Особливості біології кліщів та заходи захисту від них

1. Біологія кліщів.
2.    Різноманітність кліщів:
а)    павутинні;
б)    комірні;
в)    коростяні;
г)    пасовищні.
3.    Заходи захисту від кліщів.
4.    Висновок.

Кліщі належать до класу Павукоподібних. Тіло не розділене на відділи і не сегментоване, овальної або кулеподібної форми. Ро­това частина тіла складається з пари верхніх щелеп, або хеліцер, і педіпальп, що утворюють хоботок. Ротовий апарат кліщів колю- чо-сисного типу. Розвиток відбувається з метаморфозом. Розділь­ностатеві.

Кліщі характеризуються різноманітністю місць існування і бі­ологічними особливостями. Виділяють такі екологічні групи клі­щів: пасовищні, водяні, рослиноїдні, кровососи, хлібні, комірні, павутинні, галлові, пір’єві, волосяні. Назви кліщів визначають їх місце проживання. Багато кліщів паразитує на рослинах, твари­нах і людині. Вони можуть бути переносниками багатьох інфек­ційних хвороб.

Павутинні кліщі завдають шкоди тепличним культурам, ци­трусовим і ягідникам. Для боротьби з ними використовують спеці­альні отрутохімікати — акарициди.

Комірні кліщі пристосувалися до живлення продуктами, що зберігаються. Продукти після пошкодження кліщами стають не­придатними для вживання. Для боротьби з цими кліщами комори обкурюють різними хімічними препаратами, які вбивають клі­щів, прогрівають зерно.

Коростяні кліщі мешкають на шкірі або в шкірі ссавців і лю­дини та викликають коросту. У людини паразитує коростяний свербун. Для боротьби з коростою в уражені ділянки шкіри втира­ють лікарські засоби. Заходами профілактики є суворе дотриман­ня правил особистої гігієни, підтримання чистоти тіла, натільної білизни, житла.

Пасовищні кліщі є переносниками збудників енцефаліту. Зо­крема, собачий кліщ підтримує в природі осередки туляремії і пе­редає її людині і домашнім тваринам, може бути переносником весняно-літнього енцефаліту. Особиста профілактика полягає в захисті від укусів кліщів; знищенні кліщів в місцях їх масового існування шляхом використання акарицидів, проведення запо­біжних щеплень.

Значних збитків промисловому і присадибному бджільництву завдає кліщ варроа. Для боротьби з ним вулики обкурюють ака­рицидами. Ураженню медоносних бджіл кліщем варроа сприяє поганий догляд за бджолиними сім’ями, ослаблення їх сили в ре­зультаті інфекційних хвороб.

Висновок: більшість кліщів — шкідники сільськогосподар­ських рослин, запасів продуктів, паразити людини і тварин; ма­ють комплекс пристосувань до умов життя.

Запам’ятай: павутинні кліщі, коростяні кліщі, пасовищ­ні кліщі.