Народна Освіта » Біологія » Різноманітність клітин організму людини. Тканини. Органи

НАРОДНА ОСВІТА

Різноманітність клітин організму людини. Тканини. Органи

Ви дізнастесь, чи відрізняються клітини людського організму від клітин тварин; які клітини дають початок усім іншим клітинам; для чого потрібні різні типи тканин та з яких тканин формуються органи; чи може одна й та сама тканина виконувати різні функції; з яких фізіологічних систем складається організм людини; що таке функціональні системи.

А це правда, що в дорослому організмі с клітини, які можуть перетворюватись на інші клітини?

Різноманітність клітин організму людини

Клітина — це найменша структурна та функціональна одиниця живого. Ззовні вона вкрита клітинною мембраною, а зсередини заповнена цитоплазмою з органелами та ядром. Ці маленькі заповнені рідиною мішечки містять компоненти, відповідальні за тисячі біохімічних реакцій, необхідних для росту й виживання. Клітини людського організму мають ті самі особливості, що й клітини тварин. Користуючись малюнком на форзаці підручника, згадайте із курсу зоології особливості будови клітини і ролі різних органел у її функціонуванні. В організмі людини нараховується близько 200 тинів клітин. Форма й будова різних тинів клітин тісно пов’язані з виконуваною ними функцією. Роздивіться мал. 1.6, на ньому ви бачите приклади спеціалізованих типів клітин.

Епітеліальна клітина з внутрішньої поверхні легенів (зображена на малюнку), належить до клітин плаского епітелію, вона дійсно нагадує пласку таріль, містить незначну кількість цитоплазми, живе короткий час — на її місце швидко приходить нова клітина. Завдяки своїй формі полегшує дифузію газів у легенях. Нейрон — нервова клітина, навпаки — схожа на зірку й має довгий відросток — аксон, який сполучається з іншими клітинами, та короткі розгалужені від

ростки — дендрити, які збирають інформацію від інших нервових клітин і передають своїй клітині. Отже, така будова забезпечує збір і розповсюдження інформації в організмі й швидку реакцію на зміни в навколишньому середовищі. Більшість нейронів не відновлюються й живуть упродовж всього життя людини. Кардіоміоцити, клітини серцевого м'яза, містять скоротливі білки та мають багато мітохондрій для забезпечення енергетичних потреб постійного скорочення серцевого м’яза. Лейкоцити, білі (безбарвні) клітини крові, мають здатність змінювати свою форму для проникнення крізь стінки кровоносних судин в місця потрапляння в організм інфекції та захоплення й знешкодження сторонніх бактерій тощо.

У статевих органах утворюються та дозрівають унікальні статеві клітини — сперматозоїди та яйцеклітини (мал. 1.7), які, на відміну від усіх інших клітин організму, мають одинарний — гаплоїдний — набір хромосом.

Слід зауважити, що поряд зі спеціалізованими існують клітини, які можуть за певних умов перетворитись на інші типи клітин — вони мають назву стовбурові клітини (мал. 1.8).

Вони зосереджені в органах, які постійно утворюють нові клітини. Наприклад, клітини крові еритроцити, які є головними транспортерами кисню, живуть лише 120 днів. Стовбурові клітини кісткового мозку дають початок новим еритроцитам упродовж усього життя людини. Епітеліальні клітини внутрішньої слизової оболонки кишечника також оновлюються кожні 72 години за рахунок стовбурових клітин епітелію.

Тканини

Тканина — це сукупність клітин, які мають спільне походження, подібні за будовою і функціями та міжклітинною речовиною, яка їх оточує. Усі тканини організму людини можна розділити на 4 основні типи: епітеліальна, нервова. м’язова, тканини внутрішнього середовища. Особливості будови, локалізацію та виконувані функції представлено в таблиці на форзаці підручника.

Органи

Органи — це наступний рівень організації організму людини. Орган складається із двох чи більше типів тканин. Найбільшим органом організму людини є шкіра, що складається з чотирьох основних типів тканин. Для виконання спільних функцій, органи об’єднуються в системи органів, які ще називаються фізіологічними системами. В організмі людини виділяють такі системи органів: кровоносну, дихальну, лімфатичну, імунну, травну, видільну, опорно-рухову, покривну, статеву, ендокринну, нервову.

Кровоносна, або серцево-судинна система — транспортує кисень, гормони, поживні речовини до клітин організму. Також вона збирає продукти життєдіяльності клітин і вуглекислий газ.

Дихальна система — насичує кров киснем та виводить із організму повітря, насичене вуглекислим газом.

Імунна система — захищає організм від збудників інфекційних захворювань та шкідливих, токсичних речовин.

Лімфатична система — транспортує лімфу між тканинами та кровоносним руслом, разом з імунною системою захищає організм від інфекцій і хвороб.

Травна система — забезпечує перетравлення їжі і всмоктування поживних речовин, мінералів, вітамінів, води.

Видільна система — виводить із організму надлишки води, солей, продуктів обміну речовин, контролює сталий водно-сольовий баланс та рівень кислотності.

Опорно-рухова система — підтримує форму тіла, захищає м'які тканини, зберігає мінеральні речовини. Бере участь у скоротливій активності різних органів та виробленні тепла, забезпечує дихальні рухи. Бере участь у кровотворенні.

Покривна система (шкіра, волосся, нігті) — забезпечує захист від механічних пошкоджень, проникнення інфекційних мікроорганізмів, втрати води, а також процеси терморегуляції.

Репродуктивна система (статева) — виробляє статеві клітини (сперматозоїди, яйцеклітини), статеві гормони, забезпечує розмноження.

Нервова система — збирає, обробляє та передає інформацію, регулює функції інших органів.

Ендокринна система — виробляє гормони, що регулюють взаємозв’язок між різними органами та метаболізм усього організму.

Хоча кожна з фізіологічних систем органів відповідає за виконання специфічної функції, різні системи органів об’єднуються у функціональні системи для забезпечення злагодженої роботи організму. Наприклад, одна з найбільш важливих функцій орга-

нізму — це забезпечення клітин киснем і поживними речовинами та виведення продуктів обміну речовин. Для виконання даної функції потрібна злагоджена робота дихальної, кровоносної, лімфатичної, травної, видільної систем та координація з нервовою та ендокринною системами (мал. 1.9).

1.    Найменша структурна та функціональна одиниця людського організму — це клітина. Всі клітини організму походять від неспеціалізова-них — стовбурових клітин. Форма спеціалізованих клітин безпосередньо залежить від виконуваних нею функцій.

2.    Сукупність клітин, які мають спільне походження, подібні за будовою І функціями утворюють тканини. В організмі людини є 4 основних типи тканин: епітеліальна, нервова, м'язова, тканина внутрішнього середовища.

3.    Об'єднання двох чи більше типів тканин формують орган. Сукупність органів для виконання спільних функцій називається система органів.

4.    В організмі людини виділяють такі системи органів: кровоносна, дихальна, лімфатична, Імунна, травна, видільна, опорно-рухова, покривна, ендокринна, нервова, статева.

Епітеліальна тканина, тканина внутрішнього середовища, нервова тканина, м'язова тканина, системи органів, функціональні системи.

1.    Назвіть найменшу струтурну та функціональну одиницю живого.

2.    Як називаються клітини людського організму, у яких міститься гаплоїдний набір хромосом?

3.    Як розрізнити на мікропрепаратах епітеліальну і сполучну тканини?

4.    Якій тканині властива скоротливість, а якій — провідність?

5.    Установіть відповідність між системами органів та органами тіла людини

1.    Які системи органів входять до функціональної системи, що забезпечує успішне виконання фізичних вправ у тренажерному залі?

2.    Які з тканин забезпечують: а) транспорт речовин по організму; 6) сприйняття подразнень; в) опору тіла; г> рух тіла та його частин; д) утворення секретів (сліз, слини, жовчі)?

3.    До якої системи органів належать яєчники у жінок та яєчка у чоловіків? Чи можуть ці органи одночасно належати до Іншої системи органів? Так чи ні? Обгрунтуйте.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Жолос

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 15-07-2016, 11:39, Переглядів: 8759