюдського напруження усіх сил. Чому ж цей герой не втомлювався здійснювати свої славетні подвиги?

ЗМІСТ

Яке значення скелетних м'язів людини?

Скелетні м’язи людини найзручніше вивчати за такимим групами, як м’язи голови, м’язи тулуба й м’язи кінцівок.

М’язи голови поділяють на м’язи склепіння черепа та м’язи обличчя (мімічні та жувальні). М’язи склепіння черепа зміщують шкіру, піднімають брови. Мімічні м'язи одним кінцем вплітаються у шкіру, а іншим - прикріплюються до кісток. Вони забезпечують мімічні рухи обличчя, беруть участь у мовленні. Розрізняють коловий м’яз ока, коловий м’яз рота, м’язи-опускачі губ та ін. Жувальні м'язи забезпечують рухи під час жування, ковтання.

М’язи тулуба поділяють на м’язи шиї, грудної клітки, живота й спини. М'язи иіиї забезпечують повороти голови та її підтримку. Серед м’язів шиї виділяється грудинно-ключично-сосковий. М'язи грудної клітки зумовлюють рухи верхніх кінцівок (великі й малі грудні), беруть участь у диханні (міжреберні, діафрагма). М'язи живота (косі, прямий, квадратний) здійснюють захист органів черевної порожнини, беруть участь у диханні, рухах кишечника, виділенні сечі. М'язи спини (трапецієподібний, ромбоподібний, широкий м’яз спини та ін.) здійснюють рухи кінцівок, голови, підтримують тулуб.

М’язи кінцівок відіграють основну роль у переміщенні тіла людини та його частин. М'язи плечового поясу (дельтоподібний, підлопатковий) забезпечують рухи в плечовому суглобі. Рухи руки здійснюють м’язи вільної верхньої кінцівки, які поділяють на м’язи плеча (двоголовий, триголовий), м’язи передпліччя (згиначі й розгиначі кисті) та м’язи кисті (долонні, м’язи пальців). М’язи тазового поясу забезпечують рухи ноги в кульшовому суглобі. До них належать сідничні, грушоподібний м’язи та ін. М’язи вільної нижньої кінцівки здійснюють рухи нижньої кінцівки і їх поділяють на м’язи стегна (кравецький, чотириголовий, двоголовий,), м’язи гомілки (триголовий, литковий, камбалоподібиий) та м’язи стопи (підошовні, згиначі й розгиначі пальців).

Отже, функції різних груп м'язів дуже різноманітні, але здійснюються

узгоджено, що забезпечує загальну рухливість організму людини.

Як працюють скелетні м'язи?

РОБОТА М’ЯЗІВ - діяльність м'язів, що виникає внаслідок їхнього скорочення за рахунок енергії АТФ. Величина роботи м’яза визначається добутком сили на відстань або висоту переміщення вантажу. Коефіцієнт корисної дії м’язів людини 0,25-0,30, тобто на роботу використовується 25-30% енергії, тоді як 70 % її розсіюється у вигляді тепла.

Основними властивостями м’язів, що забезпечують роботу, є сила, швидкість скорочення, витривалість і тонус. Сила м’язів залежить від маси скоротливих білків, кількості м’язових волокон та частоти імпульсів, що надходять до м’яза. Швидкість скорочення м’язів визначається часом, за який м’яз скорочується й розслаблюється. Витривалість м'язів - це їхня здатність тривалий час підтримувати заданий ритм роботи. А стан постійного незначного напруження мязів, завдяки чому підтримується готовність до здійснення роботи, є тонус м'язів.

Роботу, яку здійснюють м’язи, поділяють на статичну й динамічну. Статична робота - це робота, при якій м’язи напружуються, але не скорочуються (наприклад, при утриманні вантажу), а динамічна робота - робота, при якій м’язи почергово скорочуються й розслаблюються (наприклад, під час бігу чи ходіння).

Теорія, що пояснює механізм скорочення м’язів, отримала назву теорії ковзання. Згідно з цією теорією, послідовність скорочення м’язового волокна можна відобразити такими тезами:

-    у спокої товсті нитки міозину розміщуються між тонкими нитками актину;

-    скорочення м’язів починається зі збудження м’язових волокон нервовими імпульсами;

-    за допомогою поперечних містків у присутності йонів Са2+ відбувається втягування тонких ниток активу' в проміжки між товстими нитками міозину;

-    довжина м’язового волокна при цьому зменшується, що веде до скорочення м’яза;

-    скорочення м’язів відбувається за рахунок енергії АТФ.

Отже, м'язи здатні виконувати певну роботу, що пов'язана з їхнім скороченням чи напруженням та витратами енергії АТФ й утворенням тепла.

Які умови найпродуктивнішої роботи скелетних м'язів?

УТОМА М’ЯЗІВ - це фізіологічний стан, який виникає при тривалій або інтенсивній роботі й полягає в тимчасовому зниженні працездатності. Такий стан м’язів спрямований на захист від їхнього виснаження і є корисним явищем, оскільки забезпечує відпочинок і відновлення можливостей м’язів. У період відпочинку відбувається не тільки відновлення працездатності, а навіть її збільшення - понадвід-новлення, завдяки чому м’язи можуть виконувати ще більшу роботу, ніж до появи втоми.

Сучасні уявлення про причини втоми базуються на поглядах про багаторівневість змін у роботі м’язів. Іншими словами, виникнення втоми пов’язане з такими явищами, як: а) зменшення в м’язах кількості речовин, необхідних для роботи (АТФ, глікоген); б) накопичення в м’язах молочної кислоти; в) зниження запасів кисню в м’язах; г) зміни скоротливої функції міофібрил; д) зміна стану' нервової й ендокринної регуляторних систем (наприклад, виснаження нервових центрів, погіршення проведення імпульсів через синапси).

Тривала або інтенсивна робота може призвести до перевтоми, що є патологічним станом, під час якого вичерпуються ресурси клітин, руйнуються органели тощо. Щоб запобігти перевтомі, необхідно правильно організовувати роботу і відпочинок, дотримуватися раціонального харчування, враховувати можливості м’язів, уникати надмірних навантажень, боротися з поганим настроєм та іи.

Дослідами встановлено, що для людини найпродуктивнішою буде робота, яка здійснюється за середнього навантаження, середнього темпу та оптимального стану нервової системи, яка забезпечує узгоджену роботу м’язів. Істотною умовою продуктивної роботи є тренованість м’язів. Завдяки тренуванням м’яз стає сильнішим і витривалішим.

Отже, умовами найпродуктивнішої роботи м'язів є середнє навантаження, середній темп, оптимальний стан нервової системи й тренованість м'язів.

ДІЯЛЬНІСТЬ Навчаємося пізнавати

Лабораторне дослідження РОЗВИТОК ВТОМИ ПРИ СТАТИЧНОМУ Й ДИНАМІЧНОМУ НАВАНТАЖЕННІ.

ВПЛИВ РИТМУ Й НАВАНТАЖЕННЯ НА РОЗВИТОК ВТОМИ Мета роботи: розвивати уміння характеризувати розвиток втоми.

Обладнання: гантелі вагою 3 і 5 кг, годинник із секундною стрілкою.

Хід роботи

1.    Візьміть у руки гантелі масою 3 кг, підніміть їх до рівня плеча й утримуйте до настання втоми.

Час здійсненої статичної роботи зафіксуйте.

2.    Після відновлення м’язів (через 5 хвилин) візьміть ті ж самі гантелі й ритмічно піднімайте та опускайте їх. Час здійсненої динамічної роботи запишіть.

3.    Для дослідження впливу навантаження спочатку виконуєте вправу на згинання руки з ганте-лею вагою 3 кг, а після відпочинку - з гантелею 5 кг. За якого навантаження швидше розвивається втома й чому?

4.    Для дослідження впливу ритму на розвиток втоми згинаєте руку з гантелею в повільному темпі, через деякий час - у середньому, а згодом - у швидкому. За якого ритму діяльності швидше розвивається втома м’язів?

5.    Підсумок роботи.

Завдання на застосування знань

Зіставте позначені на ілюстрації м’язи з назвами та вкажіть їхнє значення для людини: чотириголовий м’яз, прямий м’яз, великий грудний м’яз, дельтоподібний м’яз, двоголовий м'яз

Назва

Належність до групи

Значення для організму

     

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1-6

1. Назвіть групи м'язів людини. 2. Наведіть приклади м’язів верхньої кінцівки. 3. Що таке робота м'язів? 4. Назвіть два види роботи м'язів. 5. Що таке втома м’язів? 6. Яке значення втоми м'язів для організму?

7-9

7. Яке значення скелетних м’язів людини? 8. Як працюють скелетні м'язи? 9. Які умови найпродуктивнішої роботи скелетних м'язів?

10-12

10. Доведіть взаємозв'язок скелетних м'язів з усіма фізіологічними системами нашого організму.

Розвиток опорно-рухової системи людини

Основні поняття й ключові терміни: ГІПОДИНАМІЯ.

Пригадайте! Що таке опорно-рухова система?

Цікаво знати

Рекорди опорно-рухової системи:

—    набирання ложкою супу з тарілки задіює близько ЗО суглобів верхньої кінцівки;

—    найдовша кістка людини — стегнова, найкоротша і найменша — стремінце;

—    у здійсненні кожного кроку беруть участь до 300 скелетних м’язів;

—    людині легше посміхнутися, ніж насупитися: у першому випадку працює всього 17 м’язів, а в другому — аж 43 м’язи;

—    найдовший м’яз людини — кравецький м’яз стегна, найкоротший — стремінцевий м’яз середнього вуха людини, а найсильніший — чотириголовий м’яз стегна.

ЗМІСТ

Яке значення фізичних вправ для правильного формування скелета та м'язів?

У процесі росту' й розвитку людини відбуваються значні зміни опорно-рухової системи, пов’язані, насамперед, із ростом кісток, їхнім окостенінням, формуванням постави, зміною пропорцій тіла, зменшенням вмісту' органічних сполу'к у кістках, ру'хливості суглобів, еластичності зв’язок тощо. Ці зміни опорно-ру'хової системи значною мірою залежать від фізичних вправ. У поєднанні з силами природи (сонце, вода, повітря) й режиму' харчування фізичні вправи дозволяють розвивати й оздоровлювати організм до глибокої старості. Але при цьому необхідно враховувати певні вікові особливості опорно-ру'хової системи:

-    ріст кісток здійснюється нерівномірно й триває до 20-24 років;

-    формування вигинів хребта завершується до 18-20 років;

-    рухливість у' різних відділах хребта розвивається нерівномірно: найбільша у 8-9 років, після 15-17 років - зменшується. З віком міжхребцеві диски втрачають еластичність;

-    окостеніння кісток верхніх кінцівок починається в період статевого дозрівання;

-    інтенсивне збільшення маси м’язів відбувається від 14 до 16 років, і тому' це найкращий період для початку занять силовими фізичними вправами.

При регулярних заняттях фізичними вправами людина стає витривалішою, міцнішими стають кістки скелета, розвиваються внутрішні м’язи й вдосконалюються їхні функції. Фізична робота є єдиним фізіологічним засобом зняття емоційних напружень, завдяки чому нервова система зможе забезпечувати чітку' регуляцію роботи м’язів. Фізичні

вправи підвищують захисні властивості крові й шкіри, стійкість організму до нестачі кисню, до низьких і високих температур, до проникаючої радіації тощо.

Отже, заняття фізичними вправами цілюще впливають на організм лише в тому випадку, коли їхня організація відповідає віковим особливостям людини.

Як позначається гіподинамія на здоров'ї людини?

ГІПОДИНАМІЯ (від гр. «гіпо» - під, «динаміс» - сила) - порушення функцій організму (опори, руху, кровообігу, дихання, травлення, виділення, регуляції функцій) через обмеження рухової активності. Життя сучасної людини стало більш комфортним і зручним, аніж раніше. Технічний прогрес помітно полегшив нам життя: транспорт довозить до потрібного місця, побутова техніка все робить за нас. Наш організм більшу частину часу перебуває в спокої й починає втрачати свою рухливість. Гіподинамія - хвороба сучасної людини, основний фактор ризику, що негативно впливає на ріст і розвиток людини, на тривалість її життя, життєві функції й загальний стан організму. Особливо страждає від гіподинамії серцево-судинна система: порушується робота серця, втрачається тонус судин, сповільнюється кровообіг тощо. Негативний вплив виявляється і на обміні речовин і енергії: погіршується забезпечення клітин поживними речовинами й киснем, порушуються процеси синтезу й розщеплення в клітинах тощо. Гіподинамія знижує фізичну й розумову працездатність, обмежує соціальну активність і пристосованість організму.

Погіршується нервова регуляція діяльності м’язів, у якій беруть участь такі структури нервової системи, як: кора великого мозку (відповідає за умовнорефлекторну' рухову діяльність), мозочок (регулює координацію рухів), спинний мозок (містить нервові центри рефлексів, що здійснюють підтримання постави, ходіння, біг).

Особливо небажаним є поєднання гіподинамії з надмірним нервово-психічним навантаженням, зловживанням гаджетів та переїданням. Наслідком можуть стати найрізноманітніші захворювання, наприклад, ожиріння, атеросклероз, головні болі, порушення зору, зниження імунітету тощо.

Основними профілактичними засобами проти гіподинамії - хвороби XXI століття - є рух, фізичні навантаження і здоровий спосіб життя.

Отже, гіподинамія спричиняє зниження не тільки фізичної, а й розумової працездатності, і в поєднанні з іншими несприятливими чинниками призводить до різних захворювань.

Які причини порушень опорно-рухової системи?

Порушення опорно-рухової системи займають друге місце після серцево-судинних захворювань. Оскільки опорно-рухова система - це основа нашого тіла, то її розбалансованість провокує хвороби інших систем, зниження рухливості й погіршення загального стану організму. За причинами виникнення порушень захворювання опорно-рухової системи можна поділити на природні, дистрофічні, механічні.

Природні хвороби складають групу уражень, що виникають як порушення розвитку кісток чи м’язів до народження (вроджені хвороби) або після народження (набуті хвороби). Ці хвороби можуть мати спадковий характер (полідактилія, мармурова хвороба), виникати внаслідок впливу шкідливих факторів на вагітних жінок (природжений вивих стегна), як ускладнення після перенесених інфекційних захворювань {артрити суглобів, остеомієліт кісткового мозку, туберкульоз кісток, міозити м'язів), порушення обміну речовин {рахіт).

Дистрофічні захворювання розвиваються при порушенні живлення кісткової, хрящової та м’язової тканин. У результаті цього ділянка кістки мертвіє, м’язові волокна тоншають, м’яз атрофується, хрящі деформуються тощо. Прикладом захворювань є викривлення хребта (сколіоз, лордоз, кіфоз), плоскостопість, дистрофія м'язів, остеохондроз, остеопороз.

Механічні пошкодження кісткової системи спостерігаються найчастіше. До них належать розтягнення зв’язок, удари, вивихи суглобів, переломи кісток. Розтягнення зв'язок - це частковий розрив волокон, що з’єднують кінці кісток. При цьому виникає сильний біль, набряк або спазм м’яза. Удар - це ушкодження м’яких тканин, що часто супроводжується крововиливами під шкіру. Ознаками ударів є припухлість, біль, крововиливи під шкіру. Вивих суглоба - вихід суглобової головки із суглобової западини. Ознаками вивихів є зміна форми суглоба, біль. Перелом кістки — це порушення її цілісності внаслідок несподіваної дії значної механічної сили. Розрізняють переломи закриті (без ураження шкіри) і відкриті (спостерігається поранення шкіри в зоні перелому). Для переломів характерні різкий біль, що посилюється при рухах, поява набряку, рухливість кісток, зміна їх положення.

Отже, основними чинниками, які провокують ці порушення є інфекції, гіподинамія, відсутність або надмірність навантаження, надлишкова вага, механічні травми, переохолодження, неправильне харчування та ін.

ДІЯЛЬНІСТЬ Навчаємося пізнавати Проект на тему: «ГІПОДИНАМІЯ -ВОРОГ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ»

Вплив гіподинамії позначається на кожній системі організму людини. Підготуйте проект та визначте зміни основних процесів життєдіяльності, що виникають внаслідок зниження рухової активності.

Самостійна робота з таблицею

Своєчасно надана та правильно проведена перша медична допомога не лише рятує життя потерпілого, а й забезпечує подальше успішне лікування хвороби або ушкодження. Перша медична (долікарська) допомога - це комплекс найпростіших медичних заходів, що виконуються на місці враження з використанням підручних засобів. Застосуйте знання для обґрунтування першої допомоги при механічних ушкодженнях ОРС.

Таблиця. ОБҐРУНТУВАННЯ ПРАВИЛ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ УШКОДЖЕННЯХ ОПОРНО-РУХОВОЇ СИСТЕМИ

Ушко

дження

Перша медична допомога

Обґрунтування правил

Розтяг

нення

Охолодження (лід, змочена водою тканина тощо), обмеження рухів за допомогою тугої пов'язки), фіксація кінцівки в припід-нятому положенні.

 

Удар

Спокій пошкодженої частини тіла, мішечок з льодом чи холодний компрес, щільна пов'язка

 

Вивих

Охолодження враженого суглоба, фіксація його за допомогою шини чи щільної пов'язки. Вправляння вивихів без лікаря не допускаються

 

Пере

лом

Накладання стерильної пов'язки на рану, знерухомлення підручними засобами, знеболювальні ліки (наприклад, анальгін)

 

Біологія + Медицина

Сучасний спосіб життя передбачає роботу з комп’ютером, телефоном, планшетом та іншими приладами. Часто люди, робота яких пов’язана з монотонною ручною роботою, під час якої кисть знаходиться в незручному положенні, відчувають оніміння кисті й пальців після робочого дня.

Не всі знають, що це може бути тунельний синдром або як його ще називають синдром зап’ястного каналу.

Що таке тунельний синдром і як його лікувати?

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1-6

1. Наведіть приклад змін опорно-рухового апарату людини, пов'язаних з її віком. 2. Назвіть особливості росту людини. 3. Що таке гіподинамія? 4. Наведіть приклади змін скелету й м'язів, що супроводжують гіподинамію. 5. Які є групи порушень опорно-рухової системи? 6. Назвіть види механічних порушень опорно-рухової системи.

7-9

7.    Яке значення фізичних вправ для правильного формування скелета та м'язів?

8.    Як позначається гіподинамія на здоров'ї людини? 9. Які причини порушень опорно-рухової системи?

10-12

10. Доведіть роль фізичних вправ і рухової активності для збереження здоров'я людини

Узагальнення знань теми 6. ОПОРА ТА РУХ_

ОПОРА та РУХ ЛЮДИНИ - життєві функції, пов'язані з кістковою й м'язовою системою для реалізації збереження форми тіла, здійснення рухів, кровотворення, депонування речовин, терморегуляції та захисту організму людини. Особливості опори й руху людини пов'язані з прямоходінням, працею і мовою. Таблиця. ОПОРА ТА РУХ ЛЮДИНИ

Опора людини

Рух людини

Молекулярний рівень

У складі кісток є:

-    неорганічні сполуки (вода, кальцію карбонат, кальцію фосфат) - надають кісткам твердості й міцності;

-    органічні речовини (колаген, осеїн) - надають кісткам пружності й гнучкості

В складі м'язів є:

-    неорганічні сполуки (у вигляді йонів Са2*, К\ №*) - для виникнення збудження;

-    органічні сполуки (міозин, актин, глікоген, АТФ) - побудова міофібрил, джерело енергії

Клітинний рівень

У реалізації опори беруть участь: хрящові клітини (хондроцити), кісткові клітини (остеоцити) й міжклітинна речовина

У реалізації руху беруть участь клітини м'язової тканини (міоцити, кардіоміоцити, м'язові волокна)

Тканинний рівень

Функцію опори здійснюють сполучні опорні тканини (хрящова та кісткова)

Функцію руху здійснюють м'язові тканини (посмугована й непосмугована)

Органний рівень

Основними органами опори є хрящі (волокнистий, гіаліновий і еластичний) та кістки (трубчасті, плоскі, губчасті, змішані й повітроносні)

Основними органами руху є м'язи: гладкі, скелетні і серцевий. Фізичними властивостями м'язів є сила, швидкість скорочення, витривалість, тонус.

Системний рівень

Хрящі та кістки формують кістковий ендо-скелет, що є пасивною частиною в складі опорно-рухової системи

М'язи утворюють м'язову систему, яка є активною частиною опорно-рухової системи

Організмовий рівень

Скелет людини поділяється на відділи:

I.    Скелет голови (мозковий і лицевий відділи черепа)

II.    Скелет тулуба (хребет й грудна клітка)

III.    Скелет кінцівок (плечовий пояс, скелет вільної верхньої кінцівки, тазовий пояс, скелет вільної нижньої кінцівки)

М'язова система поділяється на відділи:

I.    М'язи голови (жувальні й мімічні)

II.    М'язи тулуба (м’язи шиї, м'язи грудної клітки, м'язи живота, м'язи спини)

III.    М'язи кінцівок (м'язи плечового поясу, м'язи вільної верхньої кінцівки, м'язи тазового поясу, м'язи вільної нижньої кінцівки)

Єдність опори й руху досягається анатомічним і функціональним поєднанням кісток, хрящів, м'язів, зв'язок у цілісну опорно-рухову систему. Ця сукупність органів має найтісніші взаємозв'язки з усіма іншими фізіологічними системами організму людини і їхня узгодженість дій забезпечується регуляторними системами організму людини.

Самоконтроль знань

Тест-оцінювання 7. ОПОРА ТА РУХ

І. Завдання на вибір правильного варіанта відповіді серед трьох запропонованих (по 0,5 бала за кожне з чотирьох):

1.    Укажіть назву структурно-функціональної одиниці кісткової тканини

А    нефрон    Б    остеон    В    нейрон

2.    Який утвір кістки забезпечує її ріст у товщину?

А    охрястя    Б    пластинка росту    В    окістя

3.    Яка м'язова тканина утворює стінки шлунку?

А посмугована скелетна Б посмугована серцева В непосмугована

4.    Утвір із посмугованих м'язів, що бере участь у диханні людини й ссавців

А    діафрагма    Б    очеревина    В    суглоб

II.    Завдання на вибір двох правильних варіантів відповіді з чотирьох запропонованих (по 1 балу за кожне з трьох):

5.    Назвіть кістки грудної клітки:

А    грудина    Б    лопатка

В    ребра    Г    ключиці

6.    Укажіть м'язи вільної верхньої кінцівки:

А    двоголовий м'яз плеча    Б    кравецький м'яз

В    дельтоподібний м'яз    Г    триголовий м'яз плеча

7.    Виберіть хвороби опорно-рухової системи людини:

А    дерматити    Б    пневмонія

В    остеохондрози    Г    міозити

III.    Завдання на вибір трьох правильних варіантів відповіді з шести запропонованих (по 1,5 балів за кожне):

8.    Назвіть функції опорно-рухової системи:

А    транспортна    Б    поживна

В    секреторна    Г    кровотворна

Д    депонуюча    Е    захисна

9.    Укажіть особливості посмугованої скелетної тканини

А    клітини-міоцити    Б    м'язові волокна

В    скорочення із втомою    Г    літини-кардіоміоцити

Д    наявність вставних дисків    Е    багатоядерність клітин

IV.    Завдання на комбінування відповіді (по 2 бали за кожне)

10.    Укажіть послідовність розташування відділів хребта, починаючи зверху: 1) куприковий; 2) шийний; 3) поперековий; 4) крижовий; 5) грудний.

11.    Розподіліть названі захворювання опорно-рухового апарату по групах: 1) осте-опороз; 2) вивихи; 3) туберкульоз кісток;

4) кіфоз; 5) сколіоз; 6) розтягнення.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Соболь

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 18-07-2016, 19:22, Переглядів: 20222