Коротка характеристика голонасінних, їх значення у природі та житті людини
1. Визначення: відділ Голонасінні.
2. Особливості будови голонасінних.
3. Значення.
4. Висновок.
Відділ Голонасінні — це вищі насінні рослини, в основному дерева і кущі, трав’янистих рослин серед них немає.
В порівнянні зі споровими у голонасінних рослин досконаліші покриви і провідні тканини, добре розвинений камбій. Деревина розвивається з відкритих колотеральних пучків і завдяки камбію може вторинно потовщуватись. У більшості голонасінних вона складається з трахеїд, а справжні судини, трахеї, відсутні.
Голонасінні мають добре розвинену стрижневу кореневу систему. Стебло в основному моноподіально розгалужене, досягає іноді велетенських розмірів (у секвойя-дендрона 117 м заввишки і 11 м в діаметрі). Найхарактернішою рисою голонасінних (від якої походить їх назва) є те, що насінні зачатки (макроспорангії) і насіння розташовані у них відкрито на плодолистках. Усі сучасні голонасінні мають стробіли — вкорочені репродуктивні пагони, на яких містяться спорофіли (споролистки) зі споротвірними органами.
Відомо близько 600 сучасних видів голонасінних, які поділяють на класи (а за іншими авторами — на порядки): насінні папороті, бенетити, саговники, хвойні, гінкгові, гнетові.
Найбільш поширені в Північній півкулі хвойні (понад 400 видів). Це великі дерева або кущі, які виконують важливу роль зеленого щита планети.
З хвойних виготовляють шпали, меблі, добувають каротин, імерсійну олію, вітамін С, штучний шовк, штучну шкіру, целофан, пластмаси, електроізоляційний папір, терпентин, ванілін. Зі смоли хвойних вимерлих рослин утворився янтар. Деревина сосни сибірської використовується для виготовлення меблів, олівців, скипидару, живиці. З насіння одержують цінну кедрову олію, кедрове молоко. Голонасінні рослини використовують як декоративні (туя, тис, кипарис).
Висновок: характерною рисою голонасінних є те, що насінні зачатки і насіння розташовані відкрито на плодолистках, а не замкнені в зав’язі, як у покритонасінних рослин.
Запам’ятай: камбій, деревина, макроспорангїі, стробіли, спорофіли.
Автор: admin от 9-03-2013, 22:31, Переглядів: 6586