Життєдіяльність організму людини.

Основні поняття й ключові терміни: ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМУ. КЛІТИНА. ТКАНИНИ.

Пригадайте! Зіставте визначення функцій з їхньою назвою:

Вступна вправа

Американський професор К. Шмідт-Нієльсон у передмові до своєї книги «Фізіологія тварин» писав: «Фізіологія є наукою про їжу й живлення, травлення, дихання, транспортування газів кровло, кровообіг і функції серця, виділення і функції нирок, про м'язи і рух тощо... Фізіологія не лише описує різні функції: вона також ставить запитання «чому?» і «як?». Сформулюйте декілька питань про життєві функції свого організму.

ЗМІСТ

Які основні функції і властивості організму людини?

Основними фізіологічними функціями (від лат. /ипсііо - здійснення, виконання), або життєвими функціями, як ви уже знаєте, є травлення, дихання, транспорт речовин, виділення, опора, рух, розмноження, регуляція процесів. Ці життєві прояви формують властивості організму - тобто його істотні ознаки будови, житєдіяльності й поведінки, що визначають відносини з навколишнім середовищем. Серед найважливіших властивостей організму людини виділимо обмін речовин та перетворення енергії, гомеостаз, подразливість, розвиток, ріст та адаптивність. Сутність цих властивостей розкривається в наступних параграфах підручника.

Будь-яка із фізіологічних функцій та властивостей є результатом діяльності клітин, тканин, органів та фізіологічних систем. Так, функцію транспорту речовин в організмі людини здійснює кровоносна система, що складається з серця та кровоносних судин. В утворенні цих органів беруть участь усі типи тканин, але визначальною для їхньої діяльності є сполучні тканини. Кров - рідка сполучна тканина, клапани серця й зовнішня оболонка судин утворені щільною волокнистою сполучною тканиною.

Отже, ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМУ - це сукупність біологічних процесів, що забезпечують життя організму.

Чому клітина є основною функціональною одиницею організму людини?

Основою життєдіяльності організму є процеси, що відбуваються в клітинах або за участю клітин.

Ці процеси можуть бути біохімічними (наприклад, реакції синтезу чи розпаду речовин) й біофізичними (наприклад, взаємоперетворення видів енергії чи електичні явища). Тому, щоб зрозуміти, як працює клітина, потрібні знання фізики й хімії.

Процеси, що здійснюються клітинами, надзвичайно різноманітні, і саме вони визначають відмінності клітин у будові, розмірах, формі. Так, проведення електричних сигналів сприяло появі в нейронів коротких і довгих відростків, а здійснення активних рухів є причиною видовженої форми м’язових клітини та наявності скоротливих ниток. Розміри клітин коливаються від 4-5 мкм (у тромбоцитів) до 200 мкм (у яйцеклітині). А за формою в організмі людини виділяють близько 200 різних типів клітин: кулясті яйцеклітини, видовжені міоцити, дископодібні еритроцити, зірчасті нейрони, плоскі епітеліоцити та ін.

Клітини організму людини побудовані зі структур, кожна з яких здійснює свої функції. Взаємодію з навколишнім середовищем забезпечує клітинна мембрана. Вона організовує транспорт речовин, енергії та інформації з клітини і в клітину, сприймає подразнення тощо. Внутрішній простір клітини заповнений цитоплазмою _у що містить органели - постійні структури, що виконують жит-тєвоважливі процеси. Так, мі-тохондри здійснюють окиснення речовин і синтез АТФ, лізосо-ми - розщеплення складних поживних сполук. Основною функцією ендоплазматичної сітки є транспорт речовин усередині клітини. У синтезі білків беруть участь рибосоми. Перетворення речовин у гормони, ферменти та інші функціональні сполуки відбувається в апараті Гольджі.

Клітинний центр бере участь у поділі клітин. Ядро є найваж

ливішою частиною клітини, оскільки в ньому зосереджена генетична інформація всього організму і воно регулює діяльність клітини.

Отже, КЛІТИНА - це функціональна одиниця організму, яка здійснює процеси, що є основою фізіологічних функцій та властивостей організму.

Яка причина різноманітності тканин в організмі людини?

ТКАНИНА - сукупність клітин з міжклітинною речовиною, подібних за розташуванням, будовою та функціями. Тканини тварин і людини, на відміну від рослинних тканин, мають міжклітинну речовину та утворюються із зародкових листків.

Епітеліальні тканини розміщені на межі між зовнішнім та внутрішнім середовищем організму й здійснюють функції захисту, виділення й обміну речовин із середовищем. У зв’язку з межовим розташуванням ці тканини здатні до регенерації, побудовані зі щільно поєднаних клітин та незначної кількості міжклітинної речовини. Основними видами епітелію є покривні та залозисті. Епітелій може складатися з одного шару (одношаровий) або з кількох шарів (багатошаровий) клітин. Розрізняють епітелії за формою клітин (плоский, кубічний, циліндричний та ін.).

Сполучні тканини складаються з різних за формою клітин та розвиненої міжклітинної речовини. Ці тканини утворюють кістки, хрящі, входять до складу внутрішніх органів та з’єднують їх між собою. За функціями сполучні тканини бувають опорні (кісткова, хрящова), опорно-трофічні (пухка волокниста, жирова) та трофічні (кров, лімфа). Цим тканинам належить виняткова роль у відновлювальних процесах завдяки найвищій здатності до регенерації.

М'язові тканини побудовані з видовжених клітин зі скоротливими волоконцями - міофібрилами. Розрізняють непосмуговану й посмуговану м’язові тканини. Непосмугована м’язова тканина утворює стінки судин, внутрішніх органів, забезпечує рухи кишечника, сечовипускання та ін. Посмугована м’язова тканина поділяється на скелетну та серцеву. Скелетна посмугована тканина утворює скелетні м’язи, діафрагму, язик, а серцева посмугована м’язова тканина складає основу серцевого м’яза (міокарда).

Нервова тканина складається з нейронів та клітин, що їх оточують й утворюють нейроглію. Нервова тканина формує нерви, нервові вузли, головний та спинний мозок. Вона забезпечує сприйняття подразнень, їх перетворення в імпульси, аналіз інформації та формування рефлексів - реакцій на впливи чинників середовища. У нервовій тканині формуються процеси збудження й гальмування, що здійснюють нервову регуляцію функцій людського організму.

Отже, різноманітність тканин в організмі людини зумовлена їхнім розташуванням та функціональним призначенням.

ДІЯЛЬНІСТЬ Навчаємося пізнавати

Лабораторне дослідження ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРЕПАРАТАМИ ТКАНИН ЛЮДИНИ

Мета: розвивати уміння виділяти особливості будови й житттє-діяльності, за якими розпізнають типи тканин.

Обладнання: препарати тканин на малюнках чи фотографіях.

Хід роботи:

1. Розгляньте ілюстрації та зівставте названі види тканин з їхнім зображенням: 1 - багатошарова покривна тканина рогівки ока; 2 -кісткова тканина з остеонами; 3 - нейрони й нейроглія; 4 - пухка тканина з розвиненими волокнами; 5 - залозиста тканина щитоподібної залози з протоками; 6 - посмугована тканина скелетних м’язів; 7 - непосмуговапа тканина сечового міхура; 8 - кров.

Біологія + Фізика

Організм людини - електрифікована система, у якій електричні процеси лежать в основі діяльності багатьох органів. Початок вивчення біоелектричних явищ і заснування електрофізіології пов’язані з ім’ям італійського вченого Лу'іджі Гальвапі (1737-1798). Він першим досліджував електричні явища при скороченні м’язів у жаби («тваринна електрика»). Цікаво, як виникають електричні явища в організмі людини?

РЕЗУЛЬТАТ

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Соболь