Народна Освіта » Біологія » Специфічний імунітет. Імунізація

НАРОДНА ОСВІТА

Специфічний імунітет. Імунізація

Ви дізнаєтесь, як формується і працює специфічний імунітет; чому важливо робити щеплення.

Чи обов'язково мені робити щеплення? Чи це правда, що без мікроорганізмів які населяють травний тракт, може розвинутись запалення?

Специфічний (набутий) імунітет

Специфічні реакції захисту організму спрямовані па боротьбу з п ато генами, з якими організм раніше вже зустрічався. Найбільш значна і важлива частина загального імунітету належить саме до цього типу захисту. І більша частина цього будівництва відбувається в дитинстві!

Специфічний імунітет, на відміну від неспецифічного, базується на його «імунологічній пам'яті*. Це означає, що організм людини якимось чином здатен «запам’ятати* свого ворога і постійно підтримувати у готовності відповідні засоби захисту. Як це відбувається?

Специфічний захист складається з двох основних частин — гуморальної імунної відповіді і клітинної відповіді (лшл. 10.17). Відповідно, специфічний імунітет забезпечується двома типами клітин — В- і Т-лімфоцитамн. Тип лімфоцита визначається гим, де він дозріває. В-лімфоцити дозрівають у кістковому мозку (з аигл. Bone marrow, звідси В-лімфоцити), а Т-лімфоцити дозрівають у вилочковій залозі (з анг. Thymus, звідси Т-лімфоцити).

Вилочкова залоза — це спеціалізований орган імунної системи, який особливо активний у дитинстві (згадайте, що це також і залоза ендокринної системи).

Гуморальний імунітет. Антигени та антитіла

Під час вивчення функцій крові ви вже дізналися про антигени і антитіла — ми тоді розглядали антигени (аглютиногени) на поверхні еритроцитів, що визначають групу крові, і антитіла (аглютиніни) у плазмі крові. Подібні молекули — антигени — є і на поверхні патогенів, і саме їх розпізнає наша імунна система як «чужих*. Антитіла продукуються В-лімфоцитами після їх дозрівання і активації {мал. 10.17). Антитіла ще називають імуногло-булінамп. Це білкові молекули у ([юрмі літери У, які мають місця для зв'язування антигенів. Ці місця мають дуже специфічну для кожного типу антигена будову, що забезпечує його високо специфічне зв'язування за принципом «ключ-замок*. Антитіла забезпечують гуморальну імунну відповідь (мал. 10.17, а). Гуморальна означає, що антитіла секретуються у кров і з нею досягають кожної клітини тіла. Таким чином, дві основні характеристики цього виду імунітету — це його специфічність і системний характер.

Як працюють антитіла? Для знищення патогена у них є декілька варіантів дій. Найчастіше вони це роблять по типу вже

знайомої вам реакції аглютинації, тобто зв’язують антигени. В інших випадках вони нібито ставлять «позначку*' на патогені. Цю позначку розпізнають макрофаги, вона для них є сигналом про те, що цю клітину потрібно знищити.

Продукція антитіл В-лімфоцитами у відповідь на патоген називається активним набутим імунітетом. Він може бути як природним (людина, яка перехворіла на кір вдруге вже не захворює), так і штучним — результатом вакцинації (дві дози вакцини проти кору гарантують захист на все життя). Є також і пасивний імунний захист — це результат введення готових антитіл (найчастіше їх отримують з крові імунізованих людей або тварин). Так працюють антитіла матері, що потрапляють з кровотоком через плаценту до плода. Так працюють і антидоти проти зміїних отрут або ін'єкції антитіл проти вірусу гепатиту. Порівняно з активно набутим імунітетом такий захист швидкий, але не довготривалий.

Клітинний імунітет

Паралельно працює клітинний імунітет. Цей вид захисту забезпечують Т-лімфоцити {мал. 10.17, б). Так само, як для кожного антигена В-лімфоцити виробляють специфічні антитіла, Т-лімфоцити виробляють специфічні рецептори, що розташовані на їх поверхні. Кожний тип Т-лімфоцитів має лише один тип таких рецепторів, тому для боротьби із різними патогенами організм створює цілу колекцію Т-лімфоцитів! Вони за допомогою цих рецепторів зв’язуються з «чужими» клітинами і руйнують їх. Вони також здатні розпізнавати інфіковані клітини, а також перероджені клітини власного організму — ракові клітини — і теж нищити їх.

Природний набутий імунітет

В- і Т-лімфоцити допомагають організму захищатися від тих чи інших патогенів, зокрема вони потрібні для боротьби із збудниками інфекційних захворювань. Якщо людина захворіла вперше, то в неї розвивається так звана первшша імунна відповідь {мал. 10.18).

Ллє що трапляється з В- і Т-лімфоцитами потім, коли людина одужала? Більшість В- і Т-лімфоцитів гинуть, але деякі з них залишаються в організмі па багато років після

перенесеного захворювання — часто на все життя. Ці клітини формують «пам’ять» організму про захворювання. Якщо такий самий патогеи потрапить в організм ще раз, ці клітипи-посїї імунної пам’яті починають швидко ділитися, і нова армія клітин швидко і рішуче знищує патогени. Адже вони їх вже знають і мають проти них специфічну зброю — їм не потрібен час, щоб її винайти. Тому їх друга атака па патогени є набагато ефективнішою, ніж перша, і хвороба не має шансу розвинутися. Ця так звана вторинна імунна відповідь (мал.10.18).

Штучний набутий імунітет і імунізація (вакцинація)

Для отримання імунітету не обов'язково перехворіти. Імунітет можна виробити шляхом вакцинації. Вакцинація, або імунізація, це навмисне введення людині патогенних речовин з метою виробити у неї специфічний імунітет. Імунізацію часто проводять повторно, з інтервалом у декілька тижнів або місяців, адже це дає змогу отримати більш сильний і тривалий захист (мал. 10.18).

Для імунізації людині вводять модифікований патоген, як правило шляхом підшкірної ін’єкції. Ви можете подумати, що це ж небезпечно, але зверніть увагу на ключове слово — модифікований. Це означає, що для імунізації патоген дуже сильно ослаблюють або вбивають хімічним шляхом чи високою температурою, і тому захворювання ніяк не може розвинутися. Вакцинація запускає імунну відповідь па антиген патогенних мікроорганізмів. По суті, вакцина лише імітує інфекцію, активує імунну систему, створює в організмі «імунологічну пам’ять» про захворювання, якого насправді не сталося! У цьому полягає цінність вакцинації, адже вона відповідає золотому правилу — краще запобігти, ніж лікувати.

Вакцинація може захистити від багатьох захворювань. У різних країнах програми вакцинацїї населення достатньо різні, адже і поширеність тих чи інших захворювань в світі має свої особливості. До Календаря щеплень в Україні па момент написання підручника включена вакцинація проти 10 небезпечних інфекцій: 5 з них спричинені вірусами (гепатит В, поліомієліт, кір, краснуха і свинка) і 5 — бактеріями (туберкульоз, правець, кашлюк, дифтерія, хіб-інфекція).

Щеплення важливо зробити завчасно, тобто до початку масштабної епідемії, адже імунітет виникає не одразу (мал. 10.18). Вакцинація населення — це дуже важливий і надійний засіб уникнення захворювання. Завдяки імунізації у світі повністю була ліквідована віспа, яка колись була поширеним, небезпечним захворюванням.

Необхідні дітям щеплення роблять у школах або лікарнях безкоштовно. Календар вакцинації затверджує Міністерство охорони здоров'я України з врахуванням ризиків захворювань для населення (поточну інформацію можна знайти па сайті МОЗ http://www.moz.gov.ua/ua/portal/).

До імунізації треба ставитися свідомо і відповідачьно. Важко вберегтися від грипу, коли навколо тебе багато хворих людей. Ллє якщо кожен буде дотримуватися правил профілактики грипу, то від цього виграють всі. Є навіть таке поняття як спільний, або колективний імунітет. Він починає працювати, коли більшість населення (принаймні 95 %) зробили щеплення — тоді збудник інфекції просто не має шансу розповсюджуватися.

1.    Специфічний Імунітет, на відміну від неспецифічного, є системною ВІДПОВІДДЮ організму І базується на його «Імунологічній пам'яті» про колишню зустріч з патогеном.

2.    Специфічний захист є набутим Імунітетом, що складається з двох основних частин — гуморальної І клітинної Імунної відповіді.

3.    В-лІмфоцити продукують специфічні антитіла, які знешкоджують патогени І таким чином забезпечують гуморальну Імунну відповідь.

4.    Паралельно працює клітинний Імунітет. Цей вид захисту забезпечують Т-лІмфоцити.

5.    Вакцинація (Імунізація) — це навмисне введення людині патогенних речовин з метою виробити в неї специфічний Імунітет.

Антиген, антитіло (Імуноглобулін), гуморальна Імунна відповідь, клітинний Імунітет, В- І Т-лІмфоцити, активний набутий Імунітет (природний, штучний), пасивний Імунний захист, вакцинація (Імунізація), первинна і вторинна Імунна відповідь, колективний Імунітет.

1.    У чому полягає різниця між специфічним І неспецифічним Імунітетом?

2.    Які фактори викликають Імунну відповідь?

3.    Що таке антитіло І в чому полягає його захисна роль?

4.    У чому полягає різниця між гуморальним І клітинним Імунітетом?

5.    Як ви розумієте термін «колективний Імунітет»? У чому полягає його значення І що потрібно для його підтримання?

Проаналізуйте спільні І відмінні риси неспецифічного І специфічного Імунітету. Результати аналізу оформіть у вигляді порівняльної таблиці.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Жолос

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 15-07-2016, 12:28, Переглядів: 7360