Коротка характеристика голонасінних, їх значення у природі та житті людини

1.  Визначення: відділ Голонасінні.

2.  Особливості будови голонасінних.

3.  Значення.

4.  Висновок.

Відділ Голонасінні — це вищі насінні рослини, в основному де­рева і кущі, трав’янистих рослин серед них немає.

В порівнянні зі споровими у голонасінних рослин досконаліші покриви і провідні тканини, добре розвинений камбій. Деревина розвивається з відкритих колотеральних пучків і завдяки камбію може вторинно потовщуватись. У більшості голонасінних вона складається з трахеїд, а справжні судини, трахеї, відсутні.

Голонасінні мають добре розвинену стрижневу кореневу сис­тему. Стебло в основному моноподіально розгалужене, досягає іноді велетенських розмірів (у секвойя-дендрона 117 м заввишки і 11 м в діаметрі). Найхарактернішою рисою голонасінних (від якої походить їх назва) є те, що насінні зачатки (макроспорангії) і насіння розташовані у них відкрито на плодолистках. Усі сучасні голонасінні мають стробіли — вкорочені репродуктивні пагони, на яких містяться спорофіли (споролистки) зі споротвірними ор­ганами.

Відомо близько 600 сучасних видів голонасінних, які поділя­ють на класи (а за іншими авторами — на порядки): насінні папо­роті, бенетити, саговники, хвойні, гінкгові, гнетові.

Найбільш поширені в Північній півкулі хвойні (понад 400 ви­дів). Це великі дерева або кущі, які виконують важливу роль зеле­ного щита планети.

З хвойних виготовляють шпали, меблі, добувають каротин, імерсійну олію, вітамін С, штучний шовк, штучну шкіру, цело­фан, пластмаси, електроізоляційний папір, терпентин, ванілін. Зі смоли хвойних вимерлих рослин утворився янтар. Деревина сосни сибірської використовується для виготовлення меблів, олівців, скипидару, живиці. З насіння одержують цінну кедрову олію, ке­дрове молоко. Голонасінні рослини використовують як декоратив­ні (туя, тис, кипарис).

Висновок: характерною рисою голонасінних є те, що насінні зачатки і насіння розташовані відкрито на плодолистках, а не замкнені в зав’язі, як у покритонасінних рослин.

Запам’ятай: камбій, деревина, макроспорангїі, стробіли, спорофіли.