Cон як пристосування, яке захищає організм від перевтоми.

1. Фізіологічні ритми організму.
2. Сон як психофізіологічний процес.

Для нормальної життєдіяльності організму, для відновлення сил після стомлюючої роботи необхідний повноцінний відпочи­нок. Такий відпочинок забезпечує сон.

Сон — стан організму, який наступає періодично і супрово­джується припиненням рухової діяльності, відсутністю цілеспря­мованої діяльності, відключенням від зовнішніх впливів, особливою організацією біоелектричної активності головного мозку.

Сон являє собою один із видів гальмування, що поширюється корою півкуль і нервовими центрами, розташованими нижче.

Він необхідний для відновлення працездатності. Після сну поліпшуються самопочуття, відновлюється працездатність, заго­стрюється увага, що вказує на відновні процеси.

Сон — це активний психофізіологічний процес. Активна робо­та мозку під час сну пов’язана з необхідністю перероблення інфор­мації, отриманої під час неспання. У певні періоди сну активність мозку може бути навіть вищою, ніж при неспанні. У процесі сну мозок відновлює свою працездатність, клітини активно засвоюють поживні речовини, накопичують енергію, завдяки цьому створю­ється почуття свіжості, бадьорості, припливу енергії.

Приблизно одну третину свого життя людина проводить уві сні. Якщо людину позбавити сну, у неї порушуються різні процеси життєдіяльності, з’являється м’язова слабкість і згодом розвивються психологічні розлади.

У дослідах на собаках вчені встановили, що життя без сну не­можливе. Так, без їжі собаки жили 20—25 діб, а позбавлені сну гинули вже через 10—12 діб.

Висновок: сон є частиною циклу «неспання — сон» і має важ­ливе значення для життєдіяльності.

Запам’ятай: сон, нервова система, відпочинок, стомлен­ня, головний мозок, психофізіологічний процес.